Рішення
від 15.08.2012 по справі 7/5005/5792/2012
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.08.12р. Справа № 7/5005/5792/2012 За позовом ОСОБА_1, с. Райполе Межівського району Дніпропетровської області

до

відповідача-1: ОСОБА_2, с. Райполе Межівського району Дніпропетровської області

відповідача-2: ОСОБА_3, м. Донецьк

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Росток", с. Колона-Межова Межівського району Дніпропетровської області

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Приватний нотаріус Петропавлівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Свириденко Людмила Василівна, смт. Петропавлівка Дніпропетровської області

про визнання недійсним договору дарування

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_5, дов. №1983 від 22.06.2012р.;

від відповідача-1: представник ОСОБА_6, дов. 3153 від 20.12.2011р.;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи-1: представник Шестерня О.М., дов. вих. № 12 від 21.02.2012р.;

від третьої особи-2: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до відповідача-1: ОСОБА_2, відповідача-2: ОСОБА_3, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Росток", третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Приватний нотаріус Петропавлівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Свириденко Людмила Василівна, про визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі (фонді) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росток", укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та посвідченого приватним нотаріусом Петропавлівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Свириденко Л.В. 08 грудня 2011 року і зареєстрованого в реєстрі за № 1669.

Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що ОСОБА_2, який був учасником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росток", 07.06.2011р. подав заяву, адресовану загальним зборам учасників товариства, про виключення його зі складу учасників товариства та виплату вартості майна товариства пропорційно його частці у статутному фонді (капіталі), яка складає 16,6%. Зазначена заява розглянута загальними зборами учасників товариства від 07.06.2011р., які прийняли рішення про задоволення заяви ОСОБА_2 про вихід зі складу учасників товариства та про виплату йому вартості частини майна товариства пропорційно його частці у статутному капіталі. Виплату було вирішено здійснити частково у натуральній формі шляхом передачі трактора "Білорусь-892". В подальшому, а саме 05.12.2011р., загальними зборами учасників товариства у зв'язку з виходом ОСОБА_2 зі складу учасників товариства прийняті рішення про розподіл його частки між іншими учасниками товариства рівними частинами по 3,32% (16,6%/5), про внесення учасниками додаткових внесків до статутного капіталу в розмірі 245, 68 грн. кожним та про затвердження нової редакції статуту товариства. Однак, на підставі прийнятих загальними зборами учасників товариства від 05.12.2011р. рішень, оформлених протоколом № 3, пов'язаних із внесенням відповідних змін до статуту товариства, державним реєстратором було відмовлено у проведенні відповідних реєстраційних дій з тих підстав, що за нотаріально посвідченим договором дарування частки у статутному капіталі (фонді) товариства від 08.12.2011р. ОСОБА_2 подарував частку у статутному капіталі товариства, яка йому раніше належала, ОСОБА_8 Разом з тим, позивач вважає, що наведений вище договір дарування частки у статутному капіталі (фонді) товариства укладено всупереч положенням законодавства, яким врегульовані правовідносини, пов'язані із створенням та діяльністю товариств з обмеженою відповідальністю, порушує його корпоративні права, як учасника товариства, а тому підлягає визнанню недійсним. Так, за доводами позивача, відповідач-1 на дату укладення спірного договору дарування не був учасником товариства, оскільки його участь у товаристві припинилась з моменту подання ним заяви про вихід, відповідно, не мав законних підстав розпорядитися часткою у статутному капіталі товариства, яка йому не належала, шляхом укладення договору дарування цієї частки іншій особі. В обґрунтування порушення укладенням спірного договору дарування своїх корпоративних прав щодо товариства позивач посилається на ті обставини, що вихід відповідача-1 з товариства спричинив наслідки у вигляді розподілу частки у статутному капіталі товариства, яка належала відповідачу-1, між іншими учасниками товариства. Внаслідок розподілу частки відповідача-1 збільшилась частка позивача у статутному капіталі товариства, яка безпосередньо впливає на реалізацію його права на участь в управлінні товариством, на отримання певної частки прибутку (дивідендів). Окрім того, позивач вважає, що відчуження відповідачем-1 частки у статутному капіталі товариства без одержання на це згоди інших учасників товариства, у тому числі позивача, порушує його переважне право на придбання цієї частки.

Відповідач-1 проти позову заперечує. Відповідач-1 не погоджується з доводами позивача про те, що на дату укладення оспорюваного договору дарування він не був учасником товариства, оскільки відповідно до статуту товариства, як на дату укладення договору, так і на дату звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи судом він є учасником товариства з часткою у статутному капіталі 16, 6%, вартість якої становить 1 228, 40 грн. Відповідач-1 не заперечує ті обставини, що ним складена заява про вихід з товариства від 07.06.2011р. у простій письмовій формі та пояснює, що при написанні цієї заяви він виходив з того, що вона не матиме правових наслідків, оскільки заява не була посвідчена нотаріально та була лише волевиявленням наміру відповідача-1 вийти з товариства. В обґрунтування своїх доводів відповідач-1 посилається на постанову Верховного Суду України від 14.03.2011р., у якій зазначено, що заява учасника товариства з обмеженою відповідальністю про його вихід з товариства, подана у простій письмовій формі і не посвідчена нотаріально, є неналежно оформленою та не може бути підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства, проведення відповідних виплат та внесення змін до установчих документів. Також, за доводами відповідача-1, саме відсутність нотаріально посвідченої заяви про вихід учасника з товариства та, відповідно, неналежне оформлення документів, поданих державному реєстратору для реєстрації змін у статутних документах товариства про зміну складу учасників товариства, спричинили залишення державним реєстратором Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області поданих на державну реєстрацію документів без розгляду.

Відповідач-2 проти позову заперечує. Відповідач-2 з тих же підстав, що і відповідач-1, вважає, що у зв'язку з поданням заяви від 07.06.2011р., оформленої у простій письмовій формі, відповідач-1 не вийшов з товариства, а позивач неправомірно замість відповідача-1 тлумачить його волевиявлення та визначає, з чого саме виходив відповідач-1 при написанні заяви. На думку відповідача-2, лише відповідач-1 має право визначати, який зміст він вкладав в заяву про вихід з товариства при її написанні. Відповідач-2 розцінює заяву про вихід правочином та з посиланням на ч. 1 ст. 213 ЦК України вважає, що зміст правочину може бути витлумачений його стороною, а не позивачем. Відповідач-2 зазначає, що ні до дати укладення договору дарування, ні на даний час, як відповідачу-1, так і відповідачу-2, товариство на підставі рішення загальних зборів учасників товариства від 07.06.2011р. не виплатило коштів, пов'язаних з виходом відповідача-1 з товариства. Окрім того, на думку відповідача-2, спірний договір дарування жодним чином не порушує прав позивача.

Третя особа-1 погоджується з доводами позивача, вважає, що відповідач-1 не мав права без згоди учасників товариства відступити свою частку відповідачу-2, а таке відступлення порушує права учасників товариства, у тому числі і позивача, на переважне право придбання частки у статутному капіталі товариства. Третя особа-1 посилається на ті обставини, що ОСОБА_2 вважається таким, що вийшов з товариства, відповідно, на момент укладення договору дарування частки у статутному капіталі товариства ОСОБА_2 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, у зв'язку з чим спірний договір дарування підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 215 ЦК України як такий, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 203 ЦК України.

Третя особа-2 вважає доводи позивача необґрунтованими. Третя особа-2 не вбачає порушення корпоративних прав позивача укладенням спірного договору дарування. Також, за доводами третьої особи-2, при нотаріальному посвідченні договору дарування 08.12.2011р. нотаріусу було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 12146506, у якому зазначалось, що ОСОБА_2 є учасником товариства з часткою у статутному капіталі товариства 16, 6 %, яка і була подарована ОСОБА_8 У відзиві на позов третя особа-2 навела клопотання розглядати справу без її участі.

Суд відкладав розгляд справи з 24.07.2012р. на 07.08.2012р., з 07.08.2012р. на 10.08.2012р.

У судовому засіданні 10.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-1, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Установчого договору про створення та діяльність Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росток" (далі -Товариство) (зміни та доповнення до установчих документів Товариства затверджені рішенням загальних зборів учасників Товариства від 26.02.2001р., протокол № 3, зареєстровані районною державною адміністрацією Межівського району Дніпропетровської області 09.04.2001р.) для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків його учасників створюється статутний фонд у розмірі 7 400, 00 грн., який розподіляється між учасниками в таких частинах:

ОСОБА_1 -1 258, 00 грн., що становить 17,0% статутного фонду;

ОСОБА_9 - 1 228, 40 грн., що становить 16,6% статутного фонду;

ОСОБА_10 -1 228, 40 грн., що становить 16,6% статутного фонду;

ОСОБА_11 -1 228, 40 грн., що становить 16,6% статутного фонду;

ОСОБА_12 -1 228, 40 грн., що становить 16,6% статутного фонду;

ОСОБА_2 -1 228, 40 грн., що становить 16,6% статутного фонду.

07.06.2011р. учасник Товариства ОСОБА_2 подав адресовану загальним зборам учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росток" заяву про виключення його зі складу учасників Товариства та про виплату вартості частини майна Товариства, пропорційно його частці у статутному фонді Товариства, яка складає 16,6%.

У цю ж дату, тобто 07.06.2011р., проведені загальні збори учасників Товариства, про що складено відповідний протокол № 1 від наведеної дати.

Як вбачається зі змісту протоколу № 1 загальних зборів учасників Товариства від 07.06.2011р., на зборах були присутні: ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_2

ОСОБА_11 участі у зборах не прийняв.

Протоколом визначено, що на зборах присутні учасники Товариства, яким належить 83, 4% голосів від загальної кількості голосів учасників Товариства.

Порядок денний загальних зборів включав одне питання порядку денного -вихід ОСОБА_2 зі складу учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росток".

За питанням порядку денного на зборах заслухана заява ОСОБА_2 про вихід з учасників Товариства, зборами прийняті наступні рішення:

1. Задовольнити заяву ОСОБА_2 про вихід з учасників Товариства.

2. Виплатити ОСОБА_2 вартість частини майна Товариства пропорційно його частці у статутному фонді 16,6%, що становить 225 173, 82 грн. За згодою учасників Товариства видати ОСОБА_2 його частину частково в натуральній формі -трактор "Білорусь-892".

Рішення прийняті одноголосно загальною кількістю голосів 66,8%: ОСОБА_9 (16,6%), ОСОБА_1 (17,0%), ОСОБА_12 (16,6%), ОСОБА_10 (16,6%).

ОСОБА_2 участі у голосуванні не приймав.

Протокол містить примітку, що ОСОБА_2 з протоколом зборів ознайомлений, його підпис.

Загальні збори учасників Товариства від 07.06.2011р. не розглядали питання про внесення змін до установчих документів Товариства у зв'язку зі зміною складу учасників Товариства, про затвердження відповідних змін до установчих документів Товариства.

05.12.2011р. відбулися загальні збори учасників Товариства за участю учасників Товариства ОСОБА_9 (16,6%), ОСОБА_1 (17,0%), ОСОБА_12.(16,6%), ОСОБА_10.(16,6%), ОСОБА_11 (16,6%), що становить 83,4% голосів, про що складено протокол загальних зборів учасників Товариства № 3 від наведеної дати.

Збори розглянули наступні питання порядку денного:

1. Розподіл частки у статутному фонді учасника, що вибув.

2. Про внесення змін до статуту Товариства.

За результатами розгляду питань порядку денного зборами учасників Товариства від 05.12.2011р. прийняті рішення:

1. У зв'язку з вибуттям ОСОБА_2 із учасників Товариства його частку (16,6% - 1 228, 40 грн.) в статутному фонді розподілити між іншими учасниками рівними частинами і внести додаткові внески до статутного фонду в наступних частинах: ОСОБА_13 -245, 68 грн. -19, 92% голосів статутного фонду; ОСОБА_1 -245, 68 грн. -20, 32% голосів статутного фонду; ОСОБА_12 -245, 68 грн. -19, 92% голосів статутного фонду; ОСОБА_10 -245, 68 грн. -19, 92% голосів статутного фонду; ОСОБА_11 -245, 68 грн. -19, 92% голосів статутного фонду.

2. Затвердити нову редакцію статуту Товариства.

Матеріали справи містять статут Товариства, затверджений загальними зборами учасників Товариства від 05.12.2011р., протокол № 3. Відповідно до зазначеної редакції статуту Товариства склад учасників Товариства та кількість належних їм голосів у відсотках від статутного фонду Товариства відповідають прийнятим зборами Товариства рішенням від 05.12.2011р.

Зміни до установчих документів Товариства, затверджені рішенням загальних зборів учасників Товариства від 05.12.2011р., на час розгляду справи судом у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", не зареєстровані.

08.12.2011р. ОСОБА_2 (дарувальник) та ОСОБА_3 (обдаровуваний) уклали договір дарування частки у статутному капіталі (фонді) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росток", який в цю ж дату посвідчено приватним нотаріусом Петропавлівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Свириденко Л.В., зареєстровано в реєстрі за № 1669.

За умовами договору дарування ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_3 прийняв належну дарувальнику частку в статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росток", яка становить 16,6% статутного капіталу (фонду) Товариства, вартість частки 1 228, 40 грн.

Разом з тим, позивач вважає, що ОСОБА_2 є таким, що вийшов зі складу учасників Товариства 07.06.2011р., відповідно, на дату укладення договору дарування не був власником частки, яку дарував, та не міг нею розпоряджатися, укладення договору дарування порушує права позивача, як учасника Товариства, у зв'язку з чим вбачає підстави для визнання договору дарування недійсним, що і спричинило виникнення даного спору.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно з п. в) ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", п. 3 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти в установленому порядку з товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі (ст. 54 Закону України "Про господарські товариства").

Подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників (п. 3.5. рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" з подальшими змінами).

Згідно п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю чи товариства з додатковою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону України "Про господарські товариства".

Таким чином, ОСОБА_2 є таким, що вийшов зі складу учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росток" з моменту подання заяви про вихід з Товариства -07.06.2011р. та на дату укладення договору дарування частки у статутному капіталі (фонді) Товариства не був учасником Товариства.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (ч. 1 ст. 717 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, зокрема, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2).

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оскільки ОСОБА_2 станом на дату укладення оспорюваного договору дарування не був власником частки у статутному капіталі Товариства, яку подарував ОСОБА_8, договір дарування з боку дарувальника - ОСОБА_2 укладено без необхідного обсягу його цивільної дієздатності щодо розпорядження часткою у статутному капіталі Товариства на момент його укладення, оспорюваний договір дарування частки у статутному капіталі Товариства вчинено з порушенням вимог законодавства, без дотримання вимог ч. 2 ст. 203 ЦК України, у зв'язку з чим він підлягає визнанню недійсним.

При цьому суд враховує, що укладення оспорюваного договору дарування порушує права позивача як учасника Товариства, та вбачає підстави вважати позивача заінтересованою особою, яка вправі заперечувати дійсність договору на підставах, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, вихід відповідача-1 з Товариства спричинив наслідки у вигляді розподілу частки у статутному капіталі Товариства, яка належала відповідачу-1 до його виходу з Товариства, між іншими учасниками Товариства. Внаслідок розподілу частки відповідача-1 збільшилась частка позивача у статутному капіталі Товариства, яка безпосередньо впливає на реалізацію його права на участь в управлінні Товариством, на отримання певної частки прибутку (дивідендів), інших прав позивача як учасника Товариства, тобто на реалізацію позивачем прав учасника товариства з обмеженою відповідальністю, передбачених ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", ст. 116 ЦК України, ст. 167 ГК України.

Позов підлягає задоволенню повністю.

Суд відхиляє доводи відповідача-1 та відповідача-2 щодо необхідності обов'язкового нотаріального посвідчення заяви про вихід учасника товариства з обмеженою відповідальністю, оскільки на дату складання та подачі загальним зборам учасників Товариства відповідачем-1 заяви про вихід з Товариства набрали чинності зміни до ч. 3 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", відповідно до яких у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати, зокрема, примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників). Постанова Верховного Суду України від 14.03.2011р. у справі № 12/198, на яку посилаються відповідачі та у якій зазначено про необхідність оригіналу заяви про вихід, справжність підпису фізичної особи на якому засвідчена нотаріусом, ґрунтувалась щодо наведеного на положеннях ч. 3 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" до внесення вказаних вище змін до Закону.

Окрім того, в силу Закону України "Про нотаріат", Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004р., яка була чинною на дату складання відповідачем-1 заяви про вихід з Товариства, засвідчення справжності підпису на документі передбачає його підписання у присутності нотаріуса, який перевіряє справжність підпису особи, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії. При розгляді справи відповідача-1 не заперечує ті обставини, що заява про вихід з Товариства підписана саме ним, як і не заперечує участь у загальних зборах Товариства від 07.06.2011р., на яких вирішувалось питання про його вихід з Товариства, а відповідно до протоколу зборів рішення зборів прийняте за наслідками заслуховування саме відповідача-1 -його заяви.

В постанові Верховного Суду України від 14.03.2011р. у справі № 12/198 вказано не лише про необхідність нотаріально посвідченої заяви учасника про вихід з товариства, але також зазначено, що учасник товариства може особисто підтвердити, що заява про вихід підписана саме ним.

Суд відхиляє доводи відповідачів про те, що на дату укладення спірного договору дарування зміни до установчих документів Товариства, пов'язані зі зміною складу учасників Товариства, не були зареєстровані, а за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач-1 значився у складі учасників Товариства.

Як зазначалося вище, момент виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю законодавство не пов'язує з реєстрацією змін до установчих документів. Вихід учасника з товариства є лише підставою для внесення змін до установчих документів та їх державної реєстрації. Невнесення змін до установчих документів, не проведення державної реєстрації змін до установчих документів не може вплинути на волевиявлення учасника, позбавити чи обмежити учасника вільно розпорядитися своїми корпоративними правами, зокрема, вийти з товариства. Невнесення змін до установчих документів, не проведення державної реєстрації змін до установчих документів не означає, що учасник, який у встановленому порядку вибув з товариства, автоматично повертається в число учасників.

Окрім того, відповідно до ч. 5 ст. 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Відповідач-1 у спірних правовідносинах не є третьою особою щодо Товариства в розумінні наведених положень ст. 89 ЦК України, оскільки про свій вихід з Товариства, про відповідне рішення зборів учасників Товариства, прийняте за результатами розгляду його заяви, він достеменно знав.

Суд відхиляє доводи третьої особи-1 щодо поширення вимог про необхідність згоди решти учасників товариства у разі відступлення права на частку третім особам та про переважне право учасників на придбання частки у статутному фонді товариства при укладенні договору дарування частки.

Абзац другий частини другої статті 147 ЦК України передбачає переважне право учасників товариств з обмеженою відповідальністю на купівлю частки (її частини) у статутному капіталі товариства, що відчужується. Оскільки у абзаці другому частини другої статті 147 ЦК України йдеться про переважне право на купівлю частки (її частини), переважне право не поширюється на відносини дарування, іншого безоплатного відчуження частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, а також обмін цієї частки (її частини) на інше майно (п. 3.3. рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" з подальшими змінами).

Суд також відхиляє посилання відповідача-2 на ч. 1 ст. 213 ЦК України та доводи про те, що заява про вихід з товариства є правочином, який може бути витлумачений лише його стороною. Заява про вихід учасника з товариства є формою реалізації передбаченого законом права учасника на припинення корпоративних відносин шляхом виходу з товариства, а не правочином, що узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, наведеною у пункті 3.5. рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" з подальшими змінами.

Не можуть бути враховані при розгляді даної справи доводи відповідача-2 про не виплату Товариством відповідачам вартості частини майна Товариства пропорційно частці відповідача-1 у статутному капіталі Товариства. Зазначені доводи не спростовують встановлені судом обставини про те, що відповідач-1 з 07.06.2011р. вважається таким, що вийшов з Товариства, а відтак не мав правових підстав розпоряджатися часткою у статутному капіталі Товариства, яка йому не належала.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" зайво сплачений згідно квитанції № 876.761.2 від 22.06.2012р. судовий збір у сумі 21, 00 грн. підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати у справі, які складаються з решти суми судового збору, підлягають стягненню з відповідача-1, як особи, внаслідок неправильний дій якої виник спір, на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір дарування частки у статутному капіталі (фонді) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росток", укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Петропавлівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Свириденко Л.В. 08 грудня 2011 року і зареєстрований в реєстрі за № 1669.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати на оплату судового збору у сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) з державного бюджету зайво сплачений згідно квитанції № 876.761.2 від 22.06.2012р., яка міститься в матеріалах справи, судовий збір у сумі 21 (двадцять одна) грн. 00 коп.

Суддя Л.А. Коваль

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 15.08.2012р.

СудГосподарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення15.08.2012
Оприлюднено20.08.2012
Номер документу25646237
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —7/5005/5792/2012

Ухвала від 25.12.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Євсіков О.O.

Ухвала від 05.11.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Євсіков О.O.

Постанова від 18.09.2012

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Швець Віктор Володимирович

Ухвала від 05.09.2012

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Швець Віктор Володимирович

Рішення від 15.08.2012

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Коваль Любов Анатоліївна

Ухвала від 07.08.2012

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Коваль Любов Анатоліївна

Ухвала від 24.07.2012

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Коваль Любов Анатоліївна

Ухвала від 09.07.2012

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Коваль Любов Анатоліївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні