Постанова

від 26.12.2012 по справі 19/5014/1356/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2012 р. Справа № 19/5014/1356/2012 Доповідач -суддя Мележик Н.І.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Владимиренко С.В.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Приватного підприємства "Віанна"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.2012 року

у справі № 19/5014/1356/2012

господарського суду Луганської області

за позовом Приватного підприємства "Віанна"

до Брянківського територіального медичного об'єднання

про стягнення 138 039,75 грн.

за участю представників:

позивача - Івасюк І.Ю., Куліш М.Д.

відповідача - не з"явились

В С Т А Н О В И В:

В червні 2012 року Приватне підприємство "Віанна" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Брянківського територіального медичного об"єднання про стягнення вартості безпідставно отриманого майна у вигляді приєднаного теплового навантаження у сумі 138039,75 грн., посилаючись на ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.08.2012 року (суддя Косенко Т.В.) позов задоволено повністю; стягнуто з Брянківського територіального медичного об"єднання на користь Приватного підприємства "Віанна" 138 039,75 грн. вартості безпідставно отриманого майна у вигляді теплової енергії та 2 760,80 грн. судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.2012 року (судді: Радіонова О.О., Бойко І.А., Татенко В.М.) рішення господарського суду Луганської області від 20.08.2012 року скасовано; прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В касаційній скарзі Приватне підприємство "Віанна" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.06.2009 року між ПП "Віанна" та Виконавчим комітетом Брянківської міської ради укладено інвестиційний договір № 145-09, згідно якого ПП "Віанна", як інвестор, приймає участь у виконанні соціально-економічної програми з теплозабезпечення об"єктів соціального призначення -установ відділу освіти та територіального медичного об"єднання м. Брянка Луганської області.

Пунктами 1.2., 2.1. договору передбачено, що інвестор на власний ризик і за власні кошти проводить роботи щодо оптимізації теплозабезпечення об"єктів соціального призначення -дошкільних навчальних закладів та медичних установ м. Брянка, здійснює вибір виконавців послуг та робіт, спільно з якими виконує необхідні заходи щодо забезпечення виробництва тепла, подачі його споживачам, збору платежів за надані послуги, оплату спожитих енергоносіїв (газ, вода, електроенергія). Інвестування проводиться шляхом оплати робіт, послуг, матеріальних ресурсів за договорами, укладеними з фізичними та юридичними особами згідно переліку об"єктів центральної міської лікарні Брянківського ТМО для теплопостачання (додаток № 1).

Факт постачання теплової енергії з грудня 2009 року по 28.02.2010 року підтверджується наявними у справі актами виконаних робіт.

Рішенням виконавчого комітету Брянківської міської ради від 16.03.2010 року № 72 погоджено двоставковий тариф на послуги з централізованого опалення, що надаються ПП "Віанна" Брянківському ТМО.

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.12.2011 р. у справі № 27/224/2011 за позовом ПП "Віанна" до Брянківського ТМО про стягнення на підставі ст.ст. 1212, 1213 ЦК України 389 504,46 грн. вартості спожитої ним теплової енергії, зокрема, 183 728,46 грн. вартості газу та 205 776 грн. вартості монтажних робіт із забезпечення газопостачання за період з 23.12.2009 року по 28.02.2010 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2012р., позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2012 року рішення господарського суду Луганської області від 13.12.2011 року у справі №27/224/2011 та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2012 року змінені шляхом скасування їх в частині стягнення з Брянківського ТМО 205 776 грн. вартості монтажних робіт із забезпечення водопостачання; резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з Брянківського ТМО на користь ПП "Віанна" 183 728,46 грн. вартості отриманої теплової енергії, 1 837,28 грн. державного мита та 111,32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового наказу. В іншій частині позову відмовити.".

Позовні вимоги мотивовані необхідністю стягнення з відповідача безпідставно отриманого майна (теплової енергії) у вигляді приєднаного теплового навантаження вартістю 138 039,75 грн., яке останній отримав без достатніх правових підстав за відсутності договору на поставку теплової енергії з Брянківським ТМО у спірному періоді (з грудня 2009 року по 28.02.2010 року). При цьому, позивач зазначив, що згідно висновку № 14 від 11.03.2010 року Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат, пов"язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням теплової енергії та наданням послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, розрахунок для бюджетних установ, в т.ч. у м. Брянці, визначений в розмірі 464,10 грн. за 1 Гкал, є економічно обґрунтованим, при умові ціни на природний газ для бюджетних установ з урахуванням цільової надбавки у розмірі 2 % і тарифу на його транспортування і постачання, у розмірі 2182,66 грн./тис.м. куб.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зауважив на те, що рішення виконкому Брянківської міської ради № 72 про погодження двоставкового тарифу на послуги з централізованого опалення, яке надає Приватне підприємство "Віанна" Брянківському ТМО, прийнято та набрало чинності з лише 16.03.2010 року, а тому застосування двоставкового тарифу на послуги з централізованого опалення по місту Брянка можливо тільки з 16.03.2010 року і з цього ж періоду позивач є підприємством, що виробляє та поставляє теплову енергію за двоставковим тарифом по м. Брянка. Крім того, у висновку Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області № 14 від 11.03.2010 року відсутня встановлена вартість за приєднане теплове навантаження.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, в порядку статті 35 Господарського процесуального кодексу України, пославшись на постанову Вищого господарського суду України від 10.04.2012 року у справі №27/224/2011, якою стягнуто з Брянківського ТМО на користь ПП "Віанна" 183 728,46 грн. вартості отриманої теплової енергії та відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 205 776 грн. вартості монтажних робіт із забезпечення водопостачання внаслідок відсутності у відповідача зобов'язань з приводу оплати виконаних робіт, виходив з того, що у спірний період факт постачання теплової енергії відповідачу підтверджений судовим рішенням, а тому позовні вимоги обґрунтовано заявлені на підставі статті 1212 ЦК України.

Разом з тим, апеляційна інстанція, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, вірно послалась на відсутність підстав для нарахування заявленого розміру грошових коштів у спірному періоді.

Відповідно до п. 1.2 Правил розрахунків двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що рішення про перехід до розрахунків між споживачами та теплопостачальними організаціями за двоставковими тарифами приймається місцевими органами виконавчої влади та самоврядування.

Досліджуючи обставини відсутності заборгованості відповідача перед позивачем, апеляційна інстанція врахувала факт прийняття рішення виконкомом Брянківської міської ради про погодження двоставкового тарифу на послуги з централізованого опалення, які надає ПП "Віанна" Брянківському територіальному медичному об"єднанню, лише 16.03.2010 року та вірно спростувала посилання позивача на висновок про погодження двоставкового тарифу Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області висновку № 14 від 11.03.2010 року щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат, пов"язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням теплової енергії та наданням послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, який не містить інформації про вартість приєднаного теплового навантаження.

Таким чином, застосування двоставкового тарифу при розрахунку позову є безпідставним, оскільки даний тариф почав діяти з 16.03.2010 року та не міг бути застосований у спірний період.

При цьому, під час перегляду рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд правильно застосував Правила розрахунків двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, пунктом 1.5. яких встановлено, що приєднане теплове навантаження визначається технічними умовами на приєднання споживача та обумовлюється договором між теплопостачальною організацією та споживачем про використання теплової енергії та гарячої води, а кількість спожитої теплової енергії обчислюється теплолічильником або при його відсутності за розрахунком згідно з Правилами користування тепловою енергією.

Відтак, підставою для нарахування та стягнення вартості приєднаного теплового навантаження є технічні умови, договір та розрахунок за показами теплолічильника, а у разі його відсутності - згідно Правил користування тепловою енергією.

Проте, договір між ПП "Віанна" та Брянківським ТМО на теплопостачання за спірний період не укладено.

Плата за одиницю приєднаного теплового навантаження включає в себе умовно-постійну частину витрат теплопостачальної організації на виробництво, транспортування та розподілення теплової енергії. Плата за фактичний об"єм спожитої теплової енергії компенсує умовно-змінну частину витрат теплопостачальної організації (п. 3.1 Правил).

Відповідно до п. 3.2 Правил умовно-постійні витрати пов"язані з необхідністю підтримання в робочому стані джерел теплової енергії та теплових мереж, а також теплоспоживальних установок (ЦТП, бойлерних, абонентських вводів, внутрішньо будинкових систем) та включають витрати за такими статтями: сировина та матеріали для забезпечення технологічних процесів (пп.3.2.1); паливо (пп. 3.2.2); покупна теплова енергія для технологічних потреб (пп.3.2.3); електроенергія на технологічні потреби (пп. 3.2.4); оплата праці, роботи та послуги виробничого характеру сторонніх організацій, підготовка та освоєння нових потужностей, експлуатація машин та обладнання, загальновиробничі витрати, загальногосподарські витрати, позавиробничі (комерційні) витрати, зворотні відходи (пп. 3.2.5 Правил); відрахування обов"язкових платежів (пп. 3.2.6).

Отже, приєднане теплове навантаження - це витрати теплопостачальної організації на виробництво, транспортування та розподілення теплової енергії.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов"язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов"язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За загальним положенням майном, як особливим об"єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права й обов"язки (стаття 190 ЦК України).

Приписами статті 139 ГК України визначено, що майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне значення, виробляються чи використовуються у діяльності суб"єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом

З огляду на викладене, вірним є висновок апеляційної інстанції щодо необгрунтованості позовних вимог про стягнення вартості безпідставно набутого майна у вигляді приєднаного теплового навантаження, оскільки поняття "приєднання теплового навантаження" не можна ототожнювати з поняттям "майно" у розумінні статті 190 ЦК України та статті 139 ГК України.

При цьому, посилання позивача на акти виконаних робіт з поставки теплової енергії за грудень 2009 р. -лютий 2010 р. та листи від 25.05.2010 р. №25/5, № 23/06 від 23.06.2010 р., правильно визнано апеляційним господарським судом неналежними доказами, які не підтверджують вартість приєднаного теплового навантаження та свідчать про поставку теплової енергії згідно умов договору № 14, відсутнього в матеріалах справи.

Водночас, зважаючи на присудження до стягнення з відповідача вартості спожитої теплової енергії, складеної з вартості газу у розмірі 183 728,46 грн. згідно постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2012 року у справі № 27/224/2011, апеляційною інстанцією вірно зазначено про відсутність підстав для застосування пункту 4 статті 80 ГПК України.

В зв"язку з викладеним, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків Харківського апеляційного господарського суду, в зв'язку з чим підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 -111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Віанна" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.2012 року у справі № 19/5014/1356/2012 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик С.В. Владимиренко