Постанова

від 04.09.2012 по справі 5015/916/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.12 Справа № 5015/916/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мурської Х.В.

суддів Малех І.Б.

Орищин Г.В.

при секретарі судового засідання Мудрак Р.І.

за участю представників:

від позивача -Когут Ю.І.;

від відповідача -Шмигун В.О.,

розглянув матеріали апеляційної скарги ПП "Управляюча компанія" від 05.06.2012 р. б/н

на рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2012 р.

у справі № 5015/916/12

за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", м. Львів

до ПП "Управляюча компанія", м. Львів

про стягнення 30 835, 69 грн., у т.ч. 25 200, 11 грн. основного боргу, 2 097, 65 грн. пені, 2 449, 77 грн. інфляційних втрат, 1 088, 16 грн. 3 % річних, за договором № 570151 про надання послуг з водопостачання та водовідведення між виробником цих послуг та виконавцями послуг від 19.04.2010 р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.05.2012 р. у справі № 5015/916/12 позов про стягнення 30 835, 69 грн., у т.ч. 25 200, 11 грн. основного боргу, 2 097, 65 грн. пені, 2 449, 77 грн. інфляційних втрат, 1 088, 16 грн. 3 % річних, за договором № 570151 про надання послуг з водопостачання та водовідведення між виробником цих послуг та виконавцями послуг від 19.04.2010 р. задоволено повністю за підставністю й обґрунтованістю (а.с.86-91).

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу (а.с.97-103), в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким зобов'язати позивача провести перерахунок боргу відповідача на підставі доводів апеляційної скарги, з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, зокрема, що розрахунок позовних вимог проведено позивачем невірно, а саме: без врахування вимог п.п.5.1-5.3 договору № 570151 від 07.04.2009 р. про надання послуг з водопостачання та водовідведення між виробником цих послуг та виконавцями послуг, укладеного між ЛМКП "Львівводоканал"(виробник за договором, позивач у справі) і Асоціацією об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Сихівчани" - не на підставі суми показів квартирних приладів обліку; представником відповідача не було надано для ознайомлення матеріалів, які стосувалися перерахунку суми основного боргу; судом першої інстанції не враховано умов п.5.3 договору щодо реєстрації загальнобудинкового приладу обліку та проведення оплати згідно з показами поквартирних приладів обліку в разі відсутності такого; підстава позову -договір не з відповідачем, а Асоціацією об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Сихівчани".

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 р. сторін було зобов'язано провести звіряння взаєморозрахунків шляхом підписання належним чином оформленого акта звіряння взаєморозрахунків. Ухвала суду сторонами не виконана.

Розпорядженням керівника апарату суду від 03.09.2012р. було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 5015/916/12, за результатами якого матеріали справи передано на розгляд судді-доповідачу Мурській Х.В.

Розпорядженням голови суду від 04.09.2012р. для розгляду справи № 5015/916/12 введено суддів Малех І.Б. та Орищин Г.В.

В даному судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї і висловили свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Вимоги ухвали суду від 13.06.2012р. в частині проведення звірки взаєморозрахунків сторони не виконали.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі -залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 07.04.2009 р. між позивачем та Асоціацією ОСББ "Сихівчани" було укладено Договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення між виробником та виконавцями послуг №570151, за умовами якого виробник послуг (позивач) бере на себе зобов'язання надавати послуги з водопостачання та водовідведення в будинку №12 по вулиці Кос. Анатольського у м. Львові (Додаток № 1), а виконавець послуг (Асоціація ОСББ "Сихівчани") зобов'язується оплачувати послуги з водопостачання та водовідведення за затвердженими рішеннями Виконавчого комітету Львівської міської ради тарифами у терміни, передбачені цим Договором та додатками до Договору.

Листом від 19.04.2010 р. №40 (а.с.19) Асоціація ОСББ "Сихівчани" повідомила позивача про те, що надавачем послуг (виконавцем послуг водопостачання) визначено Приватне підприємство "Управляюча компанія" та запропоновано переукласти договір.

19.04.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №570151 про надання послуг з водопостачання та водовідведення між виробником та виконавцями послуг, згідно якого виконавцем послуг визначено - Приватне підприємство "Управляюча компанія".

Нарахування оплати послуг водопостачання та водовідведення відповідачу проводиться за адресою: вул. Кос. Анатольського, м. Львів.

Відповідно до п. 10.1. Договору, цей Договір набуває чинності з 01.04.2010 р. та діє строком на один рік. Пунктом 10.4 Договору сторони дійшли згоди щодо пролонгації договору на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не надійде заяви однієї зі сторін про припинення договору.

22 квітня 2010 р. між сторонами у справі укладено та підписано Додаток №2 до Договору від 19.04.2010 р. з зазначенням тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення, які введені в дію 01.01.2009 р.

Згідно з п. 6.1. Договору від 19.04.2010 р., розрахунки за послуги водопостачання та водовідведення проводяться виконавцем у грошовій формі відповідно до тарифів, затверджених рішеннями виконавчого комітету.

Відповідно до п. 6.3. Договору виконавець послуг до 20-го числа, наступного за звітним місяцем, проводить розрахунок з виробником послуг по нарахованих коштах за надані послуги з водопостачання та водовідведення згідно виставленого рахунку, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виробника послуг за відрахуванням 3,3 % (ПП "Управляюча компанія") комісійної винагороди від перерахованих виробнику коштів. (Комісійна винагорода враховується виробником при розрахунках за надані послуги).

Згідно з п. 3.2.1. Договору виконавець послуг зобов'язується виконувати умови та порядок оплати виробнику послуг за надані послуги в обсягах і в терміни, які передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 7.2. Договору при несплаті або частковій несплаті за надані послуги виконавець послуг сплачує виробнику послуг пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день протермінування платежу, яка склалася з моменту укладення цього Договору, починаючи з 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

Cудом першої інстанції встановлено, що відповідачем не виконуються умови Договору в частині сплати коштів за послуги водопостачання та водовідведення в повному розмірі, внаслідок чого, у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 25'195,95 грн.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 25 195,95 грн. заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення.

Обґрунтованими визнано й вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 2 '097,34 грн. , 2442,49 грн. інфляційних втрат та 1078,03 грн. -3% річних.

Судова колегія погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»виробник комунальних послуг зобов'язаний укласти договір з виконавцем (споживачем) про умови надання житлово-комунальних послуг.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

теріалах справи) слуги обіт за вказаний періодами і діє до 31.03.2011 р. цесу технічними засобами. ється від своїх позУ відповідності до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу , якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Статтею 193 ГК України та ст. 526 ЦК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторонни та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК У країни).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3.2.1. Договору від 19.04.2010 р. виконавець послуг зобов'язується виконувати умови та порядок оплати виробнику послуг за надані послуги в обсягах і в терміни, які передбачені цим Договором.

Як правомірно встановлено місцевим господарським судом, відповідачем не виконано умов Договору та не сплачено кошти за фактично надані позивачем послуги з водопостачання та водовідведення в повному розмірі, внаслідок чого, заборгованість відповідача перед позивачем за період з травня 2010р. по січень 2012р. складає 25 195,95 грн. (а.с.4).

Протилежного суду не подано.

Крім того, слід зазначити, що суд апеляційної інстанції тричі відкладав розгляд справи з метою надання сторонам можливості провести звірку взаєморозрахунків за спірний період. Однак, акт звірки на розгляд суду сторонами не подано, зокрема, з вини відповідача. Таким чином, твердження скаржника про те, що місцевим господарським судом безпідставно задоволено позовні вимоги в повному обсязі нічим не спростовані, оскільки документально не підтверджені.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позову ЛМКП «Львівводоканал», а отже, рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, матеріалам і фактичним обставинам справи і підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 107 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2012 р. у справі № 5015/916/12 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 06.09.2012р.

Головуючий суддя Мурська Х.В.

Суддя Малех І.Б.

Суддя Орищин Г.В.