Постанова

від 20.08.2012 по справі 53/164

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2012 р. Справа № 53/164

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А. Попікової О.В. Саранюка В.І. розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий альянс" в особі Київської дирекції на рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 р. у справі № 53/164 за позовомЗакритого акціонерного товариства "Європейський Страховий альянс" в особі Київської дирекції до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелен Марлен" 2. Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Чартіс Україна" простягнення 124 147,92 грн.

за участю представників:

позивача: Літуча Г.М.

відповідача-1: Василенко І.В.

відповідача-2: Волотовська Н.С.

в с т а н о в и в :

Закрите акціонерне товариство "Європейський Страховий альянс" (назву змінено на " Приватне акціонерне товариство "Європейський Страховий альянс") в особі Київської дирекції (надалі -"ПрАТ "Європейський страховий альянс") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелен Марлен" про стягнення в порядку регресу 124 147,92 грн. компенсації здійснених страхових виплат з урахуванням норм ст.ст. 1172, 1191 ЦК України, ст.ст. 20, 27 Закону України "Про страхування".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2011 р. за клопотанням відповідача до участі у справі в якості відповідача-2 залучено Закрите акціонерне товариство Страхову компанію "АІГ Україна". Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.07.2011 р. здійснено заміну відповідача-2 на його правонаступника Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Чартіс Україна" (надалі -"ПрАТ СК "Чартіс Україна").

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.02.2012 р. (суддя Грехова О.А.) у позові відмовлено повністю. Позиція суду обґрунтована посиланням на норми ст.ст. 32 - 34 ГПК України та відсутністю доказів вини працівників відповідача-1 у спричиненні збитків, відшкодованих позивачем, в той час як в порядку ст.ст. 41, 42 ГПК України встановлено обставини, які свідчать про порушення водієм автомобіля, якому спричинені збитки, Правил дорожнього руху (постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 р. (судді Скрипка І.М., Зубець Л.П., Остапенко О.М. ) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ПрАТ "Європейський страховий альянс" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 р. із прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Позиція скаржника мотивована порушенням судами ч. 5 ст. 35, ст. 42, 43 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 111 7 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що 10.12.2009 р. приблизно о 18 год. 50 хв. гр. Ворчак В.В. керуючи автомобілем Mercedes-Benz 500 (державний реєстраційний номер ВС 0707 ВС) на вул. Заньковецькій, 4 у м. Києві не врахував дорожньої обстановки та не вибрав безпечної швидкості, чим порушив п. 12.1 ПДР України, внаслідок чого допустив наїзд на паркувальний пристрій, чим було завдано матеріальну шкоду автомобілю.

Судами також встановлено, що вказаний транспортний засіб Mercedes-Benz 500 (державний реєстраційний номер ВС 0707 ВС) застрахований за Договором страхування № 26707, укладеним 24.12.2009 р. між ЗАТ "Європейський страховий альянс" (страховик) та гр. Галич О.В. (страхувальник).

На виконання умов Договору страхування № 26707 та на підставі повідомлення про страхову подію від 11.12.2009 р., протоколу огляду транспортного засобу від 15.12.2009 р., рахунку-фактури № ЮА-3905 від 15.12.2009 р., розрахунку суми страхового відшкодування від 18.02.2010 р., страхового акту № 1318/09/03/ТР25/00/2 від 26.02.2010 р. позивачем виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 124 147,92 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Судами також встановлено, що постановою Печерського районного суду м. Києва від 05.02.2010 р. у справі № 3-5/10 гр. Ворчака В.В., під керуванням якого перебував автомобіль Mercedes-Benz 500 (державний реєстраційний номер ВС 0707 ВС), звільнено від адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, провадження у справі закрито.

З тексту зазначеного судового акту вбачається, що у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди знаходяться дії третіх особі, а саме обслуговуючого персоналу висувного засобу примусової зупинки транспорту (боларда), який встановлений на вул. Заньковецької, 4 у м. Києві.

Під час розгляду справи № 53/164 господарськими судами на підставі листа Відділу з питань наглядово-профілактичної діяльності (Печерський район) Управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в м. Києві від 02.02.2009 р. № 1/324 та листа ВДАІ з обслуговування адміністративної території Печерського району та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в м. Києві від 22.01.2009 р. № 54-1238-9 встановлено факт погодження та надання дозволу ТОВ "Хелен Марлен" на встановлення шлагбауму за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик/Заньковецької, 15/4. Крім того, дозвіл на встановлення шлагбауму за вказаною адресою надано відповідачу-1 і Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією, що підтверджується листом від 26.02.2009 р. № 0623/1/09.

Факт придбання та монтаж автоматичного висувного стовпу підтверджується Договором № КИ-12-03-09 від 12.03.2009 р., укладеним між ТОВ "Хелен Марлен" та ТОВ "ПСТ Автоматик".

З огляду на дане, ПрАТ "Європейський страховий альянс" 15.07.2010 р. надіслано на адресу відповідача-1 претензію (вих. №227-227) про виплату страхового відшкодування в розмірі 124 147,92 грн., яку останнім отримано 21.07.2010 р., однак залишено без задоволення.

Дане стало підставою для звернення позивачем до суду із позовом про стягнення з ТОВ "Хелен Марлен" в порядку ст.ст.993, 1172, 1191 ЦК України 124 147,92 грн. компенсації здійсненого страхового відшкодування.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Аналогічні норми містить ст. 228 ГК України, якими унормовано, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами.

В той же час, ч. 1 ст. 1172 ЦК України закріплює, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Судами попередніх інстанцій правомірно зазначено про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). При цьому, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Крім загальних підстав, передбачених цивільним законодавством, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Слід одразу звернути увагу на те, що постанова Печерського районного суду м. Києва від 05.02.2010 р. у справі № 3-5/10 не містить даних про конкретну особу -працівника ТОВ "Хелен Марлен", який спричинив пошкодження автотранспортного засобу Mercedes-Benz 500 (державний реєстраційний номер ВС 0707 ВС) під час виконання ним своїх трудових обов'язків. З огляду на ст. 35 ГПК України можна дійти висновку про те, що у справі № 3-5/10 Печерського районного суду не встановлено фактичних обставин, які не підлягають доказуванню у спорі про стягнення коштів в порядку ст. 1172 ЦК України.

Враховуючи дане, колегія суддів також оцінює як вмотивовану позицію судів попередніх інстанцій щодо неприйняття в якості належного та допустимого доказу вини відповідача-1 висновку експерта № 9-5 від 27.01.2010 р. Державного науково-дослідного експертного криміналістичного центру, який був покладений в основу постанови Печерського районного суду м. Києві від 05.02.2010 р. у справі № 3-5/10.

Крім того, господарськими судами правомірно зазначено, що вказаний висновок експерта № 9-5 від 27.01.2010 р. на питання суду "чи були з технічної точки зору дії третіх осіб у причинному зв'язку з виникненням ДТП" містить відповідь експерта, згідно з якою "оцінка дій третіх осіб (обслуговуючий персонал засобу примусової зупинки транспорту) не потребує спеціальних автотехнічних знань, тому може бути здійснена органами слідства та суду самостійно". Тобто, даний документ взагалі не містить висновків, які б належним чином обґрунтовували вимоги в порядку ст. 1172 ЦК України. Даним спростовуються твердження, викладені позивачем в касаційній скарзі, щодо порушення судами ст.ст. 32 -34, 42, 43 ГПК України.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що на виконання ухвали господарського суду міста Києва від 04.07.2011 р. у даній справі Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз проведено автотехнічну експертизи, за результатами якої складно висновок № 7191/11-52 від 23.01.2012 р. З останнього вбачається, що в даній дорожній обстановці з технічної точки зору водій автомобіля Mercedes-Benz 500 (державний реєстраційний номер ВС 0707 ВС) повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 1.5, 12.1 Правил дорожнього руху та вимог дорожнього знаку 3.21 "В'їзд заборонено" Розділу 33. "Дорожні знаки ПДР". Тобто, водій автомобіля Mercedes-Benz 500 (державний реєстраційний номер ВС 0707 ВС) з технічної точки зору, не мав право проїзду в арку в пасажу з боку вул. Заньковецької, 4 (на місці знаходження шлагбауму), враховуючи наявність дорожнього знаку 3.21 "В'їзд заборонено". Факт встановлення знаку "В'їзд заборонено" на ділянці вул. Заньковецької підтверджується приписом № 013 від 18.07.2005 р. Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в м. Києві.

Таким чином, відсутність доказів вини ТОВ "Хелен Марлен" в пошкодженні автомобіля Mercedes-Benz 500 (державний реєстраційний номер ВС 0707 ВС) та доведеність факту пошкодження вказаного автомобіля саме у зв'язку з порушенням водієм гр. Ворчаком В.В. Правил дорожнього руху України унеможливлює задоволення позовних вимог ПрАТ "Європейський страховий альянс".

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст.ст. 43, 101, 103, 104 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий альянс" в особі Київської дирекції залишити без задоволення .

Рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 р. у справі № 53/164 залишити без змін.

Головуючий суддяО. Кролевець Судді О. Попікова В. Саранюк