Дата документу: 22.05.2012
Справа № 2-984/11
Номер провадження 2/818/242/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 травня 2012 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Калюжної В.В., при секретарі: Марусій І.В., розглянувши у залі суду у м.Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШ»про стягнення суми боргу та пені за договором про надання споживчого кредиту № 11324685000 від 28.03.2008 року,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого були уточнені відповідно до уточнення до позовної заяви від 13.05.2010 р. (а.с.58) та позивач просив стягнути на його користь у солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШ» суму боргу та пені за договором про надання споживчого кредиту № 11324685000 від 28.03.2008 року в розмірі 470099,87 гривень та суму сплачених судових витрат в розмірі 1820,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав наступне. Між АКІБ „УкрСиббанк", що після перейменування та зміни типу став ПАТ „УкрСиббанк", та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11324685000 від 28.03.2008 року відповідно до якого позивач видав ОСОБА_1 кредит у сумі 49900,00 доларів США на умовах повернення кредиту до 27.03.1018 року відповідно до графіку погашення кредиту, зі сплатою 14% річних. ОСОБА_2 на підставі договору поруки № 11324685000/П від 28.03.2008р. та ТОВ «КОШ»на підставі договору поруки № 11324685000/П-1 від 28.03.2008р. виступили поручителями за невиконання ОСОБА_1 всіх його зобов'язань за кредитним договором. Станом на дату звернення з позовом кредитні зобов'язання ОСОБА_1 були порушені, ані позичальником, ані його поручителями не виконані, що стало підставою звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідачів у солідарному порядку суми боргу та пені в розмірі 470099,87 гривень та суми сплачених судових витрат в розмірі 1820,00 грн.
Ухвалою суду від 21.02.2012 року за заявою представника позивача, позовні вимоги ПАТ „УкрСиббанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки- квартиру АДРЕСА_1, що належить ТОВ «КОШ», які були заявлені відповідно до первісного позову - залишені без розгляду.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за відсутності представника Банку, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник Відповідача ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Згідно раніше наданих суду заперечень, проти позову заперечував, заявляє про зменшення розміру пені з огляду на завищення її розміру, дію на нього світової фінансової кризи, яку вважає „непереборною силою", та підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення пені, вважає несправедливим нарахування відсотків по кредиту та пені після 01.09.2009 року з огляду на зупинення діяльності ТОВ „КОШ", засновником якого є ОСОБА_3, також вважає позовні вимоги неповно обґрунтованими, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Представник Відповідача ТОВ «КОШ»до судового засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, про день та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Згідно раніше наданих пояснень, проти позову заперечувала на підставах, викладених у письмових запереченнях на позов.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
У зв'язку з цим, на підставі ст. 197 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, без фіксації судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що між АКІБ „УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ „УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11324685000 від 28.03.2008 року, відповідно до якого позивач видав ОСОБА_1 кредит у сумі 49900,00 доларів США на умовах повернення кредиту до 27.03.2018 року шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позичальника № НОМЕР_3, з якого на підставі заяви ОСОБА_1 на видачу готівки № 246 від 28.03.2008 року було видано ОСОБА_1 для цільового використання.
Кредитним договором встановлено строк та порядок виконання основного зобов'язання відповідно до графіку погашення кредиту, що є додатком № 1 до кредитного договору.
Відповідно до п.1.3.1, 1.3.4 Договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання здійснювати плату за користування кредитними коштами у вигляді 14% процентів річних з 01 по 10 кожного місяця наступного за тим, за який буде банком нараховані такі проценти, здійснювати інші платежі, а у випадку порушення умов договору, що призведе до заборгованості за ним -сплатити пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, здійснювати інші платежі.
Відповідно до п. 4.1. кредитного договору встановлена відповідальність позичальника за невиконання грошових зобов'язань за кредитним договором у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, яка нараховується за кожний день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, але у будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством.
Сторони домовилися, що випливає з п. 7.2 кредитного договору, що банк самостійно веде облік і здійснює розрахунки заборгованості позичальника відповідно до вимог закону та умов договору. У випадку наявності суперечок між сторонами в якості письмових доказів невиконання зобов'язань позичальника, що мають пріоритетне значення, приймаються виписки про стан, первинні документи (платіжні доручення позичальника), дані балансу, надані банком тощо, якщо позичальник не доведе недійсність наданих банком документів або не надасть інших доказів виконання своїх зобов'язань за договором.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, закону тощо. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання, а ч.1 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.
В силу 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не
приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, допустив прострочення з виконання кредитних зобов'язань щодо повернення кредиту та сплаті процентів за користування ним, не сплачував пеню за порушення строків повернення кредиту та процентів за ним, пред'явлені вимоги банку про усунення порушень кредитного договору, заявлені за вимогою.
Також судом встановлено, що між Позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 11324685000/П від 28.03.2008 року, та між Позивачем та ТОВ «КОШ»також було укладено договір поруки № 11324685000/П-1 від 28.03.2008 року.
Відповідно до п.1.1 договорів поруки, поручителі зобов'язались перед позивачем відповідати за невиконання Відповідачем ОСОБА_1 усіх його зобов'язань, що виникли з договору про надання споживчого кредиту № 11324685000 від 28.03.2008 року в повному обсязі, як існуючих на теперішній час, так і тих, що можуть виникнути у майбутньому.
Відповідно до п. 1.3 договорів поруки поручителі відповідають перед позивачем у тому ж обсязі, що і позичальник ОСОБА_1, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору. При цьому в силу п.1.4. договорів поруки, відповідальність поручителя і позичальника є солідарною.
Причини невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором ніяким чином не можуть впливати на виконання поручителем зобов'язань за договором, що встановлено п. 1.5 договорів поруки.
Відповідно до п.2.2. договорів поруки у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором банк має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги рекомендованим листом.
Відповідно до п.3.1 договорів поруки договори набувають чинності з моменту їх підписання та діють до повного погашення всіх зобов'язань боржника за основним договором.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Аналогічні за змістом умови щодо солідарної відповідальності поручителя містяться в п.1.4 договорів поруки.
За приписами ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Частиною 2 ст. 553 ЦК України встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами за договорами поруки погоджено всі істотні умови кредитного договору та договору поруки, відсутні докази їх припинення або визнання у встановленому порядку недійсними. З наведеного суд робить висновок, що зазначені правочини наразі є дійсними та обов'язковими для виконання сторонами. Вимоги позивача про усунення порушень кредитного договору, пред'явлені за вимогами, поручителі не виконали.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого Позивачем, загальна сума боргу за кредитним договором становить 470099,87 гривень. Зазначена сума заборгованості підлягає стягненню з відповідачів.
Вирішуючи питання про порядок стягнення суми заборгованості суд виходить з наступного.
Законом не заборонено укладення кількох договорів поруки на виконання того самого зобов'язання, проте в цьому випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України не застосовується, оскільки поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності між собою, оскільки не можна вважати поруку їхньою спільною. За таких обставин кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобов'язання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.
Отже, ставлячи питання про стягнення з поручителів в солідарному порядку суми заборгованості за кредитним договором, позивач не звернув уваги на те, що в даному випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України застосована бути не може і поручителі не несуть солідарної відповідальності, так як відсутня їх спільна порука, оскільки укладено окремі договори поруки.
Відповідно до норм законодавства у такому випадку кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі окремого договору, а кожен з поручителів відповідає перед кредитором разом з боржником як солідарні боржники.
Тому в частині позовних вимог банку про солідарне стягнення суми заборгованості за кредитним договором з поручителів слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги до відповідачів про стягнення суми боргу та пені за договором про надання споживчого кредиту № 11324685000 від 28.03.2008р. в сумі 470099,87 гривень, нарахованих на підставі довідки-розрахунку, що має пріоритетне значення в силу п. 7.2 кредитного договору, а також з огляду на не спростування відповідачами зробленого відповідачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, підлягають частковому задоволенню та зазначена сума заборгованості підлягає стягненню солідарно з боржника та кожного з поручителів.
Відповідно до офіційного курсу гривні до долара США, затвердженого Національним Банком України на 05.05.2010р. (http://www.bank.gov.ua), офіційний курс долара США станом на 05.05.2010р. становив 792,59 грн. за 100 дол. США.
Заперечення відповідача ОСОБА_1 про незадоволення вимог про стягнення суми пені та її зменшення суд знаходить безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідач вважає, що розмір пені завищений, на відповідача діяла непереборна сила, що звільняє його від відповідальності за порушення виконання зобов'язань за договором.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Статтею 546 ЦК України встановлено, що з метою належного виконання зобов'язання його може бути забезпечено неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, а також іншими видами забезпечення, встановленими договором або законом.
Частиною 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 624 ЦК України , якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Під пенею розуміють в силу ч. 3 ст. 549 ЦК України неустойку, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, тому відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Підписанням кредитного договору відповідач гарантував, що він погоджується з умовами договору, що слідує з пункту 7.13 кредитного договору.
Судом встановлено, що відповідно до п. 4.1. кредитного договору встановлена відповідальність позичальника за невиконання грошових зобов'язань за кредитним договором у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, яка нараховується за кожний день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, але у будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством.
В силу ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Питання недооцінки власних ризиків відповідачем на момент укладання договору щодо виконання його умов та розміру відповідальності не може вважатись дією обставин непереборної сили, доказів того, що на нього діяли обставини непереборної сили, відповідач не надав.
Крім того, суд зазначає, що відповідач ОСОБА_1 міг при укладенні договору звернутись до позивача про внесення до договору умов про певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин можуть бути підставою для звільнення його від відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин, проте таких дій відповідач не здійснив, а отже, добровільно, на свій ризик взяв на себе обов'язок виконувати зобов'язання незалежно від настання подій суспільного характеру, інших факторів.
За викладених обставин, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення пені законними, обґрунтованими, у зв'язку із чим, підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України вимоги позивача про стягнення судових витрат в розмірі 1820,00 грн. підлягають задоволенню та з кожного з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 566,66 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 40,00 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШ»про стягнення суми боргу та пені за договором про надання споживчого кредиту 11324685000 від 28.03.2008р. та суми сплачених судових витрат -задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, номер за ДРФОУ НОМЕР_1, АДРЕСА_2) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, номер за ДРФОУ НОМЕР_2, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61050, м. Харків, пр. Московський, 60, МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750, к/с 32009100100 в УНБУ в Харківській області) 470099,87 гривень, що еквівалентно станом на 05.05.2010р. за офіційним курсом НБУ 59311,86 доларів США, у тому числі, 369133,02 гривень, що еквівалентно 46573,01 доларів США, заборгованості за кредитом, 84148,01 гривень, що еквівалентно 10616,84 доларів США, заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 7063,55 гривень, що еквівалентно 891,20 доларів США, пені за несвоєчасне повернення кредиту, 9755,29 гривень, що еквівалентно 1230,81 доларів США, пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, номер за ДРФОУ НОМЕР_1, АДРЕСА_2) та Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШ»(код ЄДРПОУ 20499467, 69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 39-а, кв. 18) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61050, м. Харків, пр. Московський, 60, МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750, к/с 32009100100 в УНБУ в Харківській області) 470099,87 гривень, що еквівалентно станом на 05.05.2010р. за офіційним курсом НБУ 59311,86 доларів США, у тому числі, 369133,02 гривень, що еквівалентно 46573,01 доларів США, заборгованості за кредитом, 84148,01 гривень, що еквівалентно 10616,84 доларів США, заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 7063,55 гривень, що еквівалентно 891,20 доларів США, пені за несвоєчасне повернення кредиту, 9755,29 гривень, що еквівалентно 1230,81 доларів США, пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.
Обмежити загальний розмір стягнення сумою 470099,87 гривень .
В задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення суми заборгованості з поручителів - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк»витрати по сплаті судового збору в розмірі 566,66 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 40,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк»витрати по сплаті судового збору в розмірі 566,66 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 40,00 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШ»на користь ПАТ «УкрСиббанк»витрати по сплаті судового збору в розмірі 566,66 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 40,00 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: В.В.Калюжна
Суд | Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2012 |
Оприлюднено | 17.09.2012 |
Номер документу | 25665997 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні