Постанова
від 02.08.2012 по справі 2270/2252/12
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 2270/2252/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2012 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКозачок І.С. при секретарі Русіновій М.М. за участі: представника позивача представників відповідача Громика І.М. Сарсалюка Б.М. Олійника В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Нафтопродукт" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 жовтня 2011 року № 0001292342, № 0001302342, № 0001312342 , -

В С Т А Н О В И В:

Предмет, підстави та зміст позову. Пояснення сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Нафтопродукт" звернулось до суду з адміністративним позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001292342 від 04 жовтня 2011 року, яким збільшена сума грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 414 457 грн. та штрафними санкціями на 103 614 грн. 25 коп., податкове повідомлення-рішення № 0001302342 від 04 жовтня 2011 року, яким збільшена сума грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 336 352 грн. та штрафними санкціями в сумі 168 176 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0001312342 від 04 жовтня 2011 року, яким збільшене грошове зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 510 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач під час проведення перевірки не взяв до уваги ряд документів, які були у розпорядженні підприємства, вважаючи, що вони не є первинними обліковими документами, на підставі чого був зроблений висновок про не підтвердження реального характеру господарських операцій, здійснення яких вплинуло на формування показників валових витрат, валових доходів, податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Також зазначає, що позивачем для перевірки були надані необхідні та наявні у нього документи первинного обліку, які засвідчують належне виконання умов зобов'язань за укладеними договорами, підтверджують рух активів в процесі здійснення господарських операцій. На думку позивача, податковим органом були зроблені необґрунтовані висновки про те, що позивач фактично не отримував товар ( нафтопродукти), а тому відповідно, не міг його у подальшому реалізувати, а наявні документи складені з метою оформлення господарських операцій, які у дійсності не проводились. Так, відповідачем були, на думку позивача, протиправно зменшені валові витрати і податковий кредит по господарських операціях з ТОВ «Корпорація Євро-Контракт», ТОВ "Фітеко", ТОВ "Гарант-Техноресурс", ТОВ "Торгстрім Плюс", ТОВ "Тефія-СК", ТОВ "Євро-Контракт Ойл", ТОВ «Хелдіг», СПД ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, а також не визнані валові доходи, отримані від реалізації нафтопродуктів на ПП "ОСОБА_8", ТОВ "Капітал Проджект", ТОВ "Нафтогаз" та ТОВ "Директорія", що також вплинуло на показник податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, зазначивши, що ТОВ "Євро Нафтопродукт» є спеціалізованим торгово-посередницьким підприємством, яке займається купівлею та продажем нафтопродуктів а також наданням послуг з перевезення вантажів, володіє власними транспортними засобами та необхідним обладнанням, які дозволяють проводити зазначену господарську діяльність. Просив позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Представники відповідача проти позову заперечили з мотивів, викладених у письмовому запереченні. Крім того пояснили, що під час перевірки встановлено, що позивач у період, який перевірявся, задокументував ряд господарських операцій, реальне проведення яких за наслідками перевірки не підтверджене належними документами. Так, позивачем не були надані документи, які у розумінні вимог законодавства України є документами первинного обліку, та які повинні були бути належним чином оформлені і надані для перевірки. Такими документами, на думку податкового органу, є сертифікати відповідності якості нафтопродуктів, акти прийому-передачі товару, товарно-транспортні накладні та інші товаросупровідні документи, журнали складського обліку нафтопродуктів за формами, встановленими чинним законодавством.

Також вказують на те, що окремі з юридичних осіб, з якими позивач мав господарські відносини, здійснювали фіктивну господарську діяльність з метою надання іншим суб'єктам господарювання послуг з мінімізації податкових зобов'язань. Зазначене, на думку податкового органу свідчить про те, що позивач порушив порядок формування показників валових витрат та валових доходів, податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, що призвело до викривлення даних податкової звітності.

Крім того, представники відповідача зазначають про те, що податковим органом встановлене порушення, яке полягає у неповідомленні позивачем податкового органу про зміну фактичного місцезнаходження товариства, зважаючи на що застосований штраф в сумі 510 грн. Враховуючи викладене, просять у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_9, який пояснив, що він на даний час та на час вчинення вказаних господарських операцій був директором ТОВ "Євро Нафтопродукт". З приводу правовідносин з іншими підприємствами, що було предметом дослідження під час перевірки, пояснив, що у одних випадках товар, одержаний за договорами з зазначеними підприємствами на місці реалізовувався іншим господарюючим суб'єктам, а в інших випадках - транспортувався вантажними автомобілями позивача за місцем провадження господарської діяльності або на замовлення покупця. Свідок зазначив, що він ставив свій підпис від імені ТОВ "Євро Нафтопродукт" на переважній більшості документів, якими підтверджуються вчинені господарські операції.

Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідка, дослідивши обставини справи та письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ТОВ «Євро Нафтопродукт» зареєстроване як юридична особа та включене до ЄДРПОУ, перебуває на податковому обліку у Кам'янець-Подільській ОДПІ з 2007 року. Здійснює торгово-посередницьку підприємницьку діяльність у сфері купівлі-продажу нафтопродуктів, надає послуги з перевезення вантажів.

У власності підприємства є вантажні транспортні засоби, які використовуються ним у господарській діяльності ATS HAZ 5312 паливо цистерна, реєстраційний номер НОМЕР_4 (ліцензійна картка серії АА № НОМЕР_10);HAZ 5312 паливо цистерна, реєстраційний номер НОМЕР_5 (ліцензійна картка серії АА № НОМЕР_11);KAMAZ сідловий тягач, реєстраційний номер НОМЕР_6 (ліцензійна картка серії АА № НОМЕР_12); 70 PTS напівпричіп паливо цистерна, реєстраційний номер НОМЕР_7 (ліцензійна картка серії АА № НОМЕР_13).

Відповідно до ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України серія АВ № 474824 ТОВ «Євро Нафтопродукт» надає послуги з внутрішніх перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.

Позивач орендує складські приміщення та ємності для зберігання нафтопродуктів на нафтобазі у с. Петрівське ( станція Балин) Дунаєвецького району Хмельницької області.

Кам'янець-Подільською ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Євро Нафтопродукт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2011 року, за результатами якої складений акт від 16.09.2011 року № 1951/234/35441100 (далі -Акт). За наслідками перевірки прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Висновки податкового органу, викладені у Акті, ґрунтуються на твердженні про порушення ТОВ "Євро Нафтопродукт" вимог Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", що призвело до документального оформлення господарських операцій, які насправді не здійснювались, оскільки відповідно до наданих позивачем документів неможливо підтвердити придбання (отримання) та подальший продаж товару. Внаслідок цього позивачем штучно сформований податковий кредит з ПДВ, валові витрати та частина валових доходів, і як наслідок, досягнута мета - мінімізація податкових зобов'язань, які підлягали сплаті до бюджету.

Судом встановлено, що за період з 01.10.2008 по 31.03.2011 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» задекларовані валові витрати в сумі 8 763 540 грн.

Перевіркою підтверджені валові витрати в сумі 6 156 149 грн., та встановлене завищення валових витрат на суму 2 607 391 грн., у тому числі заниження за IV квартал 2008 року в сумі 102 098 грн., завищення за І квартал 2009 року на суму 384094 грн., завищення за І півріччя 2009 року на суму 753548 грн., завищення за 9 місяців 2009 року на суму 713974 грн., завищення за 2009 рік на суму 2 380 623 грн., завищення за І квартал 2010 року на суму 332 360 грн., завищення за І півріччя 2010 року у сумі 331 731 грн., завищення за 9 місяців 2010 року у сумі 330 706 грн., завищення за 2010 рік у сумі 329 351 грн. та заниження за І квартал 2011 року на суму 485 грн.

Дані висновки зроблені на підставі невизнання податковим органом валових витрат, понесених підприємством внаслідок закупівлі паливно-мастильних матеріалів (нафтопродуктів) у ТОВ «Корпорація Євро-Контракт», ТОВ "Фітеко", ТОВ "Гарант-Техноресурс", ТОВ "Торгстрім Плюс", ТОВ "Тефія-СК", ТОВ "Євро-Контракт Ойл", ТОВ «Хелдіг», закупівлі послуг у СПД ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7

Також перевіркою встановлене завищення задекларованих ТОВ «Євро Нафтопродукт» показників у рядку 01.1 Декларації „доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" (валові доходи) всього на суму 949 563 грн., у тому числі завищення за 2009 рік у сумі 661 835 грн. (по реалізації бензину марок А-92 та А-95 у грудні 2009 року на ПП „ОСОБА_8" - 167 340 грн., на ТОВ „Капітал Проджект" - 380 800 грн., на ТОВ „Нафтогаз" - 113 695 грн.; за 2010 рік в сумі 287 728 грн. по реалізації компонента автомобільного палива ТОВ "Дерикторія" (36531027) у січні 2010 року.

Згідно з даними декларації позивача ним нараховані 4079 грн. податку на прибуток за вищезгаданими операціями, за даними перевірки цей показник становить 418 536 грн., тобто на думку податкового органу, платником занижене податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток на суму 414 457 грн., про що зазначено у акті перевірки (стор. 103). На цю суму прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001292342.

За період з 01.10.2008 по 30.06.2011 ТОВ «Євро Нафтопродукт» задекларувало податкові зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 2 267 445 грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за цей період встановлене їх завищення в сумі 189 912,5 грн., у тому числі завищено за грудень 2009 року у сумі 132 366,88 грн., завищено у січні 2010 року в сумі 57 545,62 грн. За той самий період ТОВ «Євро Нафтопродукт» задекларувало податковий кредит по податку на додану вартість у сумі 2 258 526 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за цей період встановлене його завищення на суму 526 264,55 грн., у тому числі за лютий 2009 року в сумі 27 000 грн., за березень 2009 року в сумі 34 147 грн., за квітень 2009 року в сумі 65 787 грн., за-жовтень 2009 року в сумі 58 181 грн., за листопад 2009 року в сумі 84 615 грн., за грудень 2009 року в сумі 183 423 грн. та за січень 2010 року в сумі 73 112 грн.

На підставі результатів перевірки податковим органом визначене податкове зобов'язання позивача зі сплати податку на додану вартість, яке склало 336 352 грн., що відображено у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні № 0001302342.

Також податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001312342 від 04 жовтня 2011 року, яким збільшене грошове зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 510 грн. у зв'язку із неповідомленням позивачем про зміну ним свого місцезнаходження.

Законодавство, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

До спірних правовідносин з приводу визначення валових витрат та валових доходів позивача, обрахунку податку на прибуток підлягає застосуванню Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", а з приводу правильності формування податкових зобов'язань зі сплати ПДВ за господарськими операціями в цей період підлягає застосуванню Закон України "Про податок на додану вартість", які були чинними на момент виникнення та існування спірних правовідносин.

Пункт 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті. Частинами 4, 5 та 6 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як встановлено підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталась раніше: або дата списання коштів із банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів у разі фактичного здійснення господарської операції. Оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відносини, які стосуються формування показників податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість та податкового кредиту регулюються положеннями Закону України "Про податок на додану вартість", який був чинним на момент виникнення та існування спірних правовідносин.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Досліджуючи фактичний характер проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю ТОВ «Євро Нафтопродукт», формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість суд виходить з наступного.

Господарська операція з ТОВ «Корпорація Євро-Контракт» (код ЄДРПОУ 35190739).

У лютому 2009 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» придбало дизельне паливо у ТОВ «Корпорація Євро-Контракт». На час здійснення господарських операцій з позивачем, його контрагент був включений до ЄДРПОУ, мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість, що відповідачем не спростовано.

Судом оглянутий договір № 3/08-НП від 03.01.2008 року з додатковими угодами, відповідно до якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець придбати нафтопродукти (дизельне паливо, бензини в асортименті). Предметом придбання за зазначеною господарською операцією у лютому 2009 року було дизельне паливо у кількості 33,75 тонни за ціною 4000 грн. за тонну (без ПДВ). Загальна сума поставки склала 162 000 грн., у т. ч. ПДВ - 27 000 грн.

Також оглянуті копії видаткової накладної № 000003 від 05.02.2009 року, податкової накладної № 6 від 05.02.2009 року, які були на час проведення перевірки. Транспортування товару здійснювалось за рахунок постачальника підприємством «Тріада» з ст. Решетилівка до с. Петрівське, де знаходиться нафтобаза, на території якої позивач орендує складські приміщення. Про отримання товару складений акт № 2 приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 05.02.2009 року.

Як встановлено судом, разом із запереченнями на акт перевірки позивачем були надані додаткові документи, які на думку позивача повинні були бути взяті до уваги, зокрема, товарно-транспортна накладна № 4209 від 04.02.2009 року, копія сертифіката відповідності № UA 1.021.0164969-08, паспорта якості нафтопродуктів № 224 від 05.02.2009 року, які позивач отримав від постачальника. Про надходження цих документів представнику податкового органу було відомо, про що він зазначив в судовому засіданні, тому твердження про відсутність будь - яких документів, що підтверджують транспортування товару та документів, які характеризують товар, зазначений у наданих документах по якості, спростовуються.

ТОВ «Євро Нафтопродукт» здійснило розрахунок за отриманий товар в безготівковій формі, про що свідчать надані представником позивача копії банківських виписок.

У подальшому нафтопродукти були реалізовані іншим підприємствам, зокрема ПП ОСОБА_14, ФГ Лан, ПП ОСОБА_24, СГК Золота Нива, ТОВ Поділля Агрогруп та іншим, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, банківських виписок по даних операціях, валові доходи від яких були підтверджені податковим органом.

Як випливає з офіційної позиції Вищого адміністративного суду України сама по собі відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю дійсно мали місце.

Тому, суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю не дає вичерпної інформації про господарську операцію ( зважаючи на не заповнення окремих його пунктів) та не є достатнім документальним підтвердженням надходження даного товару на ТОВ „Євро Нафтопродукт" від ТОВ „Корпорація Євро-Контракт", оскільки досліджені судом документи в сукупності дають підстави вважати, що поставка товару мала місце і належним чином підтверджена.

Позивачем, з дотриманням вимог пункту 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до податкового кредиту включена сума податку за податковою накладною № 6 від 05.02.2009 року за вищевказаною господарською операцією. Під час перевірки не виявлені порушення порядку складення податкової накладної. Тому суд приходить до висновку, що господарська операція між ТОВ «Євро Нафтопродукт» та ТОВ «Корпорація Євро-Контракт» мала реальний характер, понесені витрати за отриманий товар в наступному призвели до отримання підприємством прибутку, та як наслідок валові витрати та податковий кредит пов'язані із господарською діяльністю позивача, а надані для перевірки документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Отже, судом встановлений рух активів у процесі здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Корпорація Євро-Контракт», наявність господарської мети та спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, зв'язок між фактом придбання позивачем товару, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку, що свідчить про те, що висновок податкового органу про завищення валових витрат та податкового кредиту є необґрунтованим.

Господарські операції з ТОВ «Фітеко» (код ЄДРПОУ 21594570).

У березні - квітні 2009 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» придбало дизельне паливо марки Л-0,2-62 у ТОВ «Фітеко». На час здійснення господарських операцій з позивачем, його контрагент був включений до ЄДРПОУ, мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість, що відповідачем не спростовано.

Поставка нафтопродуктів відбувалась на підставі договору № 68 КП від 16.03.2009 року, який надавався для перевірки.

Судом оглянуті завірені копії видаткових накладних № 288-03 від 17.03.2009 року, № 449-04 від 14.04.2009 року, податкових накладних № 289 від 17.03.2009 року, № 450 від 14.04.2009 року, товарно-транспортних накладних № 170302 від 17.03.2009 року, № 140404 від 14.04.2009 року, акта № 4 приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 18.03.2009 року, та встановлено, що транспортування товару здійснювалось авто підприємствами «Синтез», «Гермес» з м. Новоград-Волинський до с. Петрівське, де знаходиться нафтобаза, на території якої позивач орендує складські приміщення для зберігання нафтопродуктів.

Як встановлено судом, разом із запереченнями до акту перевірки позивачем були надані додаткові документи, які, на думку позивача, повинні були бути взяті до уваги, зокрема, товарно-транспортні накладні № 170302 від 17.03.2009 року, № 140404 від 14.04.2009 року. Про надходження цих документів представнику податкового органу було відомо, про що він зазначив в судовому засіданні.

ТОВ «Євро Нафтопродукт» здійснило розрахунок за отриманий товар в безготівковій формі, про що свідчать надані представником позивача копії банківських виписок.

У подальшому нафтопродукти були реалізовані іншим підприємствам, зокрема ПП ОСОБА_13 ПП ОСОБА_14, ПП ВКП «Нігинсахкампром», ТзОВ «Альфа Хім», ВАТ Гіпсовик та іншим, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, банківських виписок. Валові доходи позивача по даних операціях були підтверджені податковим органом.

На думку суду, позивачем з дотриманням вимог пункту 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до податкового кредиту з цього податку включені податкові накладні № 289 від 17.03.2009 року, № 450 від 14.04.2009 року за вищевказаними господарськими операціями з ТОВ «Фітеко». Під час перевірки не виявлені порушення порядку складення податкових накладних.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю не дає вичерпної інформації про господарську операцію та не є достатнім документальним підтвердженням надходження даного товару на ТОВ „Євро Нафтопродукт" від ТОВ «Фітеко». Те, що для перевірки не були надані сертифікати відповідності нафтопродуктів, довіреності на отримання нафтопродуктів, які придбавались у ТОВ «Фітеко» та журнали обліку нафтопродуктів також не є визначальним для висновку про ненадходження товару від цього підприємства, оскільки з інших доказів вбачається, що фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача та зобов'язаннях його як платника податків у зв'язку з цією господарською операцією мали місце.

Суд приходить до висновку, що господарська операція між ТОВ «Євро Нафтопродукт» та ТОВ «Фітеко» мала реальний характер, понесені витрати за отриманий товар в наступному призвели до отримання підприємством прибутку, та як наслідок валові витрати та податковий кредит пов'язані з господарською діяльністю позивача, а надані для перевірки документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Судом встановлений рух активів у процесі здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Фітеко», наявність господарської мети та спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та зв'язок між фактом придбання позивачем товару, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку, що свідчить про те, що висновок податкового органу про завищення валових витрат та податкового кредиту є необґрунтованим.

Господарські операції з ТОВ «Гарант - Техноресурс» (код ЄДРПОУ 36149079)

У березні - квітні 2009 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» придбало пічне та дизельне паливо у ТОВ «Гарант - Техноресурс».

На час здійснення господарських операцій з позивачем, ТОВ «Гарант - Техноресурс» було включене до ЄДРПОУ, мало свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість, що відповідачем не спростовано.

Судом встановлено, що поставка нафтопродуктів відбувалась на підставі договору № 05-03 від 05.03.2009 року з додатковими угодами, копії яких є у матеріалах справи.

Відповідно до видаткової накладної № РН-05/03 від 05.03.2009 року, податкової накладної № 05037 від 05.03.2009 року, виписки з банківського рахунку платника, позивач придбав у ТОВ «Гарант - Техноресурс» паливо пічне у кількості 35 700 літрів за 86 751, 00 грн. (з ПДВ). Як випливає зі змісту видаткової накладної № РН - 000003 від 05.03.2009 року, податкової накладної від 05.03.2009 року № 37/3 того ж дня даний товар був реалізований позивачем ТОВ «Партнер Нафтопродукт» у тій же кількості за ціною 87 465,00 грн. (з ПДВ). 02.04.2009 року позивач придбав у ТОВ «Гарант - Техноресурс» паливо дизельне у кількості 25,246 тонни за 119 287, 35 грн. (з ПДВ), про що свідчать завірені копії видаткової накладної № РН-02/04 від 02.04.2009 року, податкової накладної № 02044 від 02.04.2009 року, виписка з банківського рахунка позивача. Протягом квітня 2009 року дані нафтопродукти були реалізовані ТзОВ « Агропродуктова компанія», ПП «Світанок», ПП «Залучанське», СПД ОСОБА_16, ТзОВ «Альфа Хім», ПП ВКП «Нігинсахкампром» та іншим, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, банківських виписок по даних операціях. Валові доходи позивача по цих операціях підтверджені податковим органом. 08.04.2009 року позивач придбав у ТОВ «Гарант - Техноресурс» паливо дизельне у кількості 28,760 тонни за 138 048,00 грн. (з ПДВ), про що свідчать завірені копії видаткової накладної № РН-08/04 від 08.04.2009 року, податкової накладної № 08044 від 08.04.2009 року, виписка з банківського рахунка позивача. Протягом квітня 2009 року дані нафтопродукти були реалізовані ТзОВ «Подільський бройлер», СПД ОСОБА_16, ТзОВ «Альфа Хім», ПП ВКП «Нігинсахкампром», СТОВ «Мрія» та іншим, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, банківських виписок по даних операціях. Валові доходи позивача по цих операціях підтверджені податковим органом, порушення порядку складення податкових накладних не виявлені.

Суд приходить до висновку, що зазначені господарські операції між ТОВ «Євро Нафтопродукт» та ТОВ «Гарант - Техноресурс» мали реальний характер, понесені витрати за отриманий товар в наступному призвели до отримання підприємством прибутку, та як наслідок валові витрати та податковий кредит пов'язані із господарською діяльністю позивача, встановлена наявність господарської мети та зв'язок між фактом придбання позивачем товару, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку, що свідчить про те, що висновок податкового органу про завищення валових витрат та податкового кредиту в цій частині є необґрунтованим.

Суд не бере до уваги посилання податкового органу на інформацію, викладену у Акті, стосовно ТОВ «Гарант - Техноресурс», яка зводиться до того, що підприємство не володіло ресурсами для проведення зазначених господарських операцій (на балансі відсутні основні фонди, працює одна людина тощо), оскільки на час їх здійснення були відсутні встановлені законом критерії, які б ставили дійсність господарської операції в залежність від кількості трудових, матеріальних або технічних ресурсів та можливостей будь-кого із сторін договору. Те, що ТОВ «Гарант - Техноресурс» не подало податкову звітність з ПДВ за підсумками 2009 року тягне правові наслідки саме для цього господарюючого суб'єкта, і не може створювати негативні наслідки для позивача за умови належного виконання ним своїх зобов'язань. Суд також звертає увагу на те, що як зазначено у акті перевірки, свідоцтво платника ПДВ стосовно ТОВ «Гарант - Техноресурс» у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням було анульоване 02.11.2010 року, тобто більш як через рік після проведення зазначених господарських операцій, тому дана обставина безпосередньо не впливає на висновки про дійсність господарських операцій позивача із зазначеним контрагентом.

Також суд не бере до уваги надані податковим органом копії протоколів допиту свідка ОСОБА_11 від 10.03.2010 та 08.12.2010 року, як доказ того, що ТОВ «Гарант - Техноресурс» не могло продати позивачу зазначений товар, оскільки здійснювало фіктивну підприємницьку діяльність. У даному випадку суд не може розглядати ці копії документів у якості належних доказів у справі, оскільки відсутнє судове рішення, яким встановлений факт фіктивного підприємництва, а дані протоколи допиту не містять інформації, яка стосується безпосередніх взаємовідносин ТОВ «Гарант - Техноресурс» з ТОВ «Євро НафтоПродукт». За загальним правилом платник податку не може нести відповідальність за можливе недотримання вимог закону іншими особами, тому суд не бере до уваги цей документ при дослідженні факту реальності поставок за даними господарськими операціями.

Відсутність сертифікатів відповідності нафтопродуктів, довіреності на отримання нафтопродуктів, які придбавались у ТОВ «Гарант - Техноресурс» та журналів обліку нафтопродуктів також не є визначальним для висновку про ненадходження товару від цього постачальника, оскільки з інших доказів вбачається, що фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача та зобов'язаннях його як платника податків у зв'язку з цією господарською операцією мали місце.

Господарські операції з ТОВ «Торгстрім Плюс» (код ЄДРПОУ 35760768).

У жовтні - листопаді 2009 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» придбало бензин марок А-92 та А-95 у ТОВ «Торгстрім Плюс». На час здійснення господарських операцій з позивачем, його контрагент був включений до ЄДРПОУ, мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість, що відповідачем не спростовано.

Поставка нафтопродуктів відбувалась на підставі договору поставки № 01/10-Б від 01.10.2009 року, копія якого є у матеріалах справи. Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що за цим договором представник позивача отримував нафтопродукти зі складу контрагента у м Біла Церква, після чого у деяких випадках товар реалізовувався іншим спеціалізованим підприємствам там само у м. Біла Церква, а у інших випадках - транспортувався власним транспортом позивача у с. Петрівське Дунаєвецького району Хмельницької області на нафтобазу з метою подальшого його продажу.

08.10.2009 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» у м Біла Церква придбало бензин марки А-92 у ТОВ «Торгстрім Плюс» у кількості 17 010 л., про що свідчить видаткова накладна № 08/10 від 08.10.2009 року, податкова накладна № 08101 від 08.10.2009 року, виписка з банківського рахунку позивача. Товар транспортувався з м. Біла Церква до с. Петрівське вантажним автомобілем позивача Камаз НОМЕР_6, про що свідчить товарно-транспортна накладна 00000710 від 07.10.2009 року, подорожній лист № 152. У той же день товар був проданий позивачем ТзОВ «Альтернатив Енерджі, про що свідчать податкова та видаткова накладні, виписка з банківського рахунку позивача, які є у матеріалах справи, а валові доходи позивача по цій операції підтверджені податковим органом.

19.10.2009 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» придбало бензин марки А-92 у ТОВ «Торгстрім Плюс» у кількості 38 400 л., про що свідчить видаткова накладна № 19/10 від 19.10.2009 року, податкова накладна № 19101 від 19.10.2009 року, виписка з банківського рахунку позивача. Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, представник ТОВ «Євро Нафтопродукт» отримав нафтопродукти у м. Біла Церква, після чого даний товар був проданий ПП «Джерело», про що свідчать податкова накладна, виписки з банківського рахунку позивача, товарно-транспортна накладна № 000001910/Б від 19.10.2009 року.

06.11.2009 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» придбало бензин марки А-92 у ТОВ «Торгстрім Плюс» у кількості 35 225 л., про що свідчить видаткова накладна № 06/11 від 06.11.2009 року, податкова накладна № 6117 від 06.11.2009 року, виписка з банківського рахунку позивача. У той же день даний товар у м. Біла Церква був проданий позивачем ПП «Тиса Оіл», про що свідчать видаткова та податкова накладна, виписка з банківського рахунку позивача, товарно-транспортна накладна № 000000611/Б від 06.11.2009 року.

10.11.2009 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» придбало бензин марки А-92 у ТОВ «Торгстрім Плюс» у кількості 35 225 л., про що свідчить видаткова накладна № 10/11 від 10.11.2009 року, податкова накладна № 10117 від 10.11.2009 року, виписка з банківського рахунку позивача. У той же день даний товар у м. Біла Церква був проданий позивачем ПП «Тиса Оіл», про що свідчать видаткова та податкова накладна, виписка з банківського рахунку позивача, товарно-транспортна накладна № 000001011/Б від 10.11.2009 року.

27.11.2009 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» придбало бензин марок А-92 та А-95 у ТОВ «Торгстрім Плюс», про що свідчать видаткова накладна № 27/11 від 27.11.2009 року, податкова накладна № 27117 від 27.11.2009 року. Товар транспортувався з м. Біла Церква до с. Петрівське вантажним автомобілем позивача Камаз НОМЕР_6, про що свідчить товарно-транспортна накладна № 000002711/Б від 27.11.2009 року, подорожній лист № 203, копія посвідчення про відрядження водія ОСОБА_17 Про оплату за даною поставкою свідчить виписка з банківського рахунку позивача. У подальшому 02.12.2009 року зазначений бензин був реалізований ТзОВ «Альтернатив Енерджі» з отриманням прибутку, про що свідчать податкова та видаткова накладна, виписка з банківського рахунку позивача.

Валові доходи позивача по цих операціях підтверджені податковим органом. Під час перевірки не виявлені порушення порядку складення податкових накладних.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на акт перевірки ТОВ «Торгстрім Плюс» від 21.03.2011 року № 260/2310/35760768, яким податковим органом ( не відповідачем) зняті суми податкового зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ «Євро Нафтопродукт», так як відповідачем цей документ не наданий, зважаючи на що не можна встановити чому, які зобов'язання та по яких господарських операціях не були визнані податковим органом, який проводив перевірку контрагента позивача.

Суд критично оцінює твердження відповідача щодо наявності розбіжностей, які мають місце у товарно-транспортних накладних за цими поставками, з чого презюмується відсутність транспортування товару та відсутність поставок загалом. На думку суду, з інформації, яка зазначена у даних документах, можна зрозуміти предмет, суб'єктний склад та зміст господарських операцій, а помилки у їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, оскільки з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях позивача у зв'язку з його господарською діяльністю дійсно мали місце.

Суд також не враховує посилання податкового органу на протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 06.12.2010 року як доказ того, що ТОВ «Торгстрім Плюс» не могло продати позивачу зазначений товар, оскільки здійснювало фіктивну підприємницьку діяльність. У даному випадку суд не може розглядати копію протоколу як документ, що є належним доказом у справі, оскільки відсутнє судове рішення, яким встановлений факт фіктивного підприємництва або вчинення іншого економічного злочину, а даний протокол не містить інформації, яка стосується безпосередніх взаємовідносин ТОВ «Торгстрім Плюс» з ТОВ «Євро Нафтопродукт». За загальним правилом платник податку не може нести відповідальність за можливе недотримання вимог закону іншими особами, тому суд не бере до уваги цей документ при дослідженні факту реальності поставок за даними господарськими операціями.

Суд не бере до уваги посилання податкового органу на інформацію, викладену у Акті, стосовно ТОВ «Торгстрім Плюс», яка зводиться до того, що підприємство не володіло ресурсами для проведення зазначених господарських операцій (на балансі відсутні основні фонди, працює одна людина тощо), оскільки на час їх здійснення були відсутні встановлені законом критерії, які б ставили дійсність господарської операції в залежність від кількості трудових, матеріальних або технічних ресурсів та можливостей будь-кого із сторін договору. Відсутність ТОВ «Торгстрім Плюс» за місцезнаходженням також не може розглядатись як передумова для негативних наслідків за умови належного виконання позивачем своїх зобов'язань.

Позивачем, з дотриманням вимог пункту 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до податкового кредиту з цього податку включені податкові накладні за вищевказаними господарськими операціями з ТОВ «Торгстрім Плюс».

Отже, судом встановлений рух активів у процесі здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Торгстрім Плюс», наявність господарської мети та спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та зв'язок між фактом придбання позивачем товару, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку, що свідчить про те, що висновок податкового органу про завищення валових витрат та податкового кредиту є необґрунтованим.

Господарські операції з ТОВ «Хелдіг» (код ЄДРПОУ 34600795).

У грудні 2009 року - січні 2010 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» купувало бензин марок А-92 та А-95 у ТОВ «Хелдіг».

На час здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Хелдіг» було включене до ЄДРПОУ, мало свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість, що відповідачем не спростовано.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, нафтопродукти за цим договором отримував представник позивача ОСОБА_9 зі складів у м. Біла Церква, після чого товар у більшості випадків у м. Біла Церква реалізовувався іншим підприємствам м. Києва та Київської області.

03.12.2009 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» придбало бензин марки А-92 у ТОВ «Хелдіг» у кількості 35 045 л., про що свідчить видаткова накладна № 03-12/Б-2 від 03.12.2009 року, податкова накладна № 31211 від 03.12.2009 року, виписки з банківського рахунку позивача. 03.12.2009 року даний товар у тій же кількості був проданий ПП ОСОБА_8 ( м. Київ), про що свідчать податкова накладна № 203, видаткова накладна № РН - 0000165 від 03.12.2009 року, виписка з банківського рахунку позивача, товарно-транспортна накладна № 000000312/Б від 03.12.2009 року. Того ж дня ТОВ «Євро Нафтопродукт» придбало бензин марки А-92 ( 14 695 л.) та А-95 (20 555 л.) у ТОВ «Хелдіг», про що свідчить видаткова накладна № 03-12/Б від 03.12.2009 року, податкова накладна № 31212 від 03.12.2009 року, виписка з банківського рахунку позивача. 03.12.2009 року даний товар був проданий позивачем ТОВ «Капітал Проджект» ( м. Київ), про що свідчать податкова накладна №206 від 03.12.2009 року, видаткова накладна № РН-0000166 від 03.12.2009 року, виписка з банківського рахунку позивача, копія договору, товарно-транспортна накладна від 03.12.2009 року № 000000313/Б, які є у матеріалах справи.

Також 03.12.2009 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» придбало бензин марки А-92 (8 510 л.) та А-95 (8 500 л.) у ТОВ «Хелдіг», про що свідчить видаткова накладна № 03-12/Б-1 від 03.12.2009 року, податкова накладна № 31213 від 03.12.2009 року, виписка з банківського рахунку позивача. 03.12.2009 року даний товар був проданий позивачем ТзОВ «Альтернатив Енерджі» та перевезений власним транспортним засобом Камаз в с. Балин Дунаєвецького району Хмельницької області, про що свідчать податкова накладна № 211, видаткова накладна № 171 від 04.12.2009 року, виписка з банківського рахунку позивача, товарно-транспортна накладна від 03.12.2009 року № 00000312/Б, які є у матеріалах справи.

22.12.2009 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» придбало бензин марки А-92 ( 8 500 л.) та А-95 (8510 л.) у ТОВ «Хелдіг», про що свідчить видаткова накладна № 22-12/Б від 22.12.2009 року, податкова накладна № 22127 від 22.12.2009 року, виписка з банківського рахунку позивача. 22.12.2009 року даний товар був проданий позивачем ТзОВ «Альтернатив Енерджі» та перевезений транспортним засобом позивача Камаз до с. Балин Дунаєвецького району Хмельницької області, про що свідчать податкова накладна № 214, видаткова накладна № 174 від 22.12.2009 року, виписка з банківського рахунку позивача, товарно-транспортна накладна від 22.12.2009 року № 00002212/Б, подорожній лист № 230, копія посвідчення про відрядження водія, які є у матеріалах справи. 22.12.2009 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» придбало бензин марки А-92 у кількості 9033 літрів у ТОВ «Хелдіг», про що свідчить видаткова накладна № 22-12/Б2 від 22.12.2009 року, податкова накладна № 22128 від 22.12.2009 року, виписка з банківського рахунку позивача. Того ж дня товар був проданий позивачем ТОВ «Нафтогаз» ( м. Київ), про що свідчать податкова накладна № 209, видаткова накладна РН-0000168 від 22.12.2009 року, виписка з банківського рахунку позивача, товарно-транспортна накладна № 000000315/Б від 22.12.2009 року, копії яких є у матеріалах справи.

23.12.2009 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» придбало бензин марки А-92 ( 14 755 л.) та А 95 (20 570 л.) у ТОВ «Хелдіг», про що свідчить видаткова накладна № 23-12/Б від 23.12.2009 року, податкова накладна № 23127 від 23.12.2009 року, виписка з банківського рахунку позивача. 23.12.2009 року даний товар був проданий позивачем ТОВ «Капітал Проджект», про що свідчать податкова накладна № 207, видаткова накладна № РН-0000167 від 23.12.2009 року, виписка з банківського рахунку позивача, товарно-транспортна накладна від 23.12.2009 року № 000000314/Б, копії яких є у матеріалах справи.

24.12.2009 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» придбало бензин марки А-95 у кількості 4 840 літрів у ТОВ «Хелдіг», про що свідчить видаткова накладна № 24-12/Б від 24.12.2009 року, податкова накладна № 24126 від 24.12.2009 року, виписка з банківського рахунку позивача. 24.12.2009 року даний товар був проданий позивачем ТОВ «Нафтогаз», про що свідчать податкова накладна № 210, видаткова накладна № РН-0000170 від 24.12.2009 року, виписка з банківського рахунку позивача, товарно-транспортна накладна від 24.12.2009 року, копії яких є у матеріалах справи.

30.12.2009 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» придбало бензин марки А-95 у кількості 4 810 літрів у ТОВ «Хелдіг», про що свідчить видаткова накладна № 30-12/Б2 від 30.12.2009 року, податкова накладна № 301212 від 30.12.2009 року, виписка з банківського рахунку позивача. Того ж дня товар був проданий позивачем ТОВ «Нафтогаз», про що свідчать податкова накладна № 213, видаткова накладна 3 РН-0000173 від 30.12.2009 року, виписка з банківського рахунку позивача, товарно-транспортна накладна № 00002912/Б від 30.12.2009 року, копії яких є у матеріалах справи. 30.12.2009 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» придбало бензин марки А-95 у кількості 4 840 літрів у ТОВ «Хелдіг», про що свідчить видаткова накладна № 30-12/Б від 30.12.2009 року, податкова накладна № 301211 від 30.12.2009 року, виписка з банківського рахунку позивача. 30.12.2009 року даний товар був проданий позивачем ТОВ «Нафтогаз», про що свідчать податкова накладна № 212, видаткова накладна 3 РН-000172 від 30.12.2009 року, виписка з банківського рахунку позивача, товарно-транспортна накладна від 30.12.2009 року № 00002912/Б, копії яких є у матеріалах справи.

11.01.2010 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» придбало бензин марки А-95 у кількості 9033 літрів у ТОВ «Хелдіг», про що свідчить видаткова накладна № 11014 від 11.01.2010 року, податкова накладна № 11014 від 11.01.2010 року, виписка з банківського рахунку позивача. Того ж дня даний товар був проданий позивачем ТОВ «Еко-Сервіс», про що свідчать податкова накладна № 5, видаткова накладна № РН-00005/б, виписка з банківського рахунку позивача, товарно-транспортна накладна № 00000001/Б від 11.01.2010 року, копії яких є у матеріалах справи.

15.01.2010 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» придбало бензин марки А-92 у кількості 9033 літрів у ТОВ «Хелдіг», про що свідчить видаткова накладна № 15014 від 15.01.2010 року, податкова накладна № 15014 від 15.01.2010 року, виписка з банківського рахунку позивача. Того ж дня товар був проданий позивачем ТОВ «Еко-Сервіс», про що свідчать податкова накладна № 6, видаткова накладна № РН-00006/б, виписка з банківського рахунку позивача, товарно-транспортна накладна від 15.01.2010 року № 00000002/Б, копії яких є у матеріалах справи.

Стосовно податкових накладних, оформлених по даних господарських операціях, у акті перевірки не встановлені обставини, які свідчать про те, що такі податкові накладні оформлені із порушенням вимог чинного законодавства або визнані недійсними. Не встановлені такі обставини і судом. Тому, на думку суду, позивачем, з дотриманням вимог пункту 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" правомірно до податкового кредиту з цього податку включені податкові накладні за вищевказаними господарськими операціями з ТОВ «Хелдіг».

Щодо відсутності на момент проведення перевірки примірника договору з ТОВ «Хелдіг», суд зазначає, що дана обставина не є вирішальною в контексті доведення фактичного або фіктивного характеру господарських операцій. Оскільки відповідно до положень цивільного та господарського законодавства України наявність договору у вигляді єдиного письмово оформленого документу не є правилом імперативного характеру, оскільки господарські відносини можуть бути оформлені також і у інший, передбачений законом спосіб (статті 207,639 Цивільного кодексу України, стаття 181 Господарського кодексу України)

Суд не бере до уваги посилання податкового органу на протокол допиту свідка ОСОБА_20 від 26.11.2010 року як доказ того, що ТОВ «Хелдіг» не могло продати позивачу зазначений товар, оскільки здійснювало фіктивну підприємницьку діяльність. У даному випадку суд не може розглядати копію протоколу як документ, що є належним доказом у справі, оскільки відсутнє судове рішення, яким встановлений факт фіктивного підприємництва або вчинення іншого економічного або іншого злочину, а даний протокол не містить інформації, яка стосується безпосередніх взаємовідносин ТОВ «Хелдіг» з ТОВ «Євро Нафтопродукт». За загальним правилом платник податку не може нести відповідальність за можливе недотримання вимог закону іншими особами, тому суд не бере до уваги цей документ при дослідженні факту реальності поставок за даними господарськими операціями.

Суд також критично оцінює зазначену у Акті інформацію стосовно того, що дане підприємство не володіло ресурсами для проведення господарських операцій (на балансі відсутні основні фонди, працює одна людина тощо), оскільки на час їх здійснення були відсутні встановлені законом критерії, які б ставили дійсність господарської операції в залежність від кількості трудових, матеріальних або технічних ресурсів та можливостей будь-кого із сторін договору. Те, що свідоцтво ТОВ «Хелдіг» як платника ПДВ анульоване 31.05.2011 року (тобто більш як через рік після проведення зазначених господарських операцій) також безпосередньо не впливає на висновки про дійсність господарських операцій позивача із зазначеним контрагентом.

Те, що для перевірки не були надані сертифікати відповідності нафтопродуктів, довіреності на отримання нафтопродуктів, які придбавались у ТОВ «Хелдіг» та журнали обліку нафтопродуктів також не є визначальним для висновку про ненадходження товару від цього підприємства, оскільки з інших доказів вбачається, що фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача та зобов'язаннях його як платника податків у зв'язку з цією господарською операцією мали місце. На думку суду, з інформації, яка зазначена у наданих для перевірки документів, можна зрозуміти предмет, суб'єктний склад та зміст господарських операцій, а неточності у їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції загалом, оскільки з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях позивача у зв'язку з його господарською діяльністю дійсно мали місце.

Суд приходить до висновку, що господарські операції між ТОВ «Євро Нафтопродукт» та ТОВ «Хелдіг» мали реальний характер, понесені витрати за отриманий товар в наступному призвели до отримання підприємством прибутку, та як наслідок валові витрати та податковий кредит пов'язані із господарською діяльністю позивача, а надані для перевірки документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Судом встановлений факт систематичної господарської діяльності, рух активів у процесі здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Хелдіг», наявність господарської мети та спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, зв'язок між фактом придбання позивачем товару, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку, що свідчить про те, що висновок податкового органу про завищення валових витрат та податкового кредиту в цій частині є необґрунтованим.

Тому суд приходить до висновку про спростування доказами у справі доводів податкового органу про завищення позивачем валових доходів, отриманих від ПП ОСОБА_8, ТОВ «Капітал Проджект», ТОВ «Нафтогаз» внаслідок реалізації нафтопродуктів, попередньо придбаних у ТОВ «Хелдіг».

Господарські операції з ТОВ „Тефія - СК" (код ЄДРПОУ 36853643).

У жовтні - листопаді 2009 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» придбало дизельне паливо у ТОВ „Тефія - СК".

На час здійснення господарських операцій з позивачем, його контрагент був включений до ЄДРПОУ, мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість, що відповідачем не спростовано.

Поставка нафтопродуктів відбувалась на підставі договору № 10/12-1 від 10.12.2009 року, копія якого є у матеріалах справи.

11.12.2009 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» придбало дизельне паливо у ТОВ „Тефія - СК" у кількості 14, 459 тонни, про що свідчить видаткова накладна № РН-0000011 від 11.12.2009 року, податкова накладна № 12 від 11.12.2009 року, акт прийому передачі товару від 11.12.2009 року.

Транспортування нафтопродуктів проводилось власним транспортним засобом позивача ( автомобіль Камаз д/н НОМЕР_6) водієм ОСОБА_17 з м. Козятин до с. Петрівське Хмельницької області, про що свідчить товарно-транспортна накладна № 315/б від 11.12.2009 року, копія подорожнього листа № 221, посвідчення про відрядження водія. 14.12.2009 року даний товар у тій самій кількості був проданий позивачем ТОВ «Альтернатив Енерджі, про що свідчать податкова та видаткова накладні від 14.12.2009 року, виписка з банківського рахунку позивача.

25.12.2009 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» придбало дизельне паливо у ТОВ „Тефія - СК" у кількості 14, 305 тонни, про що свідчить видаткова накладна № РН-0000030 від 25.12.2009 року, податкова накладна № 23 від 25.12.2009 року. Транспортування нафтопродуктів проводилось власним транспортом позивача ( автомобіль Камаз д/н НОМЕР_6) водієм ОСОБА_17 з м. Козятин до с. Петрівське Хмельницької області, про що свідчить товарно-транспортна накладна № 316/Б від 25.12.2009 року, копія подорожнього листа № 233, посвідчення про відрядження водія. 26.12.2009 року даний товар у тій самій кількості був проданий позивачем ТОВ «Альтернатив Енерджі, про що свідчать податкова та видаткова накладні від 26.12.2009 року, виписка з банківського рахунку позивача.

Суд критично оцінює твердження відповідача щодо наявності розбіжностей, які мають місце у товарно-транспортних накладних та подорожніх листах за цими поставками, а також у актах приймання-передачі товару від 11.12.2009 та 25.12.2009 року, з чого робиться висновок про не підтвердження транспортування товару, його отримання позивачем та відсутність поставок загалом. На думку суду, з інформації, яка зазначена у даних документах, можна зрозуміти предмет, суб'єктний склад та зміст господарських операцій, а помилки у їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, оскільки з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях позивача у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Під час перевірки не виявлені порушення порядку складення податкових накладних, а валові доходи позивача по цих операціях підтверджені податковим органом.

Отже, позивачем, з дотриманням вимог пункту 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до податкового кредиту з цього податку включені податкові накладні за вищевказаними господарськими операціями з ТОВ „Тефія - СК". З досліджених судом доказів документів вбачається, що фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача та зобов'язаннях його як платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Тому суд приходить до висновку, що господарська операція між ТОВ «Євро Нафтопродукт» та ТОВ „Тефія - СК" мала реальний характер, понесені витрати за отриманий товар в наступному призвели до отримання підприємством прибутку, та як наслідок валові витрати та податковий кредит пов'язані із господарською діяльністю позивача, а надані для перевірки документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що свідчить про те, що висновок податкового органу про завищення валових витрат та податкового кредиту в цій частині є необґрунтованим.

Господарські операції з ТОВ "Євро - Контракт Ойл" (код ЄДРПОУ 35868596).

У січні 2010 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» придбало компонент автомобільного палива у ТОВ "Євро - Контракт Ойл".

На час здійснення господарських операцій з позивачем, його контрагент був включений до ЄДРПОУ, мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість, що відповідачем не спростовано.

Поставка нафтопродуктів відбувалась на підставі договору № 10/01/10 від 10.01.2010 року, копія якого є у матеріалах справи.

19.01.2010 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» придбало компонент автомобільного палива у ТОВ "Євро - Контракт Ойл" у кількості 33 000 літрів ( 24,189 тони), про що свідчить видаткова накладна № 4/О від 19.01.2010 року, податкова накладна № 8 від 19.01.2010 року, акт прийому передачі товару № 4/О від 19.01.2010 року, товарно-транспортна накладна № 00001 від 19.01.2010 року, виписка з банківського рахунку. Від імені позивача товар отримав директор позивача ОСОБА_10, після чого 19.01.2010 року товар у тій самій кількості був проданий позивачем ТОВ «Дерикторія» м. Київ, про що свідчать податкова накладна № 1 та видаткова накладна № РН-00001/К від 19.01.2010 року, виписка з банківського рахунку позивача.

22.01.2010 року ТОВ «Євро Нафтопродукт» придбало компонент автомобільного палива у ТОВ "Євро - Контракт Ойл" у кількості 35 325 літрів ( 25,780 тон), про що свідчить видаткова накладна № 5/О від 22.01.2010 року, податкова накладна № 10 від 22.01.2010 року, акт прийому передачі товару № 5/О від 22.01.2010 року, товарно-транспортна накладна № 00002 від 22.01.2010 року, виписка з банківського рахунку. Від імені позивача товар отримав директор позивача ОСОБА_10, після чого 22.01.2010 року товар у тій самій кількості був проданий позивачем ТОВ «Дерикторія» м. Київ, про що свідчать податкова накладна № 2 та видаткова накладна № РН-00002/К від 22.01.2010 року, виписка з банківського рахунку позивача.

Досліджуючи зазначені докази в сукупності, суд критично оцінює посилання відповідача на наявність розбіжностей, які, на його думку свідчать про нездійснення поставок за договором, оскільки з інформації, яка у них зазначена, можна зрозуміти предмет, суб'єктний склад та зміст господарських операцій. Разом з тим, оскільки товарно-транспортні накладні за цими господарськими операціями були оформлені та видані ТОВ "Євро - Контракт Ойл", можливі неточності у їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції або невиконання зобов'язання позивачем, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях позивача у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, відповідачем в судовому засіданні не заперечувалось, що ТОВ "Євро - Контракт Ойл" задекларувало свої податкові зобов'язання за цими поставками, що було підтверджено органом податкової служби ( не відповідачем) під час перевірки.

Позивачем, з дотриманням вимог пункту 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до податкового кредиту з цього податку включені податкові накладні за вищевказаними господарськими операціями з ТОВ "Євро - Контракт Ойл".

З досліджених судом доказів вбачається, що фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача та зобов'язаннях його як платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Тому суд вважає, що господарська операція між ТОВ «Євро Нафтопродукт» та ТОВ "Євро - Контракт Ойл" мала реальний характер, понесені витрати за отриманий товар в наступному призвели до отримання підприємством прибутку, та як наслідок валові витрати та податковий кредит пов'язані із господарською діяльністю позивача, а надані для перевірки документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тому висновок податкового органу про завищення валових витрат та податкового кредиту є необґрунтованим.

Суд відкидає посилання відповідача на те, що валові доходи, отримані позивачем від реалізації компонента автомобільного палива ТОВ «Дерикторія» задекларовані позивачем безпідставно, оскільки наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що позивач правомірно відніс до складу валових доходів кошти, отримані від реалізації товару, придбаного у ТОВ "Євро - Контракт Ойл".

Господарські операції з СПД ОСОБА_6 (ДРФО НОМЕР_8).

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ „Євро Нафтопродукт" у складі валових витрат, що відображаються у рядку 01.1 Декларації, у періоді, який підлягав перевірці, задекларовані витрати в сумі 335 400 грн. по придбанню послуг (робіт) у СПД ОСОБА_6.

Відповідно до Договору про надання послуг № 1-СПД від 01.10.2008 року СПД ОСОБА_6 повинен був надавати позивачу послуги з розробки та впровадження системи управлінського обліку на підприємстві, фінансового аналізу економіки у нафтопродуктовій галузі, моніторингу ціноутворення продукції нафтопереробки, розробки бізнес-планів для отримання кредитів у банківських установах та фінансових консультацій позивача.

Відповідно до актів виконаних робіт з додатками від 31 жовтня, 28 листопада, 25 грудня 2008 року, 31 січня, 28 лютого, 31 березня , 30 квітня, 30 вересня, 30 грудня 2009 року СПД ОСОБА_6 виконав умови договору та надав позивачу відповідний перелік послуг.

Згідно з актом перевірки, у період з 01.10.2008 по 16.03.2009 року ОСОБА_6 працював на ТОВ „Євро Нафтопродукт", де обіймав посаду фінансового директора даного підприємства, про що свідчить Наказ № 4-К від 07.05.2008 про прийняття на постійну роботу даної особи з посадовим окладом 1 000,00 грн., табелі обліку робочого часу за період з жовтня 2008 року по березень 2009 року, які досліджувались під час перевірки.

На думку податкового органу, до безпосередніх службових обов'язків ОСОБА_6 входило дослідження та вирішення тих самих питань, які надавались ним як послуги від імені СПД ОСОБА_6

Суд погоджується з висновком податкового органу стосовно того, що позивачем в цій частині завищені валові витрати по господарській операції з придбання послуг, оскільки крім того, що дана інформація пов'язана з основним видом діяльності позивача, в судовому засіданні та на підставі наданих документів не встановлено, у чому полягав економічний результат, отриманий позивачем від використання цієї інформації (яка одержана як результат виконаних робіт (наданих послуг).

Зокрема, не встановлено, яким чином ця інформація вплинула на подальше встановлення ділових зв'язків позивача з іншими, відмінними від існуючих, підприємствами (клієнтами або замовниками), відсутні відомості про укладені на її підставі договори ( контракти), не зазначено, у чому полягали послуги по сприянню постачанню та збуту нафтопродуктів та які витрати були понесенні СПД ОСОБА_6 у зв'язку із наданням таких послуг (виконанням робіт за договором) оскільки відсутнє будь-яке економічне обґрунтування ціни таких послуг. Дані обставини, на думку суду, вказують на те, що позивачем у зв'язку з отриманням послуг за даним договором не були одержані реальні економічно - господарські результати, що повинні були призвести до отримання прибутку.

Господарські операції з ФОП ОСОБА_7 (ДРФО НОМЕР_9).

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ „Євро Нафтопродукт" у складі валових витрат у періоді, який підлягав перевірці, задекларовані витрати по придбанню послуг (робіт) у ФОП ОСОБА_7

Відповідно до Договору № 22 від 01.12.2009 року, який досліджувався під час перевірки ФОП ОСОБА_7 повинен був надавати позивачу послуги з перевезення товару (нафтопродуктів).

Відповідно до акту виконаних робіт № 100 від 02.12.2009 року ФОП ОСОБА_7 надав позивачу послуги з перевезення 35 250 л. паливно-мастильних матеріалів автомобілем МАЗ, за що проведена оплата в сумі 900 грн. Відповідно до акту виконаних робіт № 102 від 23.12.2009 року ФОП ОСОБА_7 надав позивачу послуги з перевезення паливно-мастильних матеріалів, за що проведена оплата в сумі 1430 грн. З інших матеріалів справи випливає, що ФОП ОСОБА_7 перевозив нафтопродукти, попередньо придбані позивачем у ТОВ "Хелдіг" (товарно-транспортні накладні № 314/Б від 23.12.2009 року та № 313/Б від 03.12.2009 року).

Суд критично оцінює дані докази, як такі що, на думку позивача, підтверджують валові витрати, понесені у зв'язку із оплатою цих послуг. З цих документів видно, що вони оформлені формально, відсутні реквізити, які дають можливість ідентифікувати звідки та куди перевозився товар ( акт виконаних робіт № 100 від 02.12.2009 року). У акті № 102 від 23.12.2009 року відсутні відомості про кількість та вид товару, не зазначений транспортний засіб, яким він перевозився, звідки та куди перевозився товар. Інші документи на підтвердження надання послуг з перевезення відсутні.

Тому на думку суду, податковим органом зроблений правильний висновок про не підтвердження наданими документами валових витрат позивача, здійснених у зв'язку з наданням послуг цим перевізником.

Також суд вважає необхідним звернути увагу на наступні обставини, які мають загальне значення для оцінки усього обсягу господарських відносин, які досліджувались судом.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Посилання відповідача на те, що у окремих первинних документах відсутні реквізити, що дає підстави зробити висновок, що господарська операція не мала місце ( не підтверджена документами, носить безтоварний характер тощо) суд оцінює критично. Те ж саме стосується твердження про те, що відсутність документів, які характеризують товар по якості ( сертифікати відповідності нафтопродуктів, паспорти якості тощо) і журналів обліку нафтопродуктів унеможливлює ідентифікацію його походження, а тому призводить до висновку про не підтвердження отримання цих нафтопродуктів позивачем.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як випливає з офіційної позиції Вищого адміністративного суду України, наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю дійсно мали місце.

Також суд критично оцінює посилання податкового органу на складений під час перевірки опис документів, як доказ того, що наданий для перевірки перелік документів є вичерпним, оскільки в судовому засіданні встановлено, що окремі документи, які були надані або досліджувались під час перевірки ( зокрема виписки банківських установ, які підтверджують рух коштів за господарськими операціями) не увійшли до цього опису.

Із змісту акту перевірки також вбачається, що у окремих випадках документальне оформлення господарських операцій позивача із його контрагентами не визнається податковим органом з огляду на висновок про неспроможність контрагента виконувати господарські операції, що доводиться фактом відсутності у останнього відповідних виробничих потужностей та необхідної кількості працівників. Суд не погоджується з таким висновком, оскільки відсутні встановлені законом критерії, які б ставили дійсність господарської операції в залежність від кількості трудових, матеріальних або технічних ресурсів та можливостей будь-кого із сторін договору.

Одним із аргументів, на який посилається податковий орган в обґрунтування своїх висновків, є наявність постанови від 17.03.2011 року судді Новозаводського районного суду м. Чернігова Шипова І. М. про проведення виїмки документів та протоколів допиту свідка громадянина ОСОБА_25 від 26 - 27.11.2010 року, проведеного працівниками ПМ Броварської ОДПІ в Київській обл. Відповідно до цих документів податковим органом припускається, що окремі підприємства, з якими позивач перебував у договірних відносинах («Торгстрім Плюс», ТОВ „Хелдіг", ТОВ «Гарант Техноресурс») були створені з метою надання іншим підприємствам послуг з мінімізації податкових зобов'язань з ПДВ, штучно створених валових витрат та „конвертації" безготівкових грошових коштів у готівку.

З цього приводу суд зазначає наступне. Статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Стаття 71 КАС України визначає правила преюдиційності судових рішень. Відповідно до частини 4 цієї статті вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суд звертає увагу на те, що у даному випадку відсутній вирок суду або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, а відповідач, вважаючи зазначені документи достатньою підставою для сумнівів у правомірності дій позивача, не врахував той факт, що викладена у них інформація не містить даних, які свідчать про вчинення будь-яких діянь, які є протизаконними (протиправними) саме посадовими особами позивача.

Оскільки представниками відповідача не надані, а судом не встановлені обставини, які свідчать про наявність обвинувального вироку (постанови у справі про адміністративне правопорушення) стосовно колишнього чи теперішнього керівника позивача (інших посадових осіб) яким би була констатована їх вина у вчиненні будь-якого економічного або іншого злочину (адміністративного правопорушення), що вплинуло на господарські взаємовідносини, які є предметом розгляду у цій справі, суд приходить до висновку про безпідставність доводів відповідача у цій частині. Крім того, суд вважає, що позивач не може нести відповідальність за можливі зловживання контрагентів, якщо з його боку вчинені усі передбачені вимогами закону дії з метою провадження господарської діяльності в рамках закону.

Відповідачем направлені запити до інших податкових органів з метою підтвердження інформації, на яку він посилається у акті перевірки, проте на час провадження у справі будь-які підтверджуючі документи до суду не надходили.

Отже, як видно з досліджених судом обставин та доказів, податковим органом не у повній мірі були дотримані вимоги податкового законодавства в частині визначення валових витрат, валових доходів, податкових зобов'язань та податкового кредиту за вищезазначеними господарськими операціями, що загалом вплинуло на визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість. Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень в частині не відповідає вимогам чинного законодавства.

Пункт 2 ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень.

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого рішення частково протиправним. Однак, це можливо у випадку, якщо цю частину рішення можна належним чином ідентифікувати (відокремити), і за її відсутності рішення, яке оскаржене, в іншій частині не втратить своє значення та цілісність. Рішення, у якому неможливо виділити (відокремити) частину, яка підлягає визнанню протиправною та скасуванню, повинне бути визнане протиправним та скасоване в цілому.

На думку суду, податкові повідомлення-рішення № 0001292342 та № 0001302342 від 04 жовтня 2011 року не можуть бути скасовані частково, оскільки в такому випадку частину рішення, яку суд вважає протиправною, не можна належним чином ідентифікувати (відокремити), тому що це призведе до втрати актом суб'єкта владних повноважень своєї цілісності. З огляду на це, позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001292342 та № 0001302342 від 04 жовтня 2011 року слід задовольнити повністю.

Стосовно визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0001312342 від 04.10.2011 року суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 117.1. статті 117 Податкового кодексу України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність в сумі 510 гривень.

Відповідно до засновницьких та реєстраційних даних, поданих позивачем до податкового органу та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням (юридичною адресою) ТОВ „Євро Нафтопродукт" є м. Кам'янець - Подільський, вул. Тімірязєва 84, кв. 29. За даною адресою проживає засновник та єдиний власник ТОВ «Євро Нафтопродукт» ОСОБА_23 Відповідно до відомостей, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ОСОБА_23 має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи - позивача.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що за адресою м. Кам'янець - Подільський, вул. Тімірязєва 84, кв. 29 підприємство відсутнє, про що свідчать відсутність, на момент виходу, будь - яких ознак, що свідчили б про знаходження за даною адресою підприємства (вивісок, табличок з назвою „ТОВ „Євро НафтоПродукт"). Про це працівниками податкового органу складений акт 23.08.2011 року про встановлення відсутності за місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Нафтопродукт».

З пояснювальної записки директора позивача ОСОБА_9 стало відомо, що ТОВ «Євро Нафтопродукт» фактично знаходиться за адресою м. Кам'янець - Подільський, вул. Огієнка 35/А., де орендує офіс відповідно до договору оренди № 22/3-09 від 22.03.2009 року.

Судом встановлено, що позивачем не вносились будь-які зміни до засновницьких документів та реєстраційних даних в частині зазначення юридичної адреси, не подавались відповідні заяви про зміну юридичної адреси і на ім'я державного реєстратора, а податкова та інша звітність подавалась та подається за адресою АДРЕСА_1, що представником податкового органу не заперечувалось.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

На думку суду, акт від 23.08.2011 року про встановлення відсутності за місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Нафтопродукт» не є достатньою підставою для констатації порушення позивачем вимог пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України. При дослідженні інших доказів у справі, а також на підставі інформації, викладеної у акті перевірки, судом встановлено, що господарська діяльність позивача проводиться також за адресою ст. Балин, с. Петрівське Дунаєвецького району, де позивач орендує складські приміщення для здійснення господарської діяльності.

Крім того, як випливає зі змісту акту перевірки (ст. 2) ТОВ «Євро Нафтопродукт» було поінформоване про проведення перевірки повідомленням податкового органу від 11.08.2011 року № 130, яке вручене 19.08.2011 року засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення засновнику позивача ОСОБА_23 за адресою АДРЕСА_1.

Як зазначається у акті, 22.08.2011 року до податкового органу надійшов лист від директора позивача - ОСОБА_9 з проханням перенести дату початку перевірки у зв'язку з його відпусткою, чим спростовується викладене у запереченні проти позову твердження відповідача стосовно того, що розпочати перевірку ТОВ «Євро НафтоПродукт» у строки, вказані у наказі та у направленнях ( тобто з 23.08.2011 року), не вдалось саме у зв'язку із відсутністю позивача за його юридичною адресою.

Отже, наведені обставини дають підстави вважати, що податковим органом зроблений невірний висновок про вчинення позивачем порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 117 Податкового кодексу України, оскільки ТОВ «Євро НафтоПродукт» не змінювало юридичну адресу та не вносило відповідні зміни до реєстраційних та установчих документів. Наявність у позивача інших приміщень, які орендуються ним з метою провадження господарської діяльності не передбачає обов'язку вчиняти дії щодо перереєстрації юридичної адреси (місцезнаходження) та вносити відповідні зміни до реєстраційних та установчих документів.

Зважаючи на це, податкове повідомлення рішення № 0001312342 від 04.10.2011 року прийняте з порушенням вимог законодавства та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на вище встановлені обставини та досліджені судом докази, суд вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень діяв із порушенням вимог податкового законодавства, що призвело до необґрунтованого прийняття податкових повідомлень-рішень, які підлягають визнанню їх протиправними та скасуванню.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області від 04 жовтня 2011 року № 0001292342, 0001302342, № 0001312342.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 06 серпня 2012 року

Суддя /підпис/І. С. Козачок "Згідно з оригіналом" Суддя І. С. Козачок

СудХмельницький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення02.08.2012
Оприлюднено29.08.2012
Номер документу25741891
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2270/2252/12

Ухвала від 04.11.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Усенко Є.А.

Ухвала від 02.11.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Усенко Є.А.

Ухвала від 27.03.2012

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Козачок І.С.

Ухвала від 16.03.2012

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Козачок І.С.

Ухвала від 01.10.2012

Адміністративне

Вінницький апеляційний адміністративний суд

Білоус О.В.

Ухвала від 27.11.2012

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Усенко Є.А.

Постанова від 24.10.2012

Адміністративне

Вінницький апеляційний адміністративний суд

Білоус О.В.

Ухвала від 01.10.2012

Адміністративне

Вінницький апеляційний адміністративний суд

Білоус О.В.

Постанова від 02.08.2012

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Козачок І.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні