Ухвала

від 21.08.2012 по справі 2а-5702/12/0170/27

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5702/12/0170/27

21.08.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Кобаля М.І.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

за участю сторін:

представник позивача, Дочірнього підприємства "Фесто виробництво"- Махно Ангеліна Анатоліївна,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився,

представник відповідача, Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі- не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Аблякимов Е.Е.) від 15.06.2012 у справі № 2а-5702/12/0170/27

за позовом Дочірнього підприємства "Фесто виробництво" (вул. Узлова, 8, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М.Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі (вул. Павленко, 48, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95051)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2012 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 22.05.2012 № 0002761504 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2012 року у розмірі 1367 грн., та № 0002751504 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2012 року на суму 2144 грн. і застосування штрафних санкцій на суму 1072 грн.

Стягнуто з Державного бюджету в України на користь Дочірнього підприємства "Фесто виробництво" суму заборгованості по бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість в розмірі 2144 грн. 00 коп..

Стягнуто на користь Дочірнього підприємства "Фесто виробництво" судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп. із Державного бюджету України шляхом його безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з рішенням суду, Державна податкова інспекція у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 21.08.2012, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідачі явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Судова колегія , вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Посадовою особою податкового органу проведено камеральну перевірка ДП "Фесто виробництво" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у сумі 484742 грн. за березень 2012 року (декларація вх. № 9020476707 від 19.04.2012), за результатами якої складено акт від 10.05.2012 року № 1700/15-4/20718805.

Перевіркою встановлено порушення ДП "Фесто виробництво":

- п.п. 14.1.18 п.14.1 ст.14, п.15.1 ст.15, п. 200.4 ст. 200, п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ завищено бюджетне відшкодування з ПДВ за березень 2012 року на загальну суму ПДВ 2144 грн.

- п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.15.1 ст.15, п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за березень 2012 року на загальну суму ПДВ 1367 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредит на 1367 грн.

- п. 102.5 ст.102, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.4 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України не правомірно зарахована сума ПДВ у розмірі 115065,0грн. та перенесена у рядок 24 декларації по ПДВ за березень 2012 року, в результаті перевірки зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень 2012 року на 115065.0 грн. (ряд. 21.2. 24 Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) (а.с. 23).

На акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.05.2012 № 0002761504, яким зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2012 року на суму 1367 грн., та №0002751504, яким зменшено бюджетне відшкодування за березень 2012 року на суму 2144 грн. та застосовані фінансові санкції у розмірі 1072 грн. (а.с. 40-41).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформований податковий кредит на підставі належним чином оформлених первинних документів по контрагентам - ПП «Команд», КП «Альянс».

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні робіт сум податку на додану вартість є факт їх придбання з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів неможливості виконання своїх договірних зобов'язань позивача чи його контрагентів, доказів, які б свідчили про не пов'язаність операцій із господарською діяльністю позивача, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Підпунктами 14.1.36, 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначені поняття, які вживаються у цьому Кодексі, зокрема: господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно із п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктами 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлені правила формування податкового кредиту, згідно із якими право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Наведені в акті перевірки обставини безпосередньо не дають підстав для висновку про порушення позивачем вказаних норм.

З матеріалів справи вбачається, що ДП "Фесто виробництво" 01.03.2010 був укладений договір №246 з КП «Альянс», згідно якого Виконавець (КП «Альянс») здійснює роботи по технічному обслуговуванню систем пожежної сигналізації та сповіщення на об'єкті Замовника (ДП "Фесто виробництво"), в виробничому цеху та складських приміщеннях ДП "Фесто виробництво", вул. Узлова, 8, м. Сімферополь, АР Крим, а Замовник сплачує вартість цих робіт на умовах Договору (а.с. 116-117).

01.01.2011 між ДП "Фесто виробництво" та ПП «Команд»укладений договір №22 про надання послуг з благоустрою території Замовника (ДП "Фесто виробництво") (а.с. 134-136).

На підтвердження виконання даних договорів в матеріалах справи містяться копії первинних документів. Крім того, в акті перевірки зазначено, що при проведенні камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ДП "Фесто Виробництво" до декларації надано усі необхідні додатки.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту є його формування за рахунок угод з контрагентами, які мають стан платника, відмінний від «0», а саме - 9 - "направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням", а отже не має реальної можливості здійснювати господарську діяльність.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців"встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Таким чином, дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи, є обов'язковими для врахування, як податковим органом так і іншими особами, доки до них не внесено відповідних змін.

У порушенні вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, податковим органом не надано доказів наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців запису про відсутність ПП «Команд», КП «Альянс»за їх місцезнаходженням або навіть даних про внесення запису щодо не підтвердження відомостей про юридичну особу.

В той час, як позивачем були надані та долучені до матеріалів справи, витяги з офіційного сайту Державної податкової служби України по цім підприємствам, згідно яких станом на 09.04.2012 ПП «Команд», КП «Альянс»зареєстровані у якості юридичних осіб та не перебувають в процесі припинення (а.с. 115, 128).

Крім того, відсутність платника податків за місцем реєстрації не є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування, задекларованої платником податків.

Дана позиція повністю узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного Суду України, викладеної в Листі №1112/11/13-10 від 20.07.2010.

За викладеного, судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2012 у справі № 2а-5702/12/0170/27 - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 серпня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис М.І. Кобаль

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська