Ухвала

від 18.03.2013 по справі 11/234д/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/2/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

18.03.13 Справа № 11/234д/10

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., розглянувши заяву Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про роз'яснення рішення господарського суду Запорізької області по справі № 11/234д/10

за позовом Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9)

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство “Дніпроенергосталь” (69008, м. Запоріжжя, вул. Експресівська, 6)

третя особа без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю “Мелітопольський верстатобудівний завод ім. 23 Жовтня”(72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 77)

за участю Прокуратури Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29 а)

про розірвання договору та зобов'язання повернути пакет акцій

Заінтересована особа Заводський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (69067, м. Запоріжжя, вул. Сеченова, 25-А)

                                                  ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.03.2012 р. по справі № 11/234д/10 позов Фонду державного майна України задоволено. Судом вирішено: розірвати договір купівлі-продажу від 25.08.2009року № КПП-554 пакета акцій ВАТ “Мелітопольський верстатобудівний завод ім. 23 Жовтня”, укладений між Фондом державного майна України та ТОВ НВП “Дніпроенергосталь”; повернути пакет акцій Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський верстатобудівний завод ім. 23 Жовтня”, проданий за договором купівлі-продажу від 25.08.2009р. № КПП-554, за актом приймання-передавання у власність держави в особі Фонду державного майна України; стягнути з ТОВ НВП “Дніпроенергосталь”, м. Запоріжжя в дохід державного бюджету України суму 1073,00 грн. судового збору.

На виконання судового рішення було видано відповідні накази.

18.03.2013 р. в господарський суд Запорізької області від Заводського ВДВС Запорізького МУЮ надійшла заява (вих. № 694 від 22.01.2013 р.) про роз'яснення рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2012 р. по справі № 11/234д/10, в якій заявник просить роз'яснити рішення по виконанню наказу господарського суду № 11/234д/10 від 28.05.2012 р. про: ТОВ науково-виробниче підприємство «Дніпроенергосталь» повернути пакет акцій ВАТ «Мелітопольський верстатобудівний завод ім. 23 жовтня» проданий за договором купівлі-продажу від 25.08.2009 р. № КПП-554, за актом приймання-передавання у власність держави в особі Фонду державного майна України.

Розглянувши зазначену заяву господарський суд дійшов висновку, що заява підлягає поверненню без розгляду виходячи з наступного.

Суд зазначає, що заявником не обґрунтована нормами Господарського процесуального кодексу України процесуальна дія, яку просить вчинити заявник, в той час як ГПК України містить декілька процесуальних дій, пов'язаних з виконанням судового рішення: зміна способу та порядку виконання судового рішення (ст. 121), виправлення помилки в наказі господарського суду (ст. 117), роз'яснення і виправлення рішення (ст. 89) і т.ін. Заявник же просить: «Роз'яснити рішення суду по виконанню наказу № 11/234д/10 від 28.05.2012р.», що діючим ГПК України не передбачено.

Згідно із п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постав господарських судів України» від 17.10.2012 р. № 9 відповідні заяви слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання іншій стороні копії такої заяви і доказів на її обґрунтування; сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви. У разі неподання заявником доказів надіслання другій стороні відповідних копій заява і додані до неї документи не пізніше трьох днів з дати надходження заяви повертаються заявникові без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 63 ГПК України, про що виноситься ухвала.

Згідно із пунктом 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 статті 56 ГПК України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при подання позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

В даному випадку, вищезазначені норми заявником не дотриманні, зокрема, ним не надано належних доказів надсилання копії заяви та доданих до неї документів на адресу сторін, прокурора та третьої особи у справі № 11/234д/10.

Так, відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, належним доказом направлення копії заяви з додатком іншим учасникам судового процесу є оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека), виданий відправникові поштового відправлення.

Пунктом 61 Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.

Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

За приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч.1 ст. 34 ГПК України).

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст. 36 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Таким чином, належним доказом направлення сторонам копії заяви та доданих до неї документів є оригінал опису вкладення, з зазначенням адреси і найменуванням адресанта та заповнений відповідно до переліку додатків, долучених до заяви.

При цьому, слід відзначити, що в процесі підготовки та оформлення документів необхідно дотримуватись правил, які забезпечують їх юридичну силу.

Так, документ має юридичну силу за наявності обов'язкових для цього виду документа реквізитів. Зокрема, документи оформляються на бланках, мають встановлений комплекс реквізитів і відповідний порядок їх розташування, установлений Національним стандартом України.

Відповідно до п. 4.4 Національного стандарту України „Вимоги до оформлення документів” ДСТУ 4163-2003 р., затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. № 55, документи, що їх складають в організації, повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва організації, назва виду документа, дата, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту документа, текст документа, підпис.

Дата документа - це дата його підписання, затвердження, прийняття, зареєстрування, яку оформлюють цифровим способом. Реєстраційний індекс документа складають з його порядкового номера, який можна доповнювати за рішенням організації індексом справи за номенклатурою справ, інформацією про кореспондента, виконавця тощо (пункти 5.11 та 5.12 Національного стандарту України).

Заводський ВДВС Запорізького МУЮ звернувся в господарський суд із заявою, яка має вих. № 694 та датована 22.01.2013 року.

До матеріалів заяви в якості доказів направлення її копії сторонам по справі заявником були надані не засвідчені світлокопії описів вкладення у цінний лист від 07.03.2013 року.

В порушення ст. 36 ГПК України, надані суду не засвідчені світлокопії описів вкладення у цінний лист від 07.03.2013 року не є доказом направлення позивачу, відповідачу, третій особі та прокурору копії заяви.

Доказів направлення позивачу та відповідачу саме заяви за вих. № 694 від 22.01.2013р. – суду не було надано.

До того ж, заявником взагалі не було надано доказів направлення заяви на адресу прокуратури Запорізької області та третій особі.

Не надання заявником оригіналів описів вкладення, які б свідчили про надсилання на адресу іншим учасникам судового процесу копії заяви та доданих до неї документів є безумовним порушенням приписів ст. 56 ГПК України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення заяви (вих. № 694 від 22.01.2013 р.) Заводського ВДВС Запорізького МУЮ про роз'яснення рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2012 р. по справі № 11/234д/10, без розгляду.

Керуючись ст. 56, п. 6 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                  УХВАЛИВ:

Заяву Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про роз'яснення рішення по виконанню наказу господарського суду Запорізької області по справі № 11/234д/10, повернути без розгляду.

Додаток: матеріали заяви на 9 аркушах.

Суддя           М.В. Мірошниченко