Рішення

від 08.08.2012 по справі 35/93-34/115-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/93-34/115-2012 08.08.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд"

про стягнення 126 993,66 грн.

головуючий суддя - Сташків Р.Б. судді:Бойко Р.В.; Паламар П.І. Представники

від позивача - Кривенда М.В., представник за довіреністю;

від відповідача: Спінов С.А., представник за довіреністю;

Булах Ю.І., представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі -позивач, Банк, ТОВ "Український промисловий банк") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд" (далі -відповідач, ТОВ "Металагротрейд") про стягнення з відповідача 126 993,66 грн., з яких: 85 000 грн. - поточна заборгованість по кредитному договору №31/Кв-08 від 11.04.2008, 1075,89 грн. - поточна заборгованість за нарахованими процентами, 23447,90 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 211,02 доларів США - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 1 576,98 грн. - прострочена заборгованість за нарахованою щомісячною комісією з управління кредитною лінією, 2 901,55 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, процентів та щомісячної комісії за управління кредитною лінією, 1432,05 доларів США - пеня та стягнення судових витрат.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.09.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2011, позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.02.2012 вказані судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасовані, а справу передано на новий розгляд.

Розпорядженням керівника апарату від 07.03.2012 №04-1/229 призначено повторний автоматичний розподіл справи №35/93 за результатами чого справу №35/93 передано для подальшого розгляду судді Сташківу Р.Б.

Ухвалою суду від 12.03.2012 справу №35/93 прийнято до свого провадження та присвоєно їй номер №35/93-34/115-2012, розгляд справи призначено на 28.03.2012.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 28.03.2012 справу №35/93-34/115-2012 передано на розгляд судді Мудрому С.М. у зв'язку з перебуванням судді Сташківа Р.Б. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2012 прийнято справу №35/93-34/115-2012 суддею Мудрим С.М. до свого провадження, розгляд справи було призначено до розгляду на 25.04.2012.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 02.04.2012 у зв'язку з виходом з лікарняного судді Сташківа Р.Б. справу №35/93-34/115-2012 передано для подальшого розгляду судді Сташківу Р.Б.

Ухвалою суду від 02.04.2012 справу №35/93-34/115-2012 прийнято до свого провадження суддею Сташківим Р.Б.

25.04.2012 судом оголошено перерву до 16.05.2012.

Ухвалою суду від 16.05.2012 розгляд справи відкладено на 30.05.2012.

Через відділ діловодства суду представником позивача подана заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 152 563,17 грн., з яких:

- прострочену заборгованість за кредитом - 85 000 гривень;

- прострочену заборгованість за процентами - 51 055,33 гривень та 211,02 доларів США (в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на 27.04.2012 року 1 дол. США = 7.9877 грн. становить 1685,56 гривень);

- прострочену заборгованість за комісією по управлінню кредитною лінією - 1576,98 гривень;

- пеню за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитними коштами - 442,81 гривень та 771,62 доларів США (в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на 27.04.2012 року 1 дол. США = 7,9877 грн. становить 6163.47 гривень);

- пеню за несвоєчасне погашення кредиту - 6569,45 гривень;

- пеню за несвоєчасне погашення комісії по управлінню кредитною лінією - 69,57 гривень.

Через відділ діловодства суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти позову повністю з тих підстав, що 07.09.2009 у зв'язку з направленням до виконання платіжного доручення № 52 від 01.09.2009 на суму 83 500,00 грн. та платіжного доручення № 53 від 04.09.2009 на суму 1 500,00 грн. згідно умов кредитного договору № 31-КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 11.04.2008, пункт 4. 1. (повернення кредиту) позивачем на підставі ст. 601 ЦК України та згідно заяви від 07.09.2009 за вих. № 158 було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 85 000 грн., що знаходяться на поточному рахунку підприємства: р/р 260080130675 в філії КРУ TOB "Укрпромбанк". м. Київ, МФО 380076 та кредитного договору № 31/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 11.04.2008 року.

Однак відповідач продовжував нараховувати позивачу грошові зобов'язання без врахування проведеного зарахування, порушуючи право позивача на сплату процентів за користування кредитом на суму фактичної заборгованості за кредитом (п. 4.2 кредитного договору № 31/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 11.04.2008).

Таким чином, заборгованість згідно кредитного договору від 11.04.2008 №31/КВ-08 станом на 21 травня 2012 року з урахуванням листа від 04.09.2009 № 157 «Про направлення платіжних доручень від 01.09.2009 № 52 та від 04.09.2009 № 53 на суму 85 000 грн. 00 коп. відсутня, заборгованість по відсоткам та пені у доларах США перед кредитором станом на 21.05.2012 відсутня, заборгованість по сплаті комісії за управління кредитною лінією згідно додаткової угоди від 10.10.2008 № 5 станом на 21 травня 2012 року також відсутня.

25.05.2012 через відділ діловодства суду представником відповідача подано клопотання про призначення судово-фінансової експертизи. Суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання у зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 30.05.2012 у зв'язку з перебуванням судді Сташківа Р.Б. з 30.05.2012 на лікарняному, справу №35/93-34/115-2012 передано на розгляд судді Мудрому С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2012 прийнято справу №35/93-34/115-2012 до свого провадження суддею Мудрим С. М., розгляд справи було призначено на 13.06.2012.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 11.06.2012 у зв'язку з виходом з лікарняного судді Сташківа Р.Б. справу №35/93-34/115-2012 передано для подальшого розгляду судді Сташківу Р.Б.

Ухвалою суду від 11.06.2012 справу №35/93-34/115-2012 прийнято до свого провадження суддею Сташківим Р.Б.

Ухвалою суду від 13.06.2012 призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 призначено здійснити розгляд справи №35/93-34/115-2012 у складі колегії суддів: Сташків Р.Б. (головуючий), судді: Бойко Р.В. та Паламар П.І.

Ухвалою суду від 13.06.2012 прийнято справу №35/93-34/115-2012 до провадження у складі колегії суддів: Сташків Р.Б. (головуючий суддя), судді: Бойко Р.В. та Паламар П.І., розгляд справи призначено на 01.08.2012.

У судовому засіданні 01.08.2012 оголошено перерву до 08.08.2012.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши обставини та докази, на необхідність дослідження яких вказав Вищий господарський суд України у постанові від 29.02.2012, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.04.2008 між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Металагротрейд" було укладено кредитний договір №31/Кв-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії (далі -Кредитний договір).

Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору позивач відкриває відповідачу відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кошти у сумі еквівалентній 200 000 доларів США на строк кредитування -з 11.04.2008 по 10.04.2011 зі сплатою відповідачем процентів за користування кредитом у розмірі 13,25% річних у доларах США, 11,5% річних у євро, 19,0% річних у гривні.

Відповідно до Додаткового договору №1 від 30.04.2008 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору відповідач зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитними коштами у розмірі 17,00 % річних у доларах США, 17,00% річних у євро, 22,00% у гривні від суми траншів, наданих відповідачу після дати укладення Додаткового договору №1.

Пунктом 3 Додаткового договору №1 сторони виклали пункт 4.6 Кредитного договору у новій редакції, згідно із якою, у разі несвоєчасного повернення заборгованості по Кредиту Позичальник зобов'язався сплатити проценти з розрахунку 26,00% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

22.05.2008 між сторонами був укладений Додатковий договір №2 до Кредитного поговору, яким передбачалось надання відповідачу кредитних коштів з лімітом кредитування у 1 010 000 з процентною ставкою у розмірі 22,00% річних у гривні, 17,00% річних у доларах США, 17,00% річних у Євро.

В результаті укладення Додаткового договору №4 від 07.08.2008 до Кредитного поговору сторонами було збільшено ліміт кредитування до 2 010 000 грн., процентну ставку встановлено у наступних розмірах: 22,00% річних у гривні, 15,00% річних у доларах США, 14,00% річних у євро.

В подальшому сторонами було укладено Додатковий договір №5 від 10.10.2008 до Кредитного договору, відповідно до п. 1.1 якого Позичальник зобов'язався сплатити проценти у розмірі 22,00% річних у гривні, 15,00% у доларах США, 14,00% річних у Євро, а також щомісячну комісію за управління кредитною лінією із розрахунку 3,00% річних від суми траншів у гривні, 1,75% річних від суми траншів у доларах США, 2,5% річних від суми траншів у євро, наданих відповідачу до дати укладення Додаткового договору №1 від 30.04.2008.

Окрім того, вказаним додатковим договором пункт 4.6 Кредитного договору було викладено у новій редакції, згідно із якою, у разі несвоєчасного повернення заборгованості за Кредитом, Позичальник зобов'язався сплатити проценти з розрахунку 25,00% річних у гривні, 18,00% річних у доларах США та 17,00% річних у Євро.

На виконання умов кредитного договору банк надав позичальнику кредитні кошти, що підтверджується виписками з особового рахунку ТОВ «Металагротрейд» та меморіальними ордерами.

Як встановлено судом, ТОВ "Металагротрейд" супровідним листом №157 від 04.09.2009 направив ТОВ "Український промисловий банк" для виконання платіжне доручення № 52 від 01.09.2009 на суму 83 500,00 грн. та платіжне доручення № 53 від 04.09.2009 на суму 1 500,00 грн. з призначенням платежу "погашення кредиту згідно договору № 31/КВ-08 від 11.04.2008".

Проте вказані платіжні доручення Банком виконані не були.

У постанові Вищого господарського суду України від 29.02.2012, колегією суддів зазначено, що суди попередніх інстанцій задовольняючи позов не дали належної оцінки правомірності відмови банком в списанні коштів з рахунку товариства згідно платіжних доручень № 52 від 01.09.2009 та № 53 від 04.09.2009, надісланих банку листом № 157 від 04.09.2009 з урахуванням того, що згідно п. п. 6.1.14, 4.7 кредитного договору та п.п. 3.1.9, 5.2.2 договору банківського рахунку банку було надано право здійснювати договірне списання коштів з рахунків товариства.

Виконуючи дану вказівку суду касаційної інстанції, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 10.4 Кредитного договору всі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені у письмовій формі за підписом уповноваженого представника сторони, що відправила повідомлення, засвідченої її (цієї сторони) печаткою та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за адресами сторін, зазначені у цьому договорі. Датою надіслання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відправлення зв'язку відправника.

Згідно з пунктом 6.1.14 Кредитного договору протягом строку дії цього договору, починаючи з дати укладення цього договору, позичальник зобов'язаний не менш ніж 100% розрахунків проводити через поточні рахунки, відкриті у банку.

Пунктом 4.7 Кредитного договору сторонами погоджено, що шляхом підписання цього договору позичальник надає право банку здійснювати договірне списання зі свого рахунку №260080130675, а також з будь-якого його рахунків, відкритих в ТОВ "Український промисловий банк", а також зі всіх інших рахунків, що будуть відкриті позичальником в ТОВ "Український промисловий банк" та його філіях/відділеннях протягом дії цього договору на користь банка грошових коштів в сумах, необхідних для повернення заборгованості позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів з користування ним, комісій, штрафних санкцій та інших платежів позичальника встановлених цим договором.

В силу статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Як було зазначено раніше, ТОВ "Металагротрейд" супровідним листом №157 від 04.09.2009 направив ТОВ "Український промисловий банк" для виконання платіжне доручення № 52 від 01.09.2009 на суму 83 500,00 грн. та платіжне доручення № 53 від 04.09.2009 на суму 1 500,00 грн. з призначенням платежу "погашення кредиту згідно договору № 31/КВ-08 від 11.04.2008". Дані платіжні доручення були отриманні позивачем цього ж дня (04.09.2009), про що свідчить відбиток штемпеля останнього з вхідним номером на вищевказаному супровідному листі відповідача.

Проте вказані платіжні доручення позивачем виконані не були, оскільки, як зазначив Банк, у останнього з 21.01.2009 Національним банком України було введено мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Суд зазначає, що введення у позивача мораторію на задоволення вимог кредиторів не давало право останньому не виконувати вищевказані платіжні доручення відповідача.

Так, дані платіжні доручення були подані відповідачем з метою розпорядження ним своїми коштами, які знаходились на банківському рахунку останнього (поточний рахунок №260080130675), відкритого у позивача на підставі договору № 30675/01 банківського рахунку від 01.02.2006, укладеного між позивачем та відповідачем (далі -Договір банківського рахунку).

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами .

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд .

Отже, відповідач є власником грошових коштів на рахунку, яким він володіє, і його право власності в силу статті 41 Конституції України та статті 321 ЦК України є непорушним.

Статтею 1074 ЦК України (в редакції статті чинній на момент отримання позивачем вказаних платіжних доручень) передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається , крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з пунктом 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Відповідно до підпунктів 2.1.3, 2.1.5 Договору банківського рахунку Банк прийняв на себе зобов'язання своєчасно виконувати розпорядження Клієнта (відповідача) на списання коштів з Рахунку. Виконувати розрахункові документи Клієнта (відповідача) відповідно до черговості їх надходження та в межах залишку коштів на початок операційного дня з урахування сум, що надходять протягом операційного дня (поточні надходження).

Судом встановлено, відповідачем не спростовано та не заперечувалось того факту, що на вище зазначеному банківському рахунку відповідача знаходились кошти у сумі достатній для виконання платіжних доручень № 52 від 01.09.2009 та № 53 від 04.09.2009.

Отже, Банк зобов'язаний був виконати вказані платіжні доручення 04.09.2009, і зарахувати кошти відповідача у сумі 85 000 грн. у рахунок погашення кредиту за Кредитним договором цієї ж дати.

Однак, відповідач всупереч вище вказаним положенням законодавства та умовам Договору банківського вкладу свого зобов'язання у зазначений строк не виконав. Доказів зворотного суду не надано.

Позивачем у супереч статті 33 ГПК України не доведено суду, що дія введеного у нього мораторію на задоволення вимог кредиторів поширювалась на виконання платіжних доручень № 52 від 01.09.2009 та № 53 від 04.09.2009.

При розгляді спору по суті судом враховано, що згідно з постановою Правління Національного банку України № 19/БТ від 20.01.2009 «Про призначення тимчасової адміністрації в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік з 21.01.2009 до 21.01.2010 та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 21.01.2009 до 21.07.2009, а відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 за № 447 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 05.08.2009 до 21.01.2010, крім зобов'язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків , а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.

Як було встановлено судом раніше, зобов'язання Банку з виконання платіжних доручень № 52 від 01.09.2009 та № 53 від 04.09.2009 виникло за Договором банківського рахунку.

Відтак, мораторій не поширювався на зобов'язання Банку з виконання платіжних доручень № 52 від 01.09.2009 та № 53 від 04.09.2009, а тому позивач неправомірно не виконав дані платіжні доручення відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора (частина 4 статті 613 ЦК України).

Отже, після подання відповідачем Банку вищевказаних платіжних доручень настало прострочення Банку, як кредитора за Кредитним договором, а тому підстав для сплати відповідачем відсотків, нарахованих після 04.09.2009 на вказану у платіжних дорученнях суму кредиту, не має. Відповідно, не має підстав і для стягнення вказаних відсотків на користь Банку.

Судом встановлено, що оскільки платіжні доручення ТОВ "Український промисловий банк" виконані не були, ТОВ "Металагротрейд" заявою від 07.09.2009 №158 повідомило Банк про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 85 000 грн. та просило врахувати зазначене при нарахуванні відсотків за Кредитним договором. Дана заява про зарахування зустрічних однорідних вимог була отримана Банком 07.09.2009, про що свідчить відбиток штемпеля останнього з вхідним номером 21059 на вищевказаній заяві відповідача.

Згідно з частинами 1, 2 статті 601 ЦК України, частиною 3 статті 203 ГК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже, зарахування є одностороннім правочином, для нього достатньо заяви однієї сторони.

У статті 602 Цивільного кодексу України вказано вичерпний перелік підстав при наявності яких зарахування зустрічних вимог не допускається, зокрема:

1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;

2) про стягнення аліментів;

3) щодо довічного утримання (догляду);

4) у разі спливу позовної давності;

5) в інших випадках встановлених договором або законом.

Договором №31/КВ-08 від 11.04.2008 року та нормами чинного законодавства не встановлено заборону здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог до моменту початку процедури ліквідації Банку (яка була почата щодо позивача лише 21.01.2010).

Відтак, 07.09.2009 відбулося зарахування зустрічних однорідних вимог, і з цього дня слід вважати зобов'язання відповідача щодо погашення 85 000 грн. кредиту припиненим.

Отже, починаючи з даного дня нарахування позивачем відсотків та пені на вказану суму, а також нарахування комісії за обслуговування кредиту на вказану суму, є неправомірним.

Крім того, як встановлено судом та не заперечується позивачем, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2009 у справі № 33/216, яке набрало законної сили 21.09.2009, зобов'язано ТОВ "Український промисловий банк" провести перерахунок суми грошового зобов'язання за Кредитним договором та проводити нарахування ТОВ "Металагротрейд" з врахуванням проведеного зарахування зустрічних однорідних вимог згідно із заявою ТОВ "Металагротрейд" № 30 від 16.02.2009 року про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 160 800 дол. США, що випливають із договору банківського вкладу в іноземній валюті №157/Ю-08 ("Бізнес") від 05.12.2008 Кредитного договору.

Частиною 2 статті 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Судом у справі № 33/216 (за позовом ТОВ "Металагротрейд" до ТОВ "Український промисловий банк") було встановлено, що 16.02.2009 у зв'язку із неповерненням відповідачем вкладу в розмірі 160 800 дол. США, позивачем на підставі статті 601 ЦК України та згідно заяви від 16.02.2009 за вих. № 30 було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 160 800 дол. США 00 центів, що випливають із договору банківського вкладу в іноземній валюті № 157/ Ю-08 ("Бізнес") від 05.12.2008 та Кредитного договору. Однак відповідач свавільно продовжував нараховувати позивачу грошові зобов'язання без врахування проведеного зарахування, порушуючи право позивача на сплату процентів за користування кредитом на суму фактичної заборгованості за кредитом.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 33/216 від 22.06.2009 Банк зобов'язано здійснити перерахунок суми грошового зобов'язання за Кредитним договором ТОВ "Металагротрейд" станом на 3 березня 2009 року:

- суму кредиту з 191 860 дол. США до 31 060 дол. США;

- суму процентів з 844,57 дол. США до 51,76 дол. США;

- пеню в розмірі 83,32 дол. США до 0 дол. США.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Аналогічне положення міститься і у статті 115 ГПК України, згідно з якою рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що відповідачу безпідставно були нараховані відсотки (на суму 160 800 дол. США за кредитом) та пеня (на суму 160 800 дол. США за кредитом та 792,81 дол. США за відсотками) починаючи з 16.02.2009 (дати проведення зарахування однорідних вимог) до дати фактичного списання цих коштів відповідно до платіжних доручень в іноземній валюті:

- № 6 від 25.11.2009 (списання проведено цієї ж дати) - на 101353,31 дол. США (призначення платежу - погашення кредиту за Кредитним договором та рішенням суду № 33/216 від 22.06.2009);

- № 5 від 25.11.2009 (списання проведено цієї ж дати) - на 59446,49 дол. США (призначення платежу - погашення кредиту за Кредитним договором та рішенням суду № 33/216 від 22.06.2009);

- № 7 від 03.12.2009 (списання проведено 07.12.2009) - на 669,05 дол. США (призначення платежу - погашення кредиту за Кредитним договором та рішенням суду № 33/216 від 22.06.2009).

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Враховуючи вищевикладені обставини, позивачем у супереч даної норми не доведено суду свої позовні вимоги (у т.ч. їх розмір).

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.08.2012.

Головуючий суддя: судді: Р.Б. Сташків Р.В. Бойко П.І. Паламар