Рішення

від 15.08.2012 по справі 5011-7/7290-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/7290-2012 15.08.12

За позовом Дочірнього підприємства «Комерційна дирекція ЗАТ «Імпульс-МДЦ»

до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва»

про внесення змін до Договору № 62 від 02.06.2008

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Асатрян О.В. -довіреність б/н від 07.12.2011;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Комерційна дирекція ЗАТ «Імпульс-МДЦ»звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва»про внесення змін до Договору № 62 від 02.06.2008.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов чинного законодавства відмовляється внести зміни до Договору №62 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва від 02.06.2008.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, шляхом внесення змін до пункту 9.1. Договору №62 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва від 02.06.2008, виклавши п. 9.1. в наступній редакції: «Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.03.2012р.».

Ухвалою від 06.06.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 02.08.2012.

13.07.2012 через канцелярію суду від представника позивача надійшло уточнення та доповнення до позовної заяви.

01.08.2012 представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

02.08.2012 представники сторін у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, а також враховуючи клопотання представника позивача, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 15.08.2012.

13.08.2012 через канцелярію суду представник позивача подав уточнення та доповнення до позовної заяви, відповідно до яких просив суд пункт 9.1. Договору № 62 від 02.08.2012 викласти у наступній редакції: «Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 02.06.2013р.».

В судове засідання 15.08.2012 представник відповідача повторно не з'явився, був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 06.06.2012, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю з врахуванням уточнених позовних вимог та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.08.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2008 між Дочірнім підприємством «Комерційна дирекція ЗАТ «Імпульс-МДЦ» (далі по тексту -позивач, ОРЕНДАР) та Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва»(далі по тексту -відповідач, ОРЕНДОДАВЕЦЬ) укладено Договір №62 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва від 02.06.2008 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору ОРЕНДОДАВЕЦЬ на підставі рішення Київради від 21 грудня 2006р №526/583-1 передає, а ОРЕНДАР приймає в оренду нежилі приміщення , далі -об'єкт оренди за адресою: ст. М. «Університет», підземний пішохідний перехід для організації торгівлі непродовольчими товарами.

Згідно з п. 2.1. Договору об'єктом оренди є:

- нежилі приміщення, загальною площею 50,00 кв.м, згідно з План-Схемою, що складає невід'ємну частину цього Договору; (додаток №1)

- устаткування, інвентар та інше майно (за наявності) згідно з переліком, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Як слідує з п. 3.1. Договору за користування об'єктом оренди ОРЕНДАР сплачує ОРЕНДОДАВЦЮ орендну плату та податок за землю, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від «28»вересня 2006 року № 34/91, та на дату підписання Договору становить 22933,39 + 346,53 = 23279,92 грн., в т.ч. ПДВ 3879,99грн за місяць (Додаток №2).

Цей Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами і діє до 01 червня 2009р. (п. 9.1. Договору).

Відповідно до п. 9.2. Договору усі зміни та доповнення до цього Договору оформляються в письмовій формі і вступає силу з моменту підписання їх Сторонами.

02.08.2008 на виконання умов Договору Сторони підписали Акт прийому передачі, за умовами якого ОРЕНДОДАВЕЦЬ передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування об'єкт оренди (копія Акту прийому-передачі міститься в матеріалах справи).

Доказів припинення дії Договору у встановленому законом порядку суду не надано.

01.09.2011 Сторони уклали Додаткову угоди до Договору № 62 від 02.06.2008, згідно якої внесли зміни до п. 9.1. Договору та продовжили його дію до 31.03.2012 (копія Додаткової угоди міститься в матеріалах справи).

Спір виник у зв'язку з тим, що на думку позивача Договір № 62 від 02.06.2008 має бути продовжений до 02.06.2013.

На підтвердження свої позовних вимог про продовження дії Договору позивач керується пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні»

Судом встановлено, що договір укладений між позивачем та відповідачем за своєю юридичною природою є договором найму (оренди)

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентується загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні»№ 1759-VI від 15.12.2009 року встановлено, що термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Також Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні»№ 1759-VI від 15.12.2009 року були внесені зміни до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», яким, зокрема, і було доповнено статтю даного Закону щодо терміну дії договорів оренди державного та комунального майна.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. (Частина перша статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1759-VI від 15.12.2009)

Отже, мінімальний п'ятирічний термін дії договорів оренди державного та комунального майна, укладених до набрання чинності цим Законом (до 30.12.2009р.), в тому числі договору про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва №59 від 17.04.2008 є встановленим в силу Імперативних приписів п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні»прийнятого Верховною Радою України від 15.12.2009. Жодної заяви щодо оренди вищезазначеного майна на строк менший ніж на 5 років зі сторони позивача відповідачу не подавалось.

Згідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Позивач з метою приведення укладеного між сторонами договору у відповідність до вимог чинного законодавства, а саме: пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні»та виконуючи вимоги статті 188 ГК України листом від 03.05.2012 запропонував відповідачу внести зміни до Договору № 62 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва та продовжити строк дії даного договору до 02.06.2013.

Натомість відповідач, в порушення вимог чинного законодавства України, листом від 20.03.2012 повідомив позивача про припинення строку дії договору оренди та запропонував позивачу звільнити орендоване приміщення.

Судом встановлено, що посилання відповідачів щодо того, що строк дії договору № 62 від 02.06.2008р. закінчився 31.03.2012 року є передчасним з врахуванням приписів пункту 5 Прикінцевих положень до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні»№ 1759-VІ від 15.12.2009 року, який, в силу пункту 1 Прикінцевих положень, набрав чинності з 30.12.2009 року, тобто з дня його опублікування (опубліковано Закон в Урядовому кур'єрі від 30.12.2009 року № 244).

Крім того, з 30.12.2009 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні»№1759-VІ від 15.12.2009 року, статтею 3 якого внесено зміни до частини 1 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та визначено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Як зазначалось вище, згідно пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні»№1759-VІ від 15.12.2009 року термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Обов'язковість виконання всіма державними органами, в тому числі сторонами у справі, імперативних приписів вказаного закону не поставлено законодавцем у залежність від намірів власника (орендодавця) чи балансоутримувача використовувати орендоване майно для власних потреб або від будь-яких інших обставин, за винятком пропонування орендарем (суб'єктом малого підприємництва) меншого, ніж 5 років, терміну продовження договорів оренди державного та комунального майна.

Позивач до відповідачів з пропозицією про зменшення терміну дії договору оренди не звертався, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм, викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про внесення змін до п. 9.1. Договору № 62 від 02.06.2008 нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1094 грн. 00 коп., в той час яку необхідно було сплатити 1073 грн. 00 коп., тому суд повертає позивачу надмірно сплачений судовий збір в розмірі 21 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85, ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Внести зміни до пункту 9.1. Договору № 62 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва від 02.06.2008 укладеного між Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва» (04107, м. Київ, вул. Багговутівська буд. 30, код ЄДРПОУ 31868786) та Дочірнім підприємством «Комерційна дирекція ЗАТ «Імпульс-МДЦ»(01030, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 28, код ЄДРПОУ 30181300) шляхом викладення п. 9.1. Договору № 62 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва від 02.06.2008 в новій редакції: «Цей Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 02.06.2013».

3. Стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва»(04107, м. Київ, вул. Багговутівська буд. 30, код ЄДРПОУ 31868786) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірнього підприємства «Комерційна дирекція ЗАТ «Імпульс-МДЦ»(01030, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 28, код ЄДРПОУ 30181300) 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. -судового збору

4. Повернути Дочірньому підприємству «Комерційна дирекція ЗАТ «Імпульс-МДЦ»(01030, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 28, код ЄДРПОУ 30181300) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір в розмірі 21 (двадцять одну) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М.Якименко

Дата підписання рішення: 21.08.2012р.