Постанова

від 28.08.2012 по справі 4/17-3415-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2012 р.Справа № 4/17-3415-2011 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.

суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.

При секретарі Мікулі К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Ковальська Я.І., за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2, за паспортом;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Одеської області від 14 листопада 2011 року

у справі № 4/17-3415-2011

за позовом Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство", м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 19 637, 72 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 19 637,72грн., з яких сума основного боргу складає 18159,37грн., 3% річних -396,53грн., індекс інфляції -1040,51грн. та пені -41,32грн.

26.10.2011р. відповідач надав до суду відзив на позов в якому позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14 листопада 2011 року по справі № 4/17-3415-2011 (суддя Літвінов С.В.) позов задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" суму боргу у розмірі 18159,37грн., 3% річних у розмірі 396,53грн., індекс інфляції у розмірі 1040,51грн. витрати по сплаті держмита на суму 195,96грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.; ;дового процесу на суму 236грн. в іншій частині позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 14 листопада 2011 року по справі № 4/17-3415-2011 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що рішення господарського суду є незаконним та необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2012 року по справі № 4/17-3415-2011 було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз (ОНДІСЕ) та зупинено провадження по розгляду апеляційної скарги до отримання експертного висновку.

В зв'язку із надходженням до апеляційного господарського суду висновку судово -почеркознавчої експертизи № 1865/02 від 22.05.202 року, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06 серпня 2012 року провадження по справі № 4/17-3415-2011 було поновлено.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення та розписки.

Позивач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповідача, але його представник в судових засіданнях суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу вважає необґрунтованою.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, було правильно встановлено господарським судом та перевірено в ході апеляційного перегляду, 14.02.08р. між Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" (Позикодавець) та Фізичної особою - підприємцєм ОСОБА_2 (Користувач) було укладено договір позички №ОД-2139, згідно умов якого Позичкодавець зобов'язався передати, а Користувач прийняти позичку в тимчасове платне користування, у вигляді нежитлових приміщень (Майно) загальною площею 183,40кв.м., що розміщене в одноповерховій адміністративній будівлі за адресою: АДРЕСА_2 що знаходиться на балансі ДСК"ЧМП".

Відповідно до п.2.1. договору Користувач вступає в термінове платне користування майном на умовах, зазначених у договорі, але не раніше підписання сторонами даного договору і акту приймання-передачі майна.

Згідно п.3.1. договору, розмір плати за користування позичкою визначається за домовленістю сторін і становить за перший місяць користування (січень 2008р)-604,67грн. без урахування ПДВ, відповідно до додатка 12.1, що є невід'ємною частиною договору позички.

Пунктом 3.3. договору Користувач щомісяця здійснює авансовий платіж за позичку шляхом перерахування відповідних платежів на поточний рахунок Позикодавця за кожний календарний місяць до п'ятого числа.

Згідно п.3.4. договору щомісяця до 15 числа Позикодавець виставляє Користувачеві рахунок на передоплату й перерахунок за попередній календарний місяць із урахуванням коректування розміру позички у зв'язку зі зміною індексу інфляції. Користувач зобов'язаний здійснити авансовий платіж відповідно до умов визначених п.3.3. на підставі даного договору, у розмірі плати за попередній місяць і зробити доплату на підставі виставленого рахунку не пізніше 20 числа поточного місяця, самостійно одержавши від Позикодавця оформлений рахунок.

Пунктом 10.1. договору встановлено, що даний договір укладений строком на один рік, що діє з 01.01.2008р. до 31.12.2008р.

Відповідно до п. 10.6. договору у випадку відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну даного договору по закінченні строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той же строк на тих же умовах, які були передбачені даним договором.

Між сторонами було укладено додаткову угоду №ОД-21/09 про зміну умов договору позички №ОД-2139 від 14.02.2008р., згідно якої договір позички вважається продовженим на строк до 31.12.2010р..

01.11.08р. між позивачем та відповідачем була укладена угода № ОД-2527 про зміну умов договору позички №ОД-2139 від 14.02.08р.

14.02.2008р. між Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство"(Балансоутримувач) та Фізичної особою - підприємцєм ОСОБА_2 (Користувач) було укладено договір (ВЕВ) №ОД-2140 про відшкодування експлуатаційних витрат на утримання майна і надання комунальних послуг до договору позички №ОД-2139 від 14.02.08р., згідно умов якого Балансоутримувач забезпечує утримання будівель, споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 2133,4кв.м. та прибудинкової території, а Користувач відшкодовує витрати пов'язані з утримуванням будівлі пропорційно до займаної їм площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих за договором ВЕВ.

Відповідно до п.2.1 договору ВЕВ, розмір щомісячної оплати визначається за домовленістю сторін, відповідно до додатку 11.1, що є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.2. договору ВЕВ зазначено, що Користувач щомісяця здійснює авансовий платіж у розмірі визначеним додатком 11.1, шляхом перерахування відповідних платежів на поточний рахунок Балансоутримувача за кожний календарний місяць до 5 числа.

Згідно п.2.4. договору ВЕВ, щомісяця до 15 числа Балансоутримувач виставляє Користувачеві рахунки на передоплату за цим договором та оплату додаткових послуг, визначених у п.п.2.3.1., 2.3.2. і акти наданих послуг за попередній календарний місяць.

19.02.2008р. була укладена додаткова угода № ОД-2154 про зміну та доповнення умов договору №ОД-2140 про відшкодування експлуатаційних витрат на утримання майна і надання комунальних послуг.

01.09.2008р. була укладена додаткова угода № ОД-2478 про зміну умов договору №ОД-2140 про відшкодування експлуатаційних витрат на утримання майна і надання комунальних послуг по договору позички №ОД-2139 від 14.02.2008р..

В порушення умов зазначених договорів відповідач неналежним чином виконував свої обов'язки з оплати і розрахувався несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за договором позички -5950,25 грн., за договором (ВЕВ) -10956,87 грн., за комунальні послуги 1252,25 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 року по справі № 4/17-3415-2011 було зобов'язано сторони провести звірку взаємних розрахунків та надати за результатами цієї звірки до початку судового засіданні оригінал акту звірки взаємних розрахунків, підписаного сторонами; зобов'язано позивача надати оригінали чи завірені належним чином копії рахунків на передоплату за договором (ВЕВ) № ОД-2140 від 14.02.2008 року та оплату додаткових послуг, а також докази надсилання їх відповідачу та отримання їх відповідачем, за період з 31.07.2010 року по 31.03.2011 року; оригінали чи завірені належним чином копії актів здачі -прийняття робіт (надання послуг) за договором (ВЕВ) № ОД-2140 від 14.02.2008 року та договором позички № ОД-2139 від 14.02.2008 року, а також докази надсилання їх відповідачу та отримання їх відповідачем, за період з 31.07.2010 року по 31.03.2011 року; розрахунок суми заборгованості відповідача перед позивачем з чітким вказанням періоду заборгованості, докази часткового погашення відповідачем нарахованих сум та їх розмір; зобов'язати відповідача надати докази виконання зобов'язань за договором (ВЕВ) № ОД-2140 від 14.02.2008 року та договором позички № ОД-2139 від 14.02.2008 року, а саме належної сплати нарахованих позивачем сум чи вартості фактично наданих послуг за період з 31.07.2010 року по 31.03.2011 року; пояснення щодо отримання чи неотримання рахунків на передоплату за договором (ВЕВ) № ОД-2140 від 14.02.2008 року та оплату додаткових послуг, а також актів здачі -прийняття робіт (надання послуг) за період з 31.07.2010 року по 31.03.2011 року.

Вимог щодо складання та підписання акту звірки взаємних розрахунків сторонами виконано не було.

В матеріалах справи наявні підписані відповідачем 31.03.2011р., 30.04.2010р., 31.05.2010р. та 30.06.2010р. акт №1364, акт №ОУ-1444, акт №ОУ-1585 та акт №ОУ-1746 здачі - прийняття робіт на загальну суму 12 754,52 грн.

Крім того, позивачем на виконання вимог ухвали суду від 21.08.2012 року було надано підписані відповідачем копії актів здачі прийняття робіт, а саме: акт № ОУ-1746 від 30.06.2010 року, акт № ОУ-1857 від 30.07.2010 року, акт № ОУ -1986 від 31.08.2010 року, акт № ОУ -2179 від 30.09.2010 року, акт № ОУ -2243 від 29.10.2010 року, акт № ОУ -2426 від 30.11.2010 року, акт № ОУ-2537 від 31.12.2010 року, а також відправлений відповідачу акт № ОУ -1279 від 28.02.2011 року на загальну суму 25 313, 07 грн., які були залучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 21.08.2012 року відповідач не заперечував проти підписання зазначених актів приймання -здачі виконаних робіт, їх отримання та часткової оплат нарахованих сум та підтвердив зазначені факти, що підтверджується протоколом судового засідання від 21.08.2012 року.

Факт часткової оплати відповідачем послуг згідно спірних договорів підтверджується також розрахунком позивача, наявним в матеріалах справи (т.1, а.с.10).

В свою чергу відповідачем не було виконано належним чином вимог ухвали суду від 21.08.2012 року та не надано доказів виконання зобов'язань за договором (ВЕВ) № ОД-2140 від 14.02.2008 року та договором позички № ОД-2139 від 14.02.2008 року, а саме належної сплати нарахованих позивачем сум чи вартості фактично наданих послуг за період з 31.07.2010 року по 31.03.2011 року

Отже вищенаведене свідчить про той факт, що позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором (ВЕВ) № ОД-2140 від 14.02.2008 року та договором позички № ОД-2139 від 14.02.2008 року, а також передбачені договорами вимоги щодо виставлення рахунків на передоплату за договором (ВЕВ) № ОД-2140 від 14.02.2008 року та оплату додаткових послуг, надання актів здачі -прийняття робіт (надання послуг).

Посилання скаржника на те, що відповідно до угоди № ОД-2527 про зміну умов договору позички №ОД-2139 від 14.02.08 року розмір сплати за користування позичкою склав саме 637, 35 грн., а не 675, 31 грн. не заслуговує на увагу, оскільки дійсно в копії угоди, наданої відповідачем зазначена сума 637, 35 грн., однак як свідчать підписані сторонами акти здачі -прийняття робіт та факт частковою оплати виставлених позивачем рахунків, в подальшому відповідач погодився саме на таку зміну розміру суми за користування позичкою.

Щодо твердження відповідача, що він не підписував додаток 11.1 до договору (ВЕВ) №ОД-2140 про відшкодування експлуатаційних витрат на утримання майна і надання комунальних послуг до договору позички №ОД-2139 від 14.02.08р., що підтверджується висновком судово -почеркознавчої експертизи № 1865/02 від 22.05.202 року, то підписання чи не підписання зазначеного додатку взагалі не впливає на вирішення даного спору по суті, оскільки, відповідачем було підписано акти здачі -прийняття робіт, надані позивачем, тобто відповідач погодився із характером та розміром наданих позивачем послуг та їх вартістю.

Здійснення додаткової охорони приміщень орендованих відповідачем власними силами, що є безумовним правом відповідача, жодним чином не позбавляє його обов'язку оплати наданих позивачем послуг та виконання умов, передбачених спірними договорами.

Крім того, відповідно до пояснень представника позивача, ДСК „Чорноморське морське пароплавство" здійснює загальну охорону всієї території, на якій розміщені орендовані приміщення, а не окремо взятих приміщень, що й входить до суми оплати послуг з охорону, яку сплачують всі орендарі.

Судова колегія погоджується з посиланням суду першої інстанції на ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України та висновком, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором позички та договором (ВЕВ) складає 18159,37грн., яка підлягає стягненню.

Також судова колегія погоджується з посиланням суду першої інстанції на ст.ст. 546, 547, 549, 625 ЦК України, ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та висновком про часткове задоволенню позову в сумі 19596,41грн., з яких сума основного боргу складає 18159,37грн., 3% річних -396,53грн. та індекс інфляції -1040,51грн. і вважає правильною відмову господарського суду в задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 41,32грн. з тих підстав, що договором позички № ОД/-2139 від 14.02.2008р. та договором ВЕВ від 14.02.08р. не передбачено стягнення пені за невиконання грошового зобов'язання.

Отже судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи відповідачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34 ГПК України, які б підтвердили позицію відповідача у будь - якій частині, а надані докази не є такими, що в розумінні вищезазначених статей підтверджують обставини, на які посилається відповідач.

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування рішення немає.

Всі інші зауваження, викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів не приймає до уваги з підстав викладених вище.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Одеса, на рішення господарського суду Одеської області від 14 листопада 2011 року по справі № 4/17-3415-2011 залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 03 вересня 2012 року.

Головуючий суддя: М.В. Михайлов

Суддя: А.І. Ярош

Суддя: О.О. Журавльов