Рішення

від 20.08.2012 по справі 5023/2519/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2012 р.Справа № 5023/2519/12 вх. № 2519/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Бобрової Д.О.

за участю :

прокурора - Петриков А.М., посвідчення №39 від 03.02.2012р.;

позивача - Воронова Ю.В., довіреність №577 від 19.01.2012р.;

відповідача - Суббота В.О., довіреність №04/07-12 від 17.07.2012р., Колегаєв О.Р., довіреність №5/07-12 від 01.07.2012р.;

розглянувши справу за позовом Заступника прокурора Дзержинського району м. Харкова, в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елєн-2", м. Харків;

про розірвання договору, виселення та стягнення 89611,52грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави, в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елєн-2" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати в сумі 86372,62грн. та пені в сумі 3238,62грн., про розірвання договору оренди №1942 від 23.01.2001р. (з подальшими змінами), укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Елєн-2", про виселення відповідача з орендованих за договором оренди №1942 від 23.01.2001р. нежитлових приміщень загальною площею 533,9кв.м., розташованих по проспекту Людвіга Свободи, 49 у м. Харкові, літ. "А-2" та про повернення орендованих за договором оренди №1942 від 23.01.2001р. нежитлових приміщень загальною площею 533,9кв.м., розташованих по проспекту Людвіга Свободи, 49 у м. Харкові, літ. "А-2", територіальній громаді міста Харкова в особі Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради за актом приймання-передачі (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 14.08.2012р.). Судові витрати прокурор просить суд покласти на відповідача. Крім того, прокурор просить суд вжити заходи для забезпечення позову.

Прокурор в судовому засіданні 20.08.2012р. підтримав позовні вимоги, з урахуванням уточнень до позовної заяви, наданих через канцелярію суду 14.08.2012р., в яких прокурор збільшив майнові позовні вимги, та просить суд стягненути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати в сумі 86372,62грн. та пеню в сумі 3238,62грн., в решті - підтримує позовні вимоги в редакції позовної заяви від 06.06.2012р.

Позивач в судовому засіданні 20.08.2012р. позовні вимоги, заявлені прокурором в його інтересах, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 14.08.2012р., підтримав повністю, 20.08.2012р. надав через канцелярію суду клопотання про долучення до матеріалів справи поданих ним документів (лист Управління коммайна від 17.08.2012р. за вих.№9644), які суд долучив до матеріалів справи.

Представники відповідача в судовому засіданні 20.08.2012р. проти задоволення позовних вимог прокурора у даній справі заперечували та просили суд відмовити в задоволенні позову; зазначили, що визнають позовні вимоги лише в частині суми орендної плати у розмірі 12250,95грн. (на підтвердження чого відповідачем надано акт звірки розрахунків від 01.08.2012р.), супровідним листом надали документи для долучення до матеріалів справи, а саме докази сплати орендних платежів в сумі 12251 (платіжне доручення №37 від 20.08.2012р.) та письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

Враховуючи, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими матеріалами і документами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Згідно умов договору оренди №1942 від 23.01.2001р. (арк. спр. 101-103), у редакції від 15.04.2004р., згідно додаткової угоди №1 (арк. спр. 7-15) Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради (орендодавець) було надано Державному підприємству закладу охорони здоров'я "Аптека №355" (Орендар), правонаступником якого з 23.12.2009р. є Товариство з обмеженою відповідальністю "Елєн-2" (виписка з ЄДР, копія статуту, арк. спр. 88-91, додаткова угода №21, арк. спр. 35) було надано у строкове платне користування нежитлове приміщення (будівлю) загальною площею 533,9кв.м., що розташоване за адресою: м. Харків, пр. Л.Свободи, 47, літ. "А-2".

Строк дії Договору оренди №1942 від 23.01.2001р. неодноразово продовжувався сторонами, та згідно додаткової угоди №27 (арк. спр. 41) був продовжений до 01.01.2012р.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання заяви про припинення або зміну договору у 30-денний термін після закінчення строку його дії від жодної зі сторін договору (п.8.8. договору), - договір оренди №1942 від 23.01.2001р. є продовженим з 01.01.2012р. на той самий термін і на час розгляду справи є діючим.

Пунктом 3.2. Договору (зміни до договору внесені додатковою угодою №26 від 10.01.2011р., арк. спр. 40) було встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 03.10.2007р. №208/07 і складає з 10.12.2010р. по 31.12.2010р. - 4800,17грн., а за січень 2011р. 6763,87грн. без урахування індексу інфляції за січень 2011 року.

Відповідно до п. 3.3. договору оренди №1942 від 23.01.2001р., орендна плата за орендоване приміщення (будівлю) оплачується орендарем з 25.03.2004р. щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.

З розрахунків суми заборгованості, наданих прокурором, вбачається, що сума орендної плати за період з 01 січня по липень 2012 року збільшена майже вдвічі. В обгрунтування вказаного збільшення прокурор та позивач вказують на те, що орендна плата була збільшена на підставі рішення 12-ої сесії Харківської міської ради 6-го скликання від 23.12.2011р. №566/11 «Про затвердження методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу». На підтвердження правомірності своєї правової позиції позивач надав витяг з газети №1-2 від 05.01.2012р. (арк. спр. 140), в якому міститься пропозиція для всіх орендарів нежитлових приміщень і майна комунальної власності територіальної громади м. Харкова терміново оформити додаткові угоди до договорів оренди про перерахунок орендної плати.

Вказане твердження не може бути прийняте судом як належний доказ відповідного збільшення орендної плати, оскільки розмір орендної плати не був погоджений з відповідачем. Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся до позивача із пропозицією провести експертну оцінку орендованого приміщення (арк.спр. 93), але сторонами так і не було укладено додаткову угоду, у встановленому законом порядку, в якій би було погоджено розмір орендної плати.

Згідно п.3.6. Договору оренди №1942 від 23.01.2001р., розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, централізованих цін і тарифів, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 8.4. договору оренди №1942 від 23.01.2001р. встановлено, що зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом 20-ти днів і оформлюються додатковими угодами, які є невід'ємними частинами цього договору. Одностороння відмова від виконання договору та внесених змін не допускається.

Вищевказане надає суду підстав дійти висновку про те, що одностороннє внесення змін у договір також є недопустимим.

З огляду на це, позовні вимоги прокурора в частині стягнення суми заборгованості з орендної плати у період з січня 2012 року по липень 2012 року, включно, у розмірі нарахованому на підставі рішення 12-ої сесії Харківської міської ради 6-го скликання від 23.12.2011р. №566/11 «Про затвердження методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу» є необгрунтованими та неправомірними.

Доказів звернення до відповідача з проектом додаткової угоди до договору №1942 від 23.01.2001р. позивач суду не надав. В судовому порядку відповідні зміни до договору оренди №1942 від 23.01.2001р. не вносились.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, орендна плата сплачувалась без урахування умов договору оренди - з затримками, частинами та не в повному обсязі, в результаті чого сума заборгованості з орендної плати відповідачем не сплачена, проте позовні вимоги, заявлені прокурором підлягають задоволенню частково, у зв'язку із неправомірним та безпідставним нарахуванням орендної плати на підставі рішення 12-ої сесії Харківської міської ради 6-го скликання від 23.12.2011р. №566/11 "Про затвердження методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу".

Суд бере до уваги, що п. 3.2. Договору (зміни до договору внесені додатковою угодою №26 від 10.01.2011р., арк. спр. 40) було встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 03.10.2007р. №208/07 і складає з 10.12.2010р. по 31.12.2010р. - 4800,17грн., а за січень 2011р. 6763,87грн. без урахування індексу інфляції за січень 2011 року.

За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, суд вважає позовну вимогу прокурора в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості, за період з грудня 2010 року по липень 2012 року, з урахуванням того, що у зв'язку з перерахунком суми заборгованості з орендної плати, з урахуванням індексу інфляції, яка становить 133780,29грн., та у зв'язку з тим, що відповідач надав докази сплати суми заборгованості з орендної плати в сумі 101313,00грн. - до звернення прокурором із позовом (арк.спр. 124-135), та 12251,00грн. - в процесі розгляду справи, 20.08.2012р., у розмірі 32467,29грн. - обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Врешті суми позовних вимог в частині суми основного боргу - 53905,33грн., суд відмовляє, як у необгрунтованих, невірно начислених та таких, що заявлені безпідставно.

З огляду на те, що , відповідно до п.1-1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, та те, що відповідачем 20.08.2012р. було сплачено 12251,00грн. заборгованості з орендної плати, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 12251,00грн. заборгованості з орендної плати.

У зв"язку із порушенням відповідачем своїх зобов"язань перед позивачем, за період з грудня 2010 року по липень 2012 року, прокурором була нарахована до стягнення пеня у розмірі 3238,62грн.

Вирішуючи питання щодо правомірності та обгрунтованості позовних вимог в частині 3238,62грн. пені, суд керується наступним.

По-перше, частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлене законом чи договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання повинно мало бути виконано.

Відповідно до розрахунку позивача, поданого разом з позовною заявою (арк. спр. 50) та розрахунку від 14.08.2012р., поданого разом із заявою про збільшення позовних вимог (арк. спр. 144), розмір пені нарахований за період з січня 2010 року по липень 2012 року і становить 3238, 62грн., тобто більше 2-х років.

До того ж , відповідно до п.3.3 договору, орендна плата за орендоване майно сплачується відповідачем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця, отже, відповідно до положень ст. 232 Господарського кодексу України пеня може нараховуватись протягом 6 місяців з 16 числа кожного місяця.

З поданих прокурором до матеріалів справи розрахунків суми пені, заявленої до стягнення, не вбачається, що прокурором здійснено відповідний розрахунок із дотриманням вищевказаних положень.

Все вищевказане свідчить про те, що розрахунок позовних вимог в частині пені, зроблений прокурором був зроблений без врахування положень ст.232 Господарського кодексу України, а тому сума пені, нарахована та пред"явлено до стягнення є незаконною та безпідставною.

Суд, ухвалою про порушення провадження у справі від 07.06.2012р. та ухвалами від 19.06.2012р. та від 17.07.2012р., пропонував прокурору та позивачу надати розрахунок пені із зазначенням дат з яких починається нарахування пені, дат в які закінчується нарахування, кількості днів прострочення, сум боргу на які нараховується пеня (із зазначенням нарахованих та сплачених сум), розміру ставки пені (із зазначенням розміру облікової ставки на НБУ на рік та відповідно розрахованої ставки пені на день) підсумкової суми пені за кожний період нарахування та підсумкової суми пені заявленої до стягнення. Проте, ні позивач, ні прокурор такого розрахунку суду не надали.

По-друге, прокурором ані у його розрахунках суми основного боргу, ані у розрахунках суми пені, заявленої до стягнення, не враховані суми оплат, здійснені відповідачем у розмірі 101313,00грн. (арк. спр. 124-135), що свідчить про невірне обчислення штрафних санкцій.

З урахуванням ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) суд зазначає, що обов'язок по доведенню існування в договорі обов'язку відповідача відшкодувати витрати, пов'язані із сплатою податку на землю та використанням орендованого приміщення покладений на позивача.

Проте, в даному випадку цей тягар доказування ані прокурором ані позивачем не витриманий, належних доказів в обгрунтування суми пені заявленої до стягнення суду не надано.

За таких підстав, враховуючи необгрунтованість заявленої прокурорм до стягнення 3238,62грн. пені є необгрунтованими, не підтвердженими наявними матеріалами справи та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Також, прокурор просить суд розірвати договір оренди нежитлового приміщення №1942 від 23.01.2001р., виселити відповідача із нежитлових приміщень загальною площею 533,9кв.м., розташованих по проспекту Людвіга Свободи, 49 у м. Харкові, літ. "А-2" та повернути спірні приміщення територіальній громаді міста Харкова в особі Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради за актом приймання-передачі, посилаючись на істотне порушення відповідачем умов договору в частині своєчасного та повного внесення орендної плати (ст. 651 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно п.8.5. Договору даний договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та цим договором.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно ч.1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач з квітня грудня 2010 року по липень 2012 року не своєчасно та не в повному обсязі сплачував орендні платежі, що дає суду правові підстави стверджувати, що відповідачем істотно порушено умови укладеного договору оренди нежитлового приміщення, оскільки несплата орендної плати у порядку та розмірах, визначених договором, істотно порушує права позивача та наносить шкоду його майновим інтересам.

Відповідно до приписів статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги прокурора в частині розірвання спірного договору, виселення відповідача з займаних приміщень та зобов`язання передати приміщення позивачу підлягають задоволенню.

Розглянувши клопотання прокурора про забезпечення позову, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

В даному разі прокурором не подано доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відсутні такі докази і в матеріалах справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що заява прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованою, а тому суд не вбачає правових підстав для її задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача в сумі 1609,50грн. за майнові вимоги та 1073,00грн. - за немайнові вимоги, та підлягають стягненню на користь Державного бюджету України.

На підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 626, 651, 759, 762, 764, 782 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 188, 216, 217, 230, 232, 291 Господарського кодексу України, ст. 10, 13, 17, 19, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 29, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, п.1-1. ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про вжиття заходів забезпечення позову.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елєн-2" (61174, м. Харків, пр. Л. Свободи, 47, п/р №26000761093 у Дзержинському відділенні ХФ ПАТ «Кредитпромбанк», код ЄДРПОУ 35246283) на користь Управління комунального майна та приватизації Харківської міської (61003, м. Харків, пл. Конституції, 16, ВДК у м. Харкові 22080401, р/р №33216871600002 в УДК у Харківській області, м. Харків, МФО 851011, код ЄДРПОУ 24134490) заборгованість з орендної плати в сумі 20216,29грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Розірвати договір оренди №1942 від 23.01.2001р. (з подальшими змінами), укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради (61003, м. Харків, пл. Конституції, 16, ВДК у м. Харкові 22080401, р/р №33216871600002 в УДК у Харківській області, м. Харків, МФО 851011, код ЄДРПОУ 24134490) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елєн-2" (61174, м. Харків, пр. Л. Свободи, 47, п/р №26000761093 у Дзержинському відділенні ХФ ПАТ «Кредитпромбанк», код ЄДРПОУ 35246283).

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Елєн-2" (61174, м. Харків, пр. Л. Свободи, 47, п/р №26000761093 у Дзержинському відділенні ХФ ПАТ «Кредитпромбанк», код ЄДРПОУ 35246283) з орендованих за договором оренди №1942 від 23.01.2001р. нежитлових приміщень загальною площею 533,9кв.м., розташованих по проспекту Людвіга Свободи, 49 у м. Харкові, літ. "А-2".

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Елєн-2" (61174, м. Харків, пр. Л. Свободи, 47, п/р №26000761093 у Дзержинському відділенні ХФ ПАТ «Кредитпромбанк», код ЄДРПОУ 35246283) повернути орендовані за договором оренди №1942 від 23.01.2001р. нежитлові приміщення загальною площею 533,9кв.м., розташованих по проспекту Людвіга Свободи, 49 у м. Харкові, літ. "А-2", територіальній громаді міста Харкова в особі Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради (61003, м. Харків, пл. Конституції, 16, ВДК у м. Харкові 22080401, р/р №33216871600002 в УДК у Харківській області, м. Харків, МФО 851011, код ЄДРПОУ 24134490) за актом приймання-передачі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елєн-2" (61174, м. Харків, пр. Л. Свободи, 47, п/р №26000761093 у Дзержинському відділенні ХФ ПАТ «Кредитпромбанк», код ЄДРПОУ 35246283) на користь Державного бюджету України (УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача 37999654, рахунок №31215206783003, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, код банку 851011, код класифікації доходів бюджету: 22030001) 1609,50 грн. та 1073,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині суми основного боргу - 53905,33грн. та 3238,62грн. пені.

В частині стягнення 12251,00грн. заборгованості з орендної плати - припинити провадження у справі.

Повне рішення складено 20.08.2012 р.

Суддя Рильова В.В.

Справа №5023/2519/12