Постанова

від 15.08.2012 по справі 20/132-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2012 р. Справа № 20/132-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Кочерової Н.О.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_4

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2011 року

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 року

у справі № 20/132-10

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_5

до Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_4

про стягнення 200 000,00 грн.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_6

відповідача - ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

В липні 2010 року Фізична особа -підприємець ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 заборгованості за договором оренди обладнання № 03/01-08 від 03.01.2008 року у розмірі 200 000 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2011 року (суддя Пархоменко Н.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровської апеляційного господарського суду від 06 червня 2012 року (судді: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є., Чоха Л.В.), позов задоволено; стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 200 000 грн. основного боргу, 2 000 грн. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 03.01.2008 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди обладнання № 03/01-08, згідно якого орендодавець зобов'язався передати у строкове платне користування орендареві обладнання: фрезерно - гравірувальний верстат 1000х600мм "Raptorn", новий у комплекті, вартістю 70 700 грн., та фрезерно - гравірувальний верстат 2550х1250 мм "Tirex", новий у комплекті, вартістю 100 000 грн., а орендар -своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за його користування у розмірі 10 000 грн. на місяць, в тому числі: за верстат 1000х600мм "Raptorn" -3 000 грн., а верстат "Tirex" -7 000 грн.

Майно, що орендується, повинно бути передано орендодавцем та прийнято орендарем протягом 10 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором згідно акта передання-приймання (пп. 3.1, 3.2 договору).

На виконання пп. 3.1, 3.2 договору майно передано відповідачу за актом приймання-передачі від 03.01.2008 року на три роки.

Строк внесення орендної плати у договорі не погоджено.

26.05.2010 фізична особа-підприємець ОСОБА_5 направив відповідачеві листа-вимогу від 26.05.2010 № 5 про сплату заборгованості за договором оренди обладнання від 03.01.2008 № 03/01-08 в сумі 200 000 грн. (10 000 грн. х 20 міс.), який залишено без задоволення, внаслідок чого позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Ухвалою місцевого господарського суду від 12.08.2010 р. у даній справі призначені почеркознавча та технічна експертизи документів (ідентифікація печаток), проведення яких доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи № 2421-10 від 20.10.2010 року та від 18.10.2010 року підпис від імені ОСОБА_4 в графі "ОСОБА_4" акта приймання -передачі обладнання від 03.01.2008року виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою з ретельним наслідуванням його справжніх підписів; відтиск печатки ОСОБА_4 на акті приймання передачі обладнання від 03.01.2008 року виконаний печаткою ОСОБА_4

Ухвалою цього ж суду від 30.11.2010 р. призначено додаткові почеркознавчу та технічну експертизи документів, проведення яких доручено цьому ж інституту судових експертиз.

Вподальшому ухвалою від 24.05.2011 р. призначено додаткову комплексну технічно -почеркознавчу експертизу документів, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса.

Згідно висновку додаткової судово-почеркознавчої експертизи № 9109 від 27.10.2011р. підписи від імені ОСОБА_4 в акті приймання-передачі від 03.01.2008р. в графі "прийняв", в договорі оренди обладнання №03/01-08 від 03.01.2008р. в графі "орендар"; в технічній характеристиці майна від 03.01.2008р. (додаток №1 до договору від 03.01.2008 року № 03/01-08) в графі "орендар" виконані ОСОБА_4

Відповідно до висновку додаткової судово-технічної експертизи документів №6851/8269/9110 від 21.11.2011р. текст на першій сторінці договору оренди обладнання № 03/01-08 від 03.01.2008р. виконано електрографічним способом за допомогою аналогового копіювального апарату. Текст на другій сторінці цього договору, додатку №1 до нього та акту приймання-передачі від 03.01.2008р. надруковані за допомогою одного й того ж друкуючого пристрою з електрографічним способом друку (лазерного (світлодіодного) принтера або МФП у режимі принтера). Копія тексту на першій сторінці та текст на другій сторінці договору оренди обладнання № 03/01-08 від 03.01.2008р. виконані за допомогою різних видів копіювально-розмножувальних приладів.

У висновку додаткової судово-технічної експертизи документів №6851/8269/9110 від 21.11.2011р. встановлено, що в акті приймання-передачі від 03.01.2008р. запис "згідно з договором від 04.01.08р. № 04/01-08" замазаний фарбувальною речовиною білого кольору, схожою на коректуючу рідину типа "штрих" і поверх неї виконано рукописні цифри "3".

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.12 у судове засідання викликані експерти Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, які проводили додаткову судово-почеркознавчу експертизу, оформлену висновком від 27.10.2011 № 9190, і додаткову судово-технічну експертизу, результати якої оформлені висновком від 21.11.2011 № 6851/8269/9110.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення боргу по орендній платі з урахуванням висновків Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, місцевий господарський суд, з позицією якого погодилась апеляційна інстанція, встановив факт укладання сторонами договору оренди обладнання від 03.01.2008р. №03/01-08, підписання технічної характеристики майна від 03.01.2008р. (додаток №1 до договору від 03.01.2008р. № 03/01-08), акта приймання-передачі майна від 03.01.2008р. та зазначив про наявність у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 права власності на верстати, які є об'єктом оренди.

Проте, вказані висновки господарських судів є передчасними.

Згідно частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечуючи про позову, відповідач стверджував про відсутність доказів належності спірних верстатів позивачу.

Відповідно до частин 1-5 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення; для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку; дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні; господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відтак, здійснення будь-яких операцій, в тому числі і купівля-продаж майна має підтверджуватись відповідними первинними документами та документами бухгалтерського обліку (регістрами за відповідний період).

Проте докази наявності у позивача на час укладення договору оренди спірних верстатів залишились поза увагою судів.

Крім того, не дивлячись на те, що в акті приймання -передачі спірного обладнання допущені виправлення щодо дати укладення договору, господарські суди попередніх інстанцій прийшли до передчасного висновку, що вказані виправлення не змінюють суті акта та стягнули зазначену заборгованість з врахуванням часткової оплати орендарем орендної плати. При цьому, господарські суди, не звернули увагу не заперечення відповідача про відсутність будь-яких платежів за цим договором, не дослідили докази та не перевірили бухгалтерської документації по оплаті їх відповідачем і зарахування на баланс позивача спірних сум.

Також сумнівними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивачем наданий оригінал договору оренди, перша сторінка якого не посвідчена.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Відповідно до норм статті 41 цього ж Кодексу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Пропозиції учасника судового процесу з приводу повноти та всебічності проведеного експертного дослідження мають бути враховані судом під час оцінки висновку судового експерта.

Експертиза є одним із засобів доказування обставин справи, що може впливати на всебічність, повноту і об'єктивність дослідження обставин, а відтак, виконання судом вимог ст. 43 ГПК України.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Експертний висновок - це письмове викладення експертом відомостей про обставини, що мають значення для справи, встановлені експертом на підставі його спеціальних знань і отриманих у результаті проведеного дослідження матеріалів справи, яке ґрунтується на сформульованому в ухвалі суду про призначення експертизи завданні.

Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.

Дослідження висновку експерта може виявити сумніви в його правильності. Це може виражатися в необґрунтованості висновку, в його суперечності іншим матеріалам справи тощо.

Висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів, і не є обов'язковим для суду, оскільки жоден доказ не має заздалегідь установленої сили. Експертний висновок оцінюється судом сукупно з іншими доказами.

Разом з тим, в порушення пункту 6 статті 42 ГПК України, не погоджуючись з результатами експертиз Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, та, відхиляючи їх, господарські суди не мотивували свої висновки в цій частині.

За таких обставин, касаційна інстанція дійшла висновку про порушення попередніми судовими інстанціями вимог статей 34, 41 та 43 ГПК України у встановленні обставин справи, що складають фактичну основу спірних правовідносин.

В зв"язку з викладеним, судові інстанції припустились порушення вимог частини 1 статті 4 7 ГПК України щодо всебічного, повного й об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України.

Згідно статті 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вимоги статті 111 7 ГПК України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова, прийняті у даній справі, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та, дотримуючись норм процесуального права, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111 5 -111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2011 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 року у справі № 20/132-10 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик Н.О. Кочерова