Постанова

від 04.09.2012 по справі 14/307

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2012 № 14/307

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Майданевича А.Г.

Корсакової Г.В.

при секретарі судового засіданні - Марченко Ю.І.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 04.09.2012 року по справі № 14/307 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Київавтоматика»на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року (оформленого відповідно до ст.. 84 ГПК України 25.05.2012 року) у справі № 14/307 (головуючий суддя - Балац С.В., судді Бойко Р.В., Пасько М.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Абріо»

до приватного акціонерного товариства «Київавтоматика»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім»

про стягнення 10 042 292,03 доларів США,

за зустрічним позовом приватного акціонерного товариства «Київавтоматика»

до публічного акціонерного товариства «Банк Форум»

про визнання недійсним договору іпотеки та додаткового договору,

за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору

товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс Поінт»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Абріо»

про визнання зобов'язання за договором іпотеки такими, що

припинились

В С Т А Н О В И В :

В липні 2009 року до господарського суду міста Києва звернувся акціонерний комерційний банк «Форум» (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Банк Форум») з позовною заявою до закритого акціонерного товариства «Київавтоматика» про стягнення 8 672 847,45 дол. США, шляхом звернення стягнення на заставне майно, а саме: нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 7 747,00 кв. м., що складає 98/100 частин від нежитлового будинку площею 7 924,30 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, що належить закритому акціонерному товариству «Київавтоматика».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2009 року порушено провадження у справі № 14/307.

Позовні вимоги за первісним позовом мотивовані тим, що 30.07.2007 року між акціонерним комерційним банком «Форум» та закритим акціонерним товариством «Київавтоматика» було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого останнє виступає майновим поручителем товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім» та забезпечує виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім» перед акціонерним комерційним банком «Форум», що випливають з кредитного договору № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 року укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Продексім» та акціонерним комерційним банком «Форум». Однак, товариство з обмеженою відповідальністю «Продексім» своєчасно та в повному обсязі не виконало взяті на себе зобов'язання перед акціонерним комерційним банком «Форум», щодо повернення коштів та сплати процентів, у зв'язку з чим у акціонерного комерційного банку «Форум» виникло право на погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставне майно.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2009 року № 05-5-14/26622 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс Поінт» з доданими до неї документами повернуто без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2009 року ухвалу господарського суду міста Києва від 11.08.2009 року № 05-5-14/26622 скасовано, а позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс Поінт» передано на розгляд господарського суду міста Києва.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2010 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2009 року залишено без змін.

15.02.2010 року прийнято заяву третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс Поінт» до розгляду.

Позовні вимоги третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору мотивовані наступним: товариство з обмеженою відповідальністю «Базіс Поінт» є акціонером закритого акціонерного товариства «Київавтоматика», а тому рішення у справі № 14/307 може значно вплинути на вартість акцій закритого акціонерного товариства «Київавтоматика», якими володіє товариство з обмеженою відповідальністю «Базіс Поінт». Так як, грошові вимоги акціонерного комерційного банку «Форум» було включено до реєстру вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім» у провадженні справи про банкрутство, відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому вказані вимоги будуть погашатись в порядку встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не в будь-якому іншому порядку, тому фактично зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім» перед акціонерним комерційним банком «Форум» за кредитним договором № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 року припинились. А отже, і припинились зобов'язання за договором іпотеки від 30.07.2007 року. Тому, товариство з обмеженою відповідальністю «Базіс Поінт» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про визнання зобов'язання закритого акціонерного товариства «Київавтоматика» перед акціонерним комерційним банком «Форум», згідно договору іпотеки від 30.07.2007 року такими, що припинилися.

06.09.2010 року закритим акціонерним товариством «Київавтоматика» подано зустрічну позовну заяву, в якій просить визнати недійсним договір іпотеки від 30.07.2007 року, укладений між публічним акціонерним товариством «Банк Форум» (правонаступником акціонерного комерційного банку «Форум») та закритим акціонерним товариством «Київавтоматика».

06.09.2010 року публічним акціонерним товариством «Банк Форум» подано до господарського суду міста Києва заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім» перед публічним акціонерним товариством «Банк Форум» за кредитним договором № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 року в розмірі 9 851 275,09 доларів США, з яких 8 138 000,00 доларів США - заборгованість із повернення кредитних коштів, 1 713 275,09 доларів США - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 7 747,00 кв. м., що складає 98/100 частин від нежитлового будинку площею 7 924,30 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, та належать закритому акціонерному товариству «Київавтоматика» на праві приватної власності на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого Першою Київською державною нотаріальною конторою від 28.02.1994 року за № 9-1405, дублікат якого виданий Першою Київською державною нотаріальною конторою 18.08.2004 року за № 21-4744 та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 12.10.2004 року за № 133-з, надавши публічному акціонерному товариству «Банк Форум» право на продаж від свого імені такого предмету іпотеки будь-якій особі - покупцю в порядку ст. 38 Закону України "Про іпотеку" з усіма повноваженнями, необхідними для здійснення продажу предмету іпотеки, з правом отримання від органів реєстрації прав власності на нерухоме майно документів, необхідних для оформлення договору купівлі - продажу. Встановити початкову ціну продажу предмету іпотеки, а саме: нежилих приміщень (в літ. А) загальною площею 7 747,00 кв. м., що складає 98/100 частин від нежитлового будинку площею 7 924,30 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, в розмірі оціночної вартості вказаної нерухомості, що підлягає визначенню незалежним суб'єктом оціночної діяльності на момент такого продажу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2010 року залучено до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю «Продексім» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.09.2010 року прийнято зустрічну позовну заяву відкритого акціонерного товариства «Київавтоматика» до сумісного розгляду разом з первісним позовом.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умови, що нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Предметом іпотеки за договором іпотеки від 30.07.2007 року є 98/100 частин від нежитлового будинку розташованого за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1. Так як, вказане майно не є окремим виділеним в натурі об'єктом права власності, а часткою нерухомого майна розміром 98/100 частини нежитлового будинку площею 7 924,30 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, тому на підставі ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України договір іпотеки має бути визнано недійсним, так як він суперечить ч. 1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку". Також, приватне акціонерне товариство «Київавтоматика» вказує на те, що 2/100 частини нежитлового будинку, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1 належать товариству з обмеженою відповідальністю «Еден Груп». Крім того, приватне акціонерне товариство «Київавтоматика» просить суд також визнати недійсним додатковий договір від 20.11.2007 року до договору іпотеки від 30.07.2007 року, так як, додатковий договір від 20.11.2007 року є невід'ємною частиною договору іпотеки від 30.07.2007 року.

Для визначення початкової ціни реалізації предмету іпотеки, ухвалою господарського суду міста Києва від 27.09.2010 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2011 року, призначено судову експертизу, а її проведення доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку від 28.12.2011 року № 4748/11-42 судової будівельно-технічної експертизи ринкова вартість предмету іпотеки, а саме: нежитлового будинку (в літ. А) загальною площею 7 747,00 кв. м., що складає 98/100 частин від нежитлового будинку площею 7 924,30 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, які належать закритому акціонерному товариству «Київавтоматика» на праві приватної власності на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого Першою Київською державною нотаріальною конторою від 28.02.1994 року за № 9-1405, дублікат якого виданий Першою Київською державною нотаріальною конторою 18.08.2004 р. за № 21-4744 та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 12.10.2004 року за № 133-з, за результатами проведено дослідження в цінах і станом на момент проведення дослідження становить: 111 347 631,00 грн.

14.02.2012 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника публічного акціонерного товариства «Банк Форум» надійшла заява про застосування позовної давності, так як відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу яка його порушила. В свою чергу статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. Оспорюваний приватним акціонерним товариством «Київавтоматика» договір іпотеки було укладено 30.07.2007 року, а зустрічний позов приватного акціонерного товариства «Київавтоматика» було подано 06.09.2010 року отже, позов було подано після спливу строку позовної давності.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року замінено найменування відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом закрите акціонерне товариство «Київавтоматика» на приватне акціонерне товариство «Київавтоматика». Цією ж ухвалою замінено позивача за первісним позовом, відповідача за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору публічне акціонерне товариство «Банк Форум» його процесуальним правонаступником - товариство з обмеженою відповідальністю «Абріо».

07.03.2012 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Абріо» надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач за первісним позовом просить суд стягнути з приватного акціонерного товариства «Київавтоматика» заборгованість за кредитним договором № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 року в сумі 10 042 292,03 доларів США, з яких: сума основної заборгованості за кредитом складає 8 138 000,00 доларів США, та проценти за користування кредитними коштами - 1 904 292,03 доларів США; звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 30.07.2007 р., а саме: нежилі приміщення (в літ. А), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, загальною площею 7 747,00 кв. м., що складає 98/100 частин від нежитлового будинку площею 7 924,30 кв. м. та кошти від реалізації предмету іпотеки направити на погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім» за кредитним договором № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Продексім» та акціонерним комерційним банком «Форум», яке змінило свою назву на публічне акціонерне товариство «Банк Форум», право вимоги за яким передано товариству з обмеженою відповідальністю «Абріо» в сумі 10 042 292,03 доларів США, з яких: сума основної заборгованості за кредитом складає 8 138 000,00 доларів США, та проценти за користування кредитними коштами - 1 904 292,03 доларів США; та встановити спосіб реалізації нежилих приміщень (в літ. А), розташованих за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, загальною площею 7 747,00 кв. м., що складає 98/100 частин від нежитлового будинку площею 7 924,30 кв. м. для погашення заборгованості за кредитним договором № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 р., укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «Продексім» та акціонерним комерційним банком «Форум», яке змінило свою назву на публічне акціонерне товариство «Банк Форум», право вимоги за яким передано товариству з обмеженою відповідальністю «Абріо» в сумі 10 042 292,03 доларів США, з яких: сума основної заборгованості за кредитом складає 8 138 000,00 доларів США, та проценти за користування кредитними коштами - 1 904 292,03 доларів США шляхом їх продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з початковою ціною реалізації предмета іпотеки 111 347 631,00 грн.

Судом розглядались вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, що надійшла 07.03.2012 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Абріо».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2012 року зупинено провадження у справі № 14/307 до вирішення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Капітал Кастоді» на ухвалу господарського суду міста Києва № 05-5-45/898 від 20.02.2012 року та повернення матеріалів справи № 14/307 з Київського апеляційного господарського суду до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.05.2012 року поновлено провадження у справі № 14/307.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року по справі № 14/307 первісні позовні вимоги ТОВ «Абріо» до ПрАТ «Київавтоматика» про стягнення 10 042 292,03 доларів США - задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ «Київавтоматика» на користь ТОВ «Абріо» заборгованість за кредитним договором від 30.07.2007 року № 190/07/00-KLMV в сумі 10 042 292,03 долари США, що за офіційним обмінним курсом Національного банку України станом на 07.03.2012 року становить 80 217 828,74 грн. з якої сума основної заборгованості за кредитом - 8 138 000 доларів США та проценти за користування кредитними коштами - 1 904 292,03 долари США шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченим 30.07.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А., зареєстрованого в реєстрі за № 5504, а саме: нежилі приміщення (в літ. А), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, до складу яки входять: нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 7 747,00 кв. м., що складає 98/100 частин від нежитлового будинку площею 7 924,30 кв. м. та кошти від реалізації предмету іпотеки направити на погашення заборгованості ТОВ «Продексім» за кредитним договором № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 року, укладеним між ТОВ «Продексім» та АКБ «Форум». Також стягнуто судові витрати.

В задоволені зустрічного позову ПрАТ «Київавтоматика» до ПАТ «Банк Форум» про визнання недійсним договору іпотеки та додаткового договору - відмовлено повністю.

В задоволені позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ТОВ «Базіс Поінт» до ТОВ «Абріо» про визнання зобов'язання за договором іпотеки такими що припинились - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 23.05.2012 року ПрАТ «Київавтоматика» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року по справі № 14/307 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені первісного позову повністю та задовольнити вимоги ПрАТ «Київавтоматика» за зустрічним позовом.

Після автоматизованого розподілу справ справу № 14/307 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Лобаня О.І., суддів: Ткаченка Б.О., Федорчука Р.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду за участю уповноважених представників сторін на 30.07.2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2012 року розгляд справи відкладено на 20.08.2012 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 року у зв'язку з перебування суддів Лобаня О.І., Федорчука Р.В., Ткаченка Б.О. у відпустці, змінено склад суду та призначено здійснити розгляд справи № 17/5026/2116/2011 у складі головуючий суддя: Яковлєв М.Л., судді: Майданевич А.Г., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 року апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Київавтоматика» на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року та справу № 14/307 прийнято до провадження зазначеною колегією та призначено судове засідання на 19.09.2012 року.

22.08.2012 року від приватного акціонерного товариства «Київавтоматика» надійшло клопотання про призначення справи на іншу дату.

Клопотання мотивовано тим, що Петровець О.Ф. є єдиним представником товариства, у період з 05.09.2012 року по 25.09.2012 року буде перебувати у відпустці за станом здоров'я, у зв'язку з чим просить перенести розгляд справи на іншу дату.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 року задоволено клопотання приватного акціонерного товариства «Київавтоматика» про призначення справи на іншу дату та розгляд справи № 14/307 призначено на 04.09.2012 року о 10:30.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що судом не досліджено те, що майно передане в іпотеку складає 98/100 частин від нежитлового будинку, що суперечить Закону України «Про іпотеку» та вимогам законодавства України. А також, вказане майно не є виділеним в натурі та зареєстрованим у встановленому законом порядку окремим об'єктом нерухомості. Крім того, скаржник зазначає, що судом першої інстанції було проігноровано вимоги законодавства про банкрутство, оскільки, ухвалою попереднього засідання у справі № 10/40-09 було затверджено реєстр кредиторів ТОВ «Продексім» до якого були включені у вимоги АКБ «Форум» на суму 64 146 345,30 грн. та 12 914,83 грн. пені, тож господарським судом не вірно зроблено розрахунок суми заборгованості та задоволено первісні позовні вимоги в повному обсязі, що суперечить Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до розпорядження Голови Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 року у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у щорічній відпустці та з метою дотримання строків розгляду справи, здійснено заміну у складі колегії суддів, відповідно до якого перегляд рішення здійснюється головуючим суддею - Яковлєвим М.Л., суддями - Корсаковою Г.В., Майданевичем А.Г.

У судовому засіданні представником позивача подано заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року залишити без змін.

Крім того, ним було подано копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2012 року, яку колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача був присутнім в судовому засіданні, надав довідку-характеристику та свої пояснення, в яких підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року скасувати в повному обсязі та винести нове, яким у задоволені первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити повністю.

Представник публічного акціонерного товариства «Банк Форум» був присутнім в судовому засіданні та заперечував проти апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просив у її задоволені відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року залишити без змін.

Представника товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім» та товариства обмеженою відповідальністю «Базіс Поінт» в судове засідання не з'явились.

Враховуючи викладене, а також наявність в матеріалах справи всіх необхідних для перегляду рішення доказів, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутністю представників товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім» та товариства обмеженою відповідальністю «Базіс Поінт», проти чого також не заперечують представники сторін, присутні у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представників позивача, відповідача та відповідача за зустрічним позовом, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року по справі № 14/307 - частковому скасуванню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Я вбачається з матеріалів справи, 30.07.2007 року між акціонерним комерційним банком «Форум» (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Продексім» (позичальник) укладено кредитний договір № 190/07/00-KLMV (а.с. 9-11, т. 1).

28.07.2008 року між цими ж сторонами укладено додатковий договір до кредитного договору № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 року (а.с. 12, т. 1).

Умовами договору передбачено, що банк строком по 27.07.2009 року під 23 % річних у гривні та під 13 % річних у доларах США надає позичальнику кредитні кошти у гривні та/або доларах США у формі не відновлювальної кредитної лінії для придбання пакету акцій (81,374 %) ЗАТ «АТП Меблі», придбання корпоративних прав ТОВ «Роял Топ» та поповнення обігових коштів.

Отримання коштів позивальником підтверджується випискою по особовому рахунку останнього (а.с. 17-32, т. 1).

Позичальник в свою чергу зобов'язується сплачувати проценти за фактичний строк користування кредитними коштами щомісячно, за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно, а у разі несвоєчасного повного чи часткового повернення коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів за кожен день прострочення (п. 2.5., 2.6., 4.1. кредитного договору).

У п. 2.1. зазначено, що забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є іпотека.

У зв'язку з чим 30.07.2007 року між закритим акціонерним товариством «Київавтоматика» (іпотекодавець) та акціонерним комерційним банком «Форум» (іпотекодержатель) укладено договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 5504 (а.с. 13-14, т. 1).

Також, 20.11.2007 року між цими ж сторонами укладено додатковий договір до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. 30.07.2007 року та зареєстрованого в реєстрі за № 5504 (а.с. 15, т. 1).

Умовами договору іпотеки передбачено, що він забезпечує виконання позичальника зобов'язань, що випливають з укладеного між боржником та іпотекодержателем кредитного договору № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 року та додаткових угод до нього.

Також у ньому зазначено, що предметом іпотеки є нерухоме майно: нежилі приміщення (в літ. А), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, які належать іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого Першою Київською державною нотаріальною конторою від 28.02.1994 року за № 9-1405, дублікат якого виданий Першою Київською державною нотаріальною конторою 18.08.2004 року за № 21-4744 та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 12.10.2004 року за № 133-з. Предмет іпотеки включає в себе: нежилі приміщення (в літ. А), загальною площею 7 747,00 кв. м., що складає 98/100 частин від нежитлового будинку площею 7 924,30 кв. м. (а.с. 139, т. 2).

Однак, товариством з обмеженою відповідальністю «Продексім» взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконано, наявну заборгованість за кредитом та процентами не погасило.

У зв'язку з чим та на виконання зазначених договорів, а саме п.5.1 договору іпотеки Іпотекодержатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки у випадках невиконання основного зобов'язання або порушення порядку його виконання та в інших випадках передбачених основним зобов'язанням цим договором чи чинним законодавством України та п. 5.6. у разі порушення умов основного зобов'язання та/або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про усунення порушення не пізніше тридцяти денного строку та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом установленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекдержатель вправі розпочати звернення стягнення предмет іпотеки відповідно до цього договору та Закону України "Про іпотеку".

Виконання п. 5.6 договору підтверджено направленням публічним акціонерним товариством «Банк Форум» на адреси приватного акціонерного товариства «Київавтоматика» та товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім» вимогу про погашення наявної заборгованості за кредитним договором вих. № 902115.2.1.1 від 02.03.2009 року (а.с. 33, т. 1). Зазначена вимога залишена без відповіді.

08.11.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Абріо» та Банком укладено договір купівлі - продажу права вимоги за кредитним договором № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 року та додатковими угодами до нього, у зв'язку з чим товариство з обмеженою відповідальністю «Абріо» набуло всіх прав первісного кредитора до товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім» яке виникло з кредитного договору № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 року (а.с. 28-46, т.4).

Також, між цими ж сторонами укладено договір від 08.11.2011 року про відступлення права вимоги за іпотеками, у зв'язку з чим товариство з обмеженою відповідальністю «Абріо» отримало право вимоги за договором іпотеки від 30.07.2007 року (а.с. 47-58, т. 4).

09.11.2011 року направлено на адресу приватного акціонерного товариства «Київавтоматика» повідомлення вих. № 4383/10.1.2 про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 30.07.2007 року (а.с. 79-81, т. 4).

Як зазначено у рішенні суду першої інстанції, позичальником не надано жодних доказів погашення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами згідно умов кредитного договору. У зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач набув право вимагати повернення суми кредиту та процентів за користування кредитними коштами у розмірі 10 042 292,03 доларів США. та з урахуванням договору іпотеки визнав обґрунтованими та правомірними вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Однак, колегія судді не може погодить з зазначеним з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору іпотеки в іпотеку переданий об'єкт нерухомості, який є часткою нерухомого майна розміром 98/100 частини нежитлового будинку площею 7 924,30 кв. м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:

- нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

- нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

- нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.

Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Ризик випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування предмета іпотеки несе іпотекодавець, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Договором купівлі-продажу державного майна від 28.02.1994 року, підписаним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву в особі начальника відділу Лопатько Л.Г. (продавець) та організацією орендарів Київського спеціалізованого орендного підприємства «Будмавтоматика» в особі голови правління Тимошенка М.П. (покупець), продавець продав, а покупець купив державне майно цілісного майнового комплексу орендованого підприємства «Будмавтоматика», яке знаходиться за адресою: 252151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1, на земельній ділянці загальною прощею 5686 кв.м., яка виділена в постійне користування, відповідно до умов, що визначені в цьому договорі (а.с.160-165, т. 2).

Як вбачається зазначений договір посвідчено старшим державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Якименко В.О. 28.02.1994 року, який зареєстровано в реєстрі за № 9-1405.

Зазначене також вказано і у реєстраційному посвідченні Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 12.10.2004 року цілісний майновий комплекс розташований в м. Києві по вул. Народного Ополчення, № 1 зареєстрований за організацією орендарів Київського спеціалізованого орендного підприємства «Будмавтоматика» (а.с. 159).

Пунктом 1.1. статуту приватного акціонерного товариства «Київавтоматика» зареєстрованого державним реєстратором Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації 27.09.2005 року номер запису 10731050002001023, приватне акціонерне товариство «Київавтоматика» створене шляхом реорганізації у формі перетворення орендного підприємства «Будмавтоматика». Закрите акціонерне товариство «Київавтоматика» є правонаступником щодо всіх прав та обов'язків орендного підприємства «Будмавтоматика».

У зв'язку з чим цілісний майновий комплекс розташований в м. Києві по вул. Народного Ополчення за № 1 зареєстрований за організацією орендарів Київського спеціалізованого орендного підприємства «Будмавтоматика» необхідно було передати закритому акціонерному товариству «Київавтоматика», однак жодних доказів не надано.

Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 7 лютого 2002 року N 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції від 28 липня 2010 року N 1692/5), зареєстрованим у Міністерстві юстиції 18 лютого 2002 року за N 157/6445 (далі - Положення), така державна реєстрація є обов'язковою.

Слід відмітити, що у розумінні Положення державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1.13 Положенням Реєстрація прав проводиться в такому порядку:

приймання й перевірка документів, поданих для реєстрації прав власності на нерухоме майно;

установлення відсутності підстав для відмови в реєстрації прав;

прийняття рішення про реєстрацію прав власності або про відмову в реєстрації прав;

унесення записів до Реєстру прав;

учинення написів на правовстановлювальних документах;

видача витягів із Реєстру прав про реєстрацію прав.

У п. 3.8. ст. 3 Положення зазначено, що після прийняття рішення реєстратором та внесення запису до Реєстру прав на правовстановлювальних документах робиться відмітка (штамп) про реєстрацію відповідних прав (додаток 7), видається витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, який є невід'ємною частиною правовстановлювального документа та містить:

реєстраційний номер нерухомого майна;

адресу (місцезнаходження) нерухомого майна;

призначення (назву) нерухомого майна;

особливі позначки реєстратора (дані, у разі їх наявності, про самовільно збудовані, прибудовані чи реконструйовані об'єкти, про накладення арешту, про перебування майна у податковій заставі тощо);

відомості про власника (власників);

дату видачі витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно;

прізвище, ім'я, по батькові реєстратора;

підпис реєстратора;

підпис начальника БТІ або уповноваженої ним особи.

Зазначений витяг скріплюється печаткою БТІ.

Разом із витягом власнику (власникам) або уповноваженій особі повертаються правовстановлювальні документи.

Пунктом 3.9. ст. 3 Положення передбачено, що у разі переходу права власності на нерухоме майно, яке вже зареєстроване в Реєстрі прав, реєстратор при реєстрації прав на це майно одночасно скасовує попередній запис щодо права власності на це майно. У разі необхідності із заявою про скасування запису в Реєстрі прав може звернутися попередній власник, якщо право не було зареєстровано новим власником. У разі відмови власника від права власності на нерухоме майно в розділ Реєстру прав уноситься відповідний запис про відмову на підставі заяви власника майна, поданої особисто та справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом. До заяви додаються правовстановлювальні документи, на підставі яких була проведена реєстрація прав власності на нерухоме майно та які підлягають анулюванню реєстратором. Оригінали анульованих правовстановлювальних документів з відміткою "Анульовано", завіреною печаткою БТІ, підшиваються до реєстраційної справи. У записах Реєстру прав робиться відмітка про відмову від права власності на підставі відповідної заяви власника майна, та одночасно про це повідомляються органи місцевого самоврядування. Заявнику видається витяг з Реєстру прав. (п. 3.10).

Доказів анульовання право власності на майно за організацією орендарів Київського спеціалізованого орендного підприємства «Будмавтоматика» у суду відсутні, що також підтверджено довідкою-характеристикою, яку надано закритим акціонерним товариством «Київавтоматика» в судовому засіданні, де зазначено, що нерухоме майно, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1, зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі під реєстраційним номером 133-з за закритим акціонерним товариством «Київавтоматика» 2/100 від нежилої будівлі площею 7924,30 кв.м. та за організацією орендарів Київського спеціалізованого орендного підприємства «Будмавтоматика» 98/100 від нежитлової будівлі площею 7927,30 кв.м.

Пунктом 6.1. ст. 6 Положення передбачено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності:

а) місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування:

- фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію;

- власникам спільних будівель, які на законних підставах зробили перебудову, прибудову, унаслідок чого змінилися належні їм частки. У разі, якщо співвласники не згодні змінити частки добровільно, це питання вирішується в судовому порядку;

- членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, товариства або об'єднання, які повністю внесли свої пайові внески;

- юридичним особам у разі внесення до статутного фонду об'єктів нерухомого майна їх засновниками;

- фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) підприємства, об'єднання, організації отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно підприємства, об'єднання, організації, що ліквідовується;

- фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників підприємства і за рішенням засновників (власників) отримали у власність об'єкт нерухомого майна, переданий їм за актом приймання-передавання;

- інвесторам, які у встановленому законодавством України порядку отримали у власність об'єкти нерухомого майна або його частини, побудовані за їх кошти, за наявності відповідного рішення місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, акта приймання-передавання об'єкта (частини) інвестору;

- реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об'єкти нерухомого майна з представленням рішень комісій з реабілітації про повернення цього майна;

- у разі виділення окремого будинку зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше будинків (будівель);

- фізичним та юридичним особам при представленні договору про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, акта про прийняття об'єкта в експлуатацію та акта приймання-передавання цього об'єкта;

- фізичним та юридичним особам на об'єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені із житлових у нежитлові і навпаки, при наданні рішення відповідного органу;

- фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна, крім правовстановлювальних документів, передбачених у додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно;

б) державними органами приватизації - наймачам квартир у державному житловому фонді, які приватизували їх відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";

в) Державним управлінням справами на житлові та нежитлові об'єкти - суб'єктам, що беруть участь разом з Державним управлінням справами в будівництві нового житла, на їх частку.

П. 6.2. Підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації та інших органів відповідно до законодавства проводити БТІ.

П. 6.3. Свідоцтво про право власності містить таку інформацію:

назву об'єкта нерухомого майна;

місце видачі свідоцтва;

дату видачі свідоцтва;

назву органу, який видав свідоцтво;

адресу (місцезнаходження) нерухомого майна;

відомості про власника (власників);

форму власності;

вид і розмір часток спільної власності;

дату прийняття рішення;

прізвище, ім'я, по батькові керівника органу, який прийняв рішення;

підпис керівника.

Свідоцтво скріплюється печаткою органу, який видав зазначене свідоцтво.

В ст. 4. Закон України від 01.07.2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зазначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) речові права на чуже нерухоме майно:

а) право володіння;

б) право користування (сервітут);

в) право постійного користування земельною ділянкою;

г) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

ґ) право забудови земельної ділянки (суперфіцій);

д) право користування нерухомим майном строком більш як один рік.

Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації згідно з цим Законом;

3) обмеження речових прав.

У ст. 17 Закону зазначено Порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно

1. Державна реєстрація речових прав проводиться в такому порядку:

облік заяви про державну реєстрацію речових прав;

прийняття і перевірка документів, поданих для державної реєстрації речових прав;

установлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації речових прав;

державна реєстрація речових прав або відмова в такій реєстрації прав та внесення даних до Державного реєстру прав;

присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна;

видача документів, що підтверджують зареєстроване речове право.

2. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться за наявності кадастрового плану земельної ділянки та даних технічної інвентаризації інших об'єктів нерухомого майна, речові права стосовно яких підлягають державній реєстрації.

3. Державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.

Інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації речових прав орган державної реєстрації прав згідно із порядком ведення Державного реєстру прав зобов'язаний надати до відома заявників.

4. Розгляд заяви і прийняття рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, відмову в реєстрації проводяться у строк, який не перевищує чотирнадцяти календарних днів з дня отримання органом державної реєстрації прав заяви та документів, необхідних для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

5. У разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно до органу державної реєстрації прав подані заяви від інших суб'єктів про державну реєстрацію речових прав на це саме майно, вони розглядаються в порядку надходження. Кожна чергова заява розглядається тільки після прийняття рішення державним реєстратором щодо попередньо розглянутої заяви.

6. Датою і часом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що зазначається в рішенні державного реєстратора прав, є дата і час внесення даних про присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна, внесення даних про інші речові права, внесення даних про правочини, у зв'язку з якими відбулася зміна власника (власників) об'єкта нерухомого майна та (або) зміна самого об'єкта нерухомого майна.

В матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія Свідоцтва про право власності від 22.12.2008 року виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідно до якого нежилі приміщення загальною площею 7 747,40 кв. м., що складає 98/100 частини адміністративного будинку, розташованого за адресою: вул. Народного ополчення № 1, м. Київ дійсно належать Закритому акціонерному товариству «Київавтоматика» на праві приватної власності.

Однак, як було зазначено раніше відповідно до довідки-характеристики Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 22.12.2008 року виданої Закритому акціонерному товариству «Київавтоматика» для відчуження нерухомого майна, про те, що майно, яким є нежиле приміщення, що знаходиться за адресою місто Київ, вул. Народного Ополчення, 1, зареєстровано під реєстраційним номером № 133-з за: Закритим акціонерним товариством «Київавтоматика» 2/100 від нежилої будівлі пл.. 7924,30 кв.м. та за організацією орендарів Київського спеціалізованого орендного підприємства «Будмавтоматика» 98/100 від нежитлової будівлі площею 7927,30 кв.м.

З огляду на викладене, колегія суддів не може дійти беззаперечного висновку щодо правомірності підписання договору іпотеки від 30.07.2007 року, оскільки під час його підписання нежиле приміщення перебувало у власності іншого підприємства, а Свідоцтво про право власності на нежилі приміщення загальною площею 7 747,40 кв. м., що складає 98/100 частини адміністративного будинку, розташованого за адресою: вул. Народного ополчення № 1, м. Києва видано лише 22.12.2008 року.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що договір іпотеки від 30.07.2007 року, укладено між закритим акціонерним товариством «Київавтоматика» в особі Голови Правління Стрижакова С.М., який діє на підставі Статуту (іпотекодавець) та акціонерним комерційним банком «Форум» в особі Резнікової В.О., яка діє на підставі довіреності (іпотекодержатель).

Що суперечить ст. 41. Закону України «Про господарські товариства» та ст. 13.1 статуту, де зазначено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства, а як вбачається з протоколу засідання наглядової ради ПАТ «Київавтоматика» № 3 від 20.06.2007 року саме наглядовою радою, а не загальними зборами було ухвалено рішення про надання в іпотеку адміністративної споруди, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 1, балансовою вартістю 3 304 232,74 грн., належної товариству для забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Продексім» як боржника за кредитним договором № 190/07/00 - KLMV від 30.07.2007 року, та уповноважено Голову правління ПАТ «Київавтоматика» Стрижакова С.М. на укладення договорів поруки та застави.

Однак, вказані обставини вже було досліджено постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2012 року по справі № 5011-69/2873-2012.

Колегія суддів погоджується з твердження скаржника стосовно того, що предметом іпотеки за договором є майно яке не є окремим виділеним в натурі об'єктом права власності, а часткою нерухомого майна розміром 98/100 частини нежитлового будинку площею 7 924,30 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1., з огляду на наступне.

Як було зазначено вище відповідно до ч. 3 ст. 5. Закону України «Про іпотеку» частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

А відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Як вбачається з договору іпотеки його укладено між закритим акціонерним товариством «Київавтоматика» та акціонерним комерційним банком «Форум» в той час як власником майна в частині 98/100 є організація орендарів Київського спеціалізованого орендного підприємства «Будмавтоматика», однак останнє не є стороною по договору іпотеки, що суперечить чинному законодавству України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону іпотечний договір підлягає нотаріальному посвідченню.

У ст. 34 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: 1) посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо); 2) вживають заходів щодо охорони спадкового майна; 3) видають свідоцтва про право на спадщину; 4) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя; 5) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів); 6) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися; 7) провадять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме; 8) видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса; 9) накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації; 10) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; 11) засвідчують справжність підпису на документах; 12) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу; 13) посвідчують факт, що фізична чи юридична особа є виконавцем заповіту; 14) посвідчують факт, що фізична особа є живою; 15) посвідчують факт перебування фізичної особи в певному місці; 16) посвідчують час пред'явлення документів; 17) передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам; 18) приймають у депозит грошові суми та цінні папери; 19) вчиняють виконавчі написи; 20) вчиняють протести векселів; 21) вчиняють морські протести; 22) приймають на зберігання документи. На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом.

Тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів. Зразок, опис, порядок витрачання, зберігання, обігу та звітності спеціальних бланків нотаріальних документів установлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 45 Закону передбачено, що при посвідченні правочинів і вчиненні інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством, нотаріусом перевіряється справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса. Якщо заява чи інший документ підписані за відсутності нотаріуса, особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, повинна особисто підтвердити, що документ підписаний нею. Якщо фізична особа внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа. Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не могла підписати документ, зазначається у посвідчувальному написі. Правочин за особу, яка не може підписати його, не може підписувати особа, на користь або за участю якої його посвідчено.

Також, у ст. 54 Закону зазначено, що нотаріуси та посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму, а також за бажанням сторін й інші угоди. Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, перевіряють, чи відповідає зміст посвідчуваної ними угоди вимогам закону і дійсним намірам сторін.

Як вбачається зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 5504 (а.с. 13-14, т. 1). Однак, нотаріусом не досліджено питання чому предметом договору є майно яке належить іншому підприємству.

Отже, вирішуючи спір про визнання договору або його частині недійсним, необхідно становити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договору (його частини) недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержанням встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом Постанови № 9 від 06.11.2009 р. Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Оскільки, судом визнано недійсним договір іпотеки від 30.07.2007 року укладений між закритим акціонерним товариством «Київавтоматика», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Київавтоматика», та акціонерним комерційним банком «Форум», яке змінило свою назву на публічне акціонерне товариство «Банк Форум», то і похідний від нього додатковий договір від 20.11.2007 року за № 7635, до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. 30.07.2007 року за № 5504, що укладений між закритим акціонерним товариством «Київавтоматика», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Київавтоматика», та акціонерним комерційним банком «Форум», яке змінило свою назву на публічне акціонерне товариство «Банк Форум» визнається недійсним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Київавтоматика» про визнання недійсним договору іпотеки від 30.07.2007 року та додаткового договору від 20.11.2007 року до договору іпотеки від 30.07.2007 року підлягають задоволенню.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у ч. 4 ст. 6 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов'язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що за умовами вищезгаданого правочину земельна ділянка в іпотеку не передавалась.

Крім того, ст. 18 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:

1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про:

для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців;

для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про:

для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;

2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання;

3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення;

4) посилання на видачу заставної або її відсутність.

У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

Іпотечний договір та договір, що обумовлює основне зобов'язання, можуть бути оформлені у вигляді одного документа. Цей документ за формою і змістом повинен відповідати вимогам, встановленим у цій статті, та вимогам, встановленим законом, для договору, який визначає основне зобов'язання.

У разі якщо іпотекою забезпечується повернення позики, кредиту для придбання нерухомого майна, яке передається в іпотеку, договір купівлі-продажу цього нерухомого майна та іпотечний договір можуть укладатися одночасно.

Стосовно заперечень відповідача на те, що судом першої інстанції було проігноровано вимоги законодавства про банкрутство, оскільки, ухвалою попереднього засідання у справі № 10/40-09 було затверджено реєстр кредиторів ТОВ «Продексім» до якого були включені у вимоги АКБ «Форум» на суму 64 146 345,30 грн. та 12 914,83 грн. пені, тож господарським судом не вірно зроблено розрахунок суми заборгованості та задоволено первісні позовні вимоги в повному обсязі, що суперечить Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його бакрутом», то вони колегією суддів до уваги не беруться з огляду на наступне.

У зв'язку з задоволенням зустрічних позовних вимог приватного акціонерного товариства «Київавтоматика» про визнання недійсним договору іпотеки 30.07.2007 року та додаткового договору від 20.11.2007 року до договору іпотеки від 30.07.2007 року, то у задоволені первісних позовних вимог акціонерного комерційного банку «Форум» (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Банк Форум») до закритого акціонерного товариства «Київавтоматика» про стягнення 8 672 847,45 дол. США, шляхом звернення стягнення на заставне майно, а саме: нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 7 747,00 кв. м., що складає 98/100 частин від нежитлового будинку площею 7 924,30 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, що належить закритому акціонерному товариству «Київавтоматика» необхідно відмовити в повному обсязі.

Отже, питання стосовно нарахування процентів за користування кредитними коштами у сумі 1 904 292,03 долари США під час розгляду справи про визнання ТОВ «Продексім» банкрутом судом не досліджувалось.

Що стосується позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у їх задоволені з огляду на наступне:

Припинення зобов'язання є останньою стадією його існування. Під припиненням зобов'язання розуміють припинення правового зв'язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язання. Тобто кредитор втрачає право вимагати від боржника виконання передбачених у зобов'язанні дій, а боржник звільняється від обов'язку виконувати такі дії під загрозою застосування до нього мір відповідальності.

Припинення зобов'язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов'язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов'язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язань можна поділити на договірні та законні. Договірні підстави визначаються добровільно суб'єктами цивільних правовідносин в договорах. Сторони є вільними у виборі будь-яких підстав припинення їх зобов'язань, в тому числі домовитися про можливість припинення зобов'язання в односторонньому порядку за бажанням будь-якої сторони.

Законні підстави припинення зобов'язань в свою чергу можна поділити на загальні та спеціальні. Загальні підстави припинення зобов'язань визначені у Главі 50 ЦКУ, до них відносяться виконання, передання відступного, зарахування, новація, неможливість виконання, поєднання боржника та кредитора в одній особі та ін. Загальні підстави припинення зобов'язань стосуються будь-яких цивільно-правових зобов'язань, якщо дотримуються умови їх настання.

Спеціальні умови припинення зобов'язань містяться у главах ЦК, присвячених регулюванню окремих видів зобов'язань. Так ст. 559 ЦКУ встановлює спеціальні випадки припинення поруки. Частина 3 ст. 1126 ЦКУ передбачає підстави припинення договору комерційної концесії, а стаття 1149 ЦКУ - підстави припинення зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди тощо.

Частина 2 ст. 598 ЦК України встановлює, що зобов'язання може припинятися також на вимогу однієї із його сторін, але виключно у випадках, встановлених договором або законом. Законодавчі норми, які надають право стороні зобов'язання в односторонньому порядку вимагати його припинення, містяться в Цивільному кодексі, а також в інших актах цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 3, 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі:

- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- визнання іпотечного договору недійсним;

- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

- з інших підстав, передбачених цим Законом.

Оскільки, договір іпотеки укладений між Банком та іпотекодавцем визнано недійсним, то позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс Поінт» про визнання зобов'язання закритого акціонерного товариства «Київавтоматика» перед акціонерним комерційним банком «Форум», згідно договору іпотеки від 30.07.2007 року такими, що припинилися задоволенню не підлягають.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року у справі № 14/307 - підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення в частині скасування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги відповідача (позивача за зустрічним позовом), колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 49, 99, 101-105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Київавтоматика»на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року по справі № 14/307 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року у справі № 14/307 скасувати частково. Прийняти в частині скасування нове рішення, яким:

У задоволені первісного позову відмовити повністю.

Зустрічний позов приватного акціонерного товариства «Київавтоматика»до публічного акціонерного товариства «Банк Форум»про визнання недійсним договору іпотеки та додаткового договору задовольнити повністю.

Визнати недійним договір іпотеки від 30.07.2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 5504, що укладений між закритим акціонерним товариством «Київавтоматика», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Київавтоматика», та акціонерним комерційним банком «Форум», яке змінило свою назву на публічне акціонерне товариство «Банк Форум».

Визнати недійним додатковий договір від 20.11.2007 року за № 7635, до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. 30.07.2007 року за № 5504, що укладений між закритим акціонерним товариством «Київавтоматика», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Київавтоматика», та акціонерним комерційним банком «Форум», яке змінило свою назву на публічне акціонерне товариство «Банк Форум».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Абріо»(01001, місто Київ, провулок Музейний, будинок 10, ідентифікаційний код 37700920) на користь приватного акціонерного товариства «Київавтоматика»(21000, Вінницька область, місто Вінниця, проспект Коцюбинського, будинок 4, ідентифікаційний код 21631667) судовий збір у розмірі 32 726 (тридцять дві тисячі сімсот двадцять шість) грн. 50 коп. за перегляд рішення господарського суду міста Києва в апеляційному порядку.

В частині відмови у задоволені позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору залишити рішення господарського суду міста Києва без змін.

3. Матеріали справи № 14/307 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Яковлєв М.Л.

Судді Майданевич А.Г.

Корсакова Г.В.