Рішення

від 20.08.2012 по справі 19/5014/1356/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.08.12 Справа № 19/5014/1356/2012

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Круглової Є.О., розглянув матеріали справи за позовом

Приватного підприємства "Віанна", м.Луганськ

до Брянківського територіального медичного об'єднання , м.Брянка Луганської області

про стягнення 138039 грн. 75 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача - Івасюк І.Ю., представник за довіреністю № б/н від 10.01.2012; Куліш М.Д., представник за довіреністю № б/н від 09.12.2011;

від відповідача -Діденко Н.М., юрисконсульт, довіреність № 43 від 10.01.2012.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача вартості безпідставно отриманого майна у вигляді теплової енергії у сумі 138039 грн. 75 коп.

В судових засіданнях 04.07.2012, 08.08.2012, 15.08.2012, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, були оголошені перерви.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.07.2012 строк розгляду даної справи був продовжений на 15 днів, на підставі зави відповідача, відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач відзивом № 1068 від 19.06.2012 стосовно вимог позивача заперечив, зазначивши, що господарським судом Луганської області вже вирішувався спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав (справа № 27/224/2011), у зв'язку з чим провадження по даній справі підлягає припиненню на підставі п.2 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", однак ця постанова набрала законної сили з 09.11.2011, а відносини між сторонами відбувались з 23.12.2009 по 28.02.2010, у зв'язку з чим зазначена постанова не може застосовуватись до даного періоду. Також відповідач повідомив, що звернення директора Приватного підприємства "Віанна" вх. № 589 від 04.03.2010 про погодження тарифів на послуги з централізованого опалення було здано в виконавчий комітет Брянківської міської ради тільки 04.03.2010, у зв'язку з чим рішення "Про погодження двоставкового тарифу на послуги з централізованого опалення, яке надає приватне підприємство "Віанна" Брянківському ТМО" було прийняте тільки 16.03.2010 за № 72, яке набрало чинності з моменту його прийняття. Відповідач наполягає на тому, що позивачем здійснений невірний розрахунок за актами по сплаті приєднаного теплового навантаження. Нормування витрат теплоти на потреби опалення житлових та громадських споруд визначається положеннями п.2.2 КТМ 204. Згідно п.п.2.2.2 п.2.2 КТМ 204 погодинні витрати теплоти на опалення житлових та громадських споруд приймаються по показникам типових та індивідуальних проектів, за якими збудовані дані об"єкти. При відсутності згаданих вище даних витрати теплоти на опалення допускається приймати по аналогії з типовими або індивідуальними проектами, що найбільше відповідають характеристикам цих споруд, однак вказані проекти відсутні. Відповідно до п.п.2.2.5 п.2.2 КТМ 204 при неможливості визначення погодинних витрат теплоти на опалення житлових та громадських будівель за фактичними даними (п.п.2.2.2), річну потребу в теплоті визначають за формулою (2.14). У запереченнях № 1321 від 02.08.2012 відповідач також наполягає на тому, що застосування двоставкового тарифу на послуги з централізованого опалення на території м.Брянка можливо тільки з 16.03.2010, оскільки рішення № 72 "Про погодження двоставкового тарифу на послуги з централізованого опалення, яке надає приватне підприємство "Віанна" Брянківському територіальному медичному об"єднанню" було прийнято тільки 16.03.2010.

В своїх письмових поясненнях, наданих в судових засіданнях 04.07.2012, 11.07.2012 та 08.08.2012, позивач зазначив, що доводи відповідача про те, що такий же самий спір вже розглядався судом не відповідають дійсності, оскільки в даній справі зовсім інші предмет та підстави позову. До того ж позивач зазначив, що своєчасно звернувся за погодженням двоставкового тарифу на послуги з центрального опалення на підтвердження чого надав документальне підтвердження. Оскільки теплова енергія в свою чергу включає в себе вартість газу й вартість приєднаного теплового навантаження й двоставковий тариф також складається з вартості газу й вартості приєднаного теплового навантаження, позивач вважає, що є всі правові підстави для стягнення з відповідача вартості приєднаного теплового навантаження. На думку позивача, стягнення вартості газу вже означає те, що Приватне підприємство "Віанна" надавало теплову енергію Брянківському ТМО за законним двоставковим тарифом. Крім викладеного, позивач уточнив, що на момент надання Брянківському ТМО теплової енергії діяла постанова Кабінету Міністрів України № 955 від 10.07.2006 "Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води". Також позивач повідомив, що ним надані розрахунки по різним формулам у зв"язку з тим, що у грудні 2009 року йому не були відомі технічні характеристики опалювальних будівель, з причин їх непредставлення відповідачем, при цьому у разі якщо б розрахунок за грудень 2009 року був би виконаний за формулою, по якій було розраховано січень-лютий 2010 року, то вартість витраченого тепла була б вищою і замість 11538,55 грн. склала б 28974,10 грн. без ПДВ. Відхиляючи доводи відповідача, позивач повідомив, що формула 2.14 КТМ визначає річну норму витрати теплової енергії, у випадку якщо погодинне максимальне навантаження невідомо. При наявності технічних характеристик будівель, необхідних для розрахунку максимального погодинного навантаження (формула 2.4 КТМ), визначаються як місячні витрати, так і річні витрати теплоносія за формулою 2.11 КТМ.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули в судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

30.06.2009 між Приватним підприємством „Віанна" (інвестор) та Виконавчим комітетом Брянківської міської ради (виконком) було укладено інвестиційний договір № 145-09, за умовами якого предметом договору є участь інвестора у виконанні соціально-економічної програми з теплозабезпечення об"єктів соціального призначення -установ відділу освіти та територіального медичного об"єднання м.Брянка Луганської області.

Відповідно до п.1.2 інвестиційного договору інвестор на власний ризик і за власні кошти проводить роботи щодо оптимізації теплозабезпечення об"єктів соціального призначення -дошкільних навчальних закладів та медичних установ м.Брянка, здійснює вибір виконавців послуг та робіт, спільно з якими виконує необхідні заходи щодо забезпечення виробництва тепла. Подачі його споживачам, збору платежів за надані послуги, оплату спожитих енергоносіїв (газ, вода, електроенергія).

Майно, яке створено за рахунок інвестиційних коштів, є власністю інвестора (п.1.3 інвестиційного договору).

Пунктом 2.1 інвестиційного договору передбачено, що інвестування проводиться шляхом оплати робіт, послуг, матеріальних ресурсів за договорами, що будуть укладені з фізичними та юридичними особами згідно до Переліку об"єктів теплопостачання, який є невід"ємною частиною договору (додаток № 1).

Як передбачено п.3.3.1 інвестиційного договору виконком зобов"язується у межах своєї компетенції забезпечити необхідні умови для реалізації інвестором договору.

Відповідно до п.6.1 цього договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до закінчення інвестором своєї інвестиційної діяльності.

На виконання вищезазначеного інвестиційного договору Приватне підприємство „Віанна" за власні кошти здійснило придбання на монтаж мінікотельні, налагодження опалювальних систем (монтаж систем підводу газу, води та т.ін.) для забезпечення тепловою енергією Брянківське територіальне медичне об"єднання.

В період з 23.12.2009 по 28.02.2010 Приватне підприємство „Віанна" (позивач, постачальник) постачало теплову енергію Брянківському територіальному медичному об"єднанню (відповідач, споживач) при відсутності укладеного між сторонами договору, що підтверджується рішенням господарського суду Луганської області від 13.12.2011, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2012 по справі № 27/224/2011 та не оспорюється відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За відповідний період позивач надсилав на адресу відповідача акти виконаних робіт з постачання теплової енергії, що підтверджується супровідними листами, при цьому до кожного акту був наданий обгрунтований розрахунок теплової енергії (а.с.15-20, 37-40). Відповідач, в свою чергу, надані акти не підписав та не повернув.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2011 по справі № 27/224/2011 були задоволені позовні вимоги Приватного підприємства „Віанна" в частині відшкодування Брянківським територіальним медичним об"єднанням вартості газу витраченого для виробництва та надання відповідачеві теплової енергії в сумі 183728,46 грн.

Приватне підприємство „Віанна" є підприємством, яке виробляє та поставляє теплову енергію за двоставковим тарифом.

В зазначений період надання послуг відповідачу діяла постанова Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 N 955 „Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води", яка втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України N 869 від 01.06.2011.

Відповідно до п.2 вищезгаданої постанови двоставковий тариф - тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, який складається з річної абонентської плати (вартості обслуговування одиниці теплового навантаження об'єкта теплоспоживання), яка компенсує умовно-постійну частину тарифу, та вартості одиниці реалізованої теплової енергії, послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, яка компенсує умовно-змінну частину тарифу.

В свою чергу, умовно-постійна частина - складова двоставкового тарифу, яка включає витрати підприємства, пов'язані з необхідністю підтримання в робочому стані джерел теплової енергії, теплових мереж і теплоспоживальних установок, а також частину прибутку, розраховану відповідно до п.97 цього Порядку; а умовно-змінна частина - складова двоставкового тарифу, яка включає витрати, безпосередньо пов'язані з обсягами споживання теплової енергії, послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, а також частину прибутку, розраховану відповідно до п.97 цього Порядку.

Згідно розрахунку двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії для бюджетних установ умовно-постійна частина складає 43304,72 грн./Гкал/год, а умовно-змінна частина складає 396,06 грн./Гкал.

Відповідно до актів виконаних робіт з постачання теплової енергії загальна вартість поставленої теплової енергії відповідачу складає 321768,21 грн., при цьому вартість газу, яка підлягає відшкодуванню складає 183728,46 грн., тобто вартість приєднаного теплового навантаження складає 138039,75 грн.

Розрахунки відпущеної теплової енергії здійснені згідно КТМ 2004 України 244-94 „Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні", затверджені Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству від 14.12.1993, погоджені з Державним комітетом України з матеріальних ресурсів та ДБН В.2.5-20-2001 „Інженерне обладнання будинків і споруд. Газопостачання.". А саме технічні характеристики будівель, необхідні для розрахунку максимального погодинного навантаження (формула 2.4 КТМ) містяться в додатку № 1 до інвестиційного договору № 145-09 від 30.06.2009, а якщо відоме погодинне навантаження, визначаються як місячні витрати, так і річні витрати теплоносія (за формулою 2.11 КТМ), по якій і були здійснені розрахунки.

Кількість спожитої теплоти, згідно Норм за опалювальний період визначають за формулою:

Q ? = Qmax * |(tвн. -tср.о)/( tвн. -tр.оп)| * n * 24 * 10 ?? , (2.11),

Де

Qmax -максимальний тепловий потік на опалення житлових та громадських споруд, ккал/год.;

tвн. -середня температура внутрішнього повітря, °С (обирається для відповідного типу будівлі згідно таблиці 2.2-для лікувальних закладів - 20°С;

tср.о -середня температура зовнішнього повітря за необхідний опалювальний період, °С, обирається згідно даних метеослужб;

tр.оп -розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування системи опалення, °С, обирається згідно з додатком № 1 стор.571, м.Брянка - (-)25°С;

24 -кількість годин роботи системи опалення за добу, год.;

n-тривалість опалювального періоду (доба).

Максимальний тепловий потік на опалення житлових та громадських споруд при відсутності проектів на опалення визначають за формулою:

Qmax = q ? * V * (1+k) * (tвн-tр.оп.),

q ? - питома опалювальна характеристика будови, ккал/(мі*год*°С);

V -зовнішній об'єм будови, мі; якщо об'єм не відомий, визначається множенням опалювальної площі (F ? ) на кубатурний будівельний коефіцієнт (R), таб.2.8 стор. 31 - обирається у залежності від кількості поверхів будови ;

K -коефіцієнт, що враховує тепловий потік на опалення громадських споруд, дорівнює 0,25 .

Крім того, відповідно до листа Контрольно-ревізійного управління в Луганській області від 20.08.2001 „Про розрахунок витрат на опалення житлових та громадських споруд", з метою запобігання порушень законодавства та ефективного використання коштів бюджетними установами, додана Методика розрахунку витрат на опалення житлових та громадських споруд, з якою вбачається правомірність застосування позивачем вищезазначених формул при здійсненні розрахунків.

Що стосується Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 25.10.1999 № 91, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.03.2000 за № 175/4396, слід зазначити, що приведені норми затверджені на виконання постанови Кабінету Міністрів України „Про підготовку галузей національної економіки до сталого функціонування в осінньо-зимовий період 1999/2000 року від 03.06.1999 № 949 та розповсюджують свою дію саме на зазначений період (1999/2000 роки).

В Законі України „Про теплопостачання" визначено поняття „теплова енергія" -товарна продукція, що виробляється на об"єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов"язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов"язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставно набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.2 ст.1212 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст.1212 Цивільного кодексу України визначено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов"язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Набувач зобов"язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст.1213 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, обгрунтовано заявлені на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України, тому підлягають до задоволення у повному обсязі.

Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 20.08.2012, були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства „Віанна", м.Луганськ, до Брянківського територіального медичного об"єднання, м.Брянка Луганської області, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Брянківського територіального медичного об"єднання, Луганська область, м.Брянка, вул.Доватора, б.1, код 24043729 на користь Приватного підприємства „Віанна", м.Луганськ. вул.Польського, б.6, кв.2, код 32139161 вартість безпідставно отриманого майна у вигляді теплової енергії в сумі 138039 грн. 75 коп. та судовий збір у розмірі 2760 грн. 80 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 27.08.2012.

Суддя Т.В.Косенко