cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 серпня 2012 р. Справа № 5024/1034/2012
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Вецало М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Простор" м. Цюрупинськ Херсонської області
до: публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Херсонської філії ПАТ "Західінкомбанк" м.Херсон
про розірвання угоди та стягнення 490800,00 доларів США
за участю представників сторін:
від позивача - уповноважена особа Статчук А.Ю.
від відповідача -уповноважена особа Ліхута І.О.
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Простор" звернулося з позовом яким, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог відповідно до ст. 22 ГПК України від 17.08.2012року, просить розірвати угоду №9033 від 04.03.2002року на розрахунково-касове обслуговування поточних рахунків, укладену між публічним акціонерним товариством "Західінкомбанк" в особі Херсонської філії ПАТ "Західінкомбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Простор". Крім того, позивач просить стягнути залишок коштів на його розрахунковому рахунку №26002301655 USD в Херсонській філії з кореспондентського рахунку №390121012 в ПАТ "Західінкомбанк" .
Відповідач проти позову, з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог, не заперечує та вважає, що клієнт банку має право розірвати договір банківського рахунку, але посилається на те, що залишок коштів, які обліковувалися на розрахунковому рахунку позивача в Херсонській філії ПАТ "Західінкомбанк" фактично знаходяться на кореспондентському рахунку в головному банку ПАТ "Західінкомбанк" в м.Луцьк, а філія не має права самостійно проводити будь-які платежі з цього рахунку без згоди головного банку.
Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалася в засіданні 09.08.2012року.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
04 березня 2002 між КБ "Західінкомбанк", правонаступником якого є ПАТ "Західінкомбанк", в особі керуючого Херсонською філією ПАТ "Західінкомбанк" (відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Поростор" (позивач) була укладена угода № 9033 на розрахунково-касове обслуговування поточних рахунків позивача, які відкрито в Херсонській філії банку з використанням системи "Електронний банк".
Відповідно до зазначеної угоди відповідач, як банк, зобов'язується проводити за дорученням позивача, як клієнта, розрахункові та касові операції в національній валюті України по відкритих розрахунках та інших розрахунках з використанням системи "Електронний банк" та виконувати електронні розрахунки в об'ємі, порядку та формах, передбачених додатком №1 до угоди - "Положенням про електронні розрахунки".
В Херсонській філії банку позивачем було відкрито два поточні рахунки: №26003300655 UAH № 26002301655 USD.
22 липня 2009року позивачем було направлено до банку платіжне доручення № 1/2207 на суму 380000,00 доларів США та платіжне доручення № 1/2407 від 24.07.2009року на суму 118061,78 доларів США про перерахування зазначених коштів на поточний рахунок позивача, відкритий в ВАТ "Державний експортно-імпортний банк". Кошти у повному обсязі знаходилися на рахунку № 26002301655 USD.
Однак, банк не виконав платіжні доручення позивача, кошти на вказаний позивачем рахунок не були переведені, незважаючи на те, що відповідно до рішення господарського суду Херсонської області від 02.11.2009року по справі 14/165-ПН-09 відповідача було зобов'язано виконати вищезазначені платіжні доручення.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 1066 ЦК України банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
За вимогами частини 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним лише належним чином.
Належним виконанням є виконання, що відповідає умовам договору та вимогам закону, тобто виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.
Відповідно до статті 629 ЦК України укладена між сторонами угода від 04.03.2002року з моменту її укладення набирає силу закону. Вона є обов'язковою для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за угодою.
Матеріалами справи підтверджується, що і після рішення господарського суду від 02.11.2009року по справі 14/165-ПН-09, відповідач порушував вимоги закону та не виконував обов'язків за угодою від 04.03.2002року.
Зокрема, відповідач ухилився від виконання платіжного доручення позивача №3/1011 від 08.09.2011року на суму 494061,78 дол. США і не перерахував зазначені кошти на зазначений в платіжному дорученні розрахунковий рахунок позивача у ВАТ "Укрексімбанк". Не виконані банком і інші платіжні доручення позивача, а саме: платіжне доручення №1/0501 від 05.01.2011року на суму 4000,00 дол.США; №2/1011 від 13.01.2011року на суму 490061,78 дол. США; №5/1011 від 16.12.2011року на суму 30000,00дол. США ; № 6/0112 від 16.01.2012року на суму 3000дол. США.
06.04.2012року позивачем скеровано до банку платіжне доручення №9/0412 на суму 490800,00 дол. США, які він просив перерахувати з розрахункового рахунку № 26002301655 USD. Зазначене платіжне доручення надіслано відповідачу з супровідним листом №122 від 06.04.2012року рекомендованим листом з описом вкладень. Факт його отримання банком підтверджується наданим до матеріалів справи ( арк. справи 21 том 1) повідомленням Укрпошти відповідно до якого відповідач 12.04.2012року отримав зазначене платіжне доручення разом з листом від 06.04.2012року.
Статтею 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено обов'язок банку виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Зобов'язання відповідача щодо перерахування грошових коштів за останнім платіжним дорученням №9/0412 на суму 490800,00 дол. США виникло в день надходження до відповідача платіжного доручення, тобто 12.04.2012року.
Таким чином, обов'язок виконання цього доручення банком настав не пізніше 13.04.2012року, однак доказів виконання зазначеного доручення відповідачем суду не надано, незважаючи на те, що представник відповідача не заперечував наявності залишку на рахунку позивача в сумі 491061,78дол. США
Таким чином, позивача, як власника грошових коштів, банк позбавив права вільно розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 321 ЦК України та змусив його звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
За таких підстав вимоги позивача про стягнення 490800,00 дол. США в примусовому порядку підлягають задоволенню шляхом їх стягнення з кореспондентського рахунку №390121012 ПАТ "Західінкомбанк", на якому вони обліковуються.
13.03.2012року заявою-пропозицією за №118 позивач в порядку ст. 188 ГК України просив відповідача розірвати угоду №9033 від 04.03.2002року та перерахувати залишок коштів, які обліковуються на розрахунковому рахунку № 26002301655 USD в сумі 491061,00 дол. США.
Однак, листом від 30.03.2012року №8/1-9/497 банк повідомив про неможливість виконати умови заяви-пропозиції від 13.03.2012року №118.
Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України та п.1 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.
Однак, відповідно до вимог ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Крім того, відповідно до ст. 1075 ЦК України, позивач, як клієнт банку, має право в будь-який момент ініціювати розірвання договору. Відповідно до зазначеної норми договір банківського рахунку може бути розірваний в односторонньому порядку за заявою клієнта у будь-який час. Закриття рахунку здійснюється за заявою клієнта. За наявності коштів на рахунку, банк зобов'язаний здійснити завершальні операції за рахунком з виконання платіжних вимог, в тому числі виплати коштів готівкою або перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта. При цьому банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.
Як зазначено вище, позивач в порядку визначеному ст.188 ГК України 13.03.2012року звернувся з пропозицією до відповідача про розірвання угоди №9033 від 04.03.2002року та закриття рахунку, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків за зазначеною угодою. 06.04.2012року листом №122 позивач підтримав свій намір розірвання угоди, викладений в листі від 13.03.2012року та разом з цим листом надіслав відповідачу платіжне доручення №9/0412 від 06.04.2012року на суму 490800,00 дол. США. Зазначений лист отримано відповідачем 12.04.2012року, що підтверджується повідомленням Укрпошти, однак банк ухилився від розірвання угоди за згодою сторін та перерахування позивачу залишку коштів на інший рахунок клієнта.
З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що відповідач допустив істотне порушення вимог угоди №9033 від 04.03.2002року, чим значною мірою позбавив позивача отримати очікувані за угодою банківські послуги, а також позбавив його права вільно розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд, тому відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України зазначена угода підлягає розірванню.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог закону, а саме ч.3 ст. 651 ЦК України, ст. 1075 ЦК України спірна угода також підлягає розірванню незалежно від згоди відповідача, оскільки право клієнта на відмову від угоди прямо передбачено законом.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а заперечення відповідача відхиляються, як необґрунтовані.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України суд відносить на відповідача, з вини якого виник спір.
В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд
в и р і ш и в :
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Розірвати угоду №9033 від 04.03.2002року на розрахунково-касове обслуговування поточних рахунків, укладену між публічним акціонерним товариством "Західінкомбанк" в особі Херсонської філії ПАТ "Західінкомбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Простор".
3.Стягнути з публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" м.Луцьк проспект Перемоги №15 кореспондентський рахунок №390121012 в ПАТ "Західінкомбанк" м. Луцьк МФО 352327 ідентифікаційний код 36699252 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Простор" Херсонська область м. Цюрупинськ, Станція Пойма р\рахунок 2600801695360 у ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" МФО 352639 ідентифікаційний код 31488805 - 490800доларів США.
4.Стягнути з публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Херсонської філії ПАТ "Західінкомбанк" м. Херсон, вул. 21Січня 37, ідентифікаційний код 22671521, інші реквізити невідомі на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Простор" Херсонська область м. Цюрупинськ, Станція Пойма р\рахунок 2600801695360 у ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" МФО 352639 ідентифікаційний код 31488805 - 65453грн.00коп. витрат по сплаті судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 23 серпня 2012 року.
Суддя З.І. Ємленінова
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2012 |
Оприлюднено | 28.08.2012 |
Номер документу | 25726477 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Ємленінова З.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні