Постанова

від 16.08.2012 по справі 26/341

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2012 р. Справа № 26/341

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. -головуючого (доповідача), Бондар С.В., Грека Б.М.,

за участю представників: позивача -Гаркавенка С.В.

відповідача -Биліна Р.Г.

розглянувши касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будівельник-3" на рішення господарського суду м.Києва від 26 січня 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 червня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будівельник-3" про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача про стягнення 90897,39 грн. заборгованості, з яких 69931,34 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 3081,78 грн. пені, 13570,31 грн. інфляційних та 4313,96 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду м.Києва від 26 січня 2012 року (суддя Пінчук В.І.) позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 65708,38 грн. основного боргу, 3081,78 грн. пені, 4313,96 грн. 3% річних, 13570,31 грн. інфляційних, судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 червня 2012 року рішення суду залишене без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, скаржник просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 1 травня 2001 року між АЕК "Київенерго" (правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Київенерго") та відповідачем був укладений договір №9176005 на постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно умов якого позивач (енергопостачальна організація) зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, а також на потреби гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та обсягах, згідно з додатком № 1 до цього договору, а відповідач (абонент) зобов'язався виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору.

Згідно пункту 2 Додатку №4 до договору відповідач самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту повертає у РВТ) та платіжну вимогу-доручення.

Пунктом 3 Додатку №4 до укладеного договору передбачено, що оплату відповідач здійснює не пізніше 25 числа поточного місяця.

На виконання умов укладеного договору позивач виконав взяті на себе зобов'язання по постачанню відповідачеві теплової енергії в гарячій воді в кількості та в обсягах передбачених умовами Додатку №1 до цього договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач в порушення умов укладеного договору свої зобов'язання по оплаті використаної ним теплової енергії належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем за період з 1 листопада 2008 року по 1 жовтня 2011 року утворилась заборгованість в розмірі 69931,34 грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову в сумі 65708,38 грн. місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що заборгованість відповідача за теплову енергію у вигляді гарячої води перед позивачем у вказаному розмірі підтверджується матеріалами справи.

Проте з вказаними висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна враховуючи наступне. Відповідно до вимог ч.6 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюється на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Проте розглядаючи даний спір господарські суди попередніх інстанцій не звернули уваги та з достовірністю не з'ясували обставини відповідно до яких розпоряджень Київської міської державної адміністрації позивачем проведено розрахунок заборгованості відповідача за поставлену теплову енергію.

При цьому господарські суди не врахували позицію Верховного Суду України викладену у Постанові від 28 листопада 2011 року щодо застосування п.2 Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року №493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та пунктів 1.2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №731, згідно якої Верховний Суд України погодився з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2011 року та зазначив на необхідність державної реєстрації Розпоряджень Київської міської державної адміністрації.

Відповідно до зазначених положень позивач не має правових підстав для застосування при нарахуванні вартості наданої теплової енергії тарифів, встановлених нормативно-правовими актами, що не набули чинності.

Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України у Постановах від 30 серпня 2011 року у справі №61/69, від 22 листопада 2011 року у справі №52/451, від 28 березня 2012 року у справі 22/17 та від 22 квітня 2012 року у справі 61/382.

Приймаючи рішення у справі місцевий господарський суд та апеляційна інстанція зазначеного не врахувала.

При таких обставинах суд вважає, що судові рішення попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому підлягають скасуванню.

При новому розгляді справи, господарському суду необхідно врахувати наведене та відповідно до вимог закону вирішити спір.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду міста Києва від 26 січня 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 червня 2012 року скасувати, задовольнивши касаційну скаргу.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий, суддя В.Дерепа

Судді С.Бондар

Б.Грек