Постанова

від 22.05.2013 по справі 5024/1034/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року Справа № 5024/1034/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Козир Т.П. суддівГольцової Л.А. (доповідач), Попікової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" на ухвалу та на постановуГосподарського суду Херсонської області від 24.01.2013 Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2013 за скаргоюПублічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" на діївідділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області провизнання протиправними дій відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області щодо винесення постанови від 21.12.2012 про стягнення з боржника виконавчого збору; скасування постанови від 21.12.2012 у справі№ 5024/1034/2012 господарського судуХерсонської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Простор" доПублічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" пророзірвання угоди та стягнення 490800,00 доларів США за участю представників сторін:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: повідомлений, але не з'явився;

ДВС ГУЮ у Волинській області: повідомлений, але не з'явився;

Розпорядженням Заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 20.05.2013 № 02-05/472 для розгляду касаційної скарги у справі №5024/1034/2012, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 22.05.2013, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Козир Т.П., судді - Гольцова Л.А., Попікова О.В.

ВСТАНОВИВ:

Відповідач звернувся до Господарського суду Херсонської області зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області про визнання протиправними дій відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області щодо винесення постанови від 21.12.2012 про стягнення з боржника виконавчого збору та скасування постанови від 21.12.2012.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24.01.2013 у справі №5024/1034/2012 (суддя Ємленінова З.І.) відмовлено в задоволенні скарги ПАТ "Західінкомбанк" на дії відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області про визнання протиправними дій відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області щодо винесення постанови від 21.12.2012 про стягнення з боржника виконавчого збору та скасування постанови від 21.12.2012.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Бєляновський В.В., судді - Мишкіна М.А., Будішевська Л.О.) ухвалу Господарського суду Херсонської області від 24.01.2013 у справі №5024/1034/2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПАТ "Західінкомбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а скаргу ПАТ "Західінкомбанк" задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини.

Постановою відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Волинській області від 06.12.2012 відкрито виконавче провадження щодо виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 04.09.2012 у справі 5024/1034/2012 про стягнення з ПАТ "Західінкомбанк" на користь ТОВ "Простор" 490800,00 доларів США. Даною постановою, у відповідності до вимог ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено про встановлення 7-денного строку для добровільного виконання рішення - до 13.12.2012, однак у вказаний термін добровільного виконання наказу суду не відбулось.

21.12.2012 відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Волинській області винесено постанову про стягнення з боржника на підставі ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчого збору про в сумі 392296,44 грн., що становить 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.

Приймаючи судове рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з положень ст.ст. 18, 25, 27, 28, 35 Закону України "Про виконавче провадження" та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ПАТ "Західінкомбанк".

Статтею ст. 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно ст. 28 зазначеного Закону, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Здійснюючи перевірку правильності нарахування державним виконавцем суми виконавчого збору, яка ним визначена до стягнення з боржника, суди, взявши до уваги офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений Національним банком України станом на дату винесення оскаржуваної постанови ДВС - 21.12.2012, дійшли висновку про правильність здійснення державним виконавцем розрахунку цієї суми і колегія суддів касаційної інстанції з цим погоджується.

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" обумовлено вимоги до виконавчого документа. У виконавчому документі зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Господарськими судами, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, обґрунтовано встановлено, що ідентифікаційний код боржника вказаний в постанові ДВС від 21.12.2012 відповідно до наказу суду. Зазначення скороченого найменування організаційної форми боржника не є законодавчо визначеною підставною для скасування постанови ДВС про стягнення з боржника виконавчого збору.

Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на вказане, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що дії відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Волинській області щодо винесення постанови від 21.12.2012 про стягнення з боржника виконавчого збору є правомірними і оскаржувана постанова вимогам Закону України "Про виконавче провадження" не суперечить.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що доводи скаржника фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції, з огляду на приписи ст.ст. 111 5 , 111 7 ГПК України.

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Херсонської області від 24.01.2013 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2013 у справі № 5024/1034/2012 - без змін.

Головуючий суддя Т.П. КОЗИР

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

О.В. ПОПІКОВА