Ухвала

від 04.04.2013 по справі 5011-7/7290-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 квітня 2013 року Справа № 5011-7/7290-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Гольцової Л.А., Іванової Л.Б. (доповідач), перевіривши матеріали касаційної скарги Дочірнього підприємства "Комерційна дирекція ЗАТ "Імпульс-МДЦ" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.02.2013 у справі№5011-7/7290-2012 Господарського суду міста Києва за позовомДочірнього підприємства "Комерційна дирекція ЗАТ "Імпульс-МДЦ" до відповідачаКомунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва" за участю Прокуратури Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провнесення змін до Договору від 02.06.2008 № 62

ВСТАНОВИВ:

Подана Дочірнім підприємством "Комерційна дирекція ЗАТ "Імпульс-МДЦ" до Вищого господарського суду України касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судовий збір" встановлено, що цей Закон набирає чинності з 01.11.2011, а п. 2 цих положень внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, якими, зокрема, у тексті Кодексу слова "державне мито" в усіх відмінках замінено словами "судовий збір" у відповідному відмінку.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").

Розмір мінімальної заробітної плати встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" в сумі 1 147,00 грн.

Дочірнє підприємство "Комерційна дирекція ЗАТ "Імпульс-МДЦ" звернулось до суду з касаційною скаргою 16.03.2013, згідно з поштовим штемпелем на конверті, а отже скаржник при поданні касаційної скарги зобов'язаний був надати докази сплати судового збору в розмірі, який встановлений Законом України "Про судовий збір".

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є позовна вимога про внесення змін до Договору від 02.06.2008 № 62.

Таким чином, за подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення скаржник повинен сплатити судовий збір , як за немайнову вимогу, а саме: 802, 90 грн.

До касаційної скарги скаржником у якості доказу сплати судового збору додана квитанція від 12.03.2013 № 534, яка містять неправильне обрахування суми судового збору, що є підставою для повернення касаційної скарги в порядку п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Допущені скаржником порушення вимог розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 111 3 ГПК України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Комерційна дирекція ЗАТ "Імпульс-МДЦ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2013 у справі №5011-7/7290-2012 Господарського суду міста Києва повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Т. Козир

судді: Л. Гольцова

Л. Іванова