Постанова

від 11.10.2012 по справі 19/5014/1356/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.10.2012 р. справа №19/5014/1356/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Татенко В.М., Бойко І.А. секретаря Федорової Ю.І. від позивача:Куліш М.Д., представник за дов. від 09.12.11р. Івасюк І.Ю., представник за дов. від 10.01.12р. Константи ненко О.А., представник за дов. від 15.05.12р. від відповідача:Діденко Н.М., представник за дов. від 10.01.12р. №43 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Брянківського територіального медичного об»єднання м.Брянка Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 20.08.2012 року у справі№19/5014/1356/2012 (суддя Косенко Т.В.) за позовомПриватного підприємства «Віанна»м.Луганськ до відповідача Брянківського територіального медичного об»єднання м.Брянка Луганської області про стягнення 138039 грн. 75 коп. ВСТАНОВИВ:

05.06.2012р. Приватне підприємство «Віанна»м. Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Брянківського територіального медичного об»єднання м.Брянка Луганської області про стягнення вартості безпідставно отриманого майна у вигляді теплової енергії у сумі 138039 грн. 75 коп. (а.с.2-7)

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.08.2012р. позовні вимоги задоволені у повному обсязі (а.с.104-106).

Стягнуто з Брянківського територіального медичного об»єднання на користь Приватного підприємства «Віанна» вартість безпідставно отриманого майна у вигляді теплової енергії у сумі 138039 грн. 75 коп. та судовий збір у розмірі 2760,80 грн.

В обґрунтування прийнятого рішення, господарський суд дійшов висновку про те, що у спірний період факт постачання теплової енергії відповідачу підтверджений судовим рішенням по справі № 27/224/2011 як преюдиціальний, позовні вимоги відповідають фактичним обставинам, обґрунтовано заявлені на підставі ст. 1212 ЦК України, а доводи відповідача спростовуються матеріалами справи.

Відповідач, Брянківське територіальне медичне об»єднання м. Брянка Луганської області, звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Луганської області від 20.08.2012р. по даній справі та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог (а.с.111-118).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на наступне.

В матеріалах справи, зокрема, відсутні докази того, що підприємство позивача є таким, що виробляє та поставляє теплову енергію за двоставковим тарифом.

Рішення виконкому Брянківської міської ради про погодження двоставкового тарифу на послуги з централізованого опалення, яке надає приватне підприємство «Віанна»Брянківському ТМО було прийнято 16.03.2010р. № 72 та набрало чинності з моменту його прийняття, тому застосування двоставкового тарифу на послуги з централізованого опалення по місту Брянка можливо тільки з 16.03.2010р. і з цього ж періоду позивач становиться підприємством, яке виробляє та поставляє теплову енергію за двоставковим тарифом по м.Брянка. Крім того, у висновку Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області № 14 від 11.03.2010р. відсутня встановлена вартість за приєднане теплове навантаження.

Апелянт вважає, що провадження по справі повинно бути припинено на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України, оскільки позивач вже звертався до суду про стягнення коштів за безпідставно отримане майно у вигляді теплової енергії у сумі 389504,46 грн. до Брянківського ТМО. Сторони, предмет та підстави позову у справі № 27/224/2011 однакові як у справі № 19/5014/1356/2012.

Згідно постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2012р. у справі № 27/224/2011 з Брянківського ТМО на користь ПП «Віанна»стягнуто 183 728,46 грн. - вартість отриманої теплової енергії, яка набута без достатніх правових підстав, що складається із вартості витраченого на роботу міні котельної газу.

Також апелянт вважає, що при розрахунку максимальних погодинних витрат (навантаження) на опалення не повинні застосовуватися положення п.2.2.КТМ 204.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Представники позивача заперечували про задоволення апеляційної скарги, підтримали доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, який наданий у судовому засіданні та просили суд залишити без змін рішення господарського суду, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, ПП «Віанна»є юридичною особою (ідентифікаційний код 32139161), що діє на підставі Статуту.

Предметом діяльності підприємства, є, зокрема, постачання пари та гарячої води (а.с.26-27)

Відповідач, Брянківське ТМО є юридичною особою (ідентифікаційний код 24043729), що діє на підставі Статуту ( а.с.42-43, 60-63)

З інвестиційного договору № 145-09 від 30.06.2009р., укладеного між ПП «Віанна»та виконавчим комітетом Брянківської міської ради вбачається, що ПП «Віанна», як інвестор приймає участь у виконанні соціально-економічної програми з тепло забезпечення об»єктів соціального призначення -установ відділу освіти та територіального медичного об»єднання м.Брянка Луганської області (а.с.11-14).

Пунктом 1.2 вказаного договору передбачено, що інвестор на власний ризик і за власні кошти проводить роботи щодо оптимізації теплозабезпечення об»єктів соціального призначення -дошкільних навчальних закладів та медичних установ м. Брянка, здійснює вибір виконавців послуг та робіт, спільно з якими виконує необхідні заходи щодо забезпечення виробництва тепла, подачі його споживачам, збору платежів за надані послуги, оплату спожитих енергоносіїв (газ, вода, електроенергія).

Пунктом 2.1 інвестиційного договору передбачено, що інвестування проводиться шляхом оплати робіт, послуг, матеріальних ресурсів за договорами, що будуть укладені з фізичними та юридичними особами згідно до Переліку об»єктів теплопостачання, який є невід»ємною частиною цього Договору (додаток № 1). Додатком № 1 до інвестиційного договору № 145-09 від 30.06.2009р. передбачений Перелік об»єктів центральної міської лікарні Брянківського ТМО для теплопостачання (а.с.14).

На виконання зазначеного договору ПП «Віанна»за власні кошти здійснило придбання та монтаж мінікотельні, налагодження опалювальних систем для забезпечення тепловою енергією Брянківське ТМО.

Факт постачання теплової енергії за спірний період з грудня 2009 року по 28.02.2010р. позивач підтверджує актами виконаних робіт (а.с.17-20).

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Віанна»зверталося до господарського суду Луганської області з позовом до Брянківського ТМО на підставі ст.ст.1212, 1213 ЦК України про стягнення 389 504,46 грн. вартості спожитої ним теплової енергії: 183 728,46 грн. вартості газу та 205 776 грн. вартості монтажних робіт із забезпечення газопостачання.

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.12.2011р. у справі № 27/224/2011, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2012р. позов було задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2012р. у справі № 27/224/2011 рішення господарського суду Луганської області від 13.12.2011р. у справі № 27/224/2011 та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2012р змінені шляхом скасування в частині стягнення з Брянківського ТМО 205 776 грн. вартості виконаних робіт та розподілу судових витрат.

Резолютивну частину рішення господарського суду Луганської області від 13.12.2011р. зі справи № 27/224/2011 викладено в такій редакції: «Позов задовольнити частково. Стягнути з Брянківського ТМО на користь ПП «Віанна»183728 грн. 46 коп. вартості отриманої теплової енергії, 1837,28 грн. державного мита та 111,32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового наказу. В іншій частині позову відмовити»(а.с.21-24)

Отже, позов було задоволено в частини спожитої теплової енергії, яка склалася із вартості газу у розмірі 183 728,46 грн.

Також матеріалами справи підтверджено, що рішенням виконавчого комітету Бряніквської міської ради від 16.03.2010р. № 72 погоджено двоставковий тариф на послуги з централізованого опалення, які надає ПП «Віанна» Брянківському ТМО (а.с.58).

Висновок № 14 від 11.03.2010р. Державної інспекції з контролю з цінами в Луганській області щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат, пов»язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням теплової енергії та наданням послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води підтверджує, що розрахунок планових витрат, пов»язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення і постачанням гарячої води для бюджетних установ в т.ч у м.Брянці визначений в розмірі 464,10 грн. за 1 Гкал, є економічно обґрунтованим, при умові ціни на природний газ для бюджетних установ з урахуванням цільової надбавки у розмірі 2% і тарифу на його транспортування і постачання, у розмірі 2182,66 грн./тис.м3.(а.с.80).

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що відповідач отримав майно, яке належало ПП «Віанна», - теплову енергію без достатніх правових підстав, оскільки договору на поставку теплової енергії з Брянківським ТМО на період з грудня 2009 року по 28.02.2010 року не існувало та просив суд стягнути з відповідача вартість безпідставно отриманого майна у вигляді теплової енергії у сумі 138039,75грн., яке є приєднаним тепловим навантаженням.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності стягнення безпідставно отриманого майна у вигляді приєднаного теплового навантаження.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004. №1875-1У (далі - Закон № 1875), Законом України «Про теплопостачання»від 02.06.2006р. № 2633-1У (далі -Закон № 2633), Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997р. № 280-ВР (далі -Закон № 280), Порядком формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженим постановою КМУ від 10.07.2006р. № 955, Правилами розрахунків двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, затвердженими наказом Держбуду України від 08.09.2000р. № 191, зареєстрованими в Мін'юсті України 02.11.2000р. за № 776/4997, Нормами та вказівками про нормування витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КТМ 204 України 244-94 ( далі -КТМ-204).

Відповідно до ст.3 Закону № 1875 предметом регулювання є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

За приписами до ст. 19 Закону № 1875 відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Постачання теплової енергії (теплопостачання -господарська діяльність, пов»язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору ( ст. 1 Закону №2633).

Теплова енергія -товарна продукція, що виробляється на об»єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Так визначає Закон № 1875 термін «теплова енергія».

Теплова енергія, яка за змістом Закону є майном, була надана ПП «Віанна»Брянківському ТМО за період з 23.12.2009р. по 28.02.2010р. без укладання договору, про що зазначив позивач у своїй позовній заяві. За судовим рішенням у справі № 27/224/2011 було стягнуто з відповідача вартість отриманої теплової енергії, яка склалася із вартості газу у сумі 183 728,46 грн. При цьому, позивач просить суд стягнути з відповідача, посилаючись на приписи ст.ст.1212, 1213 ЦК України, вартість безпідставно набутого майна у вигляді приєднаного теплового навантаження.

Пунктом 1.5 Правил розрахунків двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, що приєднане теплове навантаження визначається технічними умовами на приєднання споживача та обумовлюється договором між теплопостачальною організацією та споживачем про використання теплової енергії та гарячої води, а кількість спожитої теплової енергії обчислюється теплолічильником або при його відсутності за розрахунком згідно з Правилами користування тепловою енергією.

Отже, підставою для нарахування та стягнення вартості приєднаного теплового навантаження є технічні умови, договір та розрахунок за показами тепло лічильника, а у разі його відсутності згідно з Правилами користування тепловою енергією.

Як вже зазначалося вище, договір між ПП «Віанна»та Брянківським ТМО на теплопостачання за спірний період не укладався, технічні умови взагалі відсутні в матеріалах справи, а наданий позивачем розрахунок ціни позову містить два показника: кількість газу 183728,46 грн. та приєднане теплове навантаження 138039,75, що дорівнює загалом 321768,21 грн. ( за двоставковим тарифом) (а.с.35).

Плата за одиницю приєднаного теплового навантаження включає в себе умовно-постійну частину витрат теплопостачальної організації на виробництво, транспортування та розподілення теплової енергії. Плата за фактичний об»єм спожитої теплової енергії компенсує умовно-змінну частину витрат теплопостачальної організації (п. 3.1 Правил).

Відповідно до п.3.2 Правил умовно-постійні витрати пов»язані з необхідністю підтримання в робочому стані джерел теплової енергії та теплових мереж, а також теплоспоживальних установок (ЦТП, бойлерних, абонентських вводів, внутрішньо будинкових систем) та включають витрати за такими статтями: сировина та матеріали для забезпечення технологічних процесів ( п.п.3.2.1); паливо (пп..3.2.2); покупна теплова енергія для технологічних потреб (п.п.3.2.3); електроенергія на технологічні потреби (п.п.3.2.4); оплата праці, роботи та послуги виробничого характеру сторонніх організацій, підготовка та освоєння нових потужностей, експлуатація машин та обладнання, загальновиробничі витрати, загальногосподарські витрати, позавиробничі (комерційні) витрати, зворотні відходи (п.п.3.2.5 Правил); відрахування обов»язкових платежів (п.п.3.2.6).

Тобто, приєднане теплове навантаження - це витрати теплопостачальної організації на виробництво, транспортування та розподілення теплової енергії.

Відповідно до ч. 1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов»язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов»язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За загальним положенням майном як особливим об»єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов»язки ( ст. 190 ЦК України).

Приписами ст. 139 ГК України визначено, що майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне значення, виробляються чи використовуються у діяльності суб»єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що поняття «приєднання теплового навантаження»не можна ототожнювати із поняттям «майно»у розумінні ст. 190 ЦК України та ст. 139 ГК України, а тому позовні вимоги щодо стягнення вартості безпідставно набутого майна у вигляді приєднаного теплового навантаження є такими, що задоволенню не підлягають.

Посилання позивача в обґрунтування даного позову на акти виконаних робіт з поставки теплової енергії за грудень 2009р.-лютий 2010р. та листи від 25.05.2010р. № 25/5, № 23/06 від 23.06.2010р., колегія суддів вважає неналежними доказами, оскільки вказані акти не підтверджують вартість приєднаного теплового навантаження, а також із актів вбачається, що поставка теплової енергії відбулася згідно умов договору № 14, якого в матеріалах справи немає.

Згідно постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2012р. у справі № 27/224/2011 з відповідача було стягнуто спожитої теплової енергії, яка склалася із вартості газу у розмірі 183728,46 грн.

Тому доводи апелянта щодо припинення провадження у даній справі на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України є помилковими, оскільки в даній справі іншій предмет спору.

Колегія суддів зазначає, що помилковим є надання преюдиціального значення оціночним судженням, зробленим судом при вирішенні іншої справи, ототожнення фактів, встановлених цим судом, з їх юридичною оцінкою. Тому колегія суддів вважає, що застосування господарським судом ч. 2 ст. 35 ГПК України в даному випадку є помилковим.

Стосовно застосування двоставкового тарифу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.1.2 Правил розрахунків двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що рішення про перехід до розрахунків між споживачами та теплопостачальними організаціями за двоставковими тарифами приймається місцевими органами виконавчої влади та самоврядування.

З матеріалів справи вбачається, що двоставковий тариф на послуги з централізованого опалення, які надає ПП «Віанна»Бряніквському територіальному медичному об»єднанню було погоджено відповідно до рішення виконкому Брянківської міської ради від 16.03.2010р. № 72, яке набрало чинності з моменту його прийняття.

Таким чином, застосування при розрахунку позову двоставкового тарифу є безпідставним, оскільки даний тариф почав діяти з 16.03.2010р. та не міг бути застосований у спірний період.

Слід зазначити, що прийняттю рішення виконкому про погодження двоставкового тарифу передувало надання Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області висновку № 14 від 11.03.2010р. щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат, пов»язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням теплової енергії та наданням послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, який визначений та є економічно обґрунтованим у розмірі 464,10 грн. за 1 Гкал, при умові ціни на природний газ для бюджетних установ з урахуванням цільової надбавки у розмірі 2% і тарифу на його транспортування і постачання, у розмірі 2182,66 грн./тим.м3 та який не містить посилання на вартість приєднаного теплового навантаження.

Відповідно до ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Юридична заінтересованість позивача в судовому процесі зобов»язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту обставину, що саме на даного відповідача має бути покладено відповідальність за порушення матеріального права.

Колегія суддів вважає, що позивач не довів позовних вимог, не підтвердив їх належними доказами та заявив позов, який не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Брянківського територіального медичного об»єднання на рішення господарського суду Луганської області від 20.08.2012р. у справі № 19/5014/1356/2012- задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 20.08.2012р. у справі № 19/5014/1356/2012- скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволені позовних вимог Приватного підприємства «Віанна»м.Луганськ до Брянківського територіального медичного об»єднання про стягнення 138039, 75 грн. - вартості безпідставно отриманого майна у вигляді приєднаного теплового навантаження - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Віанна»на користь Брянківського територіального медичного об»єднання м.Брянка Луганської області судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1380,50грн.

Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.А.Бойко

В.М.Татенко

Надр.5 прим:1 -у справу; 2, -позивачу;3-відповідачу;4 -ДАГС;5-ГС Луганс. обл.