Постанова

від 04.09.2012 по справі 5004/2071/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2012 р. Справа № 5004/2071/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіЯценко О.В. суддівКорсака В.А., Данилової Т.Б. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ТЛТД ПМК-20" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 03.05.2012р. у справі№ 5004/2071/11 господарського суду Волинської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТЛТД ПМК-20" доПриватного акціонерного товариства "Шацьке ремонтно-транспортне підприємство" простягнення 396 890, 40 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаПльотка Б.Ю. - відповідачаМірач І.П.

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТЛТД ПМК-20" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Шацьке ремонтно-транспортне підприємство" в якому просило стягнути з відповідача 396 890, 40 грн. заборгованості за виконані роботи за договором підряду №02/04/2009 від 02.04.2009р.

Рішенням господарського суду Волинської області від 19.03.2012р. (суддя Сур'як О.Г.) у справі №5004/2071/11 позов задоволено. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Шацьке Ремонтно-транспортне підприємство" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛТД ПМК 20" 396 890 грн. 40 коп. заборгованості, а також 4 204 грн. 90 коп. судових витрат. Дане Судове рішення мотивоване доведеністю та обґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.05.2012р. (головуючий Василишин А.Р., судді Філіпова Т.Л., Юрчук М.І.) рішення господарського суду Волинської області від 19 березня 2012 року у справі №5004/2071/11 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволені позову відмовлено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛТД ПМК 20" на користь Приватного акціонерного товариства "Шацьке Ремонтно-транспортне підприємство" судові витрати.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "ТЛТД ПМК-20" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

У відзиві відповідач не погоджується із доводами скаржника і просить суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційної інстанції -без змін.

Розпорядженням секретаря другої судової палати від 03.09.2012р. склад колегії суддів змінено та сформовано колегію суддів у наступному складі: Яценко О.В. -головуючий, судді Корсак В.А., Данилова Т.Б. для розгляду справи № 5004/2071/11 господарського суду Волинської області.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 02.04.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ТЛТД ПМК-20" (позивач; підрядник) та приватним акціонерним товариством "Шацьке ремонтно-транспортне підприємство" (відповідач; замовник) укладено договір №02/04/2009 за умовами якого відповідач доручив, а позивач прийняв на себе обов'язок власними силами та/або через залучення субпідрядних організацій виконати у відповідності до технічної документації, кошторису, діючими будівельними нормами та правилами, державними стандартами, технічними умовами, а також іншими умовами даного Договору, комплекс робіт по будівництву Торгівельно-розважального комплексу в смт. Шацьк (по вул. 50 років Перемоги, 6). (пункт 2.1).

Згідно пункту 3.5.1 цього договору підставою для оплати виконаних позивачем робіт (остаточний розрахунок) є акт прийому-передачі виконаних робіт, підписаний позивачем та відповідачем. При цьому, в пункті 3.5.3 визначено, що остаточний розрахунок за виконані та прийняті у відповідності до умов Договору роботи здійснюється відповідачем протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому виконаних робіт у відповідності до частини 10 даного Договору.

Звертаючись із даним позовом про стягнення заборгованості за виконані роботи за договором підряду №02/04/2009 від 02.04.2009р. у сумі 396 890, 40 грн., позивач посилається на те, що акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, довідки форми КБ-3 за квітень, травень та липень 2009 року на суму 396 890 грн. 40 коп. відповідачем не підписані, а виконані по ним роботи не оплачені. При цьому, позивач вказує, що вказана сума заборгованості виникла після здачі робіт.

Під час розгляду заявлених позовних вимог, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що зазначені акти відповідачем не підписані, оскільки роботи по вищевказаних актах позивачем не проводились і відповідно не приймались відповідачем. До таких висновків суд прийшов виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що після закінчення усіх будівельних робіт, позивачем було передано для підписання акти приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 377 792 грн. 40 коп., які були прийняті та повністю оплачені відповідачем.

Після оформлення актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в на суму 377 792 грн. 40 коп. та підписання їх обома сторонами, позивачем було передано в експлуатацію об'єкт будівництва, про що свідчить Акт готовності об'єкта до експлуатації № 35 від 14 липня 2009 року, підписаний позивачем без жодних зауважень та застережень. Таким чином, позивач фактично підтвердив закінчення робіт по даному договору на суму 377 792 грн. 40 коп.

Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що Акт передачі об`єкту Договору (Торгово-розважального комплексу (ринку) по вул. 50 років Перемоги в смт. Шацьк) в експлуатацію та надання (на момент здачі об'єкта і завершення усіх будівельних робіт) для підписання актів приймання виконаних підрядних робіт на суму 377 792 грн. 40 коп., підтверджує факт того, що роботи, які вказані в підписаних відповідачем актах за період квітень-травень, липень 2009 року, відповідають фактично виконаним роботам позивача по договору.

Однак, спірні акти форми КБ-2в, були оформлені позивачем та надані відповідачу для підписання лише в жовтні 2011 року, тобто після здачі Торгово-розважального комплексу по вул.50 років Перемоги, в смт. Шацьк в експлуатацію та підписання Акту готовності об'єкта в 2009 році. Доказів направлення цих актів на адресу відповідача та відмови у підписанні цих актів позивач суду не надав.

Між тим, апеляційним господарським судом встановлено, що наявні в матеріалах справи довідки про вартість виконаних підрядних робіт за травень, липень, вересень, листопад, грудень 2008 року, підтверджують факт виконання частини будівельних робіт на Торгово-розважальному комплексі (ринку) по вул. 50 років Перемоги в смт. Шацьк, іншою будівельною організацією - Товариством з обмеженою відповідальністю "Світязьбуд".

З Акту готовності об'єкта до експлуатації № 35 від 14 липня 2009 року вбачається, що будівельно-монтажні роботи позивачем виконано у період з 06.09 по 07.09 року (графа 5). Дані про роботи та їх виконавців у квітні - травні 2009 року, в акті відсутні, що підтверджує факт того, що до червня 2009 року роботи на Торгово-розважальному комплексі (ринку) по вул. 50 років Перемоги в смт. Шацьк виконувались іншими підрядними організаціями.

З урахуванням наведених обставин, апеляційний господарський суд правомірно скасував рішення місцевого господарського суду, як таке, що прийняте при неповно з'ясованих обставинах справи та прийняв нове рішення, яким у позові відмовив.

Колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про відсутність у відповідача заявленої до стягнення суми заборгованості та відповідно правових підстав для стягнення з приватного акціонерного товариства "Шацьке ремонтно-транспортне підприємство" 396 890 грн. 40 коп., вважає їх мотивованими та обґрунтованими.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду у справі відповідає встановленим фактичним обставинам справи, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Стосовно доводів, як викладені скаржником в касаційній скарзі слід зазначити наступне:

В касаційній скарзі скаржник фактично посилається просить вирішити питання про достовірність його доказів, які, на його думку, були залишені поза увагою судом апеляційної інстанції; надати перевагу одним доказам над іншими, а також надати нову оцінку доказам у справі, які, належним чином не були досліджені та оцінені апеляційним господарським судом.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки апеляційного господарського суду, відповідають встановленим обставинам справи і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Доводи, що викладені у касаційній скарзі не спростовують зроблених судом апеляційної інстанції висновків у даній справі, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції і не є такими, що тягнуть за собою скасування оскаржуваного судового рішення.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛТД ПМК-20" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.05.2012р. у справі № 5004/2071/11 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Яценко

С у д д і В.А. Корсак

Т.Б. Данилова