Постанова

від 22.08.2012 по справі 12/38-1585

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2012 р. Справа № 12/38-1585

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Черкащенка М.М., суддів:Жукової Л.В., Студенця В.І. (доповідач), за участю представників сторін позивача -Ігнатенко В.Л.; відповідача -Слиш А.Я.; розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн-Проект" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 та на рішеннягосподарського суду Тернопільської області від 25.05.2010 у справі № 12/38-1585 за позовомАкціонерного комерційного інноваційного банку "Укрсиббанк" в особі Тернопільського управління Західного регіонального департаменту доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн-Проект" простягнення 4 589 175,05 грн.

В С Т А Н О В И В:

Акціонерний комерційний інноваційний банк "Укрсиббанк" в особі Тернопільського управління Західного регіонального департаменту (далі -АКІБ "Укрсиббанк") звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн-Проект" (далі -ТОВ "Дизайн-Проект") про стягнення з ТОВ "Дизайн-Проект" на користь АКІБ "Укрсиббанк" борг за кредитними договорами №11126310000 від 07.03.2007 та №11134507000 від 30.03.2007, в сумі 4 589 175,05грн.; надання права продажу предмету іпотеки від імені АКІБ "Укрсиббанк" нерухоме майно - приміщення прибудови корпус №62, загальною площею 1892,2 кв.м., що знаходиться по вул. А. Сахова, 37, м. Львів, а саме: приміщення підвалу: 2/16,8 кв.м.; 3/11,4 кв.м.; 4/6,2 кв.м.; 5/37,4 кв.м.; 6/111,1 кв.м.; 7/113,7 кв.м.; 9/10,8 кв.м.; 10/5,8 кв.м.; 11/14,1 кв. м.; 12/28,7 кв.м.; 13/7,1 кв.м.; 14/5,8 кв.м. - площею 368,9 кв.м; приміщення першого поверху від 1 до 18 - площею 252,7 кв.м.; приміщення другого поверху від 19 до 30 - площею 255,8 кв.м.; приміщення третього поверху від 31 до 47 - площею 253,6 кв.м.; приміщення четвертого поверху від 48 до 62 - площею 252,6 кв.м.; приміщення шостого поверху від 75 до 85 - площею 256,1 кв.м.; приміщення сьомого поверху від 86 до 95 - площею 252 кв.м.; надання права АКІБ "Укрсиббанк" виготовляти будь-які документи та довідки необхідні для реалізації (продажі) у всіх підприємствах, установах, організаціях предмету іпотеки.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 07.08.2009 порушено провадження у справі № 12/38-1585 за позовом АКІБ "Укрсиббанк" до ТОВ "Дизайн-Проект" про стягнення 4 589 175,05 грн.

До прийнятті рішенні по суті спору АКІБ "Укрсиббанк" подав уточнення позовних вимог, відповідно до яких просив суд стягнути з ТОВ "Дизайн-Проект" борг за кредитними договорами №11126310000 від 07.03.2007; №11134507000 від 30.03.2007 в сумі 4 589 175,05грн.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 25.05.2010 (суддя Френдій Н.А.) позов задоволено. Суд стягнув з ТОВ "Дизайн-Проект" на користь АКІБ "Укрсиббанк" 4 589 175,05грн., з них: 4 501 050,64грн. заборгованості по кредитам, 58 262,15грн. заборгованості по простроченим процентам за користування кредитами, 14 715,74грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитами, 5 146,52грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитами та 10 000,00грн. неустойки за порушення клієнтом зобов'язань передбачених п. 7,6 кредитних договорів.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Гнатюк Г.М., суддів Кравчук Н.М., Мурська Х.В.) рішення господарського суду Тернопільської області від 25.05.2010 залишено без зміни, а апеляційну скаргу ТОВ "Дизайн-Проект" -без задоволення.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 та рішенням господарського суду Тернопільської області від 25.05.2010, ТОВ "Дизайн-Проект" подало касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, як такі, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та невідповідністю викладених у них висновків обставинам справи, що призвело до прийняття неправильних рішень, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.08.2012 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 22.08.2012.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Господарськими судами встановлено, що між АКІБ "Укрсиббанк" (банк) та ТОВ "Дизайн -Проект" (позичальник) 07.03.2007 укладено кредитний договір №11126310000 (далі - кредитний договір №1), згідно умов якого банк зобов'язався надати позичальнику, а той зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 300 000,00 дол. США у порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 1 515 000,00 грн. за курсом Національного банку України на день укладання цього договору, із терміном кредитування з 07.03.2007 по 07.03.2018, згідно додатку №1 до кредитного договору №11126310000 від 07.03.2007 - Графіку погашення кредиту (п.п. 1.1. -1.2.2. кредитного договору №1).

Між АКІБ "Укрсиббанк" (банк) та ТОВ "Дизайн - Проект" (позичальник) 30.03.2007 укладено кредитний договір №11134507000 (далі - кредитний договір №2), згідно умов якого банк зобов'язався надати позичальнику, а той зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит в іноземній валюті в сумі 400 000,00 дол. США у порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 2 020 000,00 грн. за курсом Національного банку України на день укладання цього договору, із терміном кредитування з 30.03.2007 по 23.03.2018, згідно додатку №1 до кредитного договору №11134507000 від 30.03.2007 - Графіку погашення кредиту (п.п. 1.1. - 1.2.2. кредитного договору №2).

Відповідно до п.п. 1.2.2., 1.3.1. - 1.3.4., 9.2. кредитних договорів №№ 1, 2 позичальник зобов'язався повернути основні суми кредитів та сплачувати плати за користування кредитами у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договорів, зокрема, за використання кредитних коштів за цими договорами встановлено процентну ставку в розмірі 13% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цих договорів; за користування кредитними коштами понад встановлений договорами строк процентна ставка встановлюється у розмірі 19,5% річних, такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договорами, нарахування та облік таких процентів банк здійснює відповідно до умов цих договорів та вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативних актів НБУ; за умовами даних договорів може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених підпунктом "а" та/або "б" п.9.2. договору, а саме: порушення позичальником вимог п. 4.8 цього договору; та/або здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ (наприклад, девальвація курсу до курсу долара США більше ніж на 5% (п'ять процентів) у порівнянні з курсом гривні до долара США, встановленого НБУ на дату укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки; підвищення ставки на 3 (три) відсоткових пункту по бланкових кредитах "овернайт" НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки. Нараховування процентів за цими договорами здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360" відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства України; період нарахування процентів починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами пп. 1.3.2, 1.3.3., 9.2. договорів не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця, при цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку відповідно до умов договорів, якщо інша база нарахування процентів не передбачена умовами п.1.3.2. та/або пп. 1.3.3.,9.2. договорів; для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем.

Згідно п.п. 5.5., 5.10., 7.3, 11.1, 11.2. кредитних договорів №№ 1, 2 у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми) та/або термінів сплати за кредит строком більше ніж 5 календарних днів, невиконання або прострочення виконання грошових зобов'язань, банк має право самостійно змінити термін погашення кредиту та плати за кредит в наступному порядку: термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку, яка направляється на адресу позичальника листом (цінний з описом та повідомленням про вручення) або доставляється кур'єром на адресу позичальника; в цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути кредит та плату за кредит у встановлений заново термін в повному обсязі; в будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення банком вказаної вимоги позичальнику; у разі зміни фактичної чи юридичної адреси позичальником без попереднього про це повідомлення банку чи інших навмисних дій позичальника, у зв'язку з чим письмова вимога банку не отримана позичальником, строк повернення кредиту та плати за кредит в такому випадку встановлюється через 14 календарних днів з дати відправлення банком вказаної вимоги позичальнику.

Позичальник згідно п. 4.3. кредитних договорів №№ 1, 2 зобов'язався на протязі дії договору щоквартально до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати банку баланс з розшифровкою статей балансу, частка яких за сумою складає більше 10% валюти балансу, звіт про прибутки та збитки позичальника, банківську довідку про рух коштів за поточними рахунками позичальника в інших банках за звітний період, довідку про відсутність/наявність заборгованості позичальника за кредитами в інших банках, де у нього відкриті поточні рахунки, перелік сум та контрагентів, дебіторської та кредиторської заборгованості на звітну дату, довідку з інформацією про реквізити усіх рахунків, відкритих позичальником в інших банках, як на момент укладення даних договорів, так і відкритих позичальником протягом їх дії.

Пунктом 7.6. кредитних договорів №№ 1, 2 встановлено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст. 611 ЦК України позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку в розмірі 5 000,00 грн. по кожному із кредитних договорів за порушення своїх зобов'язань (в тому числі, й за порушення термінів виконання зобов'язань), зокрема, встановлених п. 4.3. даних договорів.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст.ст. 526, 525 ЦК України).

Судами встановлено, що 22.04.2009 банк направив позичальнику вимоги № 22-011/1434 та № 22-011/1435 про дострокове повернення кредиту та процентів у зв'язку з неналежним виконання кредитного договору №11126310000 від 07.03.2007 та кредитного договору №11134507000 від 30.03.2007, які згідно повідомлення-розписки про вручення відправлення спецзв'язку отримані відповідачем 27.04.2009, проте залишені без відповіді та виконання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку з невиконанням ТОВ "Дизайн - Проект" своїх зобов'язань за кредитними договором заборгованість товариства становить 4 501 050,64 грн.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлено розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

В п. 1.3.5. кредитного договору №1 позичальник зобов'язався сплачувати проценти за договором у строк - протягом 5 робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом, а у п. 1.3.5. кредитного договору № 2 - сплачувати проценти за цим договором у строк з 1 по 10 число кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом.

Згідно кредитних договорів остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту. При цьому, якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочій день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

Судами встановлено, що заборгованість по кредитних договорах становить 4 501 050,64 грн. заборгованості по кредитам та 58 262,15 грн. заборгованості по простроченим процентам за користування процентами.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.610, 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст.232 ЦК України).

Відповідно до п.п. 7.1. кредитних договорів за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку подвійної одлікової ставки НБУ від суми зазначеної простроченої заборгованості.

Внаслідок невиконання ТОВ "Дизайн - Проект" умов кредитних договорів, як встановлено судами, колегія суддів вважає обгрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про стягнення з товариства 14 715,74грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитами, 5 146,52 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитами, а також 10 000,00 грн. неустойки за порушення п. 4.3 договорів.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що місцевим та апеляційним господарськими судами правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Доводи ТОВ "Дизайн-Проект" наведені в касаційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те що, вони передусім зводяться до додаткової перевірки доказів, а згідно ч. 2 ст. 111-7 ЦК України касаційна інстанція не має права збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн-Проект" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 та рішення господарського суду Тернопільської області від 25.05.2010 у справі № 12/38-1585 -без змін.

Головуючий - суддя Черкащенко М.М.

Судді: Жукова Л.В.

Студенець В.І.