Постанова

від 07.08.2012 по справі 2а-6675/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 серпня 2012 року 10:04 № 2а-6675/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача -Підкова О.В. (довіреність від 20.12.2011 р.)

від відповідача -Бондаренко Ю.В. (довіреність від 14.05.2012 р. № 34/9/10-129)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомАТ «Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті»(Туреччина) в особі Представництва «Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті» до Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось АТ «Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті»(Туреччина) в особі Представництва «Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті»(далі -Представництво), яке є окремим платником податків (окремим суб'єктом податкових правовідносин), з позовом до Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС (далі -ОДПС), яка є правонаступником Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі -СДПІ) про скасування прийнятих СДПІ податкових повідомлень-рішень (з урахуванням заяви від 07.08.2012 р. про зменшення позовних вимог):

- (1) № 0001874230 від 18.11.2011 р., відповідно до якого Представництву зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 888 221 грн. (сума завищення за 11.2010 р. -4 669 грн., за 02.2011 р. -695 872 грн., за 05.2011 р. -187 980 грн.) та застосовано штрафну санкцію по періодом 2011 року у розмірі 1 грн.,

- (2) № 0000134230 від 02.02.2012 р., яке прийнято за результатами адміністративного оскарження первинного ППР № 0001834230 від 18.11.2011 р. та у зв'язку із частковим скасуванням якого Представництву новим рішенням збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на 116 763 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 29 191 грн.;

- (3) № 0000144230 від 02.02.2012 р., яке прийнято за результатами адміністративного оскарження первинного ППР № 0001864230 від 18.11.2011 р. у зв'язку із частковим скасуванням якого новим рішенням Представництву зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість (декларація від 20.12.2010 р. № 9005782420) у розмірі 41 771 грн. (сума завищення бюджетного відшкодування, відшкодована на момент перевірки), у зв'язку з чим Представництву визначено податкове зобов'язання у розмірі 41 771 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 10 443 грн.

В обґрунтування позову зазначається, що спірні рішення прийняті в результаті перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ «МЕТ ІНЖИНІРІНГ»за період з 01.01.10 р. по 01.03.11 р. Позивач зазначає, що висновки, покладені в основу оскаржуваних рішень, ґрунтуються на міркуваннях податкового органу щодо неможливості фактичного здійснення операцій між ТОВ «МЕТ ІНЖИНІРІНГ»та його контрагентами -ТОВ Заверс» та ТОВ «Редарс Сервіс», з якими позивач не вступав у будь-які правовідносини та не має повноважень та необхідності відслідковувати або контролювати діяльність цих підприємств. Позивач зазначає, що фактично операції з його контрагентом ТОВ «МЕТ ІНЖИНІРІНГ»щодо поставки матеріалів та виконання робіт, які здійснювались у зв'язку з будівництвом терміналу в аеропорту Бориспіль, фактично виконані, підтверджуються як первинними документами, так і іншими документами, які зазвичай супроводжують фактичне виконання такого роду операцій, а отже висновки ДПІ про нікчемність угод та відсутність у Представництва підстав для формування спірних сум податкових вигод є надуманими та не мають під собою підґрунтя. Позивач додає, що відповідальність має індивідуальний характер, а тому, у разі можливих порушень податкового законодавства з боку зазначених осіб, позивач не може нести відповідальності за їх діяльність та податковий орган не має правових підстав перекладати відповідальність зазначених осіб на позивача.

ОДПС, з підстав, викладених в акті перевірки, вважає оскаржувані рішення законним та обґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити. При цьому, у судовому засіданні представник податкового органу наголосив, що ОДПС не має претензій щодо виконання з боку ТОВ «МЕТ ІНЖИНІРІНГ»підрядних робіт на користь Представництва, проте наполягає на тому, що четверте підприємство у ланцюгу правовідносин не підтвердило виконання операцій з його контрагентами, то позивач не має підстав для формування податкового кредиту за операціями з його безпосереднім контрагентом. При цьому, представник ОДПС не зміг пояснити чи мали операції всіх зазначених осіб однорідний характер (щодо поставки тих самих матеріалів, що і на користь позивача).

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 07.08.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивач та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків, правонаступником якої є Окружна державна податкова служба -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС (Спеціальний витяг з ЄДР від 24.07.2012 р.), проведена позапланова виїзна перевірка Представництва «Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті», зокрема, з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Мет інжинірінг»за період з 01.01.2010 р. по 01.03.2011 р.

За результатами перевірки складено Акт від 28.10.2011 р. № 956/42-30/26608236 (далі -Акт перевірки).

Згідно із загальними відомостями щодо Представництва, в Акті перевірки зазначено, що Представництво зареєстровано в Міністерстві економіки України про що видано свідоцтво від 05.08.2009 р. № ПІ-4225, копія якого залучено до матеріалів справи. Відомості щодо Представництва внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 26608236.

Представництво не має статусу юридичної особи, проте є окремим суб'єктом податкових правовідносин, окремим платником податків.

Зокрема, Представництво взято на податковий облік як суб'єкт податкових правовідносин 20.11.2008 р. за № 136502.

З 14.03.2011 р. перебуває на обліку в СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП.

У період, що перевірявся Представництво було платником ПДВ.

Як зазначається в Акті перевірки, Представництво має ліцензію серії АВ № 458351 видану на будівельну діяльність Міністерством регіонального розвитку та будівництва України, строком дії з 10.02.2009 р. по 10.02.2012 р.

Станом на 01.01.2010 р. чисельність працюючих у Представництві осіб складала 68 осіб, станом на 31.03.2011 р. -73 особи.

Згідно з Висновками Акту перевірки, Представництвом порушено п/п. 7.2.3., 7.2.6., 7.4.1., 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість»п. 201.4., 201.10., 198.3., 198.6. Податкового кодексу України (далі -ПК України), п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165, зареєстрованої у Мінюсті України від 23.06.1997 р. № 2333/2037, п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 69, зареєстрованого в Мінюсті України 29.12.2010 р. № 1401/18696, в результаті чого:

1) занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 116 763 грн., у т.ч. за листопад 2010 р. -на 114 299 грн., за грудень 2010 р. -на 2 464 грн.;

2) завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26, 24 декларації) на загальну суму 888 221 грн., у т.ч.: за листопад 2010 р. на 4 669 грн., за лютий 2011 р. на 695 872 грн., за травень 2011 р. на 187 680 грн. (з урахуванням переносу від'ємного значення з ПДВ за березень 2011 р.);

3) завищено суму, що підлягає відшкодуванню (рядок 25 декларації), на загальну суму 41 771 грн., у т.ч.: за листопад 2010 р. на 41 771 грн.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки податковим органом прийнято перші три оскаржувані податкові повідомлення-рішення: (1) № 0001834230 від 18.11.2011 р., (2) № 0001864230 від 18.11.2011 р., (3) № 0001874230 від 18.11.2011 р.

За результатами оскарження цих рішень, ДПА у м. Києві своїм рішенням від 23.01.2012 р. № 630/10/25-114:

- скасувала податкове повідомлення-рішення № 0001834230 від 18.11.2011 р. в частині 29191 грн. штрафних санкцій;

- скасувала податкове повідомлення-рішення № 0001864230 від 18.11.2011 р. в частині 10443 грн. -штрафних санкцій;

- залишила без змін податкове-повідомлення рішення № 0001874230 від 18.11.11 р.

ДПС України своїм рішенням від 23.02.2012 р. № 3311/6/10-2115 залишило зазначені податкові повідомлення-рішення, з урахуванням рішення ДПА у м. Києві від 23.01.2012 р. № 630/10/25-114, без змін.

У зв'язку із частковим скасуванням перших двох податкових повідомлень-рішень, СДПІ прийнято наступні вищезгадані податкові повідомлення-рішення: (4) № 0000134230 від 02.02.2012 р. та (5) № 0000144230 від 02.02.2012 р.

Зазначені рішення, як визнається сторонами, отримані позивачем та є предметом оскарження у даній справі.

В контексті наведеного та щодо частково скасованих податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Відповідно до п/п. 60.1.3. ПК України податкове повідомлення-рішення вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. Згідно з п. 60.4. ПК України у випадках, визначених, зокрема, п/п. 60.1.3 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Оскільки в даному випадку внаслідок часткового скасування ППР № 0001834230 від 18.11.2011 р. та ППР № 0001864230 від 18.11.2011 р. («первинні рішення») суму грошового зобов'язання позивача було зменшено та було прийнято нові податкові повідомлення-рішення на зменшену суму, а саме оскаржувані у даній справі ППР: № 0000134230 від 02.02.2012 р. та № 0000144230 від 02.02.2012 р., які були отримані позивачем, що визнається сторонами, то в силу положень п/п. 60.1.3. та п. 60.4. ПК України, вищезгадані первинні податкові повідомлення-рішення є відкликаними, ці рішення не створюють для позивача обов'язків із сплати податків або інших негативних наслідків щодо належних позивачу податкових вигод. Виходячи з цього, як зазначив представник позивача, зазначені первинні рішення не є предметом оскарження у даній справі.

Щодо обставин, мотивів, підстав, покладених податковим органом в основу висновків Акту перевірки та інших оскаржуваних у даній справі податкових повідомлень-рішень: № 0001874230 від 18.11.2011 р., № 0000134230 від 02.02.2012 р. та № 0000144230 від 02.02.2012 р., в Акті перевірки щодо взаємовідносин Представництва та ТОВ «Мет інжинірінг»(код з ЄДР 37241046; 01014, м. Київ, Печерський район, вул. Бастіонна, 15) на стор. 14 (п. 3.2.2.) і далі зазначено наступне.

Перевіркою встановлено, що одним з постачальників Представництва було ТОВ «Мет інжинірінг».

В Акті перевірки прямо зазначається (стор. 15), що фактично ТОВ «Мет інжинірінг»було постачальником металевих труб різних видів та діаметрів, оцинкованих повітроводів, болтів, хомутів та ін. Тобто, по суті, податковим органом визнається фактичне здійснення поставок продукції зазначеним підприємством на користь Представництва.

У той же час, як зазначено в Акті, під час перевірки встановлено віднесення Представництвом до податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Мет інжинірінг»за звітні періоди: листопад 2010 р. -суму 160 739 грн., грудень 2010 р. -суму 2 464 грн., за січень 2011 року -суму 222 201 грн., за лютий 2011 р. суму 473 671 грн., березень 2011 р. -суму 187 680 грн., а загалом 1 046 755 грн., що за висновком ДПІ складає загальну суму завищення податкового кредиту з ПДВ за взаємовідносинами із зазначеним контрагентом.

Надалі в Акті перевірки, податковий орган визначає, що основним постачальником ТОВ «Мет інжинірінг»за жовтень 2010 р. (жовтень 2010 р. не є спірним періодом формування податкового кредиту) та грудень 2010 року є ТОВ «Заверс» (36857480), а за січень 2011 року -травень 2011 року є ТОВ «Редард Сервіс» (36857460).

Акт перевірки не містить відомостей щодо характеру операцій та відносно обсягу, вартості, номенклатури товарів/робіт/послуг, їх які постачалися зазначеними підприємствами на користь ТОВ «Мет інжинірінг».

Як надалі зазначає податковий орган, згідно актів невиїзних документальних перевірок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, від 21.06.2011 р. № 1513/23-02/36857460 щодо перевірки ТОВ «Редард Сервіс»по взаємовідносинам з ТОВ «Торгмонтажресурс» (код 37026705) за період січень-лютий 2011 р.; від 27.07.2011 р. № 1718/23-02/36857460 за період березень -травень 2011 року; від 22.08.2011 р. № 1894/2307/36857480 щодо перевірки ТОВ «Заверс»за період червень 2010 р., жовтень - грудень 2010 р., лютий -травень 2011 р., встановлено неможливість фактичного здійснення господарських операцій ТОВ «Редард Сервіс»та ТОВ «Заверс»через відсутність майна, посадових осіб та інших матеріальних ресурсів, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійснених ТОВ «Мет інжинірінг»з контрагентами -покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 185.1., 188.1., 187.1. ПК України.

Враховуючи наведене, як заключив податковий орган, усі операції купівлі-продажу ТОВ «Редард Сервіс»та ТОВ «Заверс»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

У зв'язку з чим та на підставі чого податковий орган прийшов до вищенаведених висновків та на підставі яких доказів, зокрема, про відсутність у зазначених осіб, з якими позивач не вступав у відносини, трудових та інших ресурсів -не зазначено.

Надалі в Акті перевірки позивача зазначається про: взаємовідносини зазначених підприємств, з якими позивач не вступав у взаємовідносини, з ТОВ «Торгмонтажресурс», з яким позивач та його безпосередній контрагент також не вступали у взаємовідносини, яке (ТОВ «Торгмонтажресурс») відсутнє за місцезнаходженням (акт щодо наведеного відсутній) та про те, що у ДПІ відсутня інформація про основні засоби у цього підприємства. Згідно висновку експерта, який відсутній, підписи, які виконані від імені цього підприємства на звітності та первинних документах, виконані не директором, який, крім того, будучи громадянином РФ, державного кордону не перетинав, документальних підтверджень щодо чого від Держприкордонслужби з боку податкового органу також не надано.

Надалі в Акті зазначено про наявність сумніву податкового органу щодо здійснення суб'єктом господарювання основного виду діяльності (стор. 17).

А це, як у свою чергу зазначено в Акті перевірки, свідчить про відсутність трудових та матеріальних ресурсів та унеможливлює здійснення діяльності ТОВ «Редард Сервіс», ТОВ «Заверс», ТОВ «Торгмонтажресурс».

Тобто, висновок податкового органу по суті ґрунтується на припущеннях, сумнівах, що, як вбачається з Акту перевірки, є підставою для прийняття спірних рішень.

Отже, як також зазначено далі в Акті перевірки, угоди укладені зазначеними підприємствами, а також (стор. 19) ТОВ «Мет інжиніринг», є нікчемними.

Надалі податковий орган зазначає (стор. 20), що Представництво сформувало податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Мет інжинірінг», що суперечить законодавчим актам, та Представництво не вжило заходи, необхідні для належного виконання ТОВ «Мет інжинірінг»зобов'язань та забезпечення загальногосподарського інтересу, що є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом (не зазначено яким), іншими законами .

Тобто, по суті претензії податкового органу до Представництва ґрунтуються на оцінці діяльності підприємства, з яким ні Представництво, ні його контрагент, у відносини не вступали. При цьому, в порушення приписів п/п. 75.1.2. ПК України, ці претензії заявлені за відсутності навіть будь-якого аналізу первинних та інших документів не тільки за операціями між позивачем та його контрагентом, але й без аналізу операцій на предмет того, чи були взагалі предметом угод між контрагентами контрагента позивача із зазначеним підприємством ті самі продукція/товари, які були поставлені позивачу його контрагентом .

У взаємозв'язку з вищенаведеним та щодо суті операцій, за якими позивачем сформовані суми податкового кредиту за взаємовідносинами з його контрагентами у спірні періоди, під час розгляду справи встановлено наступне.

06 вересня 2010 року між ТОВ «Мет інжиніринг»(Продавець) та Представництвом укладено контракт № 02-09 на поставку товарів . Згідно з п. 3.1. право власності на товар переходить з моменту видачі продавцем видаткової накладної, підписаної покупцем про прийняття товару.

Окрім того, між ТОВ «Мет інжиніринг»(Продавець) та Представництвом укладено договір субпідряду від 21.09.2010 р. № 2010 р. на виконання будівельно-монтажних робіт (водопровідні та каналізаційні, опалення, вентиляція та кондиціювання повітря). Зазначений договір укладений з посиланням на укладання Представництвом контракту з ДП «Аеропорт «Бориспіль»від 26.09.2008 р. з метою виконання та реалізації Проекту розвитку Аеропорту «Бориспіль». В контексті виконання контрагентом цього договору та наявності у нього відповідних ресурсів, слід зазначити що відповідно до відомостей Єдиного ліцензійного реєстру це підприємство має Ліцензію АВ557067 щодо здійснення діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, видану Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України із строком дії з 21.09.2010 до 21.09.2013, інформація щодо чого розміщена на офіційному сайті ДП «Інформаційно-ресурсний центр».

На виконання умов контракту та договору субпідряду позивачу поставлено (основний склад - аеропорт Бориспіль) товарів/продукції та виконано субпідрядні роботи:

- згідно видаткової накладної від 30.11.2010 р. № 5 на склад покупця поставлено: болти, гайки, профілі, дюбеля, кутки, клеми, шайби, хомути всього на загальну суму 2 659 954,44 грн. з ПДВ -443 325 грн. За фактом поставки видано податкову накладну № 8 від 30.11.2010 р. на зазначену суму;

- згідно видаткової накладної від 28.12.2010 р. № 8 на склад покупця поставлено: теплоізоляція на загальну суму 689 394,34 грн. з ПДВ -114 899,06 грн. За фактом поставки видано податкову накладну № 11 від 28.12.2010 р. на зазначену суму;

- згідно видаткової накладної від 28.12.2010 р. № 9 на склад покупця поставлено: труби в асортименті на загальну суму 1042609,19 грн. з ПДВ -173 768,20 грн. За фактом поставки видано податкову накладну № 12 від 28.12.2010 р. на зазначену суму;

- згідно з видатковою накладною від 29.12.2010 р. № 10 на склад поставлено оцинковані воздуховоди на загальну суму 336 573,07 грн. з ПДВ -56 095,51 грн. За фактом поставки видано податкову накладну № 13 від 29.12.2010 р. на зазначену суму;

- згідно з видатковою накладною від 21.01.2011 р. № 1 на склад покупця поставлено хомути, комплекти деталей, кріплення, гайки, профілі, резинові амортизатори на загальну суму 822 069,12 грн. з ПДВ -137 011,52 грн. За фактом поставки видано податкову накладну № 1 від 21.01.2011 р. на зазначену суму.

- згідно з видатковою накладною від 25.01.2011 р. № 2 на склад покупця поставлено труби на загальну суму 415 895,53 грн., у т.ч. ПДВ -69 315,92 грн.; За фактом поставки видано податкову накладну № 2 від 25.01.2011 р. на зазначену суму.

- згідно з видатковою накладною від 31.01.2011 р. № 3 на склад покупця поставлено труби в асортименті на загальну суму 133 846,32 грн. з ПДВ -22 307,72 грн. За фактом поставки видано податкову накладну № 3 від 31.01.2011 р. на зазначену суму.

- згідно з видатковою накладною від 31.01.2011 р. № 4 на склад покупця поставлено оцинковані воздуховоди вартістю 273 242,77 грн. з ПДВ -45 540, 46 грн.; За фактом поставки видано податкову накладну № 4 від 31.01.2011 р. на зазначену суму.

- згідно з видатковою накладною від 31.01.2011 р. № 5 на склад покупця поставлено теплоізоляцію для воздуховодів в асортименті на загальну суму 240 305,42 грн. з ПДВ -40 050,90 грн.; За фактом поставки видано податкову накладну № 5 від 31.01.2011 р. на зазначену суму.

- на підставі акту виконаних робіт за січень 2011 року, довідки ф. № КБ-3 за січень 2011 року, згідно з якими контрагентом виконано будівельно-монтажні роботи, які деталізовані та ідентифіковані в Акті виконаних робіт вартістю без ПДВ -353352,87 грн., з ПДВ 424 023,44 грн., ПДВ -70 670, 57 грн., та за фактом поставки робіт видано податкову накладну № 6 від 31.01.2011 р. щодо виконання контрагентом будівельно-монтажних робіт за договором субпідряду від 21.09.2010 р. № 03-09 на суму 339218,75 грн. з ПДВ -56 536,46 грн.

- згідно з видатковою накладною від 25.02.2011 р. № 7 на склад покупця поставлено труби емальовані в асортименті на загальну суму 624 471,10 грн. з ПДВ -104 078,52 грн. За фактом поставки видано податкову накладну № 7 від 25.02.2011 р. на зазначену суму.

- згідно з видатковою накладною від 25.02.2011 р. № 8 на склад покупця поставлено труби в асортименті на загальну суму 535 627,24 грн. з ПДВ -89 271,21 грн. За фактом поставки видано податкову накладну № 8 від 25.02.2011 р.

- згідно з видатковою накладною від 25.02.2011 р. № 9 на склад покупця поставлено профіль, гайки, хомут, шурупи, анкери, хомути, і т.п. продукція в асортименті на загальну суму 1 539 432,79 грн. з ПДВ -256 572,13 грн. За фактом поставки видано податкову накладну № 9 від 25.02.2011 р.

- згідно з актом виконаних робіт за лютий 2011 р. та довідки форми № КБ-3 про вартість виконаних робіт, контрагентом виконано будівельно-монтажні роботи, які деталізовані та ідентифіковані в акті, на суму 866 769,04 грн. без ПДВ, з ПДВ - 1040122.85 грн., ПДВ -173 353,81 грн. За фактом виконання будівельно-монтажних робіт 28.02.2011 р. позивачу видано податкову накладну № 10 за договором від 21.09.2010 р. № 03-09 на суму 832 098,28 грн. з ПДВ -138 683,05 грн.

- згідно з видатковою накладною від 28.02.2011 р. № 11 на склад покупця поставлено труби в асортименті на загальну суму 785 157,22 грн. з ПДВ -130 859,54 грн. За фактом поставки видано податкову накладну № 11 від 28.02.2011 р.

- згідно з видатковою накладною від 28.02.2011 р. № 12 на склад покупця поставлено оцинковані воздуховоди в асортименті на загальну суму 333 832,52 грн. з ПДВ 55 638,76 грн. По факту поставки видано податкову накладну № 12 від 28.02.2011 р.

- згідно з видатковою накладною від 21.03.2011 р. № 14 покупцю поставлено побутове приміщення вартістю 27 600 грн. з ПДВ покупця поставлено труби в асортименті на загальну суму 785 157,22 грн. з ПДВ -130 859,54 грн. По факту поставки видано податкову накладну № 14 від 21.03.2011 р.

- згідно з видатковою накладною від 25.03.2011 р. № 15 на склад покупця поставлено труби в асортименті на загальну суму 619 997,90 грн. з ПДВ -103 332,98 грн. По факту поставки видано податкову накладну № 15 від 25.03.2011 р.

- згідно з видатковою накладною від 25.03.2011 р. № 16 на склад покупця поставлено труби емальовані в асортименті на загальну суму 126 024,66 грн. з ПДВ -21 004,11 грн. По факту поставки видано податкову накладну № 16 від 25.03.2011 р.

- згідно з видатковою накладною від 30.03.2011 р. № 17 на склад покупця поставлено оцинковані воздуховоди в асортименті на загальну суму 935 747,28 грн. з ПДВ -155 957,88 грн. По факту поставки видано податкову накладну № 17 від 30.03.2011 р.

- згідно з видатковою накладною від 30.03.2011 р. № 18 на склад покупця поставлено теплоізоляція в асортименті на загальну суму 262 886,96 грн. з ПДВ -43 814,49 грн. По факту поставки на цю ж дату видано податкову накладну № 18.

- згідно з видатковою накладною від 30.03.2011 р. № 19 на склад покупця поставлено труби, у т.ч. емальовані, в асортименті на загальну суму 349 597,81 грн. з ПДВ -58 266,30 грн. По факту поставки на цю ж дату видано податкову накладну № 19.

- згідно з видатковою накладною від 31.03.2011 р. № 21 на склад покупця поставлено труби емальовані в асортименті на загальну суму 65 293,76 грн. з ПДВ -10 882,29 грн. По факту поставки на цю ж дату видано податкову накладну № 20.

- згідно з видатковою накладною від 31.03.2011 р. № 22 на склад покупця поставлена теплоізоляція для воздуховодів в асортименті на загальну суму 223 582,90 грн. з ПДВ -37 263,82 грн. За фактом поставки на цю ж дату видано податкову накладну № 21.

- згідно з видатковою накладною від 31.03.2011 р. № 23 на склад покупця поставлено оцинковані воздуховоди в асортименті на загальну суму 154 168,22 грн. з ПДВ -25 694,70 грн. За фактом поставки видано на цю ж дату податкову накладну № 22 від 31.03.2011 р.

У взаємозв'язку з вищенаведеним та на підтвердження фактичного здійснення операцій з поставки матеріалів, під час розгляду справи позивачем також надано товарно-транспортні накладні відповідно до яких здійснювалось перевезення матеріалів ТОВ «МЕТ ІНЖИНІРІНГ»на користь позивача.

Оплата за наведеними операціями проведена: 04.11.2010 р. -платіж на суму 671 500 грн. за будівельно-монтажні-роботи, 11.11.2010 р. оплата за труби на суму 600 000 грн., 30.11.2010 р. на суму 1 000 000 грн. за металевий хомут, 02.12.2010 р. -оплата за металевий стяжний хомут -400 000 грн., 28.12.2010 р. -330 000 грн. солдата за воздуховод; 05.01.2011 р. -оплата за теплоізоляцію у сумі 689 394,34 грн.; 20.01.2011 р. -1 042 609,19 грн. оплата за труби; 27.01.2011 р. оплата за оцинкований воздуховод у сумі 200 000 грн.; 27.01.2011 р. оплата за хомути у сумі 822069,12 грн.; 09.02.2011 р. -424023,44 грн. оплата за будівельно-монтажні роботи (згідно довідки ф. № КБ-3 за січень 2011 р., яка залучена до справи); 09.02.2011 р. - 1063290,04 грн. оплата за труби, теплоізоляцію, оцинкований воздуховід; 17.02.2011 р. -600000 грн. оплата за ленту; 24.02.2011 р. -340 046 грн. оплата за ленту; 24.02.2011 р. -оплата за болти -1 159 954,44 грн.02.03.2011 р. -800000 грн. оплата за ленту; 09.03.2011 р. -535 627,24 грн. оплата за труби; 15.03.2011 р. -оплата за труби -5 000 грн.; 17.03.2011 р. -300000 грн. оплата за труби; 21.03.2011 р. -500 000 грн. оплата за труби; 28.03.2011 р. -77 600 грн. оплата за воздуховід; 31.03.2011 р. -оплата за будівельно-монтажні роботи у сумі 600 000 грн.

У той же час, з наведеного вбачається, що суми ПДВ, які визначені у видаткових накладних та податкових накладних, в яких визначені фактичні обсяги постачання, перевищують суми податкового кредиту, визначені в Акті перевірки як сформовані за відносинами із зазначеним контрагентом по відповідним періодам, тобто з наведеного вбачається, що податковий орган, зазначаючи про нікчемність всіх угод, одночасно невмотивовано, але вибірково не визнає частину суми податкового кредиту .

Проте, Акт перевірки не містить мотивування такого вибіркового невизнання сум податкового кредиту при одночасній позиції про нікчемність всіх угод та під час розгляду справи представник податкового органу не зміг пояснити у зв'язку з чим частина сум податкового кредиту за відносинами позивача з одним і тим же контрагентом не визнається, а інша частина -враховується та визнається.

У той же час, з акту перевірки ТОВ «Мет інжиніринг»від 07.09.2011 р. вбачається, що вищенаведене часткове та вибіркове невизнання сум податкового кредиту позивача за відносинами з ТОВ «Мет інжиніринг»пов'язано та ґрунтується на невизнання тих самих сум ПДВ за взаємовідносинами ТОВ «Мет інжиніринг»з його контрагентами, які у свою чергу не визнаються без проведення аналізу первинних документів та суті операцій, у т.ч. операцій між контрагентом позивача та контрагентами контрагента позивача.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд зазначає, що у період здійснення спірних операцій, правила формування податкового кредиту регулювалися з урахуванням наведених норм податкового законодавства.

Так, в контексті спірних операцій, проведених у 2010 році , слід зазначити, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до п. п. 3.1.1 Закону про ПДВ України є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів, робіт/послуг.

Підпунктом 7.4.1 цього Закону, передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням, зокрема, товарів, робіт/послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п/п. 7.5. Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, зокрема: або (1) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або (2) дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п/п. 7.2.3. зазначеного Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 Закону про ПДВ передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п/п. 7.4.4. Закону про ПДВ у разі якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відносно операцій, проведених Представництвом із його контрагентом у 2011 році, слід зазначити, що правила формування податкового кредиту регулювалися с урахуванням наступних норм ПК України, які набрали чинності з 01.01.2011 року.

Так, згідно з п/п. 14.1.178 Податкового кодексу України податок на додану вартість, це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з п/п. 14.1.181 ПК України податковий кредит, це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1. об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п/п. 14.1.185. під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суд (п/п. 14.1.191. ПК України).

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 ПК України.

Відповідно до п. 198.1. ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій , зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; (1) дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; (2) дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2. ПК України).

При цьому, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3. ПК України).

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ПК України).

У взаємозв'язку з наведеним. слід зазначити, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну (п. 201.1. ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4. ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ПК України). Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

В цьому контексті під час розгляду справи ДПІ не надано доказів виявлення розбіжностей між даними позивача з його контрагентом та повідомлення платників податків про ці розбіжності.

Слід додати, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7. ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10. ПК України).

Отже , наведені вище норми законодавства у їх сукупності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/відсутність поставки (нездійснення оподатковуваної операції) та, крім того, відсутність у платника податків на момент формування податкового кредиту та під час перевірки первинних документів/податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ.

Вирішуючи з урахуванням наведених вище норм законодавства спір по суті, суд при вирішенні цього спору, також керується тим, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому , вирішуючи спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 ВАС України.

Окрім того , вирішуючи спір по суті, суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права , обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржуване рішення оцінюється судом виходячи з тих обставин та підстав, які наведені в Акті перевірки з урахування доведеності з боку ДПІ обставин, на які вона посилається.

В даному випадку , як приходить до висновку суд, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, ОДПС не довела наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкового кредиту з ПДВ, а відтак ОДПС не довела законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.

Напроти, в Акті перевірки на стор. 15 податковий орган по суті підтверджує фактичну поставку продукції позивачу його безпосереднім контрагентом, що є підставою для формування податкового кредиту.

При цьому, сукупність досліджених під час розгляду справи документів щодо поставки позивачу продукції,у т.ч. товарно-транспортні накладні, та щодо виконання його контрагентом субпідрядних робіт у взаємозв'язку із сукупністю документів щодо виконання Представництвом робіт на об'єктах ДП «Аеропорт «Бориспіль», не дають підстав для висновку про нездійснення спірних операцій та відповідачем не надано належних та допустимих доказів які б спростовували виконання спірних операцій, а відтак і не доведено відсутності у позивача підстав для формування спірних сум податкового кредиту.

Слід додати, що наявність у субпідрядника відповідних ресурсів та фактичне виконання субпідрядних робіт в даному випадку, крім іншого, підтверджується також і вищезгаданою Ліцензію на право виконання робіт. Наявність цієї ліцензії, яка видається державним органом після перевірки наявності у підприємства необхідної матеріально-технічної бази та трудових ресурсів, вказує на наявність у субпідрядника достатніх трудових та адміністративно-виробничих ресурсів для виконання спірних операцій, що не спростовано ОДПС під час розгляду справи належними та допустимими доказами. У взаємозв'язку з вищенаведеним, слід також зазначити, що Акт перевірки у цьому контексті не містить висновків щодо кількості працівників контрагента, яка повинна була бути наявна у останнього для виконання операцій (у т.ч. з поставки матеріалів) за спірні періоди, але була відсутня. Виходячи з характеру спірних операцій, відповідач в Акті перевірки не наводить висновків щодо обсягу і кількості інших ресурсів, які були необхідними для контрагента позивача для виконання операцій за спірні періоди, але були відсутні.

В контексті наведеного, слід додати, що контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, що не заперечується в Акті перевірки, а отже видача ним податкових накладних є правомірною.

Вищезгадані податкові накладні видані контрагентом позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20%, що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав її видачі, наведені в них дані відповідають та кореспондуються з даними первинних документів. При цьому, первинні документи відповідають вимогам щодо форми і змісту цих документів.

У взаємозв'язку з вищенаведеним слід зазначити, що в Акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Як зазначено вище, в порядку п. 201.6 ПК України податкова служба не повідомляла позивача/контрагентів позивача про наявність, на її думку, розбіжностей щодо декларування сум, наявність яких (розбіжностей) в даному випадку ОДПС взагалі не доведено документально, у разі наявності яких (розбіжностей) за загальним правилом платник податку має право протягом 10 днів після отримання такого повідомлення уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

При цьому, під час розгляду справи не надано матеріалів кримінальних справ, експертних висновків, звітності контрагента позивача та контрагентів контрагента та надалі інших зазначених податковим органом осіб, з якої б вбачалось відсутність у наведених осіб ресурсів для виконання спірних операцій. Під час розгляду справи податковим органом не наведено та не доведено наявності непереборних обставин, які перешкоджали наданню цих документів, хоча всі матеріали, які пов'язані з прийняттям оскаржуваного рішення, витребовувались судом ще ухвалою про відкриття провадження у справі та про їх наявність у податкового органу йдеться в актах перевірок.

В контексті наведеного та щодо претензій до відносин позивача із його безпосереднім контрагентом, які сформовані на претензіях до взаємовідносин контрагента з іншими особами, які у свою чергу (претензії до цих інших осіб) сформовані на основі претензій до наступного підприємства, яке мало відносини із зазначеними іншими особами, з якими позивач не вступав у взаємовідносини та які не є учасниками спірних операцій, суд зазначає, що можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента позивача, а тим більше -з боку контрагентів контрагента позивача і надалі з іншими особами, не є самостійною і достатньою підставою для висновку про нездійснення операцій між Представництвом та його контрагентом, не є відповідно самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність у покупця (позивача) права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ та підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит, сформований за фактично вчиненими операціями з безпосередні контрагентом позивача, проведення яких в даному випадку підтверджуються документально, а також власне СДПІ в Акті перевірки.

В контексті викладених в Акті перевірки доводів СДПІ щодо фіктивності, нікчемності правочинів (в Акті не зазначено яких саме правочинів), суд також зазначає, що під час розгляду справи з боку ДПІ не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України, щодо визнання судом фіктивними правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, тобто їх вчинення без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, на чому ґрунтуються доводи податкового органу.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішення суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України.

В контексті наведеного слід додати, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Суд також зазначає, що під час розгляду справи з боку ДПІ не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55 1 ГК України («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання»), яким би встановлювалась реєстрація учасників спірних операцій, а також осіб, які були контрагентами контрагента позивача, на підроблені, втрачені документи або реєстрація на підставних осіб, на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Враховуючи вищенаведене в сукупності , суд приходить до висновку, що в даному випадку відповідачем не доведено обставин та підстав, які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкового кредиту за вищезгаданими операціями та зумовлювали наслідки у вигляді прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідно до п. 56.1. Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як зазначено вище, відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, які є взаємопов'язаними між собою обставинами та підставами їх прийняття. У свою чергу, судом не встановлено обставин, які б у взаємозв'язку з наведеними вище нормами законодавства спричиняли позбавлення позивача права на формування відповідних сум податкового кредиту з ПДВ за спірні періоди та у зв'язку з цим спричиняли б прийняття оскаржуваних рішень. У зв'язку з цим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень. На поверненні судового збору позивач у судовому засіданні не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків: № 0001874230 від 18.11.2011 р., № 0000134230 від 02.02.2012 р. та № 0000144230 від 02.02.2012 р.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 10.08.2012 р.