Постанова

від 28.08.2012 по справі 1пд/5014/877/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.08.2012 р. справа №1пд/5014/877/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Азарової З.П. суддівКододової О.В., Ушенко Л.В. При секретарі судового засідання: Куляс Т.Ю. За участю представників сторін: від позивача: не з'явився від відповідача: Паращук В.І. -представник за дов. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Християнського товариства Євангелізації м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 29 травня 2012р. у справі№ 1пд/5014/877/2012 (суддя Зюбанова Н.М.) за позовом:Християнського товариства Євангелізації м.Луганськ до відповідача: Дочірнього підприємства "Центральний ринок міста Луганська" Луганської обласної спілки споживчих товариств м.Луганськ прозобов'язання відповідача укласти договір

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 29.05.2012р.у справі № 1пд/5014/877/2012 (суддя Зюбанова Н.М.) відмовлено у задоволенні позовних вимог Християнського товариства Євангелізації м.Луганськ до відповідача Дочірнього підприємства "Центральний ринок міста Луганська" Луганської обласної спілки споживчих товариств м.Луганськ про зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір про надання торгівельної площі, розташованої на території відповідача за № 155 у секторі 1, у редакції викладеної позивачем у проекті договору.

Судове рішення мотивоване тим, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не доведеними належним чином.

Позивач, Християнське товариство Євангелізації м.Луганськ, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи. Він вважає, що судом необґрунтовано відмовлено у задоволенні позову з мотиву невідповідності проекту договору оренди торгівельних площ типовому договору. У нього не має обов'язку укладати типовий договір оренди, оскільки не було сплачено ринковий збір. Крім того, скаржник зазначає, що він є неприбутковою організацією та не займається діяльністю, на меті якої є отримання прибутку, а тому він має право укладати договори оренди торгівельної ділянки. До того ж, на думку скаржника, укладені між позивачем та відповідачем договори від 01.01.1993р., 01.01.1996р., 01.01.1998р., 01.01.2005р. були автоматично пролонговані відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України.

В апеляційній скарзі заявник посилається на постанову Кабінету Міністрів України № 278 від 05.03.2009р. "Про заходи щодо стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень у торгівельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи"

Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає, що оскаржуване рішення законне та обґрунтоване, а тому таке, що не підлягає скасуванню. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду -без змін. Він вважає, що посилання апелянта на виникнення у нього права щодо укладання договору на торгівельні місця не ґрунтуються на нормах діючого законодавства. Судом чітко визначена організаційно-правова форма позивача, яка обумовлює специфіку правосуб'єктності Християнського товариства Євангелізації. Крім того, не відповідають дійсності посилання позивача, що він на протязі шести років орендував спірні торгівельні місця, оскільки в зазначений період на вказаних торгівельних місцях здійснював свою підприємницьку діяльність фізична особа-підприємець Саламаха С.Г., який без укладання договору здійснював підприємницьку діяльність на ринку, з щоденною оплатою торгівельного місця. До того ж, вказаний підприємець у 2007 році встановив новий кіоск виготовлений за власні кошти.

У судові засідання Донецького апеляційного господарського суду представники сторони не з'являлись, тому розгляд апеляційної скарги було відкладено та зобов'язано сторін надати документи на підтвердження своїх доводів. У судове засідання 28.08.2012р. представник позивача знов не з'явився. Відповідач виконав вимоги суду, надав пояснення.

Розглянувши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представника сторони, який прибув в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Християнське товариство Євангелізації м.Луганськ звернулось до господарського суду м. Луганська з позовом до відповідача Дочірнього підприємства "Центральний ринок міста Луганська" Луганської обласної спілки споживчих товариств м.Луганськ про зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір про надання торгівельної площі, розташованої на території відповідача за № 155 у секторі 1 у редакції, викладеної позивачем у проекті договору.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на оформлену ним заяву з пропозицією про укладання відповідного договору та його проект, які були вручені відповідачу у квітні 2012 року. До того ж, позивач посилався на те, що ст. 777 ЦК України передбачає, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

При розгляді справи господарським судом було встановлено, що 29.06.1993р. виконавчим комітетом Луганської міської ради було прийнято рішення № 259/1 "Про надання земельних ділянок на умовах оренди для розміщення капітальних споруд за результатами проведення некомерційного конкурсу", яким у відповідності до додатку № 1 для позивача -Християнського товариства Евангелізації було виділено земельну ділянку площею 22,5 м.кв. на території Центрального ринку, маг. Промтовари з метою оренди строком на 1 рік. У відповідності до акту відводу ділянки від 02.08.93 позивачу було виділено в натурі земельну ділянку площею 22,5 м.кв. під розміщення кіоску по розповсюдженню християнської літератури. Строк оренди, виходячи з вказаного рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 29.06.93 № 259/1, закінчився 29.06.1994р.

Відповідач є орендарем земельної ділянки за адресою: м. Луганськ, вул. Челюскінців, 1, площею 3,2082 га на підставі договору оренди земельної ділянки від 06.02.2003р. (реєстраційний запис № 4263 від 12.02.03), укладеного з виконавчим комітетом Луганської міської ради. На вказаній орендованій земельній ділянці розташований Центральний ринок м. Луганська та відповідач здійснює свою господарську діяльність.

При розгляді справи судом встановлено, що 01.01.05 між Дочірнім підприємством "Центральний ринок м. Луганська" (відповідачем) та Християнським товариством Евангелізації (позивачем) було укладено договір (арк. справи 30), за умовами якого відповідач передав позивачу торгівельну площу у кількості 2 торгових місць (загальною площею 4,4 м2) кіоск № 155 (сектор 1) по вул. Челюскінців для здійснення позивачем торгівлі з відшкодуванням частини загально-ринкових витрат. Пунктом 5.1 даного договору визначено строк його дії до 31.12.2005р.

Християнське товариство Євангелізації м.Луганськ у квітні 2012р. звернулось до відповідача з пропозицією укладення договору оренди, однак відповідний договір укладено не було, тому він звернувся з позовом про зобов'язання укласти договір надання торгівельної площі, розташованої на території відповідача за № 155 у секторі 1 у редакції, викладеної позивачем у проекті договору. У задоволенні вказаного позову судом відмовлено.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія встановила наступне.

Так, позивачем не доведено обставин, з якими закон пов'язує обов'язок суб'єкта господарювання укласти з ним такий договір оренди.

Правове регулювання правовідносин щодо укладання господарських договорів здійснюється Господарським кодексом України. Зокрема, за приписами ч. 3 ст. 179 даного Кодексу, укладання договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Пунктом 7 вказаної статті передбачено, що гсподарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно пункту 3 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Таким чином, переддоговірний спір може бути предметом розгляду суду тільки і разі наявності однієї із вказаних у частині 1 статті 187 ГК України умов.

Договір, який позивач просить суд зобов'язати відповідача укласти з ним, не заснований на державному замовленні, його укладення не є обов'язковим на підставі закону. Не досягли сторони і угоди про передачу переддоговірного спору на розгляд суду. А отже у позивача відсутнє право вимагати укладення договору про надання торгівельної площі, розташованої на території відповідача за № 155 у секторі 1, у редакції викладеної позивачем у проекті договору на підставі рішення суду.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом при розгляді спору помилково зазначено, що позивач не може бути орендарем торгівельного місця, оскільки метою договору оренди є провадження торгівельної діяльності, що протерічить статуту позивача. Проте, це не призвело до прийняття неправильного рішення і не є підставою для його скасування, тому рішення господарського суду слід залишити без змін з мотивів викладених в постанові апеляційної інстанції.

До того ж, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що позивач просить зобов'язати відповідача укласти договір саме на умовах, викладених ним у проекті договору.

Проте, відповідно до постанови КМ України від 29.07.09 № 868 "Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків", яка є чинною з урахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.11 по справі № 2а-3943/10/2670, затверджено Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків та Типовий договір оренди торговельного місця.

Згідно з п. 4 вказаного Положення у разі, коли підприємець сплатив ринковий збір за 30 і більше днів на одному ринку, суб'єкт господарювання зобов'язаний за заявою такого підприємця укласти з ним договір оренди торговельного місця згідно з типовою формою, затвердженою постановою КМ України від 05.03.09 № 278 "Про заходи щодо стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи".

Отже, у Положенні чітко вказується на необхідність застосування типової письмової форми договору оренди торговельного місця за одночасної наявності таких умов: 1) сплата підприємцем ринкового збору за 30 і більше днів на одному ринку; 2) подання заяви підприємця до суб'єкта господарювання (позивача) про укладення договору оренди торговельного місця згідно з типовою формою.

При цьому, не приймаються до уваги посилання скаржника, що він не повинен застосовувати типову форму договору оренди, оскільки не сплатив ринковий збір, з огляду на наступне.

Предметом позову є спонукання відповідача на укладання з позивачем договору оренди торгової площі, розташованої на території Центрального ринку м. Луганська, під розміщеним кіоском по розповсюдженню християнської літератури. Вказаний договір за своєю правовою природою є договором оренди торгівельного місця. Не сплата ринкового збору вказує лише на той факт, що позивач не виконав умови, передбачені чинним законодавством для укладання договору оренди торгівельного місця.

Посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України № 278 від 05.03.2009р. "Про заходи щодо стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень у торгівельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи" до уваги не приймаються, оскільки вказана постанова визнана незаконною та скасована постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 вересня 2010 року у справі N 2а-4429/09/2670.

Отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими і спростовуються вищенаведеним. Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування рішення господарського суду.

Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Християнського товариства Євангелізації м.Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 29.05.2012р. у справі № 1пд/5014/877/2012 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 29.05.2012р. у справі №1пд/5014/877/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий З.П.Азарова

Судді О.В.Кододова

Л.В.Ушенко

Надруковано: 6 прим.

1 прим. -позивачу; 1 прим. - відповідачу

1 прим. - у справу; 2 прим. -ДАГС;

1 прим. -ГСЛО.