Ухвала

від 16.08.2012 по справі 2а-2126/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2126/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Беспалова О.О.

суддів Губської О.А., Грибан І.О.,

при секретарі Маджар О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чейл Юкрейн" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2012 р. позовні вимоги було задоволено в повному обсязі.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами перевірки господарських операцій, проведених останнім з ТОВ "Райт Адвертайзінг" за грудень 2010 року, березень, квітень 2011 року. Підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість є визнання податковим органом взаємовідносин позивача з зазначеними контрагентами такими, що не відповідають вимогам закону, не спричиняють реального настання правових наслідків та являються нікчемними. Позивачем зазначено, що у період, який перевірявся, з ТОВ "Райт Адвертайзінг" було укладено договори № 2/12-2010/ЧЮ від 29.11.2010р. та № 27/01 від 01.04.2010р., які мали реальний характер, та за якими було виконано роботи та надано послуги використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку у фінансово - господарських взаємовідносинах з ТОВ "Самсунг Електронінгс Україна Компані" за договором № А/166/21-0510 від 05.05.2010р., а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

В період з 01.08.2011р. по 02.08.2011р. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі наказу № 2139 від 01.08.2011р. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Чейл Юкрейн" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Райт Адвертайзінг" за грудень 2010 року, березень, квітень 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за № 1401/18696, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму сумі 424526 грн., в тому числі за грудень 2010 на суму 76811 грн., за березень 2011 року на суму 239538 грн. та квітень 2011 року на суму 108177 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

Між ТОВ "Чейл Юкрейн" в особі директора ОСОБА_6, та ТОВ "Райт Адвертайзінг", в особі ОСОБА_3 укладено договір про виконання робіт № 2/12-2010 від 29.11.2010р., сума податку на додану вартість за яким відповідно до виписаних податкових накладних була включена до складу податкового кредиту за відповідні періоди.

До ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надійшов акт від ДПІ у Подільському районі м. Києва № 107/23-404/37334072 від 08.04.2011р. перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість ТОВ "Райт Адвертайзінг", в ході якої встановлено, що відповідно до податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб за березень 2011 року на підприємстві працює 1 особа, яка враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) фізично не могла здійснювати такий об'єм роботи, з огляду на що, неможливо встановити наявність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торговельних приміщень, транспорту та торговельного обладнання для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Відповідно до зазначеного акту перевірки операції між ТОВ "Райт Адвертайзінг" та контрагентами - постачальниками та покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Податковий орган дійшов висновку про те, що фінансово -господарські взаємовідносини між ТОВ "Чейл Юкрейн" та ТОВ "Райт Адвертайзінг" носять характер нікчемного правочину, оскільки даний правочин не відповідає обов'язковим умовам чинності правочину, а саме, частинам першій, третій та п'ятій ст. 203 ЦК України, так як суперечить моральним засадам суспільства, волевиявлення учасників правочину не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі, та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, у зв'язку з чим договори укладені між ТОВ "Чейл Юкрейн"та ТОВ "Райт Адвертайзінг" є нікчемними.

За результатами перевірки складено акт № 372/1-23-40-35791141 від 03.08.2011р.

На підставі акту перевірки № 372/1-23-40-35791141 від 03.08.2011р. було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001062304/0 від 25.08.2011р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 443 730,00 грн., у тому числі штрафні санкції у сумі 19 204,00 грн.

05.09.2011р. позивачем було подано до Державної податкової адміністрації у м. Києві скаргу на податкове повідомлення - рішення № 0001062304/0 від 25.08.2011р., яку рішенням про результати розгляду первинної скарги № 10683/10/25-114 від 04.11.2011р. залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

17.11.2011р. позивачем було подано до Державної податкової адміністрації України скаргу на податкове повідомлення - рішення № 0001062304/0 від 25.08.2011 та рішення № 10683/10/25-114 від 04.11.2011, яку рішенням про результати розгляду повторної скарги № 976/6/10-245 від 16.01.2012 залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення та рішення без змін.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Згідно з п. 4 ст. 7 КАС України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

При розгляді справи судом першої інстанції було перевірено чи мали операції між позивачем та ТОВ "Райт Адвертайзінг" реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих від ТОВ "Райт Адвертайзінг" товарів та послуг.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, у періоді, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ "Райт Адвертайзінг" за договорами № 2/12-2010/ЧЮ від 29.11.2010р. та № 27/01 від 01.04.2010р., предметом яких є виконання робіт із виготовлення продукції за завданням замовника та здійснення поставки зазначеної продукції на умовах, що вказані у додатках.

До договору № 2/12-2010/ЧЮ від 29.11.2010р. позивачем та ТОВ "Райт Адвертайзінг" були складенні та підписані додаток № 1 від 29.11.2010р. з доповненням № 1, додаток № 2 від 29.11.2010р. з доповненням № 1, додаток № 3 від 29.11.2010р. з доповненням № 1, додаток № 4 від 22.12.2010р. з доповненням № 1, додаток № 5 від 14.02.2011р. з доповненням № 1, додаток № 6 від 14.02.2011р. з доповненням № 1, додаток № 7 від 10.03.2011р. з доповненням № 1, в яких викладено завдання за яким ТОВ "Райт Адвертайзінг" має здійснювати виготовлення продукції та умови поставки, а саме, здійснення монтажу виготовленої продукції.

Разом з тим, до договору № 27/01 від 01.04.2010р. були складенні та підписані додаток № 1 від 01.04.2011р. та додаток № 2 від 01.04.2011р. в яких викладено завдання за яким ТОВ "Райт Адвертайзінг" має здійснювати виготовлення продукції та умови поставки, а саме, здійснення монтажу виготовленої продукції.

Колегія суддів зазначає, що факт поставки товару за договорами № 2/12-2010/ЧЮ від 29.11.2010р. та № 27/01 від 01.04.2010р. підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками - фактурами.

Факт здійснення оплати за поставний товар та надані послуги підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. та за період з 01.03.2011р. по 30.04.2011р. та платіжними дорученнями № 599 від 27.12.2010р., № 536 від 0912.2010р., № 558 від 14.12.2010р., № 188 від 22.03.2011р., № 184 від 22.03.2011р., № 203 від 28.03.2011р., № 267 від 13.04.2011р., № 304 від 27.04.2011р., № 338 від 05.05.2011р., № 216 від 29.03.2011р.

У подальшому виконанні ТОВ "Райт Адвертайзінг" роботи по договорах № 2/12-2010/ЧЮ від 29.11.2010р. та № 27/01 від 01.04.2010р. були використані позивачем у власній господарській діяльності, а саме, у взаємовідносинах з ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані" за договором № А/166/21-0510 від 05.05.2010р., предметом якого є надання комплексу рекламних, інформаційних та організаційних послуг спрямованих на привернення уваги до товарів торгової марки ".

Крім того, з метою перевірки реальності правовідносин позивача з ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані" судом першої інстанції було направлено запит до ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані".

На вказаний запит ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані" повідомило суд, що 05.05.2010р. було укладено договір № А/166/21-0510 з позивачем, згідно якого ТОВ замовило у позивача комплекс рекламних, інформаційних та організаційних послуг спрямованих на привертання уваги до товарів торгової марки "Samsung", продаж яких є основною діяльністю ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані" та про те, що воно цінує співробітництво з позивачем та планує продовжувати його надалі, та надало копії додактків та доповнень до договору №А/166/21-0510 від 05.05.2010, видаткових накладних, рахунків та платіжних доручень.

Колегія суддів вважає, що вказаною відповіддю ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані", наявними в матеріалах справи додатками та доповненнями до договору, видатковими накладними, рахунками та платіжними дорученнями підтверджується факт наявності у позивача фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "Самсунг Електронінгс Україна Компані" за договором № А/166/21-0510 від 05.05.2010р.

Крім того, надання послуг за договорами № 2/12-2010/ЧЮ від 29.11.2010р. та № 27/01 від 01.04.2010р. та подальше використання отриманих послуг позивачем у власній господарській діяльності, а саме при взаємовідносинах з ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані" за договором № А/166/21-0510 від 05.05.2010р. підтверджується наявними в матеріалах справи фотографіями рекламних носіїв - конструкцій з логотипами торгової марки".

Разом з тим, у відповідь на судовий запит ДПІ у Подільському районі м. Києва супровідним листом № 590/9/15-209 від 22.09.2012р. було надано декларацію з податку на додану вартість ТОВ "Райт Адвертайзінг" за грудень 2010 року, за березень та квітень 2011 року, з яких вбачається, що ТОВ "Райт Адвертайзінг" було відображено у податковій звітності операції з позивачем. Також в зазначеному листі вказано про те, що ТОВ "Райт Адвертайзінг" сплачувався податок на додану вартість за грудень 2010 року, березень та квітень 2011 року.

Судом першої інстанції було допитано у якості свідка ОСОБА_4, який є директором ТОВ "Райт Адвертайзінг", який підтвердив надання позивачу послуг з виготовлення рекламної продукції, зокрема стендів, складання та підписання відповідних документів. Також, він зазначив про те, що для виконання зобов'язань за договорами укладеними з позивачем закуповувався матеріал та укладались договори з субпідрядниками на виконання відповідних робіт, які у тому числі здійснювали транспортування виготовленої продукції до відповідного магазину, в якому здійснювалось монтування відповідних конструкцій, після чого змонтована продукція передавалась у встановленому договором порядку позивачу.

Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Райт Адвертайзінг" за договорами № 2/12-2010/ЧЮ від 29.11.2010р. та № 27/01 від 01.04.2010р.

Необґрунтованість посилань відповідача на акт № 107/23-404/37334072 від 08.04.2011р. перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість ТОВ "Райт Адвертайзінг", зумовлюється тим, що відповідачем не надано доказів того, що підчас проведення перевірки за результатами якої складено зазначений акт досліджувались правовідносини позивача з ТОВ "Райт Адвертайзінг", а з фактів які відповідно до акту перевірки № 372/1-23-40-35791141 від 03.08.2011р. встановлено актом № 107/23-404/37334072 від 08.04.2011р., вбачається, що правовідносини позивача з ТОВ "Райт Адвертайзінг" при проведенні перевірки ТОВ "Райт Адвертайзінг" не досліджувались.

Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на те, що позивачем не надано "завдання" за яким відповідно до умов договору № 2/12-2010/ЧЮ від 29.11.2010р. мало здійснювати виготовлення та поставку продукції ТОВ "Райт Адвертайзінг" та документів стосовно виконання взятих на себе зобов'язань, приймання їх замовником та на підтвердження здійснення оплати по договору № А/166/21-0510 від 05.05.2011р. з ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані" спростовуються наявними в матеріалах справи додатками з відповідними доповненнями складеними до договорів укладених позивачем з ТОВ "Райт Адвертайзінг", в яких викладені відповідні завдання та наданими позивачем та ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані" додатками та доповненнями до договору № А/166/21-0510 від 05.05.2010р., видатковими накладними, рахунками та платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи.

Необґрунтованість посилань відповідача на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження транспортування товару отриманого від ТОВ "Райт Адвертайзінг" за договорами № 2/12-2010/ЧЮ від 29.11.2010р. та № 27/01 від 01.04.2010р. зумовлюється тим, що у позивача зазначених документів і не могло бути в наявності, оскільки відповідно до умов зазначених договорів передача виготовленої продукції відбувається після здійснення її монтажу, що підтверджується поясненнями наданими директором ТОВ "Райт Адвертайзінг", який зазначив що доставку продукції здійснювали субпідрядники, а передача виготовленої продукції відбувалась після здійснення її монтажу.

Пунктом 1.7 ст. 1 ЗУ "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, крім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону встановлено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги). У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Підпунктом "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки реальність та товарність господарських операцій між позивачем ТОВ "Райт Адвертайзінг" за договорами № 2/12-2010/ЧЮ від 29.11.2010р. та № 27/01 від 01.04.2010р. було встановлено, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у позивача було право на формування податкового кредиту по операціях з ТОВ "Райт Адвертайзінг" за договорами № 2/12-2010/ЧЮ від 29.11.2010 та № 27/01 від 01.04.2010р.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки спірна постанова прийнята встановленими межами повноважень, що надані чинним законодавством України, з урахуванням всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2012 р. відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим не має підстави для її скасування та постановлення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чейл Юкрейн" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення, а судове рішення без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.