Постанова

від 15.05.2012 по справі 2а-12006/10/0470

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 р. Справа № 2а-12006/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПотолової Г. В. . при секретаріКузнецові С.М. за участю: прокурора -Демеш О.О.

представників позивача -Продайко О.В., Єлізарова Т.М.

представників відповідача -Палій О.І., Соловей О.С., Атрошенко В.М.

третьої особи -Киричек О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську, за участю прокуратури Дніпропетровської області про про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського»звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Дніпродзержинської ОДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби України від 17.09.2010р. №0005671502/0, про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3192574грн.00коп.

Ухвалою суду від 17.04.2012р. задоволені клопотання позивача та відповідача, здійснено замінену Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського» на його правонаступника -Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського», а також Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську на її правонаступника -Дніпродзержинську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Ухвалою суду від 17.04.2012р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Дніпродзержинську.

15.05.2011р. прокурор Дніпропетровської області надав повідомлення про вступ у справу №2а-12006/10/0470 для захисту інтересів держави на стороні Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги. В обґрунтування яких стверджують, що винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення необґрунтоване та прийняте без достатніх підстав. Просять суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечують. В обґрунтування заперечень посилаються на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, у зв'язку з чим просять суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Прокурор у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує, просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи у судовому засіданні також заперечує проти позовних вимог. Обґрунтування заперечень аналогічні доводам відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського», зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області від 27.02.1997р.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків, позивач перебуває на податковому обліку у Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Також, ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського»зареєстровано, як платника податку на додану вартість.

Отже, позивач належним чином зареєстрований, як юридична особа, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності в Україні.

Так, платником податків ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського»до Дніпродзержинської ОДПІ подана податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року від 20.08.2010р. №б99122, в якій самостійно визначена сума податкового зобов'язання.

15.09.2010р. фахівцями податкового органу проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського»(до заміни правонаступником) за липень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 15.09.2010р. №6278/507/15-224/05393043 «про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість»(а.с.9-16).

Згідно акту перевірки податковим органом встановлено, підприємством ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського», згідно податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року задекларовано:

- від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду по рядку 21 у сумі 12386492грн.00коп.;

- залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду по рядку 23 у сумі 28259088грн.00коп.;

- залишок від'ємного значення попереднього (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду по рядку 24 у сумі 28259088грн.00коп.;

- сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по рядку 25.1 у сумі 28259088грн.00коп.

Також, з висновків акту перевірки у розділі 1 «Коригування податкових зобов'язань»додатку 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ» до декларації з ПДВ за червень 2010 року підприємство декларує зменшення податкових зобов'язань по неплатнику ПДВ на загальну суму 237грн.14коп. на підставі «Списання кредиторської заборгованості». А у розділі 1 «Коригування податкових зобов'язань»додатку 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ»до декларації з ПДВ за липень 2010 року підприємство декларує зменшення податкових зобов'язань по неплатнику ПДВ на загальну суму 692грн.63коп. на підставі «Списання кредиторської заборгованості». Проте, нормами п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»не передбачено процедура урегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості.

Крім того, фахівцями податкового органу зазначено, що до поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року підприємством надано додаток 5 до податкової декларації з ПДВ, яким передбачено розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань в розмірі контрагентів. За результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкового кредиту в розмірі контрагентів - за даними автоматизованої бази ДПІ, при звірці обсягів між підприємства, встановлено відхилення в сумі ПДВ у податковому кредиті ВАТ «ДМК», а саме «Завищення податкового кредиту»2 категорії, в тому числі по контрагентам:

- ТОВ «Мастер-груп»(код ЄДРПОУ 32515829) на суму ПДВ -1834416грн.04коп.;

- ТОВ «ТК «Схід регіод»(код ЄДРПОУ 34703447) на суму ПДВ -605717грн.71коп.;

- ТОВ «Днепростандарт ЛТД»(код ЄДРПОУ 33074273) на суму ПДВ -566890грн.07коп.;

- ТОВ «Компанія Укрметфлюси»(код ЄДРПОУ 33770114) на суму ПДВ -170396грн.61коп.;

- ТОВ «Єділія»(код ЄДРПОУ 35740432) на суму ПДВ -5305грн.69коп.;

- ТОВ НВП «Макс і К»(код ЄДРПОУ 20282880) на суму ПДВ -4386грн.67коп.;

- ТОВ «Енергія»(код ЄДРПОУ 30189598) на суму ПДВ -4012грн.20коп.

- ПЗ100% ІІ «Білла-Україна»(код ЄДРПОУ 25288083) на суму ПДВ - 1209грн.84коп.

Таким чином, в ході перевірки встановлено, що на підставі п.1.8 ст.1, 4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.7, п.7.7.10, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»: зменшується сума, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на 693грн.00коп.; зменшується сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, на 3192574грн.00коп.

На підставі акту перевірки від 15.09.2010р. №6278/507/15-224/05393043 прийняте податкове повідомлення-рішення №0005671502/0 від 17.09.2010р., згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 3192574грн.00коп. (а.с.8).

Не погоджуючись з рішенням податкового органу позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду .

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу, вказує, що висновки ґрунтуються на припущеннях без аналізу фактичних правовідносин, без надання належної оцінки тим документам, що були надані позивачем в підтвердження здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентом.

Тобто, позивач вважає, що відповідачем неправомірно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та винесено податкове повідомлення-рішення №0005671502/0 від 17.09.2010р. із посиланням на порушення п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки висновки податкового органу, викладені в акті перевірки ґрунтуються не на підставі порушення комбінатом конкретних норм законодавства, а на підставі того, що за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкового кредиту в розрізі контрагентів -за даними автоматизованої бази ДПІ, при звірці обсягів між підприємствами, встановлення відхилення в сумі ПДВ у податковому кредиті по контрагентам -ТОВ «Мастер-груп», ТОВ «ТК «Схід регіон», ТОВ «Днепростандарт ЛТД», ТОВ «Компанія Укрметфлюси», ТОВ «Єділія», ТОВ НВП «Макс і К», ТОВ «Енергія», ПЗ100% ІІ «Білла-Україна».

Так, позивач стверджує, що дійсно у червні 2010 року мало взаємовідносини з вищезазначеними підприємствами, та зазначає, що розбіжності виникли внаслідок наступних підстав.

По-перше, згідно з АРМ «звірка контрагентів»у червні 2010 року між ВАТ «ДМК ім.Дзержинського»та ТОВ «Мастер-груп», ТОВ «ТК «Схід регіон», ТОВ «Компанія Укрметфлюси», ТОВ «Єділія», ТОВ НВП «Макс і К», ТОВ «Енергія»(до податкового кредиту декларації з ПДВ за червень 2010 року включено податкові накладні, в яких датою виписки є червень 2010 року) виникли розбіжності внаслідок того, що по вказаним підприємствам згідно АРМ податкової служби «Звірка контрагентів»податкові декларації з ПДВ за червень 2010 року не визнані як податкова звітність -тому вони вважаються не податними.

По-друге, позивач має взаємовідносини з ТОВ «Дніпростандарт ЛТД»і розбіжності виникли внаслідок того, що останнім, згідно АРМ «Звірка контрагентів», задекларовано взаємовідносини з позивачем за червень 2010 року на суму ПДВ -16000грн.00коп. По інформації, отриманої позивачем від ТОВ «Дніпростандарт ЛТД», в подальшому останнім надано поштовим відправленням уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2010 року а суму ПДВ 566890грн.00коп., але уточнюючий розрахунок ДПІ. В якому зареєстровано даний платник податку, прийнято «до відома».

По-третє, що стосується взаємовідносин з ПЗ 100% ІІ «Білла-Україна», розбіжність виникла внаслідок зазначення позивачем у додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року -задекларовано взаємовідносини з ПЗ100% ІІ «Білла-України»на суму ПДВ -1209грн.84коп., згідно наданих підприємством податкових накладних, та касових чеків, підтверджуючих сплату за отриманий товар. Проте, позивачем у бесіді з головним бухгалтером підприємства з'ясовано, що дана сума ПДВ ними відображена у додатку 5 до податкової декларації за червень 2010 року в розділі 1 Податкові зобов'язання у рядку «інші».

Відповідно, позивач звертає увагу, що до ПЗ 100 ІІ «Білла-Україна»звертався із запитом щодо документального підтвердження включення вищевказаної суми податкових зобов'язань з ПДВ у додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року.

Також, позивач доводить, що у розділі 1 «Коригування податкових зобов'язань»додатку 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ»до декларації з ПДВ за червень 2010 року ВАТ «ДМК ім..Дзержинського»декларує зменшення податкових зобов'язань на загальну суму 237грн.14коп. на підставі «Списання кредиторської заборгованості». Та додає, що коригування проведено комбінатом по причині закінчення терміну позовної давності по грошовій заборгованості по отриманим авансовим платежам. Згідно норм Цивільного кодексу дана заборгованість є простроченою та згідно норм діючого законодавства підлягає списанню до складу доходів як в бухгалтерському так і в податковому обліку як безповоротна фінансова допомога.

Тобто, позивач стверджує, що на момент проведення камеральної перевірки мав всі необхідні податкові накладні, на підтвердження сум податкового кредиту по ПДВ та факт сплати ПДВ у складі вартості придбаного у контрагента товару, до того ж вони не мали недоліків та порядок їх заповнення відповідав встановленому законодавству України.

Крім того, позивач вважає, що невизнання податковою службою податкової звітності контрагента ВАТ «ДМК ім.Дзержинського»з задекларованою сумою податкових зобов'язань по взаємовідносинах з комбінатом не тягне відповідальність на останнього, оскільки у відповідності до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, за викладених обставин позивач вважає, що не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо цього.

Таким чином, позивач вважає неправомірними податкове повідомлення-рішення №0005671502/0 від 17.09.2010р. на підставі акту перевірки від 15.09.2010р. №6278/507/15-224/05393043, а вказане податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.

Додатково представники позивача у судовому засіданні посилаються на практику вирішення аналогічних спорів Верховним Судом України та Європейським судом з прав людини.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, в обґрунтування посилається на те, що підставами для винесення спірного податкового повідомлення-рішення стали наступні обставини.

Так, відповідач зазначає, що для підприємств, які подають заявки на відшкодування ПДВ з бюджету існує визначений порядок, а саме згідно Закону України «Про податок на додану вартість», який поширюється на всіх платників податків, відповідно до вимог якого платники податку при прийнятті рішення щодо подачі заявки на бюджетне відшкодування, повинні враховувати всі обставини.

На думку відповідача, підприємством в порушення ст.4, п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»занижено податкові зобов'язання (рядок 9 кол.Б Декларації) на суму 237грн.14коп. та на суму 693грн.00коп., тобто завищена від'ємна різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду (р.21 Декларації) на суму 237грн.14коп., а також на суму 693грн.00коп, що призвело до завищення заявленої суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню з бюджету на рахунок платника у банку на зазначену суму. Враховуючи викладене, підприємству надано лист від 20.08.2010р. №29726/15-219 «Про надання пояснень», проте пояснень та документального підтвердження з питання списання кредиторської заборгованості до ДПІ комбінатом не надано.

Також, відповідач зазначає, що ВАТ «ДМК ім.Дзержинського»у 2010 році мало взаємовідносини з контрагентами: ТОВ «Мастер-груп», ТОВ «ТК «Схід регіон», ТОВ «Днепростандарт ЛТД», ТОВ «Компанія Укрметфлюси», ТОВ «Єділія», ТОВ НВП «Макс і К», ТОВ «Енергія», проте згідно АРМ «Звірка контрагентів»в податкових деклараціях з ПДВ за червень 2010 року податковими інспекціями, на обліку яких перебувають зазначені підприємства, не визнано як податкову звітність тому вони вважаються не поданими.

Відповідач стверджує, щодо взаємовідносин позивача з ПЗ100% ІІ «Білла-Україна», то по даному контрагенту, перевіркою не підтверджено податковий кредит задекларований ПАТ «ДМК ім.Дзержинського»на суму ПДВ 1209грн.84коп.

Тобто, відповідач звертає увагу, що контрагентами позивача у податкових деклараціях з ПДВ, на момент проведення камеральної перевірки, не підтверджено взаємовідносин з позивачем, що в свою чергу, позбавляє його права на бюджетне відшкодування заявлених сум.

Крім того, відповідач додає, що податковою інспекцією здійснено камеральну перевірку позивача відповідно до чинного законодавства України та нормативних актів, на підставі наявних у ДПІ декларацій, звітів, документів тощо.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що навіть якщо позивач сплатив ПДВ, проте податковий орган не вбачає відтворення його контрагентами, а тому не може дійти висновку щодо підтвердження правомірності повернення ПДВ.

Отже, відповідач вважає, вищевикладене в повній мірі підтверджує, правомірність дій податкового органу та викладені висновки у акті перевірки 15.09.2010р. №6278/507/15-224/05393043 є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, тобто податкове повідомлення-рішення №0005671502/0 від 17.09.2010р. прийняте правомірно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до п.1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.

Пунктом 2 Кодексу визнано такими, що втратили чинність з 1 січня 2011 року, зокрема Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, при прийнятті рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент виникнення правовідносин.

Згідно ст.ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та в розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Частиною 1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», що діяла на час виникнення правовідносин, встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Правила формування податкового кредиту визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що діяв на час виникнення правовідносин.

Відповідно до зазначеного пункту податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Судом встановлено, що позивач отримував послуги від контрагентів: ТОВ «Мастер-груп», ТОВ «ТК «Схід регіон», ТОВ «Днепростандарт ЛТД», ТОВ «Компанія Укрметфлюси», ТОВ «Єділія», ТОВ НВП «Макс і К», ТОВ «Енергія», ПЗ100% ІІ «Білла-Україна», що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Позивачем надані достатні докази для підтвердження викладених вимог у позовній заяві та у заявах про зміну позовних вимог .

Факт порушення позивачем п.1.8 ст.1, 4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.7, п.7.7.10, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не було доведено відповідачем.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 4 грудня 2007 року, прийнятій у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват комплект" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті 3 Господарського кодексу України, пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності -продукція, роботи чи послуги -мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

При цьому сформульоване в Господарському кодексі України визначення господарської діяльності є загальним і має застосовуватися в усіх випадках, а визначення, наведене в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств", -лише у сфері дії цього Закону з урахуванням загального визначення.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за № 250/2054, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Крім того, на підтвердження своїх вимог, представниками позивача у судовому засіданні надані первинні документи контрагентів, які долучені до матеріалів справи та в повній мірі спростовують висновки податкового органу.

Таким чином, у судовому засіданні встановлені всі фактичні обставини, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких позивачем визначено суми податкового кредиту.

Відповідач не довів відсутність реального характеру відповідних операцій, а доводи податкового органу спростовуються матеріалами справи та поясненнями представників сторін.

Відповідно до п. п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Таким чином, оформлення податкових накладних на виконання угод, та включення по них суми ПДВ до складу податкового кредиту з боку позивача є правомірним.

Нормами діючого законодавства України не заборонено включати до податкового кредиту суму ПДВ за придбаними товарами (роботами, послугами) незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду. Якщо в наступних податкових періодах товар не використаний в операціях, що є об'єктом оподаткування, в податковому обліку, це відображається як продаж товару по звичайній ціні (п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону):

Аргументи відповідача в акті перевірки про порушення товариством норм Закону України «Про податок на додану вартість»суд вважає таким, що не підтверджується фактичними обставинами справи.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0005671502/0 від 17.09.2010р., прийняте на підставі акту перевірки від 15.09.2010р. №6278/507/15-224/05393043, порушує права і законні інтереси позивача.

Відповідно ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

При цьому, суд виходить з того, що вимоги про визнання нечинним рішення податкового органу, є тотожною вимогою щодо визнання протиправним та скасування рішення податкового органу, враховуючи приписи ст.162 КАС України, яка, зокрема, визначає можливість суду у разі задоволення адміністративного позову прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень тощо.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №0005671502/0 від 17.09.2010р. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Стаття 19 Конституції України, зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність дій та рішень відповідача, а також те , що відповідачем не доведено правомірність своїх дій, рішень та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету позивачу -Публічному акціонерному товариству «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського»судові витрати у розмірі 03грн.40коп., сплачені квитанцією №33592.407.1 від 28.09.2010р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського»до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську, за участю прокуратури Дніпропетровської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби №0005671502/0 від 17.09.2010р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського»(51925, м.Дніпродзержинськ, вул.Кірова, 18б, код ЄДРПОУ 05393043) 03грн.40коп. (три грн. 40коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 21.05.2012 р.

Суддя . . . .Г. В. Потолова .