Ухвала

від 22.08.2012 по справі 2-120

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-120 Головуючий у суді у 1 інстанції - Кудын Номер провадження 22-ц/1890/1675/12 Суддя-доповідач - Маслов Категорія - 57

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Маслова В. О.,

суддів - Лузан Л Л. В., Сибільової Л Л. О.,

за участю секретаря - Чуприни В.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду у м. Суми цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 липня 2012 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування фактично зроблених витрат,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 липня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на її користь 1304,01 грн. витрат за роз'єднання системи газопостачання та установку лічильника (в приміщенні СТО) по АДРЕСА_1, вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду в частині залишення без задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що спільної підприємницької діяльності з відповідачем вона не вела, фактично між ними було укладено договір доручення щодо управління справами відповідача, нею вносились кошти на оплату податків та інших обов'язкових платежів, оренди земельної ділянки, а також на ремонт покрівлі над приміщенням, належним відповідачу.

Рішення в частині задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_2 1304,01 грн. витрат за роз'єднання системи газопостачання та установку лічильника позивачкою не оскаржується.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, яка підтримала доводи апеляційної скарги, ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, які вважали рішення місцевого суду правильним, розглянувши матеріали справи в межах заявленого позову і апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню на підставі ч.1 ст.308 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Позивачка не довела свого позову про те, що відповідач повинен сплатити їй грошову компенсацію у розмірі 866,8 грн. витрат за проведений ремонт частини даху над приміщеннями відповідача, сплати податку та орендної плати за земельну ділянку, обов'язкових платежів до пенсійного фонду в інтересах ОСОБА_2 в розмірі 11679,55 грн.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 18 травня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу на а.с.6.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23 жовтня 2007 року затверджено мирову угоду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, відповідно до якої ОСОБА_1 реально виділено приміщення магазину загальною площею 184,6 кв.м., торговою площею 116,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1; ОСОБА_2 реально виділено нежиле приміщення (станція технічного обслуговування на 2 поста) загальною площею 150 кв.м., площею 139,8 кв.м. по АДРЕСА_1

Позивачка в позовній заяві обґрунтовувала свої вимоги тим, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 деякий час проживала з відповідачем, допомагала йому вести бухгалтерську звітність сплачувала за нього податки та інші обов'язкові платежі на підставі усної між сторонами домовленості, що вважала укладеним в усній формі договором доручення. В той же час, відповідно до вимог п.п.2, 3 ст.208 ЦК України договір доручення має бути вчинений в письмовій формі. Відповідач заперечує існування такого договору. Будь-які інші докази на підтвердження домовленості сторін про те, що ОСОБА_1 мала здійснювати представництво інтересів відповідача в матеріалах справи відсутні.

Так саме позивачкою не було надано доказів того, що між нею та ОСОБА_2 було укладено трудовий чи будь-який інший договір на перевезення чи експедирування товару, тому її доводи про те, що відповідач привозив товар як водій та експедитор є безпідставними та не спростовують висновків суду про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проводили свою підприємницьку діяльність спільно, надаючи допомогу один одному в її здійсненні. ОСОБА_2 стверджує, що і після розірвання шлюбу у 2007 році він і його бувша дружина допомагали один одному у здійсненні підприємницької діяльності до 2009 року включно.

Доводи апелянтки про те, що нею проводилась сплата податків та інших обов'язкових платежів, а також орендної плати за власні кошти на користь відповідача є необґрунтованими, нічим не підтверджуються та спростовуються поясненнями ОСОБА_2, який зазначав, що не тільки під час шлюбу, а і до 2009 року вони з позивачкою проводили свою підприємницьку діяльність спільно, надавали допомогу один одному, вона вела бухгалтерію як магазину, так і СТО та отримувала всю виручку, з якої сплачувала податки, необхідні платежі, здійснювала плату за оренду землі, а після чого вони проводили поділ залишку прибутку між собою.

Посилання ОСОБА_1 на те, що нею було проведено витрати на ремонт даху, який покриває частину приміщення, належного відповідачу, на думку колегії суддів не підтверджуються необхідними доказами. Будь-якого договору на проведення такого ремонту ані між сторонами, ані між підрядчиком та відповідачем укладено не було. Крім того, зазначаючи в позовній заяві, що ремонт даху був проведений в період червня-липня 2010 року (а.с.2), позивачка надала суду на підтвердження придбання матеріалів для ремонту рахунок-фактуру, датований 6 грудня 2011 року (а.с.19).

Докази, надані позивачкою до суду першої інстанції на підтвердження своїх вимог не є достатніми, заперечуються відповідачем та їх суперечливість викликає сумніви у можливості ухвалення рішення та задоволення її позовних вимог у оскаржуваній частині.

Таким чином, суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував обставини справи, у відповідності зі ст.212 ЦПК України дав оцінку зібраним доказам і вирішив спір згідно з законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 липня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Рішення місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -