Постанова

від 31.07.2012 по справі 2а-6619/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 липня 2012 року 11 год. 21 хв. № 2а-6619/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представників: позивача -Кожушка А.В. (довіреність від 19.09.2011р. № 23/А/1), відповідача -Мороза О.Г. (довіреність від 14.05.2012р. № 29/9/10-130), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (процесуальним правонаступником якої є Окружна державна податкова служба -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 січня 2012 року № 0000130700, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»(далі -ТОВ «АСТІ (Україна)», позивач) з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (процесуальним правонаступником якої є Окружна державна податкова служба -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби)(далі -СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 січня 2012 року № 0000130700.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта позапланової документальної невиїзної перевірки від 04.11.2011р. № 973/40-40/7/20027449 з приводу того, що фінансово-господарські відносини з купівлі-продажу товару (зерно, насіння соняшнику) між ТОВ «АСТІ (Україна)»і ТОВ «Синктоп»(ідентифікаційний код 36057465), ПП «Монте Негро» (код ЄДРПОУ 35513562) нібито є «нікчемними», і що в свою чергу, на думку податківців, призвело до завищення сум бюджетного відшкодування ПДВ за вересень, листопад 2008 року на загальну суму 309 664, 16 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ «Синктоп»), є протиправними та необґрунтованими. Зокрема, усі укладені між позивачем та ТОВ «Синктоп», які мали законодавчо встановлений обсяг правосуб'єктності, договори відповідають вимогам чинного законодавства України, є реальними та спрямованими на настання відповідних правових наслідків, а тому у податкового органу не було підстав вважати їх нікчемними, в тому числі, в силу не наділення законодавцем податкової інспекції компетенцією на вчинення таких дій.

Позивач також наголошує на тому, що Закон України «Про податок на додану вартість»: по-перше, не визначає зв'язок права на отримання податкового кредиту та відшкодування ПДВ з бюджету за результатами розрахунків з постачальниками (в даному випадку - ТОВ «Синктоп») із недекларуванням або несплатою ПДВ таким постачальником, за наявності при цьому всіх первинних документів бухгалтерського і податкового обліку та в разі фактичного здійснення господарської операції, по-друге, не передбачає обов'язку перевірки контрагента покупцем на предмет відповідності його діяльності вимогам чинного законодавства. Крім того, станом на день складання спірного податкового повідомлення-рішення, не існувало жодного рішення суду, яким було б доведено наявність умислу з боку посадових осіб ТОВ «Синктоп»на вчинення будь-яких злочинних діянь при укладенні і виконанні спірних правочинів. Зокрема, у відповідності до позиції Верховного Суду України (постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними») при кваліфікації правочинів за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, поставлений у кримінальній справі. За таких обставин, матеріали кримінальної справи № 641, на які в своєму Акті перевірки посилається відповідач, а саме: протокол допиту директора ТОВ «Синктоп»ОСОБА_4, не є достатнім доказом недійсності фінансово-господарських взаємовідносин позивача з таким контрагентом. Зважаючи на вищевикладене, позивач вважає, що ним правомірно було віднесено до складу податкового кредиту в серпні, жовтні 2008 року та відповідно до бюджетного відшкодування за вересень, листопад 2008 року загальну суму ПДВ в розмірі 309 664, 16 грн. за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Синктоп».

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в ході проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «АСТІ (Україна)»встановлено, що позивачем в порушення вимог законодавства було завищено податковий кредит за серпень 2008 року на суму 3 963, 48 грн. та за жовтень 2008 року на суму 305 700, 68 грн. (всього на загальну суму 309 664, 16 грн.) на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Синктоп», що призвело до завищення розміру бюджетного відшкодування за вересень і листопад 2008 року на аналогічні суми. Зокрема, відповідач наголошує на тому, що фактично придбання товару позивачем у його контрагента - ТОВ «Синктоп»не відбувалося, а здійснювалося лише оформлення первинних документів, що підтверджується зазначеними в Акті перевірки від 04.11.2011р. № 973/40-40/7/20027449 документами. Також при укладенні спірних правочинів було відсутнє вільне волевиявлення його учасників, а тому в силу закону відповідач вважає такі правочини недійсними, через невідповідність їх загальним умовам дійсності правочинів.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судових засіданнях заперечували проти позовних вимог в повному обсязі та просили відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях, поданих до суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

ТОВ «АСТІ (Україна)»(ідентифікаційний код 20027449) було зареєстровано як юридичну особу 14 січня 1997 року Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією, 01 січня 2011 року у зв'язку із зміною місцезнаходження Товариству було видано нове Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, про що Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 1 074 107 0030 001481.

ТОВ «АСТІ (Україна)»було взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 29 липня 1997 року за № 1674, станом на момент складання Акта перевірки від 04.11.2011р. № 973/40-40/7/20027449 перебувало на обліку в СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП ( згідно довідки відповідача від 16.03.2011р. № 234/29-019 про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП, відомості з Акта документальної перевірки позивача).

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 04 квітня 2011 року № 100331135 (форма № 2-ПДВ) (серія НБ № 320464) ТОВ «АСТІ (Україна)»зареєстровано в якості платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 200274426590), дата первинної реєстрації 24 вересня 1999 року, яке на момент розгляду даної справи судом чинне.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 284931 від 28.04.2011р. та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА 137287 станом на 07 травня 2012 року до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься, зокрема: 51.90.0 Інші види оптової торгівлі, 51.21.0 Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, 15.41.0 Виробництво нерафінованих олії та жирів, 15.42.0 Виробництво рафінованих олії та жирів, 51.18.0 Посередництво в спеціалізованій торгівлі іншими товарами.

Відповідно до ліцензії Міністерства аграрної політики України серії АВ № 306426 від 26.01.2007р. ТОВ «АСТІ (Україна)»надано право протягом періоду з 26.01.2007р. по 26.01.2012р. на здійснення торгівлі зерном, насінням та кормами для тварин.

Відповідач відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України провів позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»(код за ЄДРПОУ 20027449) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ПП «Монте Негро»(код ЄДРПОУ 35513562) та ТОВ «Синктоп»(код ЄДРПОУ 36057465) за липень, серпень, вересень, жовтень 2008 року, за результатами якої було складено Акт від 04.11.2011р. № 973/40-40/7/20027449.

При складанні цього Акта перевірки були використанні наступні документи та відомості: постанова ст. слідчого в ОВС 4 відділу 1 Управління Головного слідчого управління СБ України майора юстиції Ладонька Д.Л. від 21.10.2011р. про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства; копія протоколу допиту ОСОБА_6 від 05.07.2011р.; копія протоколу допиту ОСОБА_4 від 01.07.2011р., електронна копія акта документальної невиїзної перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»(код 20027449) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків з ПП «Монте Негро»(код ЄДРПОУ 35513562) за липень, серпень, вересень 2008 року, від 23.12.2010р. № 4636/23-12/20027449; дані податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «АСТІ (Україна)»згідно інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2008 року; дані додатку № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»до податкової декларації з податку на додану вартість згідно інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2008 року; інформація, що міститься в базі даних АРМ «Звіт», АРМ «Аудит», АРМ «Розширений пошук у схемах, що використовуються суб'єктом господарювання з метою мінімізації об'єктів оподаткування та ухилення від сплати податків», АІС «Облік», АІС «Податки», база даних ТАХ.

За результатами аналізу наведених матеріалів перевіряючим було встановлено наступне. Головним слідчим управлінням СБ України розслідується кримінальна справа за обвинуваченням громадянина України ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, в ході розслідування якої стало відомо причетність ОСОБА_7 до реєстрації суб'єктів господарської діяльності - ПП «Монте Негро» (код ЄДРПОУ 35513562) та ТОВ «Синктоп»(код ЄДРПОУ 36057465), з метою прикриття незаконної діяльності, а саме: переведення безготівкових коштів в готівку та несплати обов'язкових платежів до держави бюджету.

Протягом липня - серпня 2008 року ОСОБА_7 від імені ПП «Монте-Негро»і ТОВ «Синктоп»уклав з ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»договори поставок сільськогосподарської продукції. При цьому до Договорів були внесені відомості, що не відповідають дійсності, а саме: зобов'язання ПП «Монте Негро»поставити ТОВ «АСТІ (Україна)»сільськогосподарську продукцію на суму 1 679 990, 13 грн. та зобов'язання ТОВ «Синктоп»поставити ТОВ «АСТІ (Україна)»сільськогосподарську продукцію на суму 1 857 984, 94 грн.

У подальшому, ОСОБА_7 за готівкові кошти закуповував у фізичних і юридичних осіб Миколаївської, Херсонської, Одеської та інших областей сільськогосподарську продукцію по заниженими цінами без складання первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів. На цю сільськогосподарську продукцію ОСОБА_8 організував складання та підписання від імені ОСОБА_6 і ОСОБА_4 фінансово-господарських та бухгалтерських документів (товарно-транспортних накладних, видаткових та податкових накладних, рахунків-фактур). Відповідно до зазначених документів, у подальшому ця продукція постачалась до приймальних пунктів ТОВ «АСТІ (Україна)».

При цьому ОСОБА_7 у фінансово-господарських та бухгалтерських документах ПП «Монте Негро»і ТОВ «Синктоп»до ціни сільськогосподарської продукції поставленої до ТОВ «АСТІ (Україна)»додавався податок на додану вартість, який фактично не сплачувався ні ПП «Монте Негро»і ТОВ «Синктоп», ні виробниками сільськогосподарської продукції. За отриману сільськогосподарську продукцію, на підставі наданих ОСОБА_7 підроблених товарно-супровідних документів ПП «Монте Негро»і ТОВ «Синктоп», ТОВ «АСТІ (Україна)»протягом липня - жовтня 2008 року перерахувало кошти на загальну суму 3 537 975,07 грн. (в т.ч. податок на додану вартість).

В ході розслідування кримінальної справи № 641 за обвинуваченням ОСОБА_7 слідчим відділу Управління СБ України в Миколаївській області старшим лейтенантом Тужловим Р.Ю. в якості свідка був допитаний ОСОБА_4, який пояснив, що здійснив реєстрацію ТОВ «Синктоп»за винагороду без мети зайняття господарською діяльністю юридичної особи, як засновник та директор фінансово-господарської діяльності від імені Товариства не здійснював, печатку даного підприємства не мав. Аналогічні свідчення були відібрані старшим слідчим в ОВС 4 відділу 1 Головного слідчого управління СБ України майором юстиції Ладонько Д.Л. у ОСОБА_6, який значиться як директор ПП «Монте Негро».

Крім того, згідно даних додатку № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість відповідно до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»було встановлено, що ТОВ «АСТІ (Україна)»було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по господарських відносинах з ПП «Монте Негро»(код ЄДРПОУ 35513562) на суму ПДВ в розмірі 283 031, 31 грн., в тому числі в липні 2008 року на суму ПДВ 275 045, 16 грн., в серпні 2008 року на суму ПДВ 7 986, 15 грн.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»(код за ЄДРПОУ 20027449) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків з ПП «Монте Негро»(код 35513562) за липень, серпень, вересень 2008 року. В ході проведення вказаної перевірки встановлено порушення ТОВ «АСТІ (Україна)»вимог пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок па додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 283 031, 00 грн., в тому числі за липень 2008 року на суму 275 045, 00 грн., за серпень 2008 року на суму 7 986, 00 грн. та завищення суми що підлягає бюджетному відшкодування в розмірі 283 031,00 грн., в тому числі за серпень 2008 року на суму 275 045, 00 грн., за вересень 2008 року на суму 7 986, 00 грн. За результатами перевірки складено акт від 23.12.2010р. № 4636/23-12/20027449 та винесено податкове повідомлення рішення форми «В1»за № 0009812312/0 від 31.12.2010р. з податку на додану вартість на загальну суму 424 547,00 грн., яким зменшено бюджетне відшкодування на суму 283 031, 00 грн., та нараховані штрафні санкції на суму 141 516, 00 грн. (В подальшому, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2012 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2011 року по справі № 2а-8703/11/2670 за позовом ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, третя особа: СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, - про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 31 грудня 2010 року № 0009812312/0 скасовано, позов задоволено повністю. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2012 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2012 року (справа № К/9991/23834/12), що підтверджується наявними матеріалами справи).

Також згідно даних додатку № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість відповідно до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»було встановлено, що ТОВ «АСТІ (Україна)»було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по господарських відносинах з ТОВ «Синктоп»(код ЄДРПОУ 36057465) на суму ПДВ в розмірі 309 664, 16 грн., а саме: в серпні 2008 року на суму ПДВ 3 963, 48 грн., в жовтні 2008 року на суму ПДВ 305 700, 68 грн.

На підставі вищевикладеного працівник відповідача прийшов до висновків, що дані факти свідчать про те, що ТОВ «Синктоп»(ЄДРПОУ 35513562) та ПП «Монте Негро»(код ЄДРПОУ 35513562) були зареєстровані без наміру здійснення підприємницької діяльності та про відсутність наміру створення правових наслідків між ТОВ «АСТІ (Україна)»та вказаними підприємствами, в тому числі щодо сплати до державного бюджету належних сум податків та зборів (обов'язкових платежів), тобто такі угоди носять фіктивний характер. Таким чином, правочини, зокрема, між ТОВ «Синктоп»та ТОВ «АСТІ (Україна)»здійснені без мети настання реальних наслідків, без волевиявлення уповноважених осіб підприємств (постачальників), а отже, зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1, 3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 цього Кодексу не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. На думку перевіряючого ТОВ «АСТІ (Україна)»були порушені вимоги ст. 228 Цивільного кодексу України щодо заборони укладення правочину, який порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідною бюджету, тобто нікчемний, в зв'язку з чим відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та право перевіряємого Товариства на податковий кредит з ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних та наданих ТОВ «Синктоп»і ПП «Монте-Негро»на виконання таких угод, не виникає.

Як наслідок в розділі 4 «Висновок»Акта від 04.11.2011р. № 973/40-40/7/20027449 перевіряючий встановив порушення ТОВ «АСТІ (Україна)»вимог п. 1.8 ст. 1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п 7.4, пп. 7.5.1, пп. 7.7.1 пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення Товариством суми податкового кредиту в розмірі 309 664, 16 грн., а саме: в серпні 2008 року на суму ПДВ 3 963, 48 грн., в жовтні 2008 року на суму ПДВ 305 700, 68 грн., і відповідно до завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ в розмірі 309 664, 16 грн., яка підлягає зменшенню, в тому числі у вересні 2008 року на суму ПДВ 3 963, 48 грн. та у листопаді 2008 року на суму ПДВ 305 700, 68 грн.

18 листопада 2011 року СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП на підставі Акта 04.11.2011р. № 973/40-40/7/20027449 прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000840700, яким згідно із п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та відповідно до п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 цього Кодексу за порушення вимог п. 1.8 ст. 1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п 7.4, пп. 7.5.1, пп. 7.7.1 пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, зменшила ТОВ «АСТІ (Україна)»суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 309 664, 00 грн., в тому числі 3 963, 00 грн. за звітний період вересень 2008 року по податковій декларації (вх. № 283037 від 20.10.2008р.) та 305 701, 00 грн. за звітний період листопад 2008 року по податковій декларації (вх. № 367367 від 22.12.2008р.), та нарахувала штрафні (фінансові) санкції за кожний податковий період на суми 1 981, 50 грн. і 152 850, 50 грн.

Згідно рішення ДПА у м. Києві від 27.01.2012 року № 922/10/25-114 за результатами розгляду первинної скарги ТОВ «АСТІ (Україна)», податкове повідомлення-рішення від 18.11.2011р. № 0000840700 було скасоване в частині штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 77 416, 00 грн., а в іншій частині -залишено без змін.

Як наслідок на підставі зазначених Акта документальної перевірки і Рішення про результати розгляду первинної скарги платника податків на податкове повідомлення-рішення від 18.11.2011р. № 0000840700, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було прийняте нове податкове повідомлення-рішення № 0000130700 від 27 січня 2012 року, яким ТОВ «АСТІ (Україна)»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 309 664, 00 грн., в тому числі 3 963, 00 грн. за звітний період вересень 2008 року і 305 701, 00 грн. за звітний період листопад 2008 року, та нараховані штрафні (фінансові) санкції за кожний податковий період на суми 990, 75 грн. і 76 425, 25 грн.

Згідно рішення ДПА України від 13.04.2012р. № 6659/6/10-2115 за результатами розгляду повторної скарги ТОВ «АСТІ (Україна)»залишено без змін спірне податкове повідомлення-рішення № 0000130700 від 27.01.2012р., з урахуванням рішення ДПА у м. Києві від 27.01.2012 року № 922/10/25-114, а скаргу підприємства -без задоволення.

При вирішення даного спору суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин та визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету) (далі -Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Обов'язкові реквізити податкової накладної визначені в підпункті 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Абзацом першим підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 233/2037, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин)(далі -Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом п'ятим Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість (п. 6.2 Порядку).

В свою чергу, згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону № 168/97-ВР «бюджетне відшкодування»- сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначається п. 7.7 ст. 7 цього Закону.

Зокрема, у відповідності до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, Законом № 168/97-ВР визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту і, як наслідок, заявлення сум податку на додану вартість до бюджетного відшкодування, зокрема це відсутність зв'язку операцій, за наслідками яких і формуються відповідні показники, з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності учасників операції, відсутність податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ -документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні»(п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит і, як наслідок, сума бюджетного відшкодування, формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Таким чином, податковий кредит і, як наслідок, сума бюджетного відшкодування, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також було встановлено, що між ТОВ «АСТІ (Україна)»(Покупець) та ТОВ «Синктоп»(Продавець) в місті Миколаєві було укладено ряд типових договорів поставки зерна, відповідно до яких Продавець зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити товар на умовах передбачених даними Договорами (п. 1.1 Договору), а саме: договір від 28.08.2008р. № 185/11-40770 на поставку 26,720 тон пшениці 5 класу врожаю 2008 року, українського походження; договір від 01.10.2008р. № 500/11-41612 на поставку 220,0 тон насіння соняшнику врожаю 2008 року, українського походження; договір від 03.10.2008р. № 500/11-41633 на поставку 100,0 тон насіння соняшника врожаю 2008 року, українського походження; договір від 03.10.2008р. № 500/11-41635 на поставку 50,0 тон насіння соняшнику врожаю 2008 року, українського походження; договір від 03.10.2008р. № 500/11-41634 на поставку 100,0 тон насіння соняшнику врожаю 2008 року, українського походження; договір від 06.10.2008р. № 500/11-41654 на поставку насіння соняшнику 200,0 тон врожаю 2008 року, українського походження; договір від 06.10.2008р. № 500/11-41662 на поставку 200,0 тон насіння соняшнику врожаю 2008 року, українського походження; договір від 06.10.2008р. № 500/11-41663 на поставку 450,0 тон насіння соняшнику врожаю 2008 року, українського походження.

Кількість (вага), ціна Товару визначається у кожному Договорі окремо. Кінцева кількість (вага) Товару визначається під час переважування транспорту в пункті призначення, згідно з п. 4.1 розд. 4 Договору, та відображається у відомостях (реєстрах) експедитора Покупця (за умовами Договору від 28.08.2008р. № 185/11-40770), або визначається згідно зі складськими квитанціями на зерно, що видаються Елеватором, зазначеного у п. 4.1 Договору (за умовами інших Договорів).

Якість Товару, що постачається, повинна відповідати вимогам діючого в Україні ДСТУ 3768:2004 та мати показники, перелік яких визначається у кожному Договорі окремо в залежності від типу такого Товару, та підтверджуватися складськими квитанціями на зерно та/або картками аналізу зерна за відповідною формою, що видається Елеватором.

У відповідності до п. 4 вказаних Договорів Продавець здійснює поставку Товару в повному об'ємі наступним чином:

- на умовах «СРТ (поставка оплачена до …) -Миколаївський морський торгівельний порт, склад СК «Агроконтракт»в строк обумовлений Договором від 28.08.2008р. № 185/11-40770. Поставка здійснюється Продавцем за допомогою автомобільного транспорту;

- на умовах (франко-елеватор) -ЗАТ «Казанківське ХПП», Миколаївська обл. (в редакції Інкотермс 2000 року), в строк обумовлений Договорами від 01.10.2008р. № 500/11-41612, від 03.10.2008р. № 500/11-41634, від 06.10.2008р. № 500/11-41654;

- на умовах (франко-елеватор) -ТОВ «Елеватор «Прометей», Миколаївська обл., Новобузький район, с. Шевченково (в редакції Інкотермс 2000 року), в строк обумовлений Договорами від 03.10.2008р. № 500/11-41613, від 06.10.2008р. № 500/11-41663;

- на умовах (франко-елеватор) -ДП «Снігурівське КХП», Миколаївська обл. (в редакції Інкотермс 2000 року), в строк обумовлений Договором від 03.10.2008р. № 500/11-416353;

- на умовах (франко-елеватор) -ВАТ ДП ДАК «Хліб України»«Новополтавський елеватор», Миколаївська обл. (в редакції Інкотермс 2000 року), в строк обумовлений Договором від 06.10.2008р. № 500/11-41662;

Датою поставки Товару є дата його приймання Експедитором в пункту розвантаження (за умовою Договору № 185/11-40770), або складських квитанцій на зерно, що видаються Елеватором на ім'я Покупця; картками аналізу зерна (форми № 47), виданих Елеватором на вимогу Покупця (за умовами інших Договорів).

Порядок розрахунків встановлено у п. 5 Договорів. Зокрема, Покупець здійснює оплату 100% вартості поставленого Товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Продавця у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку Продавця, протягом 3-х банківських днів від дати отримання наступних документів: оригіналів або копій товарно-транспортних накладних з відміткою СК «Агроконтракт»про приймання Товару (за умовою Договору № 185/11-40770), та/або оригіналів рахунків-фактур із зазначенням відповідних реквізитів; оригіналів видаткових і податкових накладних, виписаних у відповідності до діючого законодавства України на 100% вартості поставленого Товару; складських квитанцій на зерно, що видаються Елеватором на ім'я Покупця; картками аналізу зерна (форми № 47), виданих Елеватором на вимогу Покупця (за умовами інших Договорів).

Витрати, пов'язані із зберіганням Товару до дати його передачі Покупцеві, а також доведення його до вимог якості, зазначених в пп. 2.2 Договорів сплачується самим Покупцем. Оплата вважається здійсненою в момент списання коштів з банківського рахунку Покупця.

Факт поставки (в тому числі транспортування до пункту призначення) ТОВ «Синктоп»позивачу відповідного Товару підтверджується рядом первинних документів, зокрема:

- видатковими накладними від 28.08.2008р. № РН-0000024 на суму 23 780, 90 грн. (в т.ч. ПДВ 3 963, 48 грн.), від 01.10.2008р. № РН-0000101 на суму 363 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -60 500, 00 грн.), від 06.10.2008р. № РН-0000114 на суму 159 999,60 грн. (в т.ч. ПДВ -26 666, 60 грн.), від 03.10.2008р. № РН-0000108 на суму 31 583, 92 грн. (в т.ч. ПДВ -5 263, 99 грн.), від 06.10.2008р. № РН-0000116 на суму 31 111, 92 грн. (в т.ч. ПДВ -5 185, 32 грн.), від 06.10.2008р. № РН-0000111 на суму 159 999, 60 грн. (в т.ч. ПДВ -26 666, 60 грн.), від 06.10.2008р. № РН-0000115 на суму 316 000, 80 грн. (в т.ч. ПДВ -52 666, 80 грн.), від 06.10.2008р. № РН-0000118 на суму 244 636, 76 грн. (в т.ч. ПДВ - 40 772, 79 грн.), від 06.10.2008р. № РН-0000119 на суму 187 413, 76 грн. (в т.ч. ПДВ -31 235, 63 грн.), від 06.10.2008р. № РН-0000117 на суму 340 457, 68 грн. (в т.ч. ПДВ -56 742, 95 грн.);

- договором транспортно-експедиційного обслуговування від 02.07.2008р. № 02/07-2008-ТЕО/А, укладеного позивачем (Замовник) з ТОВ «СК Агроконтракт»(Виконавець);

- договором про надання послуг з перевезення зернових і олійних культур автомобільним транспортом від 01.09.2006р. № 59, укладеного позивачем (Замовник) з ТОВ «Новокаховський комбінат хлібопродуктів»(Виконавець);

- договором про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом від 22.08.2008р. № 2-А, укладеного позивачем (Замовник) з ТОВ «Мел-Транс»(Виконавець);

- товарно-транспортною накладною від 28.08.2008р. серії 02 АБГ (де, зокрема, зазначено, що в якості Вантажовідправника зазначено ТОВ «Синктоп», в якості Вантажоодержувача -ТОВ «СК «Агроконтракт»для ТОВ «АСТІ (Україна)», пункт призначення -Миколаївська обл., Даманівський район, с. Мостове, пункт розвантаження - Миколаївський морський торгівельний порт);

- реєстром щодо прийняття товару з відмітками складу СК «Агроконтракт»(Експидитор) за 28 серпня 2008 року.

Поставлений ТОВ «Синктоп»Товар був прийнятий на зберігання сертифікованими зерновими складами із акредитованими виробничо-технологічними лабораторіями, що підтверджується наданими позивачем копіями документів: 1) ТОВ «Елеватор «Прометей»(с. Шевченково, Новобузький район, Миколаївської обл.) відповідно до договору складського зберігання від 01.07.2008р. № 2/В, складських квитанцій на зерно від 06.10.2008р. № 320 (серії АС № 834958), № 319 (серії АС № 834957) та № 324 (серії АС № 834962) з відмітками про переоформлення Товару з ТОВ «Синктоп», реквізитами прийнятого Товару та документу, що засвідчує якість такого Товару, акта здачі-прийомки виконаних робіт від 31.10.2008р. за № 383; 2) ЗАТ «Казанківське ХПП»(Миколаївська обл., Казанківський район, ст. Казанка, вул. Жовтнева, 40) відповідно до договору складського зберігання соняшника від 15.09.2008р. № 069-С/ЗБ/2008, складських квитанцій на зерно від 01.10.2008р. № 597 (серії АС № 869678), від 06.10.2008р. № 774 серії АС № 869770), від 06.10.2008р. № 803 (серії АС № 869883) з відмітками про переоформлення Товару з ТОВ «Синктоп», реквізитами прийнятого Товару та документу, що засвідчує якість такого Товару, актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 30.11.2008р. за № КЗ-0000395, від 30.12.2008р. за № КЗ-0000486 та від 31.01.2009р. за № КЗ-0000049; 3) ДП «Снігурівський КХП»(м. Снігурівка, вул. Леніна, 14) відповідно до договору складського зберігання соняшника від 10.09.2008р. № 13-С/СБ/2008, складськими квитанціями на зерно від 03.10.2008р. № 791 (серії АС № 781490), від 06.10.2008р. № 820 (серії АС № 781519) з відмітками про переоформлення Товару з ТОВ «Синктоп», реквізитами прийнятого Товару та документу, що засвідчує якість такого Товару, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2008р. за № СН-0000487, від 27.10.2008р. за № СН-0000547, від 25.12.2008р. за № СН-0000640, від 29.01.2009р. за № СН-0000030, від 27.02.2009р. за № СН-0000109 та від 31.03.2009р. за № СН-0000167; 4) ДП ДАК «Хліб України»«Новополтавський елеватор»(Миколаївська обл., Новобузький район, смт. Новополтавка) відповідно до договору про надання послуг з приймання, сушіння, очищення, зберігання і відвантаження зернових, зернобобових та олійних культур від 10.09.2008р. № 000000179, складської квитанції на зерно від 06.10.2008р. № 000186 (серії АТ № 040212) з відмітками про переоформлення Товару з ТОВ «Синктоп», реквізитами прийнятого Товару та документу, що засвідчує якість такого Товару, узагальнених актів виконаних робі за періоди з 21.10.2008р. по 31.10.2008р., з 01.11.2008р. по 23.11.2008р., з 24.11.2008р. по 30.11.2008р., з 01.12.2008р. по 10.12.2008р., з 11.12.2008р. по 21.12.2008р., з 01.02.2009р. по 19.02.2009р., з 11.01.2009р. по 22.01.2009р., з 22.12.2008р. по 25.12.2008р., з 23.01.2009р. по 31.01.2009р., з 01.01.2009р. по 10.01.2009р., з 22.12.2008р. по 31.12.2008р., з 26.12.2008р. по 31.12.2008р.

Факт оплати позивачем послуг перелічених вище зернових складів підтверджується наданими ним до суду у копіями банківських виписок з рахунку позивача № 26005001311557 в ЗАТ «ОТП БАНК», м. Київ (МФО 300528) за 29.08.2008р., 01.10.2008р., 06.10.2008р. і 07.10.2008р.

Відповідно до пояснень позивача безпосередньо зернові склади здійснювали контроль якості Товару шляхом відбору проб з кожної партії та подальшим аналізом висланою лабораторією, що підтверджується наступними документами: картки аналізу зерна від 03.2008р. № 174, від 05.10.2008р. № 83, витягами з книги кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форми 36), реєстрами прийнятих товаротранспортних накладних із картками аналізу придбаного позивачем зерна (форми 47), завіреними копіями журналів форми № 3ХС-3.

За результатами здійснених поставок Товару ТОВ «Синктоп»були виписані податкові накладні № 24 від 28.08.2008р. на суму 23 780, 90 грн. (в т.ч. ПДВ -3 963, 48 грн.), № 101 від 01.10.2008р. на суму 363 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -60 500, 00 грн.), № 114 від 06.10.2008р. на суму 159 999, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -26 666, 60 грн.), № 108 від 03.10.2008р. на суму 31 583, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -5 263, 99 грн.), № 116 від 06.10.2008р. на суму 31 111, 92 грн. (в т.ч. ПДВ -5 185, 32 грн.), № 111 від 06.10.2008р. на суму 159 999, 60 грн. (в т.ч. ПДВ -26 666, 60 грн.), № 115 від 06.10.2008р. на суму 316 000, 80 грн. (в т.ч. ПДВ -52 666, 80 грн.), № 118 від 06.10.2008р. на суму 244 636, 76 грн. (в т.ч. ПДВ -40 772, 79 грн.), № 119 від 06.10.2008р. на суму 187 413, 76 грн. (в т.ч. ПДВ -31 235, 63 грн.), № 117 від 06.10.2008р. на суму 340 457, 68 грн. (в т.ч. ПДВ -56 742, 95 грн.), які містять усі обов'язкові реквізити, передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Оплата за придбані товари здійснювалося ТОВ «АСТІ (Україна)»протягом серпня і жовтня 2008 року шляхом перерахування безготівкових коштів на повну вартість поставлених Товарів на рахунок контрагента № 26006301436788 в Філії «Відділення Промінвестбанку», м. Миколаїв (МФО 326438), що підтверджується банківського виписками з рахунку позивача № 26005001311557 в ЗАТ «ОТП БАНК», м. Київ (МФО 300528) за 29.08.2008р., 01.10.2008р., 06.10.2008р. і 07.10.2008р., та не заперечується відповідачем.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та вказаного Положення та підтверджують реальність здійснення господарської операції.

В подальшому вищевказаний Товар був реалізований позивачем частково на території України та частково за її межами. На підтвердження своїх пояснень представником позивача до суду були надані також копії договору поставки від 05.08.2008р. № 100/050808-6, укладеного з Компанією UK Ltd»(Велика Британія); вантажно-митної декларації № 504000007/002273 від 30.09.2008р.; договору поставки від 04.09.2008р. № 510/22-4338, укладеного позивачем з ТОВ «АДМ Україна»(Покупець); листами ТОВ «АДМ Україна»та його дочірніх підприємств щодо підтвердження факту отримання насіння соняшнику від ТОВ «АСТІ (Україна)»; податкових та видаткових накладних, реєстрів прийнятого ЗАТ «ІМЕЗ»(Перевізник) на відправку вантажу за договорами поставки; довіреностей на отримання товару; банківських виписок з рахунків позивача в АБ «ІНГ Банк Україна», м. Київ, і ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ (МФО 300335).

Відповідачем не надано доказів відсутності у ТОВ «Синктоп»спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаних правочинів, зокрема, того, що ТОВ «Синктоп»не було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована в серпні - жовтні 2008 року. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за серпень і жовтень 2008 року відповідають вимогам, встановленим ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Також відповідачем не було надано до суду доказів, які б свідчили про відсутності у ТОВ «Синктоп»умов для здійснення господарської операції (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб.

Згідно п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані самостійно здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.

В силу п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97-ВР платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

При цьому суд зазначає, що положеннями Закону № 168/97-ВР, які регулювали порядок формування податкового кредиту, не була передбачена залежність податкового кредиту покупця від декларування сум податкового зобов'язання продавцем, а також не встановлено того, що платник податку несе відповідальність за декларування та сплату податку його контрагентами.

Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, що викладено в листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 04.11.2011р. № 973/40-40/7/20027449 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем), шляхом позбавлення його права на податковий кредит.

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати позивачем сум податку на додану вартість за наслідками спірних господарських операцій. Зокрема, довідками ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 27.02.2009р. № 327/23-07/20027449 та від 17.12.2008р. № 2934/23-07/20027449, складених за результатами проведення позапланових виїзних перевірок ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за вересень, жовтень і листопад 2008 року, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоди з 01.08.2008р. по 30.09.2008р. та з 01.10.2008р. по 31.10.2008р., підтверджено право Товариства на отримання бюджетного відшкодування за ці звітні періоди (в тому числі за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Синктоп»).

Крім цього, за вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить, зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 Цивільного кодексу України міститься обов'язкова ознака -специфічна мета -порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 Цивільного кодексу України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Отже, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладання з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між позивачем і ТОВ «Синктоп». Зокрема, в Акті перевірки від 04.11.2011р. № 973/40-40/7/20027449 також відсутні посилання на ухиляння контрагента позивача від сплати податків та зборів, визначення йому податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємства за фактом ухиляння від сплати податків, порушенням кримінальних справ за фактом ухиляння від сплати податків та зборів, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Частинами 2, 3 ст. 323 цього Кодексу передбачено, що суд може обґрунтовувати свій вирок лише тими доказами, які були розглянуті ним у судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім цього питання щодо оцінювання доказів, зокрема показань свідків, було висвітлено у п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.12.1985р. № 11 «Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ», де зазначено, що суд не вправі у вироку посилатись на ці показання як на доказ у справі, оскільки вони не досліджувались у судовому засіданні.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до листа Веселинівського районного суду Миколаївської області від 17.07.2012р. № 3439/12, наданого на судовий запит від 05.07.2012р. № 2а-6619/12/2670, суду стало відомо, що кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 353, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України знаходиться у вказаному суду на стадії судового слідства.

При цьому відповідачем не надано суду будь-які відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності або обвинувачення посадових осіб ТОВ «Синктоп»або ТОВ «АСТІ (Україна)»у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

З огляду на вищевикладене, судом не приймається до уваги посилання відповідача на протокол допиту в якості свідка ОСОБА_4 від 01.07.2011р., який було складено під час провадження досудового слідства, як на належний доказ фіктивності операцій позивача з його контрагентом.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність зменшення суму бюджетного відшкодування та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати спірне по справі податкове повідомлення-рішення.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (процесуальним правонаступником якої є Окружна державна податкова служба -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби) від 27 січня 2012 року № 0000130700.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»(ідентифікаційний код 20027449, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 16а) 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова