Рішення

від 14.08.2012 по справі 2018/2-4910/11

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 2018/2-4910/11

н/п 2/2018/1097/2012

З А О Ч Н Е РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2012 Київський районний суд м.Харкова

в складі: головуючого -судді Божко В.В.

за участю секретаря Пащук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», ТОВ «Укрреєстр-Харків»про стягнення суми боргу за договором позики, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 20.12.2011 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 суму боргу 4793940,00 грн. В рахунок стягнення боргу просив звернути стягнення на належні відповідачу ОСОБА_2 прості іменні акції ЗАТ «МУСОН-ОРВІС»у кількості 268223 шт. заставною вартістю 3057600,00 грн., звернути стягнення на належні відповідачу ОСОБА_3 прості іменні акції ЗАТ «МУСОН-ОРВІС»у кількості 150942 шт. заставною вартістю 1720500,00 грн., іншу частину боргу стягнути з відповідача ОСОБА_2 грошовими коштами.

У подальшому позивач неодноразово змінював позовні вимоги. У судовому засіданні 13.06.2012 р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 суму боргу 3350485,74 грн. шляхом звернення стягнення на належні відповідачу ОСОБА_2 прості іменні акції ПрАТ «МУСОН-ОРВІС»у кількості 268223 шт. заставною вартістю 3057600,00 грн., іншу частину боргу стягнути з відповідача ОСОБА_2 грошовими коштами.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 17.12.2010 р. між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був укладений договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №803. Відповідно до умов договору позивачем були надані відповідачу ОСОБА_2 у позику строком до 17.12.2011 р. грошові кошти в сумі 4778100,00 грн., що на день надання позики еквівалентно 600000 доларів США. У забезпечення вимог ОСОБА_1 за договором позики між ним та ОСОБА_2 був укладений договір застави належних останньому простих іменних акцій ЗАТ «МУСОН-ОРВІС»у кількості 268223 шт. Крім того між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір застави належних останньому простих іменних акцій ЗАТ «МУСОН-ОРВІС»у кількості 150942 шт. ОСОБА_2 у встановлений договором строк суму позики не повернув. У зв'язку з цим ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису нотаріуса було звернено стягнення на належні відповідачу ОСОБА_3 прості іменні акції ПрАТ «МУСОН-ОРВІС»у кількості 150942 шт. у рахунок погашення частини боргу ОСОБА_2 у розмірі 1720500,00 грн. Іншу частину боргу позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з»явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про отримання ним судової повістки, про причину неявки не повідомив та не надав документів неможливості явки до судового засідання.

Відповідач ОСОБА_3, його представник ОСОБА_5 до судового засідання не з»явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення - довідка поштового відділення про відмову отримання судової повістки ОСОБА_3 та підпис представника ОСОБА_3 ОСОБА_5 в явочному листі. Про причину неявки до суду не повідомили та не надали документів неможливості явки до судового засідання

Треті особи - представники ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик»та ТОВ «Укрреєстр-Харків», до судового засідання не з»явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, суду надані листи з проханням розглядати справу у їх відсутність.

З огляду на це, враховуючи відсутність заперечень з боку представника позивача відповідно до ст. 224, 225 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що 17.12.2010 р. між ОСОБА_1 ОСОБА_2 був укладений договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №803.

Відповідно до п.1 договору позики позивач надав ОСОБА_2 у позику грошові кошти в сумі 4778100,00 грн., що на момент підписання договору складає суму, еквівалентну 600000 доларів США по офіційному курсу НБУ, а ОСОБА_2 зобов'язався повернути ОСОБА_1 таку ж суму грошових коштів. Факт одержання ОСОБА_2 вказаної суми позики, як зазначено у п.2 договору позики, підтверджується підписанням ним цього договору. Пунктом 4 договору позики сторони домовились, що ОСОБА_2 зобов'язаний повернути ОСОБА_1 грошові кошти у сумі, що буде еквівалентна 600000,00 доларам США по офіційному курсу НБУ на дату повернення грошових коштів в строк до 17.12.2012 р. Згідно п.5 договору позики повернення позиченої суми грошей має бути здійснено в м. Харкові за адресою місця проживання ОСОБА_1, що вказане у договорі, тобто АДРЕСА_1.

У відповідності зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. При цьому, згідно ч. 3 цієї ж статті позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку (ч. 3 ст. 545 ЦК України). У п.4 договору позики сторони домовились, що про виконання зобов'язання позичальника з повернення суми позики позикодавець повинен видати йому письмову розписку та заяву, посвідчену у нотаріальному порядку про підтвердження цього факту, що відповідає вимогам ст. 545 ЦК України.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суду не було надано передбачених ст. 545 ЦК України та п.4 договору позики доказів на підтвердження факту виконання відповідачем ОСОБА_2 свого обов'язку з повернення позичених у позивача ОСОБА_1 грошових коштів.

За цих обставин суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем ОСОБА_2 свого обов'язку з повернення у строк до 17.12.2011 р. суми позики у розмірі еквівалентному 600000,00 доларів США, що дорівнює 4793940,00 грн. за офіційним курсом НБУ на день подання позовної заяви.

У матеріалах справи міститься виписка з рахунку у цінних паперах ОСОБА_3, надана представником останнього (а.с. 52, 53). Відповідно до неї 26.12.2011 р. з рахунку у цінних паперах ОСОБА_3 ТОВ «УКРРЕЄСТР-ХАРКІВ»були списані акції ПрАТ «МУСОН-ОРВІС»у кількості 150942 шт. В поданій представником позивача у судовому засіданні 13.06.2012 р. заяві про уточнення позовних вимог також зазначено, що на підставі виконавчого напису, вчиненого 23.12.2011 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Цимбал І.В., зареєстрованого в реєстрі за №2326, з рахунку ОСОБА_3 26.12.2011 р. ТОВ «УКРРЕЄСТР-ХАРКІВ»були списані прості іменні акції ПрАТ «МУСОН-ОРВІС»у кількості 150942 шт та зараховані на рахунок у цінних паперах ОСОБА_1 у рахунок погашення частини основного боргу ОСОБА_2 за договором позики у розмірі у 1720500,00 грн.

Виходячи з того, що ці обставини визнаються сторонами, суд, керуючись ч. 1 ст. 61 ЦПК України, вважає їх встановленими.

Крім того, у поданій представником позивача заяві про уточнення позовних вимог він просить, у зв'язку із задоволенням частини своїх вимог за рахунок стягнутих акцій ОСОБА_3, стягнути з відповідача ОСОБА_2 суму основного боргу у зменшеному розмірі -3073440,00 грн.

За цих обставин суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем ОСОБА_2 свого обов'язку з повернення суми позики у розмірі 3073440,00 грн., а вимоги позивача у цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В силу приписів ст. 610 ЦК України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених його змістом (неналежне виконання), визнаються порушенням зобов'язання. Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Наслідки порушення договору позичальником встановлені статтею 1050 ЦК України. Як зазначено у ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Такі саме обов'язки позичальника передбачені пунктом 12 договору позики.

У відповідності з ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 ЦК України). Пунктом 12 договору позики передбачено, що за несвоєчасне повернення суми позики позичальник повинен сплатити на вимогу позикодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої НБУ.

Суд, перевіривши правильність наведеного у поданій представником позивача 13.06.2012 р. заяві про уточнення позовних вимог розрахунку трьох відсотків річних, пені та інфляційних втрат, погоджується з ним та вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2 за період з 18.12.2011 р. по 30.05.2012 р.: трьох процентів річних в сумі 42812,19 грн., пені в сумі 218291,26 грн., інфляційних втрат в сумі 15942,29 грн.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою. У відповідності з ч. 1 ст. 574 ЦК України застава може виникати на підставі договору. Відповідно до п. 8 договору позики, зобов'язання ОСОБА_2 забезпечуються заставою:

- належних йому на праві власності простих іменних акцій ЗАТ «МУСОН-ОРВІС»(код ЄДРПОУ 30028072) у кількості 268223 штук.

- належних ОСОБА_3 на праві власності простих іменних акцій ЗАТ «МУСОН-ОРВІС» (код ЄДРПОУ 30028072) у кількості 150942 штук.

Згідно цьому 17.12.2010 р. між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був укладений договір застави простих іменних акцій ЗАТ «МУСОН-ОРВІС»у кількості 268223 штук, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шевцовим С.О., зареєстрований в реєстрі за №804.

У відповідності зі ст. 582 ЦК України оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом. В пункті 3.3 вказаного договору застави зазначено, що сторони договору оцінили вартість предмета застави в сумі 3057600,00 грн.

Також 17.12.2010 р. між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 був укладений договір застави простих іменних акцій ЗАТ «МУСОН-ОРВІС»у кількості 150942 штук, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шевцовим С.О., зареєстрований в реєстрі за №806. В пункті 3.3 цього договору застави зазначено, що сторони договору оцінили вартість предмета застави в сумі 1720500,00 грн.

Ст. 572 ЦК України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави, у відповідності зі ст. 590 ЦК України, здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, згідно ч.1 ст. 591 ЦК України, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, визначений Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону. Статтею 26 цього Закону передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери;

5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Пунктом 5.1 договорів застави, укладених позивачем з ОСОБА_2 і ОСОБА_3, визначено, що за згодою сторін заставодержатель має право на власний розсуд задовольнити свої вимоги у будь-який зазначений нижче спосіб:

- звернути стягнення на предмет застави на підставі виконавчого напису нотаріуса шляхом передачі предмета застави у власність заставодержателя в рахунок виконання забезпеченого заставою зобов'язання;

- на підставі виконавчого напису нотаріуса продати предмет застави від імені заставодавця;

- звернути стягнення на предмет застави на підставі рішення суду шляхом передачі предмета застави у власність заставодержателя в рахунок виконання забезпеченого заставою зобов'язання;

- на підставі рішення суду продати предмет застави від імені заставодавця.

Обраний позивачем спосіб задоволення своїх вимог відповідає наведеним приписам законодавства.

30.04.2009 р. набрав чинності Закон України «Про акціонерні товариства». Відповідно до п. 5 розділу XVII цього Закону, статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Приведенням діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із цим Законом є, зокрема, внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства. При цьому, приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.

На виконання зазначених вимог п. 5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про акціонерні товариства» найменування ЗАТ «МУСОН-ОРВІС»було змінено на Приватне акціонерне товариство «МУСОН-ОРВІС»(рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «МУСОН-ОРВІС» від 05 квітня 2011року). На підтвердження цього позивач надав суду копію протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ «МУСОН-ОРВІС»від 05.04.2004 р. та довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб. Крім того цей факт не заперечувався сторонами.

За вказаних обставин суд вважає обґрунтованими та такими, що відповідають закону, вимоги позивача про передачу у його власність належних ОСОБА_2 простих іменних акцій ПрАТ «МУСОН-ОРВІС»у кількості 268223 шт. за визначеною у договорі застави заставною вартістю 3057600,00 грн. у рахунок часткового задоволення вимог позивача за договором позики.

Таким чином позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 27, 31, 209, 212 -216 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 20, 526, 533, 546, 549 -552, 572, 589, 590, 591 ЦК України, ст.ст. 21 -26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 17.12.2010 р. 3350485,74 (три мільйони триста п'ятдесят тисяч чотириста вісімдесят п'ять грн. 74 коп.) гривень.

В рахунок стягнення боргу ОСОБА_2 за договором позики від 17.12.2010 р. звернути стягнення на належні ОСОБА_2 прості іменні акції Приватного акціонерного товариства «МУСОН-ОРВІС»(місцезнаходження: Україна, Автономна республіка Крим, 98635, м. Ялта, вул. Щербака, 8а; код ЄДРПОУ 30028072), що зберігаються Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-а; код ЄДРПОУ 19364259), у кількості 268223 (двісті шістдесят вісім тисяч двісті двадцять три) штуки шляхом їх передачі у власність ОСОБА_1 в рахунок погашення частини основного боргу у розмірі 3057600,00 (три мільйона п'ятдесят сім тисяч шістсот грн. 00 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1:

в рахунок погашення частини основного боргу грошові кошти в сумі 15840,00 (п'ятнадцять тисяч вісімсот сорок грн. 00 коп.) гривень;

в рахунок погашення трьох процентів річних грошові кошти в сумі 42812,19 (сорок дві тисячі вісімсот дванадцять грн. 19 коп.) гривень;

в рахунок погашення пені грошові кошти в сумі 218291,26 (двісті вісімнадцять тисяч двісті дев'яносто одна грн. 26 коп.) гривень;

в рахунок погашення інфляційних втрат грошові кошти в сумі 15942,29 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок дві грн. 29 коп.) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий суддя -