Постанова

від 15.08.2012 по справі 5020-3/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2012 р. Справа № 5020-3/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І., суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Віадук ЛТД" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 року у справі за позовомТОВ "Аквамарин-А" доТОВ "Віадук ЛТД" простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у січні 2012 року ТОВ "Аквамарин-А" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Віадук ЛТД" 109 956 грн. заборгованості за поставлений товар, 8 451,55 грн. пені, 4 790,94 грн. втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та 2 867,10 грн. 3 % річних.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 06.02.2012 року позов задоволено частково та постановлено про стягнення з відповідача 109 956 грн. боргу, 8 404,86 грн. пені, 2 638,94 грн. інфляційних втрат та 2 738,36 грн. річних, а в решті позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 02.08.2012 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами матеріальних та процесуальних норм, і просить судові рішення скасувати, постановивши нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 10.02.2011 року сторони уклали договір, за умовами якого ТОВ "Аквамарін-А" (постачальник) зобов'язалось поставити та передати у власність ТОВ "Виадук ЛТД" (покупець) товар (риба свіжоморожена в асортименті, рибна мука), а останній прийти цей товар та оплатити.

Згідно п. 1.3. зазначеного договору, кількість, ціна та асортимент товару, який підлягає поставці, визначається сторонами при кожній поставці шляхом узгодження відповідної специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що за несвоєчасну або несплату партії поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 1 % від вартості несплаченого товару за кожний день прострочки.

За специфікацією від 14.02.2011 року, постачальник повинен поставити покупцю хамсу с/м 1 сорт -9988,00 кг, хамсу с/м 2 сорт -29986,00 кг, за яку останній повинен розрахуватись на протязі 7 календарних днів з моменту поставки.

Перевіряючи дотримання сторонами своїх зобов'язань судами обох інстанцій встановлено, що позивач поставив, а відповідач прийняв без будь-яких зауважень обумовлений товар на загальну суму 109 956 грн., що підтверджується накладною № 20 від 14.02.2011 року, підписаною та скріпленою печатками сторін, оплату якого на час розгляду спору судом не було здійснено.

Враховуючи наведене та те, що відповідач не виконав зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, позивач вправі вимагати сплати спірної суми заборгованості, з урахуванням відповідальності відповідача за порушення грошових зобов'язань, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України та умовами договору у примусовому порядку, а тому місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 109 956 грн. боргу, 8 404,86 грн. пені, 2 638,94 грн. інфляційних втрат та 2 738,36 грн. 3 % річних, обґрунтовано частково задовольнив позов, і підстав для скасування чи зміни судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 85, 111 9 -111 11 , Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 року -без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко