Рішення

від 03.09.2012 по справі 2-7255/11

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа№2-7255/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2012 р. року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого -судді Петренка В.С.

за участю секретаря - Сушко М.О., Шепітко П.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_2

до товариства з обмеженою відповідальністю «Студія інтер'єру «АМПІР»,

за участю третьої особи закритого акціонерного товариства «МЦ-5»

про визнання договору недійсним та стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Студія інтер'єру «Ампір», в якому просила суд визнати договір від 02 серпня 2011 року № 214, укладений між нею та відповідачем, недійсним, стягнути з відповідача збитки у розмірі 17 600 грн., моральну шкоду 5000 грн., передплату згідно із умовами договору 8 800 грн., а також пеню за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 48 600 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_2 посилається на те, що 02 серпня 2011 року між нею та ТОВ «Студія інтер'єру «АМПІР»було укладено договір № 214 роздрібної купівлі-продажу меблів, згідно з умовами якого ТОВ «Студія інтер'єру «АМПІР»прийняло на себе обов'язок передати позивачці крісло «Барон»фабрики МЦ-5 не пізніше 90 календарних днів від 12.08.2011 р. Загальна вартість меблів складає 2 262 $ (в еквіваленті 18 000 грн.), позивачкою було внесено передплату у розмірі 1 100 $ (8 756 грн.).

ОСОБА_2 також вказує, що 17 жовтня 2011 року їй зателефонував директор ТОВ «Студія інтер'єру «АМПІР»ОСОБА_3 та повідомив про те, що він бажає повернути грошові кошти у розмірі 1 100 $, оскільки у нього виникли складнощі з виготовленням та доставкою меблів.

19 жовтня 2011 року під час зустрічі в ТЦ «Мегадом»з директором відповідача ОСОБА_3 позивачка зателефонувала до фабрики МЦ-5, що вказана у договорі як виготовлювач замовленого крісла. Співробітник фабрики повідомив ОСОБА_2 про той факт, що, починаючи із 01 серпня 2011 року фабрика МЦ-5 розірвала дію зовнішньоекономічного контракту, який надає право приймати замовлення на вказані меблі. Крім того, позивачку поінформували, що, приймаючи замовлення на поставку крісла «Барон»фабрики МЦ-5, її було введено в оману, оскільки зобов'язання по договору не могли бути виконані, оскільки на фабрику МЦ-5 замовлення від ТОВ «Студія інтер'єру «АМПІР»на виготовлення крісла «Барон»не надходило. Вказану інформацію ЗАТ «МЦ-5»підтвердила позивачці у відповіді на її письмове звернення.

В судовому засіданні з посиланням на положення ст.ст. 23, 229, 230, 1167 ЦК України, ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»позивачка наполягала на задоволенні позову.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, позов не визнав у повному обсязі, вказував, що керівництву ТОВ «Студія інтер'єру «АМПІР»нічого не було відомо про розірвання контракту між ним та виробником меблів -ЗАТ «МЦ-5», а також посилався на повернення грошових коштів позивачці поштовим переказом.

Представник третьої особи ЗАТ «МЦ-5»в судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 79, 89).

Вислухавши пояснення позивачки та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, 02 серпня 2011 року між ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище -Грешта) та ТОВ «Студія інтер'єру «АМПІР»було укладено договір № 214 роздрібної купівлі-продажу меблів, згідно з умовами якого ТОВ «Студія інтер'єру «АМПІР»прийняло на себе обов'язок передати позивачці крісло «Барон»фабрики МЦ-5 не пізніше 90 календарних днів від 12.08.2011 р. Загальна вартість меблів складає 2 262 $ (в еквіваленті 18 000 грн.), позивачкою було внесено передплату у розмірі 1 100 $ (8 756 грн.) (а.с. 7 -8).

17 жовтня 2011 року позивачці зателефонував директор ТОВ «Студія інтер'єру «АМПІР»ОСОБА_3 та повідомив про те, що він бажає повернути грошові кошти у розмірі 1 100 $, оскільки у нього виникли складнощі з виготовленням та доставкою меблів.

19 жовтня 2011 року під час зустрічі в ТЦ «Мегадом»з директором відповідача ОСОБА_3 позивачка зателефонувала до фабрики МЦ-5, що вказана у договорі як виготовлювач замовленого крісла. Співробітник фабрики повідомив ОСОБА_2 про той факт, що, починаючи із 01 серпня 2011 року фабрика МЦ-5 розірвала дію зовнішньоекономічного контракту, який надає право приймати замовлення на вказані меблі. Крім того, позивачку поінформували, що, приймаючи замовлення на поставку крісла «Барон»фабрики МЦ-5, її було введено в оману, оскільки зобов'язання по договору не могли бути виконані, оскільки на фабрику МЦ-5 замовлення від ТОВ «Студія інтер'єру «АМПІР»на виготовлення крісла «Барон»не надходило.

Вказану інформацію ЗАТ «МЦ-5»підтвердила позивачці у відповіді на її письмове звернення (а.с. 11), а також у письмових поясненнях, надісланих суду (а.с. 88).

Судом також встановлено, що між ЗАТ «МЦ-5» (продавець) та ТОВ «Студія інтер'єру «АМПІР»(покупець) було укладено контракт № МП-7 від 15.12.2008 року про експорт продукції, дію якого продовжено його сторонами до 31.12.2001 р. шляхом укладання додаткової угоди (а.с. 98).

Відповідно до п. 10.4 вказаного контракту його може бути розірвано будь-якою стороною в односторонньому порядку з письмовим попередженням іншої сторони не менш ніж за 30 календарних днів до дати розірвання.

Листом від 16 травня 2011 року ЗАТ «МЦ-5»повідомило ТОВ «Студія інтер'єру «АМПІР»про розірвання контракту № МП-7 від 15.12.2008 року з 01.08.2011 року (а.с. 99).

Тобто з 01.08.2011 року ЗАТ «МЦ-5»припинило приймати замовлення від ТОВ «Студія інтер'єру «АМПІР»на поставку меблів &zeit»у зв'язку із закінченням дії контракту.

Відповідно до положень ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Згідно частини 1 статті 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, ТОВ «Студія інтер'єру АМПІР» ввело ОСОБА_2 в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а саме не повідомило про наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, тобто про відсутність права ТОВ «Студія інтер'єру АМПІР»на приймання замовлення щодо поставки меблів фабрики МЦ-5.

Наведене вище обумовлює необхідність визнання оспорюваного правочину недійсним та стягнення з відповідача збитків у подвійному розмірі, а також , виходячи зі змісту ст. 23, ч.2 ст. 230, ст. 1167 ЦК України, моральної шкоди, розмір якої суд зменшує з 5000 грн. до 1000 грн.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що грошові кошти були повернуті позивачці поштовим переказом у сумі 8800 грн. (а.с. 44) з причини її ухилення від отримання цих грошей особисто, оскільки ОСОБА_2 пояснила суду, що цей грошовий переказ вона не отримувала.

Ст. 537 ЦК України передбачає право боржника виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку.

Тобто чинний ЦК України не вказує на можливість виконати свій обов'язок шляхом здійснення поштового переказу грошей, тим більше, що обов'язок ТОВ «Студія інтер'єру «АМПІР»полягав не у поверненні грошових коштів, а у поставці меблів.

Суд також критично оцінює усні посилання представника відповідача, що вини ТОВ «Студія інтер'єру «АМПІР»у порушенні зобов'язання немає, що гроші слід стягнути з ЗАТ «МЦ-5», яке має бути відповідачем у справі, та роз'яснює відповідачу його право на звернення із регресним позовом до ЗАТ «МЦ-5», у разі якщо воно вважає, що дії цієї юридичної особи спричинили збитки ТОВ «Студія інтер'єру «АМПІР»у правовідносинах із ОСОБА_2

Позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ТОВ «Студія інтер'єру «АМПІР»додатково ще 8800 грн. авансу задоволенню не підлягають, оскільки ця грошова сума вже входить до складу збитків, які у подвійному розмірі стягуються на її користь.

Не є обґрунтованими і позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 48 600 грн. згідно з частиною другою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до положень вказаної статті у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом обману передбачено ст. 230 ЦК України.

Враховуючи, що договір № 214 роздрібної купівлі-продажу меблів від 02 серпня 2011 року судом визнається недійсним з моменту його укладання, положення ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки вони передбачають неможливість виконати (прострочку виконання) роботи саме згідно з укладеним договором.

Судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 88, 212 -215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Студія інтер'єру «АМПІР» -задовольнити частково.

Визнати недійсним договір № 214 роздрібної купівлі-продажу меблів, що був укладений між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Студія інтер'єру «АМПІР»02 серпня 2011 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Студія інтер'єру «АМПІР»(65043, м. Одеса, вул. Толбухіна, буд. 135, код 36233191) на користь ОСОБА_2 (65065, АДРЕСА_1) збитки у розмірі 17 600 (сімнадцять тисяч шістсот) грн., моральну шкоду у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 186 (сто вісімдесят шість) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог -відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частини. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 04.09.2012 року.

Суддя : Петренко В. С.