Ухвала

від 25.07.2012 по справі 48/345

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 липня 2012 р. № 48/345

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Добролюбової Т.В., суддів:Владимиренко С.В., Данилової Т.Б., Подоляк О.А., Селіваненка В.П., розглянувши заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 09.04.2012 у справі№ 48/345 за позовом Заступника Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, 2. Приватного підприємства "Одиссей" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Відкрите акціонерне товариство "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 2. Публічне акціонерне товариство "Київський річковий порт", 3. Міністерство інфраструктури України про визнання недійсним договору оренди,

В С Т А Н О В И В:

Заступник Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву та Приватного підприємства "Одиссей" про визнання недійсним договору оренди № 778 від 23.07.2004 та зобов'язання Приватного підприємства "Одиссей" звільнити самовільно зайняте комунальне майно. Рішенням господарського суду міста Києва від 03.10.2011 у справі

№48/345 в позові відмовлено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2012 рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2011 у цій справі скасовано повністю, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено: визнано недійсним договір оренди нерухомого майна від 23.07.2004 № 778, що належить до державної власності, укладений Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Приватним підприємством "Одиссей", з припиненням його дії на майбутнє; зобов'язано Приватне підприємство "Одиссей" звільнити самовільно зайняте комунальне майно: гранітну набережну по Набережному шосе вздовж Наводницького парку в м. Києві (інвентарний номер 7549), передати його Відкритому акціонерному товариству "Спеціалізоване управління протизсувних та підземних робіт" у первинному стані.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2012 у справі №48/345 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 09.04.2012 у справі №48/345, в якій просить зазначену постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого, як стверджує заявник, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. В обґрунтування своїх доводів заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 12.10.2011 у справі №40/35 , від 08.05.2012 у справі №36/259 .

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета, підстав позову, змісту позовних вимог, встановлених судом фактичних обставин та однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як убачається зі змісту постанови від 09.04.2012 у справі №48/345 , Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову щодо визнання недійсним договору оренди нерухомого майна; зобов'язання звільнити комунальне майно, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що об'єкт оренди (його частина) не є державною власністю, а належить до комунальної власності міста Києва , а відтак, відповідач (Регіональне відділення Фонду державного майна України) не мав права передавати в оренду спірне нерухоме майно, оскільки не може виступати орендодавцем цього майна в розумінні статті 5 закону України "Про оренду державного та комунального майна"; крім того, об'єктом оспорюваного договору оренди є гідротехнічна захисна споруда, передача якої в оренду суперечить законодавству України, чинному на час укладення цього договору.

Водночас у постанові від 12.10.2011 у справі №40/35 Вищий господарський суд України визнав обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору

оренди нерухомого майна, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що на час укладення оспорюваного правочину його зміст на суперечив актам цивільного законодавства, а нерухоме майно, що є об'єктом договору оренди, належить до державної власності , а відтак, Регіональне відділення Фонду державного майна України по м.Києву, укладаючи цей правочин як орендодавець, діяло у межах повноважень, визначених статтею 5 Закону України "Про оренду державного і комунального майна". Змістом наведеної постанови суду касаційної інстанції спростовуються доводи заявника стосовно неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах з огляду на різні встановлені фактичні обставини у цих справах у порівнянні з постановою, про перегляд якої заявлено.

Разом з тим, оскільки прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору в справі, на постанову Вищого господарського суду України від 08.05.2012 у справі №36/259 (якою рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції) також не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України.

Враховуючи наведене, відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 -111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву в допуску справи №48/345 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Добролюбова Судді: С.Владимиренко Т.Данилова О.Подоляк В.Селіваненко KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)