Постанова

від 18.09.2012 по справі 7/5005/5792/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2012 року Справа № 7/5005/5792/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Швець В.В. (доповідач),

суддів: Павловського П.П., Чус О.В.

при секретарі: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1983 від 22.06.2012 р.,

від відповідача -1: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

від відповідача -2: ОСОБА_2, ОСОБА_3, довіреність № 1671 від 05.08.2012 р.,

від третіх осіб: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2012 року у справі №7/5005/5792/2012

за позовом ОСОБА_5, АДРЕСА_1;

до:

відповідача-1 ОСОБА_4, АДРЕСА_2

відповідача-2 ОСОБА_2, місто Донецьк;

за участю:

третьої особи-1 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росток", село Колона-Межова, Межівського району, Дніпропетровської області;

третьої особи-2 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1, Приватного нотаріуса Петропавлівського районного нотаріального округу, Дніпропетровської області ОСОБА_6, АДРЕСА_3

про визнання недійсним договору дарування.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_5 звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд визнати недійсним договору дарування частки у статутному капіталі (фонді) СТОВ "Росток", укладеного між відповідачем-1, ОСОБА_4 і відповідачем-2, ОСОБА_2 посвідченого приватним нотаріусом Петропавлівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 8 грудня 2011 року і зареєстрованого в реєстрі за № 1669.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_4, який був учасником СТОВ "Росток", подав заяву, адресовану загальним зборам учасників товариства, про виключення його зі складу учасників товариства та виплату вартості майна товариства пропорційно його частці у статутному фонді (капіталі).

Зазначена заява була розглянута загальними зборами учасників товариства, які прийняли рішення про задоволення заяви ОСОБА_4 про вихід зі складу учасників товариства та про виплату йому вартості часті майна товариства пропорційно його частці у статутному капіталі.

Виплату було вирішено здійснити частково у натуральній формі шляхом передачі трактора "Білорусь-892".

В подальшому, 5 грудня 2011 року, загальними зборами учасників товариства у зв'язку з виходом ОСОБА_4 зі складу учасників товариства прийняті рішення про розподіл його частки між іншими учасниками товариства рівними частинами та про затвердження нової редакції статуту товариства.

Рішенням господарського суду у справі №7/5005/5792/2012, від 10 серпня 2011 року (суддя Коваль Л.А.) позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано недійсним договір дарування частки у статутному капіталі (фонді) СТОВ "Росток", укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 та стягнуті судові витрати з відповідача-1 на користь позивача.

Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що ОСОБА_4 є таким, що вийшов зі складу учасників СТОВ "Росток" з моменту подання заяви про вихід з Товариства 7 червня 2011 року та на дату укладення договору дарування частки у статутному капіталі (фонді) Товариства не був учасником Товариства.

Господарський суд зазначив, момент виходу учасника з ТОВ не пов'язує з реєстрацією змін до установчих документів.

Вихід учасника з товариства є лише підставою для внесення змін до установчих документів та їх державної реєстрації.

Невнесення змін до установчих документів, не проведення державної реєстрації змін до установчих документів не може вплинути на волевиявлення учасника, позбавити чи обмежити учасника вільно розпорядитися своїми корпоративними правами, зокрема, вийти з товариства.

Відповідач-1 не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що воно винесено з порушенням закону.

Відповідач просить спірне рішення скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись на те, що заява у простій формі не є належною заявою про вихід з товариства.

На апеляційну скаргу позивач та третя особа-1 надали відзиви у яких посилаються на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і не обґрунтовані, тому просять суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:

Дніпропетровським апеляційним господарським судом у судовому засіданні було встановлено, що СТОВ "Росток" було створене громадянами України та зареєстроване Межівською районною державною адміністрацією, Дніпропетровської області 21 січня 2000 року, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було зроблено відповідний реєстраційний запис за № 1 207 120 0000 000101.

Відповідно до Установчого договору для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків його учасників був створений статутний фонд у розмірі 7400 гривень, який був розподілений між учасниками в таких частинах:

ОСОБА_5-1258 гривень, що становить 17,0% статутного фонду;

ОСОБА_7-1228,4 гривень, що становить 16,6% статутного фонду;

ОСОБА_8-1228,4 гривень, що становить 16,6% статутного фонду;

ОСОБА_9-1228,4 гривень, що становить 16,6% статутного фонду;

ОСОБА_10-1228,4 гривень, що становить 16,6% статутного фонду;

ОСОБА_4-1228,4 гривень, що становить 16,6% статутного фонду.

7 червня 2011 року учасник Товариства ОСОБА_4 подав адресовану загальним зборам учасників СТОВ "Росток" заяву про виключення його зі складу учасників Товариства та про виплату вартості частини майна Товариства, пропорційно його частці у статутному фонді Товариства.

7 червня 2011 року, проведені загальні збори учасників Товариства, про що складено відповідний протокол №1.

Як вбачається зі змісту вищевказаного протоколу №1 загальних зборів учасників Товариства на зборах були присутні: ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_4, яким належить 83,4% голосів від загальної кількості голосів учасників Товариства. ОСОБА_9 участі у зборах не прийняв.

Порядок денний загальних зборів включав одне питання порядку денного - вихід ОСОБА_4 зі складу учасників СТОВ "Росток".

За питанням порядку денного на зборах заслухана заява ОСОБА_4 про вихід з учасників Товариства, та прийняті товариством наступні рішення:

1. Задовольнити заяву ОСОБА_4 про вихід з учасників Товариства.

2. Виплатити ОСОБА_4 вартість частини майна Товариства пропорційно його частці у статутному фонді 16,6%, що становить 225173,82 гривень.

За згодою учасників Товариства видати ОСОБА_4 його частину частково в натуральній формі-трактор "Білорусь-892".

Рішення прийняті одноголосно загальною кількістю голосів 66,8%: ОСОБА_7 (16,6%), ОСОБА_5 (17,0%), ОСОБА_10 (16,6%), ОСОБА_8 (16,6%).

ОСОБА_4 участі у голосуванні не приймав.

Протокол містить примітку, що ОСОБА_4 з протоколом зборів ознайомлений, є його підпис.

5 грудня 2011 року відбулися загальні збори учасників Товариства за участю учасників Товариства ОСОБА_7 (16,6%), ОСОБА_5 (17,0%), ОСОБА_10(16,6%), ОСОБА_8(16,6%), ОСОБА_9 (16,6%), що становить 83,4% голосів, про що складено протокол загальних зборів учасників Товариства № 3 від наведеної дати.

Збори розглянули наступні питання порядку денного:

1. Розподіл частки у статутному фонді учасника, що вибув.

2. Про внесення змін до статуту Товариства.

За результатами розгляду питань порядку денного зборами учасників Товариства прийняті рішення:

1. У зв'язку з вибуттям ОСОБА_4 із учасників Товариства його частку (16,6% - 1228,4 гривень) в статутному фонді розподілити між іншими учасниками рівними частинами і внести додаткові внески до статутного фонду.

2. Затвердити нову редакцію статуту Товариства.

Зміни до установчих документів Товариства, затверджені рішенням загальних зборів учасників Товариства, від 5 грудня 2011 року, на час розгляду справи судом, не зареєстровані.

8 грудня 2011 року ОСОБА_4, дарувальник та ОСОБА_2, обдаровуваний, уклали договір дарування частки 16,6% у статутному капіталі (фонді) СТОВ "Росток", який в цю ж дату посвідчено приватним нотаріусом Петропавлівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі за №1669.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду.

Оскільки, відповідач-1, ОСОБА_4 є таким, що вийшов зі складу учасників СТОВ "Росток" з моменту подання заяви про вихід з Товариства 7 червня 2011 року та на дату укладення договору дарування частки у статутному капіталі (фонді) Товариства не був учасником Товариства.

За згодою учасників Товариства на підставі рішення загальних зборів ОСОБА_4 було видано його частину частково в натуральній формі трактор "Білорусь-892", що не заперечувалось відповідачем-1 та підтверджується Протоколом №1 загальних зборів учасників.

Судова колегія вважає, що момент виходу учасника з Товариства не пов'язує з реєстрацією змін до установчих документів та також вважає, вихід учасника з товариства є лише підставою для внесення змін до установчих документів та їх державної реєстрації.

Невнесення змін до установчих документів, не проведення державної реєстрації змін до установчих документів не може вплинути на волевиявлення учасника, позбавити чи обмежити учасника вільно розпорядитися своїми корпоративними правами, зокрема, вийти з товариства.

Крім того доводи відповідачів, щодо необхідності обов'язкового нотаріального посвідчення заяви про вихід учасника ТОВ є безпідставними, оскільки на дату складання та подачі загальним зборам учасників Товариства заяви про вихід з Товариства необхідно подавати нотаріально посвідчену заяву у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

Відповідно до частини 5, статті 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.

Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Відповідно до пункту в), частини 1 статті 10 Закону України "Про господарські товариства", пункту 3, частини 1, статті 116 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти в установленому порядку з товариства.

Відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", від 24 жовтня 2008 року, при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК України та Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю чи товариства з додатковою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства.

Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства.

У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства.

Таким чином, ОСОБА_4 є таким, що вийшов зі складу учасників СТОВ "Росток" з моменту подання заяви про вихід з Товариства 7 червня 2011 року та на дату укладення договору дарування частки у статутному капіталі (фонді), Товариства, 8 грудня 2011 року, не був учасником Товариства.

Оскільки ОСОБА_4 станом на дату укладення оспорюваного договору дарування не був власником частки у статутному капіталі Товариства, яку подарував ОСОБА_2, договір дарування з боку дарувальника - ОСОБА_4 укладено без необхідного обсягу його цивільної дієздатності щодо розпорядження часткою у статутному капіталі Товариства на момент його укладення.

Крім того відповідно до частини другої статті 147 ЦК України передбачено переважне право учасників товариств з обмеженою відповідальністю на купівлю частки (її частини) у статутному капіталі товариства, що відчужується.

Оскільки у абзаці другому частини другої статті 147 ЦК України йдеться про переважне право на купівлю частки (її частини), переважне право не поширюється на відносини дарування, іншого безоплатного відчуження частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, а також обмін цієї частки (її частини) на інше майно.

Тому судова колегія вважає, що оспорюваний договір дарування частки у статутному капіталі Товариства вчинено з порушенням вимог законодавства, без дотримання вимог частини 2 статті 203 ЦК України, у зв'язку з чим він підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства на вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Як вище вказувалось за згодою учасників Товариства на підставі рішення загальних зборів ОСОБА_4 було видано його частину частково в натуральній формі трактор "Білорусь-892".

Судова колегія вважає правильним те, що не можуть бути враховані при розгляді даної справи доводи відповідача-2 про не виплату Товариством відповідачам вартості частини майна Товариства пропорційно частці відповідача-1 у статутному капіталі Товариства.

Зазначені доводи не спростовують встановлені судом обставини про те, що відповідач-1 з 7 червня 2011 року вважається таким, що вийшов з Товариства, а відтак не мав правових підстав розпоряджатися часткою у статутному капіталі Товариства, яка йому не належала.

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2012 року у справі №7/5005/5792/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий В.В. Швець

Судді П.П. Павловський

О.В. Чус