Ухвала

від 03.09.2012 по справі 2-6330/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/7626/12 Справа № 2-6330/11 Головуючий у 1 й інстанції - Алтунін О.В. Доповідач - Рудь В.В. Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Рудь В.В.

суддів: Куценко Т.Р., Городничої В.С.

при секретарі: Приймаковій М.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2012 року за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Служба у справах дітей Дніпропетровської районної Державної адміністрації, ОСОБА_5, про визнання договору іпотеки недійсним, договору поруки припиненим, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В с т а н о в и л а :

У жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Служба у справах дітей Дніпропетровської районної Державної адміністрації, ОСОБА_5, про визнання договору іпотеки недійсним, договору поруки припиненим, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню(а.с.4-8).

Позивачка зазначала, що 27 березня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №014/126902/3161/82, відповідно до якого кредитор надав позичальнику кредит в сумі 16000 доларів США строком до 26 березня 2017 року зі сплатою 13,75% річних.

27 березня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2 укладено договір застави від 27 березня 2007 року №014/126902/3161/82/1, згідно якого вона, ОСОБА_2, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 передала в заставу належне їй нерухоме майно -домоволодіння №38, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,250га, що знаходиться за вказаною адресою. У договорі застави вона значиться як «іпотекодавець», а ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»як «іпотекодержатель».

24.03.2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчиненого виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №493 про звернення стягнення на домоволодіння №38 та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що в будинку мешкають(зареєстровані) ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, інвалід дитинства та ОСОБА_7, 1926 року народження, ветеран війни, та що при укладенні договору іпотеки порушені норми матеріального права, позивачка просила:

- визнати п.6.1 договору іпотеки від 27 березня 2007 року №014/126902/3161/82/1 недійсним;

- визнати договір іпотеки від 27 березня 2007 року №014/126902/3161/82/1 недійсним;

- визнати виконавчий напис від 24.03.2010 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №493 про звернення стягнення на нерухоме майно -домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 2890кв.м, кадастровий номер 1221486-400-02-005-0001, цільове призначення -для будівництва та обслуговування жилого будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2012 року в задоволенні позову відмовлено(а.с.48-50).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення заявлених вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно ст.ст.3,11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Із справи вбачається, що 27 березня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», в даний час ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №014/126902/3161/82, відповідно до якого кредитор надав позичальнику кредит в сумі 16 000 доларів США строком до 26 березня 2017 року зі сплатою 13,75% річних(а.с.10-13).

В рахунок забезпечення виконання боргових зобов'язань за кредитним договором №014/126902/3161/82 від 27 березня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки №014/126902/3161/82/1 від 27 березня 2007 року(а.с.14-15), за умовами якого ОСОБА_2 передала банку в іпотеку нерухоме майно: домоволодіння №38, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить іпотекодавцю ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Новомиколаївської сільської ради від 07.03.2007 року, зареєстрованого Дніпропетровським районним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації»07.03.2007 року під реєстровим №10848735, та земельну ділянку площею 0,250га, що знаходиться за вказаною адресою, яка належить іпотекодавцю ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №097714, виданого 15.06.2005 року, та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право на землю та на право постійного користування землею за №010512001539(а.с.14-15).

27 березня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2 також укладено договір поруки №014/126902/3161/82/1 в забезпечення виконання боржником ОСОБА_5 умов кредитного договору №014/126902/3161/82 від 27 березня 2007 року(а.с.16).

Перевіряючи доводи та заперечення сторін щодо порушень прав неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, 1926 року народження, а також норм матеріального права при укладенні договору іпотеки, суд встановив, що в п.2.1.1., 2.1.5. договору іпотеки №014/126902/3161/82/1 від 27 березня 2007 року ОСОБА_2 зазначила відсутність прав третіх осіб на нерухоме майно, яке за договором передано в іпотеку(а.с.14-15). При укладанні кредитного договору то договору іпотеки позичальником ОСОБА_5 та іпотекодавцем ОСОБА_2 банку надана довідка Новомиколаївської сільської ради №156 від 26.03.2007 року, згідно якої зазначені особи до складу їх сім'ї не входять(а.с.33).

Доказів, які б свідчили про порушення Законів України «Про охорону дитинства», «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», «Про іпотеку», норм СК України та норм ЦК України, які регулюють правовідносини щодо вчинення правочинів, у тому числі договору іпотеки, судом першої інстанції не встановлено, а тому суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору іпотеки №014/126902/3161/82/1 від 27 березня 2007 року.

Судом також не встановлено підстав для припинення договору поруки від 27 березня 2007 року №014/126902/3161/82/1, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2 в забезпечення виконання боржником ОСОБА_5 умов кредитного договору №014/126902/3161/82 від 27 березня 2007 року.

Що стосується виконавчого напису, то судом встановлено наступне.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Порядок вчинення виконавчого напису нотаріусом передбачено п.п.282, 283,284,286,287,288 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004року №20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004року за №283/8882.

Пунктами 3.1.4. та 3.1.5. договору іпотеки №014/126902/3161/82/1 від 27 березня 2007 року передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку порушення умов кредитного договору №014/126902/3161/82 від 27 березня 2007 року(а.с.14-15).

Згідно претензії-вимоги щодо погашення заборгованості від 30.11.2009 року №20-20/2511 банк пропонував ОСОБА_5 та ОСОБА_2 погасити заборгованість за кредитним договором №014/126902/3161/82 від 27 березня 2007 року, яка станом на 05.11.2009 року визначена у сумі 12 505,19 доларів США(а.с.34).

Однак, як встановлено судом, впродовж запропонованих банком 30 днів заборгованість боржником не погашена.

24 березня 2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №493, яким запропоновано звернути стягнення на передане ОСОБА_2 в іпотеку належне їй вказане нерухоме майно і задовольнити вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»за кредитним договором за рахунок коштів, виручених від його реалізації у сумі 13 254,18 доларів США(а.с.19).

Перевіряючи доводи та заперечення сторін щодо вчиненого виконавчого напису, суд встановив, що останній вчинено нотаріусом з дотриманням вимог ст.88,89 Закону України «Про нотаріат», якими передбачено умови вчинення виконавчих написів та зміст виконавчого напису, а також «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», у тому числі п.287, 288, якими передбачено зміст, форма та порядок вчинення виконавчого напису.

Таким чином, встановивши зазначені обставини та докази в їх підтвердження, суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 і обгрунтовано відмовив в задоволенні заявлених вимог.

Доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального права та процесуального права, не можуть бути взяті до уваги, оскільки останні не спростовують висновки суду про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог.

Рішення суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам та вимогам закону, що регулює вказані правовідносини, доказам у справі суд дав оцінку відповідно до вимог ст.212 ЦПК України, підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2012року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -