Постанова

від 22.08.2012 по справі 14/324

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2012 р. Справа № 14/324

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Козир Т.П. суддівГольцової Л.А. Іванової Л.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 на ухвалу та на постановуГосподарського суду міста Києва від 23.01.2012 Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2012 у справі№ 14/324 господарського судуміста Києва за позовомПершого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради доФізичної особи -підприємця ОСОБА_4 проповернення самовільно зайнятої земельної ділянки за участю представників сторін:

позивача: Дудник Л.В., дов. № 225-КР-896 від 29.05.2012;

відповідача: ОСОБА_6, дов. № 480626 від 11.01.2012;

прокуратури: Громадський С.О., ст.прокурор відділу Генеральної прокуратури України, посв. № 000645 від 02.08.2012

Розпорядженням Заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 20.08.2012 № 03.07-05/620 для розгляду касаційної скарги у справі №14/324, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 22.08.2012, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя -Козир Т.П., судді -Гольцова Л.А., Іванова Л.Б.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.08.2011 у справі № 14/324 (суддя Мельник С.М.) позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2011 (колегія суддів у складі: головуючий суддя -Кондес Л.О., судді -Корсакова Г.В., Нєсвєтова Н.М.) рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2011 у справі № 14/324 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Першиков Є.В., судді -Муравйов О.В., Ходаківська І.П.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2011 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2011 у даній справі залишено без змін.

ФОП ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2011 в частині розміру площі земельної ділянки, яка ним використовується.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 (суддя Чебикіна С.О.) відмовлено в задоволенні заяви ФОП ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2011 у справі № 14/324. рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2011 у справі № 14/324 залишено без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя -Тищенко А.І., судді -Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 у справі № 14/324 залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою і постановою судів попередніх інстанцій, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати, як такі, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

ФОП ОСОБА_4 заявлено клопотання про фіксацію судового процесу у даній справі технічними засобами, яке колегією суддів задоволено.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами першої та апеляційної інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення у справі № 14/342, яким задоволено позовні вимоги до відповідача про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, суд першої інстанції виходив з наявності та доведеності обставин, з якими пов'язана позовна вимога прокурора. Зокрема, суд встановив відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на використання земельної ділянки площею 0,065 га напроти будинку АДРЕСА_1 (на території парку "Нивки"), а також відсутність відповідного рішення Київської міської ради про передачу цієї ділянки у власність або надання у користування (оренду) відповідачу та відсутність вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, що є порушенням земельного законодавства України.

Звертаючись до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вказаного вище рішення, відповідач послався на ті обставини, що згідно вказівки від 13.10.2011, виданої ГУ земельних ресурсів міста Києва КМДА, площа спірної земельної ділянки, на якій розташоване кафе "Вогні Баку" складає не 650 кв.м., а приблизно 500 кв.м. В подальшому, 17.10.2011 державним інспектором з охорони навколишнього середовища міста Києва видано припис з вимогою провести геодезичні вишукувальні роботи для уточнення площі вказаної земельної ділянки. На виконання цього припису, відповідачем 25.10.2011 укладено договір з ТОВ "Універсал-Агро" на проведення геодезичних вишукувальних робіт для уточнення площі цієї земельної ділянки і саме після укладення цього договору, ФОП ОСОБА_4 стала відома та обставина, що зазначена вище земельна ділянка має площу 508 кв.м., а не 650 кв.м.

На думку заявника, саме 25.10.2011 він дізнався про істотні обставини, які не були йому відомі на час прийняття рішення від 15.08.2011 у даній справі, а саме: що площа спірної земельної ділянки, яка була предметом спору становить не 650 кв.м., а 508 кв.м.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України.

Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій, встановивши, що обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги в заяві про перегляд рішення суду першої інстанції у даній справі за нововиявленими обставинами виникли вже після прийняття 15.08.2011 рішення у даній справі, що підтверджується доданими до відповідної заяви на обґрунтування своїх доводів документами, то такі обставини не є нововиявленими в розумінні ст. 112 ГПК України, а є новими доказами, які підтверджують факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 500 кв.м. станом на 13.10.2011, а не на час розгляду справи по суті спору.

Зважаючи на вищевказане, суди попередніх інстанцій обґрунтовано визначились, що вказана вище зміна обставин виникла вже після вирішення спору у даній справі, а, отже, не може бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XII ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити, що посилання заявника в касаційній скарзі, що судами попередніх інстанцій невірно визначено підставу звернення відповідача до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, розглянуто лише вказівку від 13.10.2011, до уваги не приймається, оскільки документи, якими скаржник обґрунтовує свою позицію (вказівка від 13.10.2011 № 506/10, припис від 17.10.2011 та договір від 25.10.2011) розглядались судами в їх сукупності, про що свідчить висновок судів, що факт визначення розміру спірної земельної ділянки після прийняття рішення у справі від 15.08.2011 є новим доказом, який підтверджує розмір земельної ділянки станом на 25.10.2011, тобто, після прийняття рішення у справі по суті спору.

До того ж, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі звернув увагу на те, що саме у зазначеній вище вказівці від 13.10.2011 № 506/10 було визначено, що площа самовільно зайнятої відповідачем спірної земельної ділянки становить близько 0,05 га.

Таким чином, доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків. При цьому, в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111 7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Оскаржені ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду у справі відповідають встановленим ним фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2012 у справі № 14/324 залишити без змін.

Головуючий суддя Т. П. КОЗИР

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Л.Б. ІВАНОВА