Ухвала

від 21.08.2012 по справі 2а-17095/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17095/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі: Лелюх М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, треті особи: кредитна спілка «Турбота», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, треті особи: кредитна спілка «Турбота», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ, Розпорядженням № 338 від 09.06.11 року, схвалено рішення члена комісії в.о. директора Департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ від 06.06.2011 року № 64-КС про виключення інформації про кредитну спілку «Турбота»при Міжнародній організації Жіноча громада з Державного реєстру фінансових установ та анулювано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи у зв'язку з систематичним невиконанням кредитною спілкою заходів впливу, застосованих Держфінпослуг.

Позивач вважаючи, вказане вище рішення відповідача незаконним звернувся з позовом до суду про його скасування.

Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Статтею 20 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»визначено форми державного регулювання ринків фінансових послуг.

В пункті 1 частини 1 зазначеної норми Закону визначено, що державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється, зокрема шляхом ведення державних реєстрів фінансових установ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»Держфінпослуг у межах своєї компетенції здійснює реєстрацію та веде Державний реєстр фінансових установ (далі - Реєстр).

Порядок ведення Реєстру визначено Положенням про Державний реєстр фінансових установ, затвердженим розпорядженням Держфінпослуг від 28.08.2003 року № 41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.09.2003 року за № 797/8118.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає порядок внесення інформації про кредитні спілки до Реєстру є Положення про внесення інформації про кредитні спілки до Державного реєстру фінансових установ, затверджене розпорядженням Держфінпослуг від 22.06.2004 року №1099, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 07.07.2004 року за №847/9446.

Відповідно до змісту абзацу 3 пункту 1 розділу І Положення про Державний реєстр фінансових установ, унесення інформації про фінансову установу до Реєстру - це врегульована нормативно-правовими актами діяльність Держфінпослуг, яка здійснюється шляхом унесення інформації про юридичну особу до Реєстру для набуття нею статусу фінансової установи, виключення інформації про фінансову установу з Реєстру, а також учинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Положенням, шляхом унесення інформації до Реєстру.

При цьому, схвалення Держфінпослуг, як колегіальним органом, рішень директорів департаментів Держфінпослуг про внесення інформації щодо юридичної особи до Державного реєстру фінансових установ або виключення такої інформації, а також рішень про видачу, анулювання, зупинення або поновлення ліцензій на надання фінансових послуг передбачено та віднесено до її виключної компетенції підпунктом 5 пункту 10 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2010 року № 157.

Згідно з пунктом 34 розділу V Положення про внесення інформації про кредитні спілки до Державного реєстру фінансових установ рішення про виключення інформації про кредитну спілку з Реєстру та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи може бути прийняте Держфінпослуг за наявності підстав, зазначених у пункті 1 розділу VIII Положення про Державний реєстр фінансових установ. Підставою для виключення інформації про кредитну спілку з Реєстру також може бути, зокрема, систематичне невиконання заходів впливу, застосованих Держфінпослуг до кредитної спілки.

Як вбачається з матеріалів справи, систематичність невиконання заходів впливу, застосованих Держфінпослуг до Спілки, виникла в зв'язку з тим, що нею не виконувались вимоги розпоряджень Держфінпослуг про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги, а саме: від 11.12.2009 р. № КС-432/09-90; від 29.12.2009 р. № КС-432/09-125; від 12.08.2010 р. № КС-431/10-237; від 28.12.2010 р. № КС-431/10-396.

Відповідно до абзацу 5 пункту 3 розділу IV Положенням про Державний реєстр фінансових установ загальний порядок ведення Реєстру включає, зокрема, оформлення і видачу свідоцтва про реєстрацію фінансової установи.

Згідно пункту 8 розділу І Положення про Державний реєстр фінансових установ документом, що підтверджує статус фінансової установи, є свідоцтво про реєстрацію фінансової установи.

Таким чином, виключення фінансової установи з Реєстру позбавляє її статусу фінансової установи та можливості мати діюче свідоцтво про реєстрацію фінансової установи.

Згідно з пунктом 3 розділу І Положення про внесення інформації про кредитні спілки до Державного реєстру фінансових установ, свідоцтво про реєстрацію фінансової установи оформлюється Держфінпослуг та видається без зазначення в ньому строку дії і втрачає чинність після прийняття Держфінпослуг рішення про виключення інформації про кредитну спілку з Реєстру та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи.

Отже, чинним законодавством прямо визначено повноваження Держфінпослуг щодо анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи.

Також слід відзначити, що Держфінпослуг до Спілки було застосовано не захід впливу, із переліку тих, що визначені в статті 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а застосовано одну із форм державного регулювання, що визначена в частині 1 статті 20 цього Закону, а саме: виключення інформації про фінансову установу з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи.

Згідно із частиною 3 статті 9 Закону України «Про кредитні спілки»визначає, що ліквідація кредитної спілки провадиться, в тому числі, за рішенням її вищого органу управління; за рішенням суду, в тому числі в разі заняття діяльністю без відповідної ліцензії чи діяльністю, забороненою законом, в разі неплатоспроможності кредитної спілки, в інших випадках, передбачених законом, за поданням Уповноваженого органу, позовом членів або кредиторів кредитної спілки.

Отже, якщо позивач вважає за доцільне порушити питання про ліквідацію спілки, в нього як у члена останньої відповідно до закону є відповідне право.

В той же час, самостійне виключення відповідачем спілки з реєстру не пов'язується з ліквідацією цієї спілки.

Згідно з положенням частини 1 статті 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється, зокрема, щодо інших ринків фінансових послуг спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, тобто Держфінпослуг.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом: 1) ведення державних реєстрів фінансових установ та ліцензування діяльності з надання фінансових послуг; 2) нормативно-правового регулювання діяльності фінансових установ; 3) нагляду за діяльністю фінансових установ; 4) застосування уповноваженими державними органами заходів впливу; 5) проведення інших заходів з державного регулювання ринків фінансових послуг.

Держфінпослуг здійснювала та здійснює нагляд за діяльністю кредитних спілок, в тому числі кредитною спілкою «Турбота», в межах своєї компетенції та повноважень, передбачених законодавством, зокрема, Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Положенням про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2010 року № 157 та Законом України «Про кредитні спілки».

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу -необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 -відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.