Ухвала

від 27.08.2012 по справі 5023/7330/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"27" серпня 2012 р. Справа № 5023/7330/11

вх. № 7330/11

Суддя господарського суду Дзюба О.А.

при секретарі судового засідання Шаповалов О.В.

Учасники процесу в судове засідання не з'явились

Розглянувши справу

за заявою Приватного підприємства "Аеромакс-Сервіс", м. Харків

до Фізичної особи - підприємця "Аеромакс-Сервіс", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 вересня 2011 року порушено провадження по справі про банкрутство Приватного підприємства "Аеромакс-Сервіс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено засідання суду на 15 лютого 2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 листопада 2011 року введено процедуру розпорядження майном боржника - Приватного підприємства "Аеромакс-Сервіс", м. Харків; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Шапілова С.А.; боржника зобов'язано у відповідності до п.5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в десятиденний строк здійснити публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство, докази надати суду; призначено попереднє засідання суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 квітня 2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів в кількості однієї заяви перед кредитором -Адвоката ОСОБА_2 в сумі 520000,00грн. (четверта черга); зобов'язано розпорядника майна, керівника підприємства боржника, кредитора боржника, відповідно до ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провести збори кредиторів, де вирішити питання передбачені вказаною статтею Закону, у тому числі утворити комітет кредиторів і прийняти обґрунтоване рішення про відкриття процедури санації боржника, про відкриття ліквідаційної процедури чи підписання Мирової угоди з посиланням на фактичні обставини, що привели до прийняття такого рішення. Прийняте кредиторами або комітетом кредиторів обґрунтоване рішення, разом з протоколом загальних зборів кредиторів і протоколом засідання комітету кредиторів в триденний строк після прийняття рішення надати суду, для подальшого прийняття судом відповідного рішення; призначено засідання суду, на якому буде винесено Ухвалу про санацію боржника чи прийнята Постанова про визнання його банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура чи затверджена мирова угода або припинено провадження по справі про банкрутство.

Ухвалами господарського суду Харківської області розгляд справи неодноразово відкладався, в судових засіданнях оголошувались перерви, учасники процесу зобов'язувався виконати в повному обсязі вимоги суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 липня 2012 року розгляд справи відкладався на 14 серпня 2012 року, учасники процесу зобов'язувались виконати в повному обсязі вимоги попередніх ухвал суду.

В судовому засіданні від 14 серпня 2012 року оголошувалась перерва до 27 серпня 2012 року, з метою надання учасникам процесу можливості виконати в повному обсязі вимоги суду, а також у зв'язку з необхідністю повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх матеріалів справи.

В дане засідання суду учасники процесу (боржник, кредитор та розпорядник майна) не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, документів витребуваних судом не надали.

Ретельно розглянувши всі матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

Керівник Приватного підприємства "Аеромакс - сервіс", звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "Аеромакс - сервіс", м. Харків, код 35897868, в порядку ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", посилаючись на те, що боржник не може виконати грошові зобов'язання перед кредиторами після настання встановленого строку їх сплати, а також на те, що структура балансу підприємства є незадовільною, існують ознаки надкритичної неплатоспроможності, що свідчить про неможливість боржника задовольнити грошові вимоги його кредиторів та зобов'язує його звернутися до суду в порядку п.5 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частина 5 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає обов'язок боржника звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, зокрема у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлені наступні ознаки неплатоспроможності боржника: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Таким чином, звертаючись до суду з відповідною заявою, боржник повинен надати докази в підтвердження його неплатоспроможності (ч. З ст. 6 Закону) або загрози неплатоспроможності (ч. 5 ст. 7 Закону).

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.12.2011 р. у справі № 16/87/09-21/134/09, яка згідно зі ст. 111 -28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх судів України.

Як вбачається, підставою для звернення боржника з заявою про порушення справи про власне банкрутство стало виявлення факту загрози неплатоспроможності, тобто виконання грошових зобов'язань перед рядом кредиторів призведе до неможливості задоволення вимог інших кредиторів. До такого висновку боржник дійшов на підставі аналізу власної господарської діяльності.

У підтвердження викладених обставин до заяви про порушення справи про банкрутство письмово представлені вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями, які не оспорюються боржником, за кредиторськими зобов'язаннями в загальній сумі 721054,00грн.: перед кредитором - адвокатом ОСОБА_2, згідно договору про надання юридичних та інформаційних послуг (виконання робіт) №15 від 27.01.11р.в сумі 520000,00грн. та перед ДПІ в Шевченківському р-ні м. Львова в сумі 134036,00грн. за основним платежем та 67018,00грн за штрафними санкціями, згідно податкового повідомлення рішення №0003242300/0/30782 від 23.12.10р. - заборгованість по податках, зборах (обов'язкових платежах).

У той же час положеннями абз. 8 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних. Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Відповідно, і встановлений Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки неплатоспроможності боржника або загрози його неплатоспроможності. Зокрема, не вбачається строк виконання грошових зобов'язань перед кредиторами.

Також, наявність загрози неплатоспроможності боржника, тобто коли оплата вимог одного або декількох вимог кредиторів призведе до неможливості виконання зобов'язань перед іншими кредиторами, може мати місце лише у випадку конкуренції грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні. Отже, про загрозу неплатоспроможності боржника, яка є підставою для ініціювання справи про банкрутство, свідчить неможливість задоволення вимог кредиторів виключно у виконавчому провадженні.

Таким чином, у будь-якому випадку на момент подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози. Інакше таке банкрутство мас ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.

Такої самої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в своїй постанові від 01 лютого 2012 року по справі №Б-24/24-10.

Однак, до заяви боржника взагалі не додані документи в підтвердження загрози його неплатоспроможності, як цього вимагає частина 2 статті 7 Закону про банкрутство (рішення суду про стягнення заборгованості, судові накази, постанови про відкриття виконавчого провадження тощо), які повинні бути подані на момент звернення із такою заявою.

Судом встановлено, що в даному випадку матеріали справи свідчать про відсутність передбачених Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підстав для порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Тобто, при вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди повинні керуватися Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і застосовувати ті статті або відповідні частини статей Господарського процесуального кодексу України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.

Отже, в якості підстав припинення провадження у справі, як вважає суд, можуть застосовуватися норми ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно п. 36 Постанови Пленуму Верховного суду України №15 від 18 грудня 2009року законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (боржника), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкротство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункт-частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що боржником не надано суду достовірних документальних доказів, які підтверджують неплатоспроможність боржника або загрозу його платоспроможності, що є підставою для порушення справи про банкрутство в порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі за відсутністю предмета спору.

Керуючись ст.ст. 1, 6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 32-34, 43, п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі № 5023/7330/11 про визнання банкрутом Приватного підприємства "Аеромакс-Сервіс", м. Харків, код 35897868.

2. Скасувати мораторій, введений ухвалою господарського суду Харківської області 01 вересня 2011 року.

3. Дану ухвалу направити: боржнику, розпоряднику майна, кредитору, державному органу з питань банкрутства, ДВС у Дзержинському районі м. Харкова, державному реєстратору.

Суддя Дзюба О.А.