Постанова

від 20.08.2012 по справі 11/234д/10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2012 р. Справа № 11/234д/10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПопікової О.В. суддівКролевець О.А. Саранюка В.І. за участю представників: від позивача:Цимбал О.С. -за дов. від 29.12.2011р. № 562 від відповідача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) від третьої особи:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) від прокуратури:Томчук М.О. -за посв. від 01.08.2012р. № 000606 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Дніпроенергосталь" на рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2012р. та на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 28.05.2012р. у справі№ 11/234д/10 господарського суду Запорізької області за позовомФонду державного майна України доТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Дніпроенергосталь" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет споруВідкритого акціонерного товариства "Мелітопольський верстатобудівний завод ім. 23 Жовтня" за участюПрокуратури Запорізької області пророзірвання договору та зобов'язання повернути пакет акцій,

У відповідності до розпорядження заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 17.08.2012р. № 03.07-05/619 для розгляду справи № 11/234д/10 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді Кролевець О.А., Саранюк В.І.

ВСТАНОВИВ:

Фонд державного майна України (далі -позивач) звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Дніпроенергосталь" (далі -відповідач, ТОВ НВП "Дніпроенергосталь") про розірвання договору від 25.08.2009р. № КПП-554 купівлі-продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольський верстатобудівний завод ім. 23 Жовтня" та повернення пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольський верстатобудівний завод ім. 23 Жовтня", проданого за договором від 25.08.2009р. № КПП-554, за актом приймання-передавання у власність держави в особі Фонду державного майна України.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.07.2011р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.10.2011р., у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2012р. рішення господарського суду Запорізької області від 20.07.2011р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.10.2011р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 13.03.2012р. (суддя Мірошниченко М.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2012р. (головуючий суддя Будко Н.В., судді Геза Т.Д., Манжур В.В.), позов задоволено повністю.

Рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції обґрунтовані приписами статей 525, 530, 610, 611, 614, 651 Цивільного кодексу України, статей 188, 218 Господарського кодексу України, статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", статті 29 Закону України "Про захист економічної конкуренції", пункту 7.4. Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31.08.2004р. № 1800, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 31.08.2004р. № 330-р, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.2004р. № 489, з огляду на встановлення факту порушення відповідачем вимог пункту 34 договору від 25.08.2009р. № КПП-554 щодо отримання дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України на придбання пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольський верстатобудівний завод ім. 23 Жовтня".

Не погодившись з рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема статей 24, 29 Закону України "Про захист економічної конкуренції", Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998р. № 222.

Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відпусткою його представника та розірванням угоди з адвокатом. Вказане клопотання судовою колегією залишено без задоволення як необґрунтоване, оскільки відповідач у наведеному випадку не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно статті 28 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 25.08.2009р. між Фондом державного майна України (продавець) та ТОВ НВП "Дніпроенергосталь" (покупець) укладено договір № КПП-554 купівлі-продажу пакету акцій ВАТ "Мелітопольський верстатобудівний завод ім. 23 Жовтня" за конкурсом (далі -договір), предметом якого є пакет акцій ВАТ "Мелітопольський верстатобудівний завод ім. 23 жовтня" кількістю 173 021 штука простих іменних акцій, випущених у документарній формі, що становить 50 % плюс 1 акція статутного фонду (капіталу), номінальною вартістю однієї акції 0,25 гривні та номінальною вартістю пакета акцій 43 225,25 грн. (згідно з планом розміщення акцій ВАТ, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 17.11.2008р. № 1365), який за результатами конкурсу продано за 755 000,00 грн.

Згідно пункту 8 договору кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї договором, сприяти іншій стороні у виконанні її обов'язків та має право вимагати від іншої сторони виконання належним чином її обов'язків.

В пункті 11 договору встановлено обов'язок покупця виконати фіксовані умови конкурсу, визначені його планом приватизації пакета акцій та концепцією розвитку ВАТ "Мелітопольський верстатобудівний завод ім. 23 жовтня", яка є невід'ємною частиною цього договору, зокрема в економічній, інноваційно-інвестиційній, соціальній, природоохоронній діяльності ВАТ "Мелітопольський верстатобудівний завод ім. 23 жовтня", у сфері корпоративних відносин та розпорядження майном товариства.

Сторонами договору погоджено, що обов'язки покупця, визначені пунктом 11 договору, виникають з моменту отримання останнім дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України на придбання пакета акцій (пункт 34 договору). У разі неотримання протягом 50 днів від дати укладення договору такого дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання, договір розривається за згодою сторін або за рішенням суду. При цьому конкурсна гарантія покупцю не повертається.

Згідно пункту 39 укладеного договору у разі невиконання однією із сторін умов договору та/або неотримання покупцем у строк, передбачений пунктом 34 договору, дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України на концентрацію суб'єктів господарювання, він може бути розірваний за згодою сторін або на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду з поверненням пакета акцій подавцю за актом приймання-передавання протягом трьох робочих днів від дати набрання чинності рішення суду, господарського суду або від дати підписання додаткової угоди про розірвання договору за згодою сторін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.04.2010р. працівниками Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області була проведена поточна позапланова перевірка виконання відповідачем (покупцем) умов договору купівлі-продажу від 25.08.2009р. № КПП-554, за результатами якої встановлено невиконання покупцем умов пункту 34 щодо отримання протягом 50 днів від дати укладення договору дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України на концентрацію суб'єктів господарювання.

Відповідно до пункту 29 договору у разі невиконання покупцем зобов'язань за договором продавець має право в установленому законодавством порядку порушити питання про його розірвання та повернення пакета акцій за актом приймання-передавання у державну власність.

Наведені обставини слугували підставою для звернення Фонду державного майна України на підставі вимог статей 526, 610, 611 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", враховуючи умови пункту 39 договору від 25.08.2009р. № ККП-554, з позовом до ТОВ НВП "Дніпроенергосталь" про розірвання даного договору та про повернення пакету акцій Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольський верстатобудівний завод ім. 23 Жовтня" номінальною вартістю 43 225,25 грн. у кількості 173 021 акції або 50 % плюс 1 акція статутного фонду у власність держави в особі Фонду державного майна України.

Предметом спору у даній справі є наявність чи відсутність підстав для розірвання договору від 25.08.2009р. № ККП-554, з огляду на порушення відповідачем умов пункту 34 згаданого договору, яким встановлений обов'язок покупця отримати дозвіл Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України на придбання пакета акцій протягом 50 днів від дати укладення договору.

Спірні правовідносини сторін виникли у зв'язку з виконанням позивачем його функцій контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна в процесі приватизації, в тому числі реалізацією його права застосовувати до порушників відповідні санкції, передбачені чинним законодавством та умовами договорів купівлі-продажу, зокрема розірвання договору та застосування наслідків його розірвання.

Згідно з нормою статті 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок зміни та розірвання господарських договорів, відповідно до якого зміна та розірвання договорів у односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спеціальними законами України, що регулюють правовідносини сторін в процесі приватизації, у тому числі порядок укладання договорів купівлі-продажу майна в процесі приватизації, зобов'язання сторін за такими договорами, наслідки порушення зобов'язань, та підлягають застосуванню, є Закон України "Про приватизацію державного майна", Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Так, згідно зі статтею 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" при приватизації державного майна шляхом його викупу між продавцем - відповідним органом приватизації, і покупцем укладається договір купівлі продажу, до якого повинні включатися передбачені планом приватизації зобов'язання, які були визначені умовами викупу; органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцями умов договору купівлі-продажу, а в разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

Згідно з частиною 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Відповідно до частини 9 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню в державну власність.

Аналогічні умови містить спірний договір від 25.08.2009р. № ККП-554, так, у разі невиконання однією із сторін умов договору та/або неотримання покупцем у строк, передбачений пунктом 34 договору, дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України на концентрацію суб'єктів господарювання, він може бути розірваний за згодою сторін або на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду з поверненням пакета акцій подавцю за Актом приймання-передавання протягом трьох робочих днів від дати набрання чинності рішення суду, господарського суду або від дати підписання додаткової угоди про розірвання договору за згодою сторін (пункт 39 договору).

Отже, застосування відповідальності до покупця у вигляді розірвання договору купівлі-продажу державного майна, пов'язується виключно з невиконанням ним зобов'язань за договором у визначені строки.

Згідно статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Приписами частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України визначена можливість зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, у відповідності до вказаної норми якщо договором передбачена можливість його розірвання на вимогу сторони за невиконання іншою стороною умов цього договору взагалі (а не істотних або будь-яких окремих умов), договір підлягає розірванню.

Крім того, спірний договір є договором купівлі-продажу об'єкту приватизації та укладений, у тому числі, у відповідності до вимог Закону України "Про приватизацію державного майна", норми якого щодо укладення, розірвання, умов договору купівлі-продажу об'єкту приватизації тощо є спеціальними, а тому мають пріоритет перед застосуванням загальних норм цивільного законодавства щодо порядку та підстав розірвання договору купівлі-продажу. При цьому слід зазначити, що нормами частини 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки. Тобто, за приписами цієї норми, договір купівлі-продажу об'єкту приватизації може бути розірвано за рішенням суду за невиконання будь-яких (а не істотних або окремих) умов цього договору.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що відповідач у встановлений строк не виконав зобов'язання, передбачене пунктом 34 договору від 25.08.2009р. № ККП-554, і протягом 50 днів від дати укладення цього договору не отримав дозвіл Антимонопольного комітету України (чи його адміністративної колегії) на концентрацію суб'єктів господарювання.

Вказані обставини є підставою для застосування до відповідача правових наслідків, встановлених статтею 611 Цивільного кодексу України, статею 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", пунктом 39 договору від 25.08.2009р. № ККП-554, у вигляді розірвання спірного договору та повернення приватизованого майна (пакета акцій) у державну власність.

Виходячи з системного аналізу змісту статей 611, 614, частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України та статті 218 Господарського кодексу України відповідальність за порушення господарського зобов'язання у вигляді розірвання договору настає за умов встановлення вини порушника (сторони договору).

Тобто, саме відповідач повинен довести, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (частини 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України та частина 2 статті 218 Господарського кодексу України).

Посилання відповідача на те, що внаслідок неодноразового звернення до органів Антимонопольного комітету України ним був отриманий попередній висновок Антимонопольного комітету України про концентрацію від 26.08.2010р. № 45-пв, відповідно до якого придбання ТОВ НВП "Дніпроенергосталь" акцій ВАТ "Мелітопольський верстатобудівний завод ім. 23 Жовтня", що забезпечує покупцеві перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління товариства, не потребує попереднього отримання дозволу органів Антимонопольного комітету України, що свідчить про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності у вигляді розірвання договору та повернення акцій до державної власності, обґрунтовано визнано судами попередніх інстанцій безпідставними з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 7.4. Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31.08.2004р. № 1800, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 31.08.2004р. № 330-р, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.2004р. № 489, при прийнятті органом Антимонопольного комітету України рішення щодо початку розгляду справи про концентрацію або прийняття до розгляду повторної заяви орган приватизації може укласти договір з переможцем конкурсу з відкладальною обставиною - отримання переможцем конкурсу протягом 50 днів з моменту укладення договору купівлі-продажу дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України на придбання пакета акцій. Строк виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу, крім зобов'язання щодо сплати вартості пакета акцій, у такому разі продовжується на вищезазначений строк.

Якщо протягом зазначеного у частині третій цього пункту строку переможець не отримав такого дозволу, договір купівлі-продажу розривається. Підсумки конкурсу скасовуються. При цьому конкурсна гарантія переможцю конкурсу не повертається.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач в процесі підготовки для участі у конкурсі з продажу акцій ВАТ "Мелітопольський верстатобудівний завод ім. 23 Жовтня" звертався до Антимонопольного комітету України із заявою від 03.08.2009р. про отримання дозволу на концентрацію. Листом Антимонопольного комітету України від 14.08.2009р. № 24-25/12-7220 було відмолено у прийняті вказаної заяви до розгляду через її не відповідність вимогам Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання (Положення про концентрацію), затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.02.2002р. № 33-р, та наголошено на тому, що залишення заяви без розгляду не позбавляє заявника права на повторне звернення з відповідною заявою. З повторною заявою відповідач звернувся до Антимонопольного комітету України лише 17.05.2010р., тобто з порушенням встановленого спірним договором строку для отримання дозволу (50 днів від дати укладення договору), проте за вказаною заявою Антимонопольним комітетом України не було зроблено висновку щодо необхідності чи відсутності необхідності отримання дозволу на концентрацію через недостатній обсяг інформації, наданої відповідачем. Лише за заявою ТОВ НВП "Дніпроенергосталь" від 28.07.2010р. Антимонопольним комітетом України було надано попередній висновок від 26.08.2010р. № 45-пв про відсутність потреби в отриманні дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання.

Згідно вимог частини 1 статті 29 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України надають суб'єктам господарювання, органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю на підставі заяви про надання попередніх висновків та доданої до неї інформації попередні висновки стосовно узгоджених дій; Антимонопольний комітет України чи адміністративна колегія Антимонопольного комітету України - щодо концентрації. Строк розгляду заяв про надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації становить один місяць.

Приписами частин 2, 3 статті 29 згаданого Закону попередні висновки відповідного органу Антимонопольного комітету України надаються у формі листа, в якому зазначається про: можливість надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію; можливість відмови в наданні дозволу на узгоджені дії, концентрацію; необхідність чи відсутність необхідності одержання дозволу на узгоджені дії, концентрацію; недостатність інформації для будь-якого висновку. Одержання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації не звільняє учасників узгоджених дій, учасників концентрації, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю від необхідності звернутися до відповідних органів Антимонопольного комітету України із заявою про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію у випадках, передбачених статтями 10 та 24 цього Закону.

Отже, з наведеного вбачається, що органи Антимонопольного комітету України надають попередні висновки виключно на підставі інформації, наданої заявником разом із заявою. Додаткових досліджень, запитів інформації тощо при розгляді заяв про надання попередніх висновків Законом не передбачається, і відповідно органи Антимонопольного комітету України надають суб'єктам господарювання попередні висновки саме про таку концентрацію, яку описав у своїй заяві та доданій інформації заявник. У разі, якщо надана інформація є неповною або недостовірною і разом з тим достатньою для надання органом Антимонопольного комітету України попередніх висновків, саме заявник несе ризики щодо того, що рішення Комітету за результатами розгляду заяви про надання дозволу на концентрацію може по суті відрізнятися від попередніх висновків.

Проте, одержання попередніх висновків стосовно концентрації не звільняє учасників концентрації, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю від необхідності звернутися до відповідних органів Антимонопольного комітету України із заявою про надання дозволу на концентрацію у випадках, передбачених статтею 24 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновками судів попередній інстанцій, що відповідачем не доведено належним чином, що ним вжито усіх заходів для недопущення порушення зобов'язання, встановленого пунктом 34 договору від 25.08.2009р. № ККП-554, а саме: отримання протягом 50 днів від дати укладення цього договору дозволу Антимонопольного комітету України (чи його адміністративної колегії) на концентрацію суб'єктів господарювання.

Окрім цього, в пункті 34 договору від 25.08.2009р. № ККП-554 сторони погодили, що обов'язки покупця, визначені пунктом 11 цього договору, виникають з моменту отримання останнім дозволу Антимонопольного комітету України чи його адміністративної колегії на придбання пакета акцій. Отже, при укладанні спірного договору продавець розраховував на забезпечення покупцем зобов'язань в економічній, в інноваційно-інвестиційній, соціальній діяльності ВАТ "Мелітопольський верстатобудівний завод ім. 23 Жовтня" (пункти 11.1. -11.5. договору). Відтак, неотримання відповідачем в строки, передбачені договором, дозволу на концентрацію позбавляє державу в особі державного органу приватизації того, на що вона розраховувала при укладенні спірного договору, в тому числі погашення простроченої кредиторської заборгованості ВАТ "Мелітопольський верстатобудівний завод ім. 23 Жовтня", отримання доходу від реалізації продукції, впровадження реконструкції виробництва.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з обґрунтованими висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно наявності правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Посилання відповідача щодо неправомірності задоволення позовних вимог в частині повернення об'єкта приватизації за спірним договором (пакета акцій) державі на зупинення розпорядженням Запорізького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 01.04.2010р. № 8-ЗП-3 обігу акцій ВАТ "Мелітопольський верстатобудівний завод ім. 23 Жовтня" у зв'язку з ліквідацією вказаного товариства та визнання його банкрутом, обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції.

Так, зі змісту пункту 1.5. Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998р. № 222, вбачається, що починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення лише цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено.

При цьому, положення наведеного Порядку не містять заборони щодо вчинення дій з повернення пакета акцій державних підприємств у державну власність у випадку розірвання в судовому порядку договорів купівлі-продажу державного майна відповідно до статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", приписи частини 9 якої передбачають обов'язкове повернення приватизованих об'єктів у державну власність у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених господарськими судами обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують висновки місцевого та апеляційного господарських судів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Перевіривши у відповідності до частини другої статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Дніпроенергосталь" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2012р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2012р. у справі № 11/234д/10 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді: О.А. Кролевець

В.І. Саранюк