Постанова

від 08.09.2011 по справі 31/172-2010

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2011 р. Справа № 31/172-2010

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю.(доповідач), СуддівБілошкап О.В., Хандуріна М.І., за участю представників сторін: від ДПІ у Сколівському районі Львівської області: не з'явились; від Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Сколівському районі Львівської області: не з'явились; від Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення фонду: не з'явились; від Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект": не з'явились; від ТзОВ "Розділспецбуд": не з'явились; від Сколівського районного центру зайнятості: не з'явились; від Управління Пенсійного фонду України у Сколівському районі Львівської області: не з'явились; від ТзОВ "Перша факторингова компанія": Данилевич Д.О. -представник (довіреність № 0208-10-2 від 02.08.2010 року) від ТзОВ "Геос-Львів": не з'явились; від боржника: не з'явились; від арбітражного керуючого Ріжніва М.І.: не з'явились; від арбітражного керуючого Шимчишина І.С.: не з'явились; розглянувшикасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Розділспецбуд", на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30 червня 2011 року, та ухвалуГосподарського суду Львівської області від 12 квітня 2011 року, у справі№ 31/172-2010, за заявою Державної податкової адміністрації у Сколівському районі Львівської області (м. Сколе, Львівська область), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синдикат" (с. Волосянка, Сколівський район, Львівська область) про банкрутство,-

в с т а н о в и в :

У жовтні 2010 року Державна податкова інспекція у Сколівському районі Львівської області (далі за текстом -ДПІ у Сколівському районі) звернулась до Господарського суду Львівської області із заявою про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Синдикат" (далі за текстом -ТзОВ "Синдикат") в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Львівської області від 17.11.2010 року у справі № 31/172-2010 ТзОВ "Синдикат" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Ріжніва Михайла Івановича.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.04.2011 року у справі № 31/172-2010 (суддя -Артимович В.М.) скарги ТзОВ "Перша факторингова компанія" та ТзОВ "Геос-Львів" задоволено частково, визнавши неправомірними дії ліквідатора Ріжніва М.І. в частині дій ліквідатора щодо невизнання кредиторських вимог; припинено процедуру ліквідації ТзОВ "Синдикат" та здійснено перехід до загальної процедури розпорядження майном ТзОВ "Синдикат"; повноваження ліквідатора майна ТзОВ "Синдикат" Ріжніва М.І. припинено; призначено розпорядником майна ТзОВ "Синдикат" у справі № 31/172-2010 арбітражного керуючого Шимчишина Ігоря Степановича; інше. Припиняючи повноваження ліквідатора майна боржника Ріжніва М.І. місцевий господарський суд послався на припинення процедури ліквідації банкрута і перехід до загальних процедур у справі про банкрутство та введення процедури розпорядження майном боржника, оскільки у боржника наявне майно, вартість якого не лише покриває витрати ліквідаційної процедури, а й достатня для задоволення вимог кредиторів, а також виходячи з того, що у загальній процедурі у справі про банкрутство продаж майна боржника здійснюється за погодженням з комітетом кредиторів в інтересах яких, та в інтересах боржника, має діяти арбітражний керуючий. Призначаючи розпорядником майна арбітражного керуючого Шимчишина І.С. господарський суд першої інстанції розглянув подані арбітражними керуючими заяви та врахував їх досвід роботи на підставі поданих документів. Місцевий господарський суд, задовольняючи частково скарги ТзОВ "Перша факторингова компанія" та ТзОВ "Геос-Львів", дійшов висновку про підставність доводів скарг в частині визнання неправомірними дій ліквідатора про невизнання кредиторських вимог.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 року у справі № 31/172-2010 (головуючий суддя -Мирутенко О.Л., судді: Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М.) ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.04.2011 року залишено без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ "Розділспецбуд" -без задоволення. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано тим, що ухвала місцевого господарського суду винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і правові підстави для її скасування відсутні.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ТзОВ "Розділспецбуд" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.04.2011 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 року, справу направити до Господарського суду Львівської області для розгляду у новому складі суду. В обґрунтування вимог касаційної скарги ТзОВ "Розділспецбуд" посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм чинного законодавства та неврахування інтересів кредиторів боржника у цій справі; вважає, що оскаржувані ним процесуальні документи господарських судів прийняті всупереч загальній думці кредиторів ТзОВ "Синдикат". Так, на думку скаржника, у відповідності з п. 6 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ініціатором переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство може бути тільки ліквідатор і законодавець не вказує жодної іншої особи, яка могла б бути ініціатором такого переходу. Скаржник вказує, що підстави для переходу до загальних судових процедур у цій справі відсутні, оскільки у боржника відсутнє будь-яке ліквідне майно, а постанова Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 року, якою визнано недійсним укладений між ТзОВ "Синдикат" та ТзОВ "Форпостінвест" договір, на цей час не виконана, відповідних відомостей до Реєстру не внесено, а відтак, майно вважається власністю ТзОВ "Форпостінвест", а не ТзОВ "Синдикат". Крім того, скаржник, посилаючись на ст. 3 1 та ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вважає безпідставним рішення про відсторонення (припинення повноважень) ліквідатора -арбітражного керуючого Ріжніва М.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.08.2011 року, згідно зі ст. 111 4 ГПК України, касаційну скаргу ТзОВ "Розділспецбуд" прийнято до провадження та призначено її до розгляду.

За Розпорядженням Заступника секретаря судової палати Васищака М.І. від 05.09.2011 року розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя -Поліщук В.Ю., судді: Білошкап О.В., Хандурін М.І. (за вказаних у Розпорядженні підстав).

В судовому засіданні касаційної інстанції представник ТзОВ "Перша факторингова компанія" проти касаційної скарги заперечив, вважає ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.04.2011 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 року законними та обґрунтованими, просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Інші учасники судового провадження не скористались правом, наданим ст. 22 ГПК України, щодо участі представників у судовому засіданні касаційної інстанції. Про час і місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності уповноваженого представника скаржника, оскільки явка учасників судового процесу в засідання суду касаційної інстанції обов'язковою не визнавалась.

Відповідно до ст. 111 5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

У відповідності зі ст. 4 1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону (п.п. 1, 3 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Апеляційним господарським судом встановлено, що ДПІ у Сколівському районі звернулось до Господарського суду Львівської області із заявою про банкрутство ТзОВ "Синдикат", в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за якою, ухвалою місцевого господарського суду від 22.10.2010 року справі № 31/172-2010 порушено провадження у справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Постановою місцевого господарського суду від 17.11.2010 року боржника -ТзОВ "Синдикат" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Ріжніва М. І.

Після публікації в газеті "Урядовий кур'єр" (№ 4 (4402) від 12.01.2011 року) оголошення про визнання боржника банкрутом, з грошовими вимогами до боржника звернулись Управління Пенсійного фонду України у Сколівському районі Львівської області (далі за текстом -УПФУ у Сколівському районі Львівської області) з вимогами у сумі 6951 грн. 44 коп., Міжрегіональна науково-виробнича асоціація підприємств "Авіокон проект" (далі за текстом - МНВАП "Авіокон Проект") з вимогами у сумі 957303 грн. 18 коп., Львівське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення фонду з вимогами у сумі 431 грн. 52 коп., Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Сколівському районі Львівської області з вимогами у сумі 459 грн. 77 коп., ТзОВ "Розділспецбуд" з вимогами у сумі 616746 грн. 27 коп., Сколівський районний центр зайнятості (далі за текстом -Сколівський РЦЗ) з вимогами у сумі 408 грн. 61 коп., ТзОВ "Геос-Львів" з вимогами у сумі 40925 грн. 00 коп., ТзОВ "Перша факторингова компанія" з вимогами у сумі 7224216 грн. 40 коп.

10.02.2011 року ТзОВ "Геос-Львів" звернулось з клопотанням про припинення процедури ліквідації, встановленої ст. 52 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заміну ліквідатора Ріжніва М.І. арбітражним керуючим.

28.02.2011 року ліквідатор боржника звернувся з Листом від 25.02.2011 року (вих. № 46), до якого додав документи щодо ліквідаційної процедури банкрута. З поданих ліквідатором документів господарськими судами встановлено про визнання ліквідатором грошових вимог наступних кредиторів: УПФУ у Сколівському районі Львівської області у сумі 6951 грн. 44 коп., МНВАП "Авіокон Проект" у сумі 957 303 грн. 18 коп., Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення фонду в сумі 431 грн. 52 коп., Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Сколівському районі Львівської області у сумі 459 грн. 77 коп., ТзОВ "Розділспецбуд" у сумі 616746,27 грн., Сколівського РЦЗ у сумі 408 грн. 61 коп.; ліквідатором відмовлено у визнанні грошових вимог ТзОВ "Геос-Львів" та ТзОВ "Перша факторингова компанія".

У березні 2011 року ТзОВ "Геос-Львів" та ТзОВ "Перша факторингова компанія" звернулись до місцевого господарського суду зі скаргами на дії ліквідатора, у яких заявники просили визнати неправомірними дії ліквідатора по невизнанню їх грошових вимог до банкрута та визнати заявлені ними грошові вимоги до банкрута.

Поряд з цим, 07.04.2011 року ТзОВ "Геос-Львів" звернулось зі скаргою на дії ліквідатора у цій справі, в якій просило місцевий господарський суд усунути ліквідатора Ріжніва М.І. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута, винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", і перейти до загальних процедур у справі про банкрутство, призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Опришка О.З.

Крім цього, 07.04.2011 року кредитор - МНВАП "Авіокон Проект" звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про припинення процедури ліквідації банкрута в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у якому просив перейти до процедури розпорядження майном боржника, а ліквідатора Ріжніва М.І. замінити іншим арбітражним керуючим, про що винести відповідну ухвалу.

Водночас, 07.04.2011 року арбітражними керуючими Івасько С.М., Опришко О.З. та Шимчишин І.С. подано заяви про призначення їх розпорядниками майна в цій справі. Арбітражний керуючий Шимчишин І.С. подав листа, в якому повідомив суд про досвід роботи арбітражним керуючим, освіту, забезпечення товарно-матеріальними цінностями.

12.04.2011 року УПФУ у Сколівському районі Львівської області, Сколівський РЦЗ, ТзОВ "Розділспецбуд" та ліквідатор Ріжнів М.І. подали письмові пояснення, у яких вважають недоцільним перехід до загальних процедур у справі про банкрутство ТзОВ "Синдикат".

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 року у справі № 10/152(10) апеляційну скаргу ТзОВ "Розділспецбуд" задоволено, скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 28.10.2010 року у справі № 10/152(10), позов ТзОВ "Розділспецбуд" задоволено, визнано недійним укладений 06.05.2009 року між ТзОВ "Синдикат" та ТзОВ "Форпостінвест" договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва, що розташований за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Волосянка, вул. Оприків, 9а.

У зв'язку з набранням законної сили постанови Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 року, недійсний договір від 06.05.2009 року (укладений між ТзОВ "Синдикат" та ТзОВ "Форпостінвест") не створює жодних правових наслідків, у тому числі права власності для набувача майна за таким договором - ТзОВ "Форпостінвест"; згідно наявного в справі зазначеного договору, вартість об'єкту незавершеного будівництва складає 2 600 000 грн. 00 коп.

Крім того, постанова Вищого господарського суду України від 16.02.2011 року у справі № 4/1417-23/235 свідчить, що банкруту у цій справі належать на праві власності прості іменні акції ВАТ "М'ясоконсервний завод" у кількості 141 040 штук загальною вартістю згідно експертної оцінки 900 000 грн. 00 коп. Зі звіту ліквідатора вбачається, що на рахунку банкрута у ВАТ СКБ "Дністер" наявні кошти у сумі 28 135 грн. 56 коп.

За наведених підстав господарськими судами першої та апеляційної інстанцій відхилено доводи щодо відсутності активів боржника та, з посиланням на ч. 3 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зроблено висновок про необхідність припинення процедури ліквідації банкрута та переходу до загальних процедур у справі про банкрутство, введення процедури розпорядження майном боржника та припинення повноважень ліквідатора майна боржника Ріжніва М.І.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками господарських судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі виявлення ліквідатором майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, сума виручки від продажу такого майна направляється на покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство. Тобто, у такому випадку законодавцем не передбачено перехід до загальних судових процедур банкрутства.

У той же час, згідно з ч. 6 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за клопотанням ліквідатора у разі виявлення ним майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд може винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої цією статтею, і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом.

Отже, по переконанню колегії суддів касаційної інстанції, господарський суд здійснює перехід до загальних судових процедур у разі виявлення майна відсутнього боржника, сума виручки від продажу якого більша від суми, необхідної для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство, а також за умови наявності клопотання про це ліквідатора, вимоги законодавства про що господарськими судами першої та апеляційної інстанції проігноровано.

Поряд з цим, в порушення зазначених норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", місцевий та апеляційний господарські суди, досліджуючи факт наявності у боржника майна, в порушення ст. ст. 4 2 , 43 ГПК України, не надали належної оцінки поясненням від 11.04.2011 року ліквідатора Ріжніва М.І. і поданим кредиторами запереченням, а відтак не здійснили всіх встановлених процесуальним законодавством заходів, спрямованих на встановлення дійсної оцінки вартості майна боржника, та не врахували відсутності у матеріалах справи поданої саме ліквідатором заяви про перехід до загальних судових процедур, що свідчить про порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права.

При цьому, місцевим господарським судом у резолютивній частині оскаржуваної ухвали взагалі не вказано про результати розгляду клопотання МНВАП "Авіокон Проект" про припинення процедури ліквідації банкрута, в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , у якому той просив перейти до процедури розпорядження майном боржника, а ліквідатора Ріжніва М.І. замінити іншим арбітражним керуючим, про що винести відповідну ухвалу. В той же час, резолютивна частина цієї ухвали не містить остаточної відповіді щодо усіх вимог скарг ТзОВ "Геос-Львів" та ТзОВ "Перша факторингова компанія", вимогу про що містить ст. 86 ГПК України та роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про судове рішення" № 02-5/422 від 10.12.1996 року (в силу того, що ТзОВ "Геос-Львів" та ТзОВ "Перша факторингова компанія" звернулись до місцевого господарського суду зі скаргами на дії ліквідатора, у яких просили визнати неправомірними дії ліквідатора по невизнанню їх грошових вимог до банкрута та просили визнати заявлені ними грошові вимоги до банкрута; також, ТзОВ "Геос-Львів" просило усунути ліквідатора Ріжніва М.І. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута, винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , і перейти до загальних процедур у справі про банкрутство, призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Опришка О.З.).

Крім цього, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що наведені у мотивувальній частині оскаржуваних ухвали та постанови висновки господарських судів попередніх інстанцій щодо результатів розгляду скарг ТзОВ "Геос-Львів" та ТзОВ "Перша факторингова компанія" на дії ліквідатора по невизнанню грошових вимог останніх, зроблені судами з урахуванням здійснення переходу до загальних процедур у справі про банкрутство, що, враховуючи наведене вище, не дає підстав вважати їх законними та обґрунтованими.

Водночас, поза увагою як місцевого так і апеляційного господарських судів лишились приписи п. 2 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до яких господарський суд призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Оскільки, в силу приписів ст.111 7 ГПК України, встановлення обставин справи, збирання доказів та їх оцінка не входить до компетенції суду касаційної інстанції, під час розгляду касаційної скарги виправити зазначені недоліки оскаржених судових рішень неможливо, вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги наведене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, прийняти відповідне судове рішення.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Розділспецбуд" задоволити.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30 червня 2011 року та ухвалу Господарського суду Львівської області від 12 квітня 2011 року у справі № 31/172-2010 скасувати. Справу передати до Господарського суду Львівської області на новий розгляд.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук Судді:О.В. Білошкап М.І. Хандурін