Постанова

від 17.08.2012 по справі 5006/32/59пд/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.08.2012 р. справа №5006/32/59пд/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого:Кододової О.В. суддівАзарової З.П. Мартюхіної Н.О. при секретарі Коломієць С.О. За участю представників сторін: від позивача -не з'явився від відповідача - Ляпін Е.А., за довіреністю від третьої особи - не з'явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Егесіхора», м. Краматорськ та ОСОБА_5, м. Краматорськ на рішення господарського судуДонецької області від 20 червня 2012року (повний тест складений та підписаний 22.06.2012р.) у справі№5006/32/59пд/2012 (суддя Сковородіна О.М.) за позовомОСОБА_6, м. Краматорськ до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Егесіхора», м. Краматорськ ОСОБА_5, м. Краматорськ про визнання недійсним договору.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6, м. Краматорськ звернувся з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Егесіхора», м. Краматорськ про визнання недійсним договору щодо відчуження майна -нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 та нежитлового приміщення по АДРЕСА_3 укладений ТОВ «Егесіхора»в особі директора ОСОБА_13.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.06.2012року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, м. Краматорськ.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20 червня 2011року (повний текст рішення складений та підписаний 22.06.2012року) у справі №5006/32/59пд/2012 позовні вимоги ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Егесіхора" про визнання недійсним договору щодо відчуження майна -нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 та нежитлового приміщення по АДРЕСА_3, укладеного ТОВ "Егисіхора"в особі директора ОСОБА_13, задоволено.

Рішення суду мотивоване тим, що вирішення питання щодо відчуження об'єктів нерухомості, які є власністю ТОВ "Егесіхора"та складають 50% від всього майна товариства, є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства та мало відбуватися за приписами ст. 98 Цивільного кодексу України

У рішенні суд зазначає, що відповідачем до матеріалів справи не надано жодного доказу, який свідчив би про те, що утримання спірного об'єкту нерухомості завдає фінансової шкоди товариству, та, як слід, призводить до негативних наслідків в господарської діяльності товариства. Від вчиненого відповідачем правочину (дарування) товариство не отримало ніякої фінансової винагороди.

Відтак суд першої інстанції дійшов висновку, що , директор ТОВ "Егесіхора" діяв з перевищенням наданих йому повноважень статутом та чинним законодавством України, а тому, не можна вважати, що правочин вчинено з дотриманням основних принципів цивільних відносин, закріплених п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України, які полягають у справедливості, добросовісності та розумності вчинених ним дій по відношенню до інтересів юридичної особи, яку він представляє, та відповідно до корпоративних прав учасників цього товариства.

Наведене, на думку господарського суду свідчить про порушення корпоративних прав позивача, щодо управління справами товариства, розподілу прибутку товариства (з одержанням своєї частки) від господарської діяльності товариства та погіршення майнового стану підприємства, що впливає на права позивача, як учасника, з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 50%.

ТОВ «Егесіхора», м. Донецьк не погодившись з рішенням суду звернулося з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2012року і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування скарги скаржник посилається на те, що на момент укладення спірного договору дарування нежитлове приміщення по АДРЕСА_3 належало ТОВ «Егесіхора»і станом на 19.12.2011року знаходилось на балансі ТОВ «Егесіхора», балансова вартість якого складала 9854,56грн. Нежитлове приміщення по АДРЕСА_2 та нежитлове приміщення по АДРЕСА_3 в сумі складає 20,53% майна ТОВ «Егесіхора».

У скарзі також скаржник зазначає, що не можна задовольнити позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено в майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відчуження нерухомого майна ТОВ «Егесіхора»порушує права позивача, як учасника товариства, який має намір щодо виходу зі складу учасників. При цьому, на думку скаржника, ні суд, ні позивач, не вказує на те, чи порушено право позивача на момент звернення до суду.

Також третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, м. Краматорськ також було подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2012року №5006/32/59пд/2012. У зазначеній скарзі скаржник зазначає, що суд дійшов хибного висновку, що відчужене майно, яке є внесками до статутного капіталу ТОВ «Егесіхора»за спірним договором складає 50 і більше відсотків майна товариства, не врахувавши іншого майна, що належить товариству та знаходиться на його балансі, що виключає можливість застосування ст.98 Цивільного кодексу України і є порушенням норм матеріального права.

Скаржник зазначає, що рішенням господарського суду Донецької області від 20.03.2012року по справі №5006/36/11пд/2012 за позовом ТОВ «Егесіхора»до ФОП ОСОБА_5 встановлено, що вартість відчуженого майна не перевищує 50% від усього майна підприємства, та перевищення повноважень директора ТОВ «Егесіхора»при укладанні договору не мало місця.

Позивач у перше судове засідання не з"явився. До суду від представника позивача надійшло клопотання (вхід.№02-19/8072 від 13.08.2012р.) про відкладання розгляду справи у зв'язку з перебуванням у службовому відрядженні. Клопотання відхилено судовою колегією за необґрунтованістю. Крім того, колегія суддів зазначає, що до клопотання додана довіреність позивача, якою він уповноважує ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 представляти його інтереси в судах, відтак позивач не позбавлений був права направити у судове засідання будь-кого з вищезазначених представників.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Азарової З.П. розпорядженням голови суду О.С. Кулебякіним був змінений склад суддів по розгляду зазначеної справи у складі: Кододова О.В. -головуючий суддя (доповідач), судді Азарова З.П. та Мартюхіна Н.О.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 4 2, ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Егесіхора" створене на підставі рішення учасників (протокол №1 від 10.06.2003р.), шляхом перереєстрації виробничо -комерційного малого підприємства "Егесіхора" (зареєстрованого в Краматорському виконавчому комітеті від 07.08.1992 №337, код ЄДРПОУ 23032310), і є його правонаступником по боргам і зобов'язанням. Товариство створюється відповідно до Законів України "Про власність", "Про підприємства в Україні", "Про підприємництво", "Про господарські товариства" (п.п. 1.1, 1.2статуту).

Згідно п.п. 4.1, 5.2 статуту, учасниками товариства є ОСОБА_6 з часткою у статутному капіталі товариства 50% та ОСОБА_13 з часткою у статутному капіталі товариства 50%.

Відповідно до п. 5.3 статуту, порядок внесення вкладів визначається в установчому договорі (п.10 установчого договору), відповідно до нього вкладами учасників виступало наступне майно:

- ОСОБА_6 -нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 та нежитлове приміщення по АДРЕСА_2, а також, основні засоби, які відображені в балансі ТОВ "Егесіхора";

- ОСОБА_13 -нежитлове приміщення по АДРЕСА_3.

Товариство є власником, зокрема, майна переданого йому учасниками у власність та отриманого в результаті фінансово -господарської діяльності.

Згідно до п. 7.1 статуту управління та контроль за діяльністю товариства здійснюють збори учасників, директор, ревізійна комісія.

Вищим органом товариства є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційно розміру їх частці у статутному фонді товариства, вираженому у відсотковому співвідношенні (п.п. 7.2.1, 7.2.2 статуту).

Збори учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники або їх представники, володіючи у сукупності більше ніж 60 відсотків голосів.

Пунктом 7.3.2 статуту до повноважень директора відносяться всі питання діяльності товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів. Директор підзвітний в своїй роботі зборам учасників товариства.

Відповідно до п.10 установчого договору про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Егесіхора», статутний фонд товариства становить 18500 гривень. Розподіляється між учасниками таким чином: ОСОБА_6 -50 відсотків -9250грн., ОСОБА_13 -50 відсотків - 9250грн.

Відповідно до змін, затверджених протоколом зборів учасників №5 від 25.12.2006р., пункт 5.1.,5.2. розділу 5 Товариства з обмеженою відповідальністю «Егесіхора»викладено у наступній редакції:

5.1. Статуний фонд Товариства складає 48500гривень;

5.2. Учасники роблять внески до Статуного фонду Товариства наступним чином: ОСОБА_6 -50 відсотків -24250грн., ОСОБА_13 -50 відсотків -24250грн.

Між ТОВ "Егесіхора", в особі директора ОСОБА_13 (дарувальник) та ФОП ОСОБА_5 (обдарована) 09.12.2011року був укладений договір дарування, відповідно до умов якого дарувальник зобов'язується передати, а обдарована зобов'язується прийняти в дар нежиле приміщення, вбудоване в жилий будинок, загальною площею 88,4кв.м., літ. А-4п/д, яке розташоване в АДРЕСА_3 (свідоцтво на право власності від 15.12.2003р.) та нежитлове приміщення, загальною площею 9,9кв.м., літ. А-4п/д, яке розташоване в АДРЕСА_3 (свідоцтво на право власності від 15.12.2003р.).

Відповідно до п.2 укладеного договору, цей дар сторони оцінюють у 20 000грн., у договорі зазначено, що загальна вартість нежитлового приміщення, згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 08.12.2011року Краматорським міським бюро технічної інвентаризації за №32391576, становить 9250грн. Загальна вартість нежилого приміщення, згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 08.12.2011року Краматорським міським бюро технічної інвентаризації за №32392149, становить 605грн.00коп. (а.с. 46-47).

Договір дарування підписаний обома сторонами та зареєстрований приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Соловйовою С.С. у реєстрі за №7177.

У позовній заяві (а.с. 4) позивач зазначає, що через постійні непорозуміння і суперечки між засновниками він прийняв рішення щодо виходу зі складу учасників товариства, з отриманням своєї частки в статутному капіталі, подав запит №159/02-12 від 03.02.2012р. до КП БТІ м. Краматорська, щодо відомостей стосовно нерухомого майна, яке належить ТОВ "Егесіхора".

Відповідно до інформації, яка була надана КП БТІ м. Краматорська, за ТОВ "Егесіхора" зареєстровано право власності, лише, на нежитлове приміщення, площею 157,3кв.м., що становить 17/1000 частини від всього будинку по АДРЕСА_1.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість апеляційних скарг виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство -засновницького договору.

Ст. 50 Закону передбачено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Статтею 51 Закону визначені особливості змісту установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю, а саме: крім відомостей, зазначених у статті 4 цього закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю визначає обсяг корпоративних прав відповідного учасника товариства.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 87 ГК України сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний капітал товариства. Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу в порядку, встановленому цим Кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього.

Відповідно до ст. 63 Господарського кодексу України підприємства, що створюються у формі господарського товариства є корпоративними.

Згідно до ст. 12 Закону України «Про господарські товариства»та ст. 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником майна, переданого йому засновниками (учасниками) у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

ОСОБА_6 є учасником товариства, володіє часткою корпоративних прав, володіє часткою у статутному фонді у розмірі 50% та звернувся до суду перщої інстанції із позовом про визнання недійсним договору дарування укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Егесіхора»та ОСОБА_5 . Таким чином позивач у спірному договорі не є стороною, тобто не має права вимоги щодо захисту прав та інтересів самого товариства. Позивач є власником лише корпоративних прав, та не має права власності на спірне майно, яке в порядку ст. 12 Закону України «Про господарські товариства»та ст. 115 Цивільного кодексу України є власником майна переданого за спірним договором , у зв'язку з чим спірний договір дарування не порушує прав та інтересів позивача як учасника товариства.

Президія Вищого господарського суду України у Рекомендаціях від 28.12.2007року, № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" зазначає, що законодавством не передбачено право акціонера звертатись до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому статутом акціонерного товариства.

У Рішенні Конституційного Суду України N 18-рп/2004 від 1 грудня 2004 року у справі N 1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначено, що "акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом".

Отже, суди у вирішенні спорів за позовами акціонерів (учасників) про захист прав акціонерного товариства, в тому числі про визнання недійсними угод, укладених товариством, повинні досліджувати, чи уповноважений акціонер на представництво інтересів акціонерного товариства. Відсутність такого уповноваження може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Позивачем -ОСОБА_6 не надано суду доказів у підтвердження уповноваження його на представництво інтересів ТОВ „Егесіхора" шляхом визнання договорів недійсними. Відтак у суду першої істанції відсутні були підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору щодо відчуження майна -нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 та нежитлового приміщення по АДРЕСА_3 укладений ТОВ Егесіхора»в особі директора ОСОБА_13.

Крім того колегія Донецького апеляційного господарського суду зазначає, що господарський суд Донецької області дійшов до вірного висновку, що вирішення питання щодо відчуження об'єктів нерухомості, які є власністю ТОВ "Егесіхора" та складають 50% від всього майна товариства, є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства та мало відбуватися за приписами ст. 98 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Однак, судом першої інстанції не враховано, що згідно договору дарування від 09.12.2011року, а саме п.2, загальна вартість нежитлового приміщення, згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 08.12.2011року Краматорським міським бюро технічної інвентаризації за № 32391576, становить 9250,00грн.

Згідно п.10 установчого договору про створення ТОВ «Егесіхора»частка у статутному фонді позивача складала 50% - 9250,00грн. Вкладом позивача було саме приміщення по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, а також основні засоби. Тобто спірне майно було внеском позивача до статутного фонду товариства та не могло перевищувати 9250,00грн.

Одночасно, як вже зазначалося, згідно внесених змін до пункту 5.1.Статуту позивача (а.с.а.с.19, 85) Статутний фонд Товариства був збільшений та складає 48500,00гривень., що підтверджується витягом (а.с. 27-28) наданого позивачем до матеріалів позовної заяви.

Таким чином майно, яке було предметом спірного договору дарування складає 20,31% майна товариства, а відтак не є виключною компетенцію загальних зборів та не потребує їх проведення.

Одночасно у спірному договорі сторони визначили, що дар за договором вони оцінюють у 20 000,00грн. (п.2 договору), у процентному співвідношенні дана сума складає 41,23% розміру статутного фонду ТОВ. Відтак у будь-якому випадку сума спірного договору дарування становить менш ніж 50% статутного капіталу товариства.

Статтею 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори); одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами, односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила, односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами; дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Таким чином матеріалами справи підтверджується, що позивач -ОСОБА_6 не має повноважень наданих ТОВ «Егесіхора» на звернення до суду щодо визнання угод недійсними укладених товариством як стороною за договором, та відчуження майна, що відбулося за спірним договором дарування не перевищує 50% майна товариства, відтак у суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування ст. 98 ЦК України та задоволення задоволення позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду керуючись ст. 43 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про скасування рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2012року по справі №5006/32/59пд/2012 та задоволення апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Егесіхора», м. Краматорськ та ОСОБА_5, м. Краматорськ .

В матеріалах справи наявна копія рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2012року у справі №5006/36/11пд/2012, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Егесіхора», м. Краматорськ до фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, м. Краматорськ про визнання договору дарування від 19.12.2011року недійсним та визнання права власності, однак колегією суддів дане рішення до уваги не приймається, оскільки спір в рамках справи №5006/36/11пд/2012 розглянутий за іншими підставами за участю інших сторін.

Результати апеляційного провадження у справі №5006/32/59пд/2012 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Егесіхора», м. Краматорськ на рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2012року (повний тест складений та підписаний 22.06.2012р.) у справі №5006/32/59пд/2012 -задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, м. Краматорськ на рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2012року (повний тест складений та підписаний 22.06.2012р.) у справі №5006/32/59пд/2012 -задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2012року (повний тест складений та підписаний 22.06.2012р.) у справі №5006/32/59пд/2012 - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, м. Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Егесіхора», м. Краматорськ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, м. Краматорськ про визнання недійсним договору щодо відчуження майна -нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 та нежитлового приміщення по АДРЕСА_3 укладений ТОВ «Егесіхора»в особі директора ОСОБА_13, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Кододова О.В.

Судді: Азарова З.П.

Мартюхіна Н.О.

надруковано 6 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу, 1- третій особі; 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЛО .