Постанова

від 30.08.2012 по справі 5/117

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2012 року Справа № 5/117

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К. - доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Лазаренко П.М.

За участю представників сторін:

від Державної іпотечної установи: Боков І.О., довіреність №4269-1/1 від 20.09.11, представник;

представник позивача та арбітражний керуючий Гавричков К.В. у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Державної іпотечної установи та арбітражного керуючого Гавричкова К.В. на рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.02.2011 року у справі № 5/117

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Кіровоград

до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс", м. Олександрія

про стягнення 5 000 000 грн.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 27.08 по 30.08.12 р. (ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.09.2011р. (суддя Змеул О.А.) з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс" стягнуто на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 5 000 000 грн. заборгованості, 25500 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням суду, Державна іпотечна установа та арбітражний керуючий Гавричков К.В. просять його скасувати, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача і осіб, які подали апеляційну скаргу, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

21.11.2007 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 і товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс" укладено договір позики, за умовами якого позикодавець передав позичальникові у власність 5 000 000 грн. до 21.11.2008 p. Договір посвідчений приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі під № 1088. Згідно п. 3 договору позики від 21.11.2007 р. повернення грошей має відбутись шляхом перерахування на рахунок, вказаний позикодавцем в м. Кіровограді.

22.11.2007 р. сторони підписали договір про внесення змін до договору позики від 21.11.2007 р., відповідно до п.п. 1,2 якого позикодавець передає у власність позичальникові 5 000 000 грн. протягом строку до 01.03.2008 р. в наступному порядку: 2 000 000 грн. перераховуються позикодавцем на рахунок № 26009000695 в товаристві з обмеженою відповідальністю комерційний банк "Західінкомбанк" протягом 3-х банківських днів після укладання цього договору, залишок суми - 3 000 000 грн. перераховуються позикодавцем на рахунок № 26009000695 в товаристві з обмеженою відповідальністю комерційний банк "Західінкомбанк" не пізніше 01.03.2008 p., а позичальник зобов'язується повернути 5 000 000 грн. до 21.11.2008 р. Договір укладається без нарахування процентів.

В силу ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З оскаржуваного рішення вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання за договором позики від 21.11.2007 р. в повному обсязі, що підтверджується копією виписки про операції Кіровоградської філії ПАТ "Західінкомбанк", яка свідчить про перерахунок відповідачу з 22.11.2007 р. по 23.11.2007 р. коштів в сумі 2 000 000 грн.; решту коштів в сумі 3 000 000 грн. відповідач отримав готівкою, що підтверджується відповідними копіями квитанцій до прибуткового касового ордеру.

На підтвердження перерахунку позики в розмірі 2 000 000 грн. суд посилається на банківську виписку ПАТ "Західінкомбанк" за 22.11.2007 р. та 23.11.2007 р. ( а.с. 8).

З банківської виписки вбачається, що 22.11.2007 р. на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс" відкритий у ПАТ "Західінкомбанк" від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 надійшли кошти в сумі 75 000 грн. з призначенням платежу "Оплата за товар згідно рахунку б/н від 22.11.2007 р. в тому числі ПДВ 12 500 грн." та 23.11.2007 р. на той же рахунок від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 надійшли кошти в сумі 1 925 000 грн. також з призначенням платежу "Оплата за товар згідно рахунку б/н від 23.11.2007 р. в тому числі ПДВ 320 833 грн. 33 коп. "

Частиною 1 статті 1089 Цивільного кодексу України визначено, що за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Банк не має права робити виправлення у платіжному дорученні клієнта, якщо інше не встановлено законом або банківськими правилами (частина 2 статті 1090 ЦКУ).

Загальний порядок здійснення переказу коштів в Україні, а також відповідальність суб'єктів переказу регулюються Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" .

В силу пункту 32.3 статті 32 вищезазначеного Закону банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 Закону.

Згідно із зазначеним пунктом згаданого вище Закону обслуговуючий платника банк зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунку платника і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо) та приймати цей документ до виконання тільки у разі їх збігу.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, яка регулює порядок здійснення безготівкових розрахунків, встановлено, що банки перевіряють відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів на відповідність вимогам пунктів 2.4 та 2.5 Інструкції та додатку 8 до неї.

Реквізит платіжного доручення "Призначення платежу" заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України і відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Банк перевіряє заповнення цього реквізиту лише за зовнішніми ознаками (пункт 3.8 Інструкції).

У відповідності з пунктом 2.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платник може змінити реквізит "Призначення платежу" до списання коштів з його рахунку, оформивши нове платіжне доручення.

Після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу", вирішується між сторонами переказу без участі банку.

Наявна у справі банківська виписка про операції з 22.11.07 р. по 23.11.07 р. свідчить про списання коштів з рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 В такому випадку посилання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на лист від 26.11.07 р., який направлений на адресу Кіровоградської філії КБ "Західінкомбанк" (а.с. 104), в силу приписів п.2.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, є безпідставними.

Стверджуючи про зміну призначення платежу у платіжних дорученнях від 22.11.07 р. № 67 на суму 75 000 грн. і від 23.11.07 р. № 68 на суму 1 925 000 грн. позивач посилається на лист від 26.11.07 р., адресований директору товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс" ( а.с. 103). Між тим доказів отримання відповіді на зазначений лист фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 не надано, тому питання про зміну призначення платежу у згаданих вище платіжних дорученнях слід вважати невирішеним.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших" актів цивільного законодавства, а за відсутності таких - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Так, за умовами договору позики від 21.11.2007 р. та договору про внесення змін до договору позики від 22.11.2007 p. всі кошти мали бути перераховані (тобто безготівковим шляхом) позивачем (позикодавцем) на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс" № 26009000695, відкритий в товаристві з обмеженою відповідальністю комерційний банк "Західінкомбанк".

Натомість, як вбачається з відміток, що містяться на зворотній стороні договору про внесення змін до договору позики, директор товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс" -ОСОБА_5 суму коштів 2 199 522 грн. отримав готівкою частинами за 5 платежів у період з 03.12.2007 р. по 09.04.2008 p., а саме:

03.12.2007 р. - 1 000 000 грн.; 11.02.2008 р. - 800 000 грн.; 04.04.2008 р.- 35 000 грн.; 09.04.2008 р. - 220 900 грн.; 09.04.2008 р. - 143 622 грн.

З оскаржуваного рішення вбачається, що на підтвердження отримання коштів готівкою у матеріалах справи містяться копії квитанцій до прибуткових касових ордерів від 03.12.07 р., 21.01.08 р., 11.02.08 р., 25.02.08 р., 18.02.08 р.

Проте, судом не надано правової оцінки тому факту, що позивачем в будь-якому випадку були порушені умови договору щодо шляхів передачі позики, адже договором позики чітко визначено, що позика мала передаватись безготівковим шляхом.

Крім того, судом не досліджувались та не встановлювались обставини щодо отримання чи неотримання позики самим позичальником - товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс" (як юридичною особою, що є безпосередньо стороною договору позики), тобто зарахування отриманих через касу підприємства готівкових коштів на розрахунковий рахунок підприємства.

Приписами п.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, встановлено, що касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; переказ готівки - унесення певної суми готівки підприємством (підприємцем) або фізичною особою з метою її зарахування на рахунки відповідного підприємства (підприємця) чи фізичної особи або видачіодержувачу в готівковій формі.

Згідно п.2.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Відповідно постанови Правління Національного банку України від 9.02.2005 року № 32, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.04.2005 р. за №410/10690, встановлено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно пункту 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320, у розмірі 10 000 грн.

Вказане кореспондується із вимогами щодо лімітів приймання готівки касами. Так, відповідно п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, уся готівка, що надходить до каси, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Пунктом 2.7. цього ж Положення передбачено, що виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення,

Відповідно п. 1 постанови Правління Національного банку України від 09.02.2005 р. № 15 "Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку" сума ліміту не може перевищувати 10 000 грн.

У відповідності з п.п. 5.1. п. 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 p. № 637, строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день надходження готівкової виручки до їх кас).

Таким чином, отримані директором суми коштів, зазначені вище, мали надійти на банківський рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс" в дні отримання готівки.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, в даному випадку належним доказом отримання товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс" коштів може бути підтверджено тільки їх зарахуванням фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на розрахунковий рахунок, вказаний у договорі позики, або їх внесення на розрахунковий рахунок самим підприємством в день отримання готівки.

Позивачем не надано доказів отримання товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс" позики в розмірі, встановленому договором позики від 21.11.2007 р.

Таким чином позивач не виконав взяті на себе зобов'язання, не передав товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс" суму коштів, визначену договором позики, тому позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості є безпідставними та задоволенню не підлягають.

В оскаржуваному рішення суд посилається на п. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, у зв'язку з тим, що при розгляді справи в першій інстанції судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, та мало місце порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, рішення господарського суду підлягає скасуванню.

Посилання Державної іпотечної установи і арбітражного керуючого Гавричкова К.В. на лист прокуратури Кіровоградської області від 14.05.12 р. № 17/1-2423/2-11, у провадженні слідчого відділу якої знаходиться кримінальна справа № 53-500, порушена відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за фактом привласнення коштів Державної іпотечної установи під час будівництва будинку по вул. Тельмана, 10 в м. Олександрія, Кіровоградської області, судом апеляційної інстанції не приймається в якості доказу, оскільки за змістом ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені має значення лише вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної іпотечної установи та арбітражного керуючого Гавричкова К.В. задовольнити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.02.11 у справі № 5/117 скасувати.

У позові відмовити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Кіровоград на користь Державної іпотечної установи м. Київ 16 095 грн. судового збору, видавши наказ.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Кіровоград на користь арбітражного керуючого Гавричкова К.В. м. Дніпропетровськ 16 095 грн. судового збору, видавши наказ.

Виконання цієї постанови покласти на господарський суд Кіровоградської області.

Головуючий суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя В.І. Крутовських

повний текст постанови виготовлений 04.09.12р.