Постанова

від 28.05.2012 по справі 11/234д/10

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.05.2012 р. справа №11/234д/10

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Гези Т.Д., Манжур В.В.

Секретар: Пеленова О.О.

За участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1;

від позивача: ОСОБА_2 по дов.;

від відповідача: ОСОБА_3 по дов.;

від третьої особи: не з'явився.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Дніпроенергосталь», м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2012р. (повний текст від 16.03.2012р.) у справі №11/234д/10 (суддя Мірошниченко М.В.)

за позовом Фонду державного майна України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Дніпроенергосталь», м. Запоріжжя

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору -Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський верстатобудівний завод ім. 23 Жовтня», м. Мелітополь,

а також за участю Прокуратури Запорізької області, м. Запоріжжя

про розірвання договору та зобов'язання повернути пакет акцій

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фонд державного майна України, м. Київ, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Дніпроенергосталь», м. Запоріжжя, про розірвання договору купівлі-продажу від 25.08.2009р. №КПП-554 пакету акцій Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський верстатобудівний завод імені 23 Жовтня»та повернення пакету акцій ВАТ «Мелітопольський верстатобудівний завод імені 23 Жовтня», проданого за договором купівлі-продажу від 25.08.2009р. №КПП-554, за актом приймання-передачі у власність держави в особі Фонду державного майна України.

Рішенням від 20.07.2011р. господарський суд Запорізької області у задоволенні позовних вимог Фонду державного майна України відмовив у повному обсязі.

Постановою від 04.10.2011р. Донецький апеляційний господарський суд залишив вказане рішення без змін.

Проте Вищий господарський суд України постановою від 11.01.2012р. скасував вищевказані судові акти та направив матеріали справи №11/234д/10 на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

За результатами нового розгляду справи 13.03.2012р. господарським судом Запорізької області було прийнято рішення, яким позов задоволено, розірвано договір купівлі-продажу від 25.08.2009р. №КПП-554 пакету акцій Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський верстатобудівний завод імені 23 Жовтня», укладений між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством «Дніпроенергосталь», зобов'язано повернути пакет акцій ВАТ «Мелітопольський верстатобудівний завод імені 23 Жовтня», проданий за договором купівлі-продажу від 25.08.2009р. №КПП-554, за актом приймання-передачі у власність держави в особі Фонду державного майна України, стягнуто з відповідача відповідні судові витрати.

Висновок щодо задоволення позову місцевий господарський суд обґрунтував посилаючись на те, що матеріалами справи підтверджений факт невиконання відповідачем, поряд з іншими умовами, умови спірного договору стосовно обов'язку отримання протягом 50 днів від дати його укладення дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України на концентрацію суб'єктів господарювання, що є підставою для застосування до нього наслідків, передбачених ст. 611 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», п. 39 договору купівлі-продажу від 25.08.2009р. №КПП-554, у вигляді розірвання договору та повернення приватизованого об'єкту (пакету акцій) до державної власності.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2012р. у справі №11/234д/10 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що суд першої інстанції припустився неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають обставинам справи, а саме -судом не було взято до уваги того факту, що відповідач не порушував умов Закону України «Про захист економічної конкуренції», а отже державі в особі позивача не було спричинено ніякої шкоди, а також не було порушено її прав і законних інтересів.

Крім того, скаржник наголошує, що судом першої інстанції не було враховано наступного: ВАТ «Мелітопольський верстатобудівний завод ім. 23 Жовтня»визнаний банкрутом та знаходиться в стадії ліквідації, у зв'язку з чим обіг його акцій зупинено, а отже задоволення позву в частині зобов'язання відповідача повернути вказаний пакет акцій у власність держави в особі Фонду державного майна України є необґрунтованим.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає викладені в ній доводи необґрунтованими, у зв'язку з чим просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, відзиву на апеляційну скаргу не надав. Враховуючи, що ухвалами про порушення апеляційного провадження та відкладення розгляду справи явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.08.2009р. між Фондом державного майна України (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством «Дніпроенергосталь»(покупцем) було укладено договір №КПП-554 купівлі-продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський верстатобудівний завод імені 23 Жовтня»за конкурсом, за умовами якого продавець за підсумками конкурсу з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону з продажу державного пакета акцій (протокол засідання конкурсної комісії з продажу пакета акцій ВАТ «Мелітопольський верстатобудівний завод імені 23 Жовтня»від 25.08.2009р. №2, затверджений Фондом державного майна України 25.08.2009р., та наказ Фонду державного майна України від 25.08.2009р. №1335) зобов'язався передати у власність покупцю пакет акцій ВАТ «Мелітопольський верстатобудівний завод імені 23 Жовтня», а покупець, в свою чергу, зобов'язався сплатити за вказаний пакет акцій ціну пакета акцій, прийняти цей пакет акцій і виконати обов'язки, передбачені договором.

Згідно п. 1 договору, його предметом є пакет акцій ВАТ «Мелітопольський верстатобудівний завод імені 23 Жовтня»кількістю 173 021 штука простих іменних акцій, випущених у документарній формі, що становить 50% плюс 1 акція статутного фонду (капіталу), номінальною вартістю однієї акції 0,25 гривні та номінальною вартістю пакета акцій 43 225,25грн.25коп. (згідно з планом розміщення акцій ВАТ «Мелітопольський верстатобудівний завод імені 23 Жовтня», затвердженим наказом Фонду державного майна України від 17.11.08р. №1365), який за результатами конкурсу продано за 755 000грн.

Покупець зобов'язаний розрахуватись за придбаний пакет акцій протягом 60 календарних днів від дати нотаріального посвідчення договору в сумі 75 000,00грн., у тому числі протягом 30 календарних днів сплатити 377 500,00грн., що становить 50% ціни пакета акцій (п.2 договору).

Право власності на пакет акцій переходить до покупця від дати сплати повної вартості придбаного пакета акцій (п.5 договору).

Покупець зобов'язується виконати фіксовані умови конкурсу, визначені його планом приватизації пакета акцій та Концепцією розвитку товариства ВАТ «Мелітопольський верстатобудівний завод імені 23 Жовтня», яка є невід'ємною частиною договору (п.11 договору).

Разом з цим, пунктом 34 договору встановлено, що обов'язки покупця, визначені пунктом 11 договору, виникають з моменту отримання покупцем дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України на придбання пакета акцій.

У разі неотримання протягом 50 днів від дати укладення договору дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України на концентрацію суб'єктів господарювання, договір розривається за згодою сторін або за рішенням суду. При цьому, конкурсна гарантія покупцю не повертається.

Крім того, пунктом 39 договору сторони визначили, що у разі невиконання однією із сторін умов договору та/або неотримання покупцем у строк, передбачений пунктом 34 договору, дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України на концентрацію суб'єктів господарювання, він може бути розірваний за згодою сторін або на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду з поверненням пакета акцій продавцю за актом приймання-передавання протягом 3 робочих днів від дати набрання чинності рішенням суду, господарського суду або від дати підписання додаткової угоди про розірвання договору за згодою сторін.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний пакет акцій було передано відповідачу за актом приймання-передавання №495 пакета акцій ВАТ «Мелітопольський верстатобудівний завод імені 23 Жовтня»від 02.09.2009р.

Водночас, згідно з матеріалами справи, на виконання наказу Фонду державного майна України від 29.03.2010р. №404 та розпорядження Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 02.04.2010р. №18, відповідно до ст.ст. 7, 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», 06.04.2010р. представниками Фонду було проведено перевірку виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ «Мелітопольський верстатобудівний завод імені 23 Жовтня», за результатами якої було складено акт поточної перевірки б/н від 06.04.2010р.

Зазначеним актом зафіксований факт невиконання відповідачем умов договору в частині виконання п.п.11.1.4,.11.3.1, 11.3.2, 11.3.12, 34 договору та п.4 Концепції розвитку ВАТ «Мелітопольський верстатобудівний завод імені 23 Жовтня»(внесення інвестицій, термін по яким настав), а також не отримання протягом 50 днів від дати укладання договору дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України на концентрацію суб'єктів господарювання (п.34 договору).

Згідно п. 3 ОСОБА_1, він є підставою для застосування санкцій, відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору купівлі-продажу від 25.08.2009р. №КПП-554.

З огляду на викладене, позивачем в порядку ст. 188 ГК України було направлено відповідачу пропозицію-претензію №10-23-5994 від 19.05.2010р. про розірвання спірного договору та повернення пакету акцій ВАТ «Мелітопольський верстатобудівний завод імені 23 Жовтня», яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.

Виходячи з наведеного, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу, керуючись ст.ст. 526, 610, 611 ЦК України, ст.ст. 27, 29 Закону України «Про приватизацію державного майна», з метою захисту прав держави, Фонд державного майна України звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про розірвання договору купівлі-продажу від 25.08.2009р. №КПП-554 пакета акцій ВАТ «Мелітопольський верстатобудівний завод імені 23 Жовтня»та повернення пакету акцій за актом приймання-передавання у власність держави в особі Фонду державного майна України.

Як зазначалось вище, господарський суд Запорізької області позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Судова колегія погоджується з таким висновком місцевого господарського суду виходячи з наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ч.1 статті 611 ЦК України (правові наслідки порушення зобов'язання) встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 188 ГК України встановлено загальний порядок зміни та розірвання господарських договорів, відповідно до якого зміна та розірвання договорів у односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно частини 1 статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з цим, як вірно зазначено судом першої інстанції, спеціальними законами України, що регулюють правовідносини сторін в процесі приватизації, у тому числі регулюють порядок укладання договорів купівлі-продажу майна в процесі приватизації, зобов'язання сторін за такими договорами, наслідки порушення зобов'язань, є Закони України «Про приватизацію державного майна»та «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Стаття 27 Закону України «Про приватизацію державного майна»встановлює, що при приватизації державного майна шляхом його викупу між продавцем - відповідним органом приватизації, і покупцем укладається договір купівлі продажу, до якого повинні включатися передбачені планом приватизації зобов'язання, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу; органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцями умов договору купівлі-продажу, а в разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

Згідно з ч. 5 вказаної статті Закону, на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Відповідно до ч. 9 статті 27 Закону, у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню в державну власність.

З матеріалів справи вбачається, що пунктом 34 договору купівлі-продажу від 25.08.09 року № КПП-554 сторони визначили однією з умов те, що обов'язки покупця (відповідача), передбачені пунктом 11 договору, виникають з моменту отримання останнім дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України на придбання пакета акцій. У разі неотримання протягом 50 днів від дати укладення договору дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України на концентрацію суб'єктів господарювання, договір розривається за згодою сторін або за рішенням суду. При цьому конкурсна гарантія покупцю не повертається.

Тобто, як вірно встановлено місцевим господарським судом, при укладанні договору відповідач прийняв зобов'язання отримати протягом 50 днів від дати його укладення відповідний дозвіл АМК України (його адміністративної колегії) на концентрацію суб'єктів господарювання. А в разі неотримання такого дозволу, сторони визначили у якості правового наслідку відповідальність відповідача у вигляді розірвання договору та повернення пакету акцій у власність держави.

В матеріалах справи наявні докази направлення відповідачем до Антимонопольного комітету України заяви на отримання дозволу на концентрацію шляхом придбання пакета акцій ВАТ «Мелітопольський верстатобудівний завод імені 23 Жовтня»№09-899 від 03.08.2009р., проте АМК України було відмолено в її прийнятті до розгляду у зв'язку з невідповідністю вимогам п.п.3.8, 3.9 Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання (лист №24-25/12-7220 від 14.08.2009р.). Крім того, в зазначеному листі вказано, що повернення заяви без розгляду не позбавляє заявника права звернутись до Комітету з повторною заявою, додавши до неї відомості та документи, оформлені згідно з Положенням, які не були надані з попередньою заявою.

Однак, як свідчать матеріали справи, з повторною заявою до АМК України відповідач звернувся лише 17.05.2010р., порушуючи тим самим встановлений договором строк для отримання дозволу - 50 днів від дати укладення договору. Проте, обсяг наданої інформації знову не дозволив АМК України зробити висновок щодо необхідності чи відсутності необхідності отримання дозволу на концентрацію, про що було надано попередні висновки від 17.06.2010 № 33-пв.

Відповідач знову звернувся до АМК України із заявою від 28.07.2010р., і лише після цього АМК України було надано попередні висновки від 26.08.2010 № 45-пв про відсутність потреби в отриманні попереднього дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання.

Згідно вимог ч. 1 статті 29 Закону України «Про захист економічної конкуренції», органи Антимонопольного комітету України надають суб'єктам господарювання, органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю на підставі заяви про надання попередніх висновків та доданої до неї інформації попередні висновки стосовно узгоджених дій; Антимонопольний комітет України чи адміністративна колегія Антимонопольного комітету України - щодо концентрації. Строк розгляду заяв про надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації становить один місяць.

Приписами ч. 2, 3 статті 29 вказаного Закону попередні висновки відповідного органу Антимонопольного комітету України надаються у формі листа, в якому зазначається про: можливість надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію; можливість відмови в наданні дозволу на узгоджені дії, концентрацію; необхідність чи відсутність необхідності одержання дозволу на узгоджені дії, концентрацію; недостатність інформації для будь-якого висновку. Одержання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації не звільняє учасників узгоджених дій, учасників концентрації, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю від необхідності звернутися до відповідних органів Антимонопольного комітету України із заявою про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію у випадках, передбачених статтями 10 та 24 цього Закону.

Отже, з наведеного вбачається, що органи Антимонопольного комітету України надають попередні висновки виключно на підставі інформації, наданої заявником разом із заявою. Додаткових досліджень, запитів інформації тощо при розгляді заяв про надання попередніх висновків Законом не передбачається, і відповідно органи Антимонопольного комітету України надають суб'єктам господарювання попередні висновки саме про таку концентрацію, яку описав у своїй заяві та доданій інформації заявник. У разі, якщо надана інформація є неповною або недостовірною і разом з тим достатньою для надання органом Антимонопольного комітету України попередніх висновків, саме заявник несе ризики щодо того, що рішення Комітету за результатами розгляду заяви про надання дозволу на концентрацію може по суті відрізнятися від попередніх висновків, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Проте, одержання попередніх висновків стосовно концентрації не звільняє учасників концентрації, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю від необхідності звернутися до відповідних органів Антимонопольного комітету України із заявою про надання дозволу на концентрацію у випадках, передбачених статтею 24 Закону.

Таким чином, відповідачем не доведено, що ним вжито усіх заходів для недопущення господарського правопорушення, оскільки останній у встановлений строк не виконав зобов'язання, прийняте ним згідно пункту 34 договору купівлі-продажу і протягом 50 днів від дати укладення договору не отримав дозвіл Антимонопольного комітету України (чи його адміністративної колегії) на концентрацію суб'єктів господарювання.

А отже, вказана обставина є підставою для застосування до відповідача правових наслідків, передбачених ст. 611 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», пунктом 39 договору купівлі-продажу від 25.08.2009р. № КПП-554, у вигляді розірвання договору купівлі-продажу та повернення приватизованого об'єкту (пакету акцій) до державної власності, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Щодо доводів відповідача в апеляційній скарзі із посиланням на норми п.п.4 п.2 ст. 22, ст. 24 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та на попередні висновки про концентрацію, надані Антимонопольним комітетом України від 26.08.2010р. № 45-пв, судова колегія вважає їх необґрунтованими та до уваги не приймає.

Ті обставини, що відповідач неодноразово звертався до органів Антимонопольного комітету України з метою отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання, і отримання внаслідок означених дій попереднього висновку Антимонопольного комітету України про концентрацію від 26.08.10р. № 45-пв, відповідно до якого придбання Товариством пакету акцій на підставі договору не потребує попереднього отримання дозволу від органів Антимонопольного комітету України, не можуть бути підставою для звільнення відповідача (в розумінні ст. 614 ЦК України, ст. 218 ГК України) від відповідальності у вигляді розірвання договору та повернення пакету акцій до державної власності з наступних підстав.

Прийняте відповідачем зобов'язання щодо отримання дозволу АМК України чи адмінколегії АМК України на концентрацію суб'єктів господарювання передбачене не лише договором купівлі-продажу, але й Законом України «Про приватизацію державного майна»та Положенням «Про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств», яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 23 грудня 2004р. за № 1634/10233 та затверджене наказом Фонду державного майна України від 31 серпня 2004р. №1800, розпорядженням АМК України від 31 серпня 2004р. № 330-р., рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 листопада 2004р. № 489.

Так, відповідно до п. 7.4 Положення, при прийнятті органом АМК України рішення щодо початку розгляду справи про концентрацію або прийняття до розгляду повторної заяви орган приватизації може укласти договір з переможцем конкурсу з відкладальною обставиною - отримання переможцем конкурсу протягом 50 днів з моменту укладення договору купівлі-продажу дозволу АМК України чи адміністративної колегії АМК України на придбання пакета акцій. Строк виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу, крім зобов'язання щодо сплати вартості пакета акцій, у такому разі продовжується на вищезазначений строк.

Якщо протягом зазначеного у частині третій цього пункту строку переможець не отримав такого дозволу, договір купівлі-продажу розривається. Підсумки конкурсу скасовуються. При цьому конкурсна гарантія переможцю конкурсу не повертається.

За таких обставин, з огляду на невиконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань, а також встановлену умовами договору та закону відповідальність за таке невиконання, судова колегія вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання заявника в апеляційній скарзі на невмотивоване задоволення судом першої інстанції позову в частині зобов'язання відповідача повернути придбаний за спірним договором пакет акцій державі в особі Фонду державного майна України з огляду на зупинення обігу акцій ВАТ «Мелітопольський верстатобудівний завод імені 23 Жовтня»судова колегія до уваги не приймає, оскільки зупинення обігу акцій у зв'язку з припиненням акціонерного товариства шляхом його ліквідації, відповідно до Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженого Рішенням комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998р. №222 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 24.03.1999р. за 3180/3473 (зі змінами і доповненнями), не є незворотною дією. Крім того, така вимога є обґрунтованою з огляду на умови спірного договору, як наслідок невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2012р. у справі №11/234д/10 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді матеріалів та обставин справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на скаржника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2012р. (повний текст від 16.03.2012р.) у справі №11/234д/10 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Дніпроенергосталь», м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2012р. (повний текст від 16.03.2012р.) у справі №11/234д/10-залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: Т.Д. Геза

ОСОБА_4

Надруковано примірників - 8

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

1-третій особі

2-прокуратурі

1-господарському суду

1-ДАГС