Рішення

від 14.08.2012 по справі 5006/37/68пд/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.08.12 р. Справа № 5006/37/68пд/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при помічнику судді Куц Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод», м. Маріуполь, ідентифікаційний код 01558767

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка», м. Маріуполь, ідентифікаційний код 32939365

про: розірвання договору оренди №207 від 24.01.2005р.

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Маріуполь, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

за участю уповноважених представників:

від Позивача - Скрипниченко Т.І (за довіреністю № 98 від 11.05.2012р.); Ковальова Н.О. (за довіреністю № 99 від 11.05.2012р.);

від Відповідача - Клок О.П. (за довіреністю б/н від 05.06.2012р.)

від Третьої особи - не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 14.05.2012р. на 07.06.2012р., з 07.06.2012р. на 27.06.2012р., з 27.06.2012р. на 24.07.2011р., з 24.07.2012р. на 14.08.2012р.

У судовому засіданні 14.08.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ««Маркомпрод», м. Маріуполь (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка», м. Маріуполь (далі - Відповідач) про розірвання договору оренди №207 від 24.01.2005р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем істотних умов спірного договору у вигляді неузгодженої з Орендодавцем передачі орендованого майна у суборенду іншим особам і неналежного виконання грошових зобов'язань, та вказує на відхилення Орендарем пропозиції розірвати договір у досудовому порядку.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди від 24.01.2005р. та акт приймання-передачі за ним, договори суборенди від 10.02.2010р. та від 02.09.2009р. з актом приймання-передачі, акти державного виконавця, письмову пропозиція про розірвання договору оренди від 21.03.2012р. та відповідь Орендаря від 09.04.2012р., акт звіряння взаєморозрахунків станом на 01.08.2009р., претензію №09/194 від 29.04.2009р., довідку №77 від 12.04.2012р. про суму заборгованості з орендної плати, довідка №78 від 12.04.2012р. про суму заборгованості по відшкодуванню плати на землю, правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 526, 610, 611, 615, 651, 783 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України та в перебігу розгляду справи представив додаткові документи (а.с.а.с.62-152 т.1, а.с.а.с.1-43, 54-60, 70-93, 105-110, 122, 123 т.2), у тому числі:

- доповнення до позовної заяви №136 від 07.06.2012р., в якому приведені додаткові обставини укладання договорів суборенди Відповідачем та обґрунтування приналежності Позивачеві об'єкту оренди на праві власності;

- пояснення №155 від 26.06.2012р. із викладенням у хронологічній послідовності обставин розглядуваних правовідносин;

- відомості про визнання Відповідача банкрутом в межах справи №5006/5/29б/2012;

- клопотання від 14.08.2012р. про залучення до участі у справи ліквідатора Відповідача.

Відповідач надав відзив (а.с.а.с.43,44 т.1) з додатками (а.с.а.с.45-59 т.1), яким проти позову заперечив, посилаючись на: встановлення в межах справи №32/142пн факту не перебування об'єкту оренди в користуванні Відповідача; невиконання Позивачем рішення по справі №41/138пн, що набрало законної сили 23.03.2012р., яким зобов'язано ТОВ «Маркомпрод» усунути перешкоди у користуванні ТОВ «Хозяюшка» вказаною вище нежитловою будівлею шляхом її звільнення; відсутність передбачених ст.783 Цивільного кодексу України підстав для розірвання спірного договору; порушення умов спірного договору з боку Позивача при здійсненні відчуження об'єкту оренди іншій особі всупереч переважного права Відповідача на його придбання.

В перебігу розгляду справи Відповідач надав додаткові документи (а.с.а.с.63-69, 97-103 т.2).

Ухвалою від 27.06.2012р. до участі у справі у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача було залучено фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.

Третя особа надала письмові пояснення від 23.07.2012р. з додатками (а.с.а.с.111-117 т .2), якими позовні вимоги підтримала у повному обсягу, вказуючи на набуття Позивачем права власності на об'єкт оренди після його відчуження Третій особі внаслідок здійснених ними конклюдентних дій та заявляючи про здійснення розгляду справи без її участі

Представники сторін у судовому засіданні 14.08.2012р. підтримали свою позицію, викладену письмово, вказуючи на відсутність будь-яких додаткових доказів на її обґрунтування, зважаючи на що та з огляду на доведену до відома суду позицію Третьої особи, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними матеріалами, яких цілком достатньо для правильної правової кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

24.01.2005р. між правопопередником Позивача (Орендодавець) та Відповідачами (Орендар) укладено і нотаріально посвідчено договір оренди (а.с.а.с. 8-12 т.1), згідно п.п.1.1, 7.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 1209 кв.м., що розташоване у АДРЕСА_1, для використання його під розміщення об'єкта торгівлі, зі строком дії 24.01.2015р.

Пунктом 1.1. договору визначено, що майно, яке передається в оренду належить Орендодавцю на підставі свідоцтва про право власності №9, виданого 05.01.2000р., Виконавчим комітетом Маріупольської міської Ради, та зареєстроване у Маріупольському бюро технічної інвентаризації 05.01.2000р. за реєстром №767.

Умовами пунктів 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 договору сторонами визначені умови щодо порядку здійснення грошових зобов'язань, а саме:

- за користування орендуємим приміщенням з Орендатора щомісяця стягується орендна плата у розмірі 25 000 грн.;

- розрахунки по орендній платі здійснюються орендатором щомісяця, шляхом передплати до 05 числа поточного місяця;

- Орендар відшкодовує Орендодавцю витрати за користування земельною ділянкою, на якій розташоване орендуєме приміщення, згідно виставлених рахунків;

- Орендар самостійно сплачує витрати за комунальні, експлуатаційні послуги, за користування телефоном на підставі договорів, укладених з Відповідними організаціями.

Умовами п. 7.5 договору, сторонами передбачені підстави для розірвання договору, у тому числі у разі нездійснення оплати Орендарем за орендуєме приміщення протягом 3-х місяців з моменту закінчення строку, у цьому випадку Орендар зобов'язаний здати приміщення Орендодавцю в семиденний строк з обов'язковим складення акту-передач.

Крім того, п.7.4. спірного договору оренди визначено про його припинення у разі відчуження орендованого приміщення. Водночас, відповідно до пп. б) п.4.6. договору оренди Орендар має привілеєве перед іншими особами право викупити орендоване приміщення у разі його продажу, а згідно пп. е) п.4.1. Орендодавець зобов'язаний у разі продажу нежитлового приміщення інформувати про це Орендаря не пізніше ніж за три місяці до здійснення угоди.

08.02.2005р. об'єкт оренди за актом приймання-передачі був переданий Відповідачу.

Відповідач 02.09.2009р. з ПП «Продмаркет Сервіс» (а.с.15) та 10.02.2010р. з ПП «Аква Маркет» (а.с.15) укладав договори суборенди відносно приміщення, отриманого на підставі спірного договору оренди. При цьому доказів попереднього повідомлення Орендодавця про передачу приміщення в суборенду згідно пп. в) п.4.6. спірного договору до справи не надано, а Позивач за змістом позову заперечує наявність свого погодження на таку передачу.

В подальшому, рішенням Господарського суду Донецької області від 17.05.2010р. у справі №17/118пд (а.с.а.с.100, 101 т.1), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.06.2010р. (а.с.а.с.102-105 т.1) та постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2010р. (а.с.а.с.106-108 т.1) позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка», м. Маріуполь та Приватного підприємства «Аква Маркет», м. Маріуполь про визнання недійсним договору від 10 лютого 2010р. суборенди та усунення перешкод в користуванні майном нежитловим приміщенням загальною площею 1'228,5 м2, розташованим за адресою: АДРЕСА_1; шляхом звільнення цього приміщення Товариством з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка» (87500, м. Маріуполь, пр. Металургів, б. 58, кв. 2, код ЄДРПОУ 32939365) та Приватним підприємством «Аква Маркет» (87500, м. Маріуполь, вул. Артема, 134, код ЄДРПОУ 35015089) задоволені повністю. Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод» залучалось до участі у вказаній справі у якості третьої особи.

Із змісту означеного рішення місцевого суду вбачається встановлення факту набуття Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу нежитлової будівлі від 29.12.2007р. (а.с.101 т.2) права власності на орендоване Товариством з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка» нежитлову будівлю за договором оренди від 24.01.2005р. у Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод». Означена обставина узгоджується із представленою Позивачем інформаційною довідкою Маріупольського бюро технічної інвентаризації №151 від 21.06.2012р. (а.с.а.с.73-75 т.2), з якої вбачається реєстрація в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 08.08.2008р. права власності на орендоване приміщення за Третьою особою саме на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2007р. (а.с.а.с.99, 100 т.2)

29.04.2009р. Позивачем було надіслано Відповідачу претензію №09/194 (а.с.27 т.1), якою вимагав погасити заборгованість з лютого 2009р. по квітень 2009р. у розмірі 117 987,00 грн., у тому числі нараховану пеню у розмірі 4 459,38 грн. та витрати за землю у розмірі 9241,16 грн.

26.08.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Маркомпрод" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) уклали договір про розірвання договору купівлі-продажу від 29.12.2007р. (а.с.102 т.2), умовами якого передбачалось повернення сторонами один одному отриманого за договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 29.12.2007р. Згідно інформаційної довідки Маріупольського бюро технічної інвентаризації №151 від 21.06.2012р. (а.с.а.с.73-75 т.2) 27.08.2010р. до Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис про приналежність Позивачеві права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1

Рішенням Господарського суду Донецької області від 05.10.2010р. у справі №32/142пн (а.с.а.с.137-141 т.1) відмовлено у задоволені позовних вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „ХОЗЯЮШКА" м. Маріуполь про усунення перешкод в користуванні майном за адресою: АДРЕСА_1 шляхом його звільнення, визнано недійсним договір суборенди, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка» та Приватним підприємством «Продмаркет Сервіс» від 02.09.2009р. та задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод» як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору в частині зобов'язання Приватного підприємства «Продмаркет Сервіс» усунути перешкоди в користуванні належним Товариству з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод» майном, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 шляхом його звільнення.

Однак, за результатами перегляду постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.05.2011р. (а.с.а.с.142-146 т.1), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2011р. (а.с.а.с.147-152 т.1), рішення Господарського суду Донецької області від 05.10.2010р. в частині визнання недійсним договір суборенди, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка» та Приватним підприємством «Продмаркет Сервіс» від 02.09.2009р. та задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод» як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору в частині зобов'язання Приватного підприємства «Продмаркет Сервіс» усунути перешкоди в користуванні належним Товариству з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод» майном, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 шляхом його звільнення скасовано і у задоволені таких вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод» відмовлено.

Із змісту означеної постанови апеляційного суду вбачається, що висновок про неприналежність фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, ґрунтувався на наявності виключно на наявності договору від 26.08.2010р. про розірвання договору купівлі-продажу від 29.12.2007р. і реєстрації 27.08.2010р. права власності на це майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод». В свою чергу, законність договору від 26.08.2010р. в межах справи №32/142пн не оцінювалася, але встановлений факт чинності договору оренди від 24.01.2005р. і наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка» правових підстав для використання відповідного майна, а також - встановлено відсутність доказів виконання Орендодавцем вимог пп. е) п.4.1. договору оренди від 24.01.2005р. щодо попереднього повідомлення про продаж об'єкту оренди.

Доказів здійснення такого повідомлення Орендаря про продаж майна Третій особі Позивачем не надано і в межах розглядуваної справи № 5006/37/68пд/2012.

В подальшому постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.09.2011р. в межах справи №13/98пд (а.с.а.с.49-52 т.1) за позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка» до Товариство з обмеженою відповідальністю „Маркомпрод" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 визнано недійсним договір від 26.08.2010р. про розірвання договору купівлі-продажу від 29.12.2007р.

При цьому, за змістом постанови вбачається, що апеляційним судом встановлений факт припинення зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю „Маркомпрод" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу нежитлової будівлі від 29.12.2007р. виконанням згідно ст.599 Цивільного кодексу України.

24.02.2012р. Третя особа звернулась до Позивача з заявою (а.с.88 т.2) про відмову від договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 29.12.2007р. та необхідність прийняття документації відносно означеного приміщення і повернення здійсненої оплати.

У відповідь на означену заяву Відповідач в листі №44 від 07.03.2012р. (а.с.89 т.2) наголосив на згоді прийняти відмову від договору і відповідне майно у власність та зобов'язався повернути оплату в строк до 30.06.2012р.

07.03.2012р. Позивач та Третя особа підписали акт приймання-передачі документації відносно відповідного нежитлового приміщення (а.с.90 т.2) та акт про повернення самого приміщення у власність ТОВ «Маркомпрод» (а.с.91 т.2), а платіжними дорученнями від 18.04.2012р. №1689 (а.с.93 т.2) і 20.04.2012р. №1697 (а.с.92) останнє повернуло Третій особі оплату у загальному розмірі 676078грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.03.2012р. у справі №41/138пн (а.с.а.с.56-59 т.2), яке набрало законної сили 23.03.2012р. (а.с.60 т.2) задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка", м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Маркомпрод", м. Маріуполь, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1, про усунення перешкод у користуванні орендованою нежитловою будівлею за адресою АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання Відповідача звільнити приміщення та вселення до нього Позивача.

В означеному рішенні суд наголосив на відсутності в матеріалах справи доказів здійснення державної реєстрації права власності на спірне приміщення за ОСОБА_1, з огляду на що у сукупності із фактичним володінням та користування цим майном з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод» дійшов висновку про порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка» як орендаря з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод» як орендодавцем і власником майна. Водночас, в означеному рішенні встановлений факт передання Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод» у власність ОСОБА_1 за актом приймання-передачі від 01.08.2008р. нежитлової будівлі та технічної документації, що є предметом договору купівлі-продажу від 29.12.2007р.

21.03.2012р. Позивачем Відповідачу була надана пропозиція №56 (а.с.20) про розірвання договору через невиконання відповідачем істотних умов договору зі сплати орендної плати, передачею майна до суборенди та покращення орендованого майна, у відповідь на яку Відповідачем у листі від 09.04.2012р. (а.с.23) зазначено про невиконання Позивачем рішення по справі №41/138пн.

За таких обставин, Позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом, вимагаючи розірвати договір оренди №207 від 24.01.2005р.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, наведених вище (а.с.а.с.43, 44 т.1).

Крім того, як вбачається із постанови Господарського суду Донецької області від 14.06.2012р. в межах справи №5006/5/29б/2012 (а.с.а.с.108-110 т.2) Відповідача визнано банкрутом як відсутнього боржника.

Згідно розміщеної в системі діловодства Господарського суду Донецької області ухвали від 24.07.2012р. після скасування попередніх судових актів постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2012р. на новому розгляді перебуває справи №40/186пд за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка", м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Маркомпрод", м. Маріуполь та до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,м. Маріуполь про визнання за товариством з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка" права привілейованої купівлі нежитлової будівлі АДРЕСА_1, яка складається з нежитлової будівлі літ. А-1, тамбура літ. а-1, прибудови літ. а2-1, майданчиків а1, а3, а4, а7 загальною площею 1228, 5 кв.м.; переведення на позивача прав та обов'язків покупця за Договором купівлі-продажу даної нежитлової будівлі, укладеним 29.1207р. товариством з обмеженою відповідальністю „Маркомпрод", як продавцем з фізичною особою ОСОБА_1, як покупцем, посвідчений 29.12.07р. приватним нотаріусом маріупольського міського нотаріального округу

Третя особа письмовими пояснення від 23.07.2012р. (а.с.а.с.111-114 т.2) підтримала позицію і вимоги Позивача у повному обсягу.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідачів такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із змісту позовної заяви та матеріалів справи сутність розглядуваного спору полягає у розірвання укладеного між сторонами договору оренди №207 від 24.01.2005р. у зв'язку із порушенням його умов з боку орендаря.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами спірного договору оренди.

За змістом ст. 1 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 15,16 Цивільного кодексу України застосування судом певного способу судового захисту вимагає наявності (доведеності належними у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами) сукупності наступних умов:

· наявність у Позивача певного суб'єктивного права/інтересу;

· порушення цього права/інтересу з боку Відповідача;

· адекватність (з точки зору визначеності законом та відповідності суті порушення і спроможності його усунути) обраного способу судового захисту.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із вказаних умов унеможливлює задоволення позову.

Виходячи із змісту згаданих у позовній заяві ч.2 ст.651, ст.783 Цивільного кодексу України та ч.ч.2-4 ст.188 Господарського кодексу України право ініціювати питання про розірвання договору у судовому порядку належить виключно стороні такого договору.

Між тим, хоча спірний договір і був укладений за участю правопопередника Позивача як Орендодавцем, але встановлені судом на підставі наданих до справі матеріалів фактичні обставини дають підстави для висновку про втрату Позивачем статусу сторони за спірним договором ще до момент подання розглядуваного позову (19.04.2012р.).

Так, в силу укладання між Позивачем та Третьою особою та виконання договору купівлі-продажу орендованої Відповідачем нежитлової будівлі від 29.12.2007р., відбулося відчуження об'єкту оренди на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з подальшою реєстрацією за нею права власності на відповідний об'єкт нерухомості.

Факт виконання Позивачем та Відповідачем своїх кореспондуючих зобов'язань за таким договором купівлі-продажу від 29.12.2007р. встановлений чинною постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.09.2011р. в межах справи №13/98пд і чинним рішенням Господарського суду Донецької області від 06.03.2012р. у справі №41/138пн та має преюдиціальне у розумінні ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України значення для розглядуваної справи. Відповідна обставина також була встановлена в межах справи №17/118пд.

Таким чином, 01.08.2008р. (дата підписання акут приймання-передачі) згідно п.4.3. договору купівлі-продажу від 29.12.2007р. відбулося припинення права власності Позивача на орендоване Відповідачем майно у розумінні п.1 ч.1 ст.346 Цивільного кодексу України та правомірне виникнення такого права власності у Третьої особи відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України.

Суд наголошує, що належного у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України і ст.215 Цивільного кодексу України доказу спростування встановленої ст.204 цього Кодексу презумпції правомірності правової підстави набуття Третьої особою права власності на відповідне майно - чинного судового рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.12.2007р. - до матеріалів справи не надано.

Визнання в межах справи №13/98пд недійсним договору від 26.08.2010р. про розірвання договору купівлі-продажу від 29.12.2007р., який передбачав повернення сторонами один одному отриманого на виконання та відновлення у такий спосіб права власності Позивача на орендоване Відповідачем майно, у світлі приписів ст.ст.216, 236 Цивільного кодексу України зумовлює висновок суду про те, що право власності у Позивача на таке майно у такий спосіб не відновилось, а у Третьої особи, відповідно, не припинялось.

Відтак, здійснення 27.08.2010р. реєстрації права власності на спірне майно за Позивачем за відсутню належної правовоприпиняючої підстави щодо такого права у Третьої особи в контексті ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (в редакції, що діяла на дату реєстрації права за Позивачем), згідно яких реєстрація права здійснюється виключно за визначеним переліком підстав, унеможливлює сприйняття презюмованої достовірності реєстрації у якості належного доказу наявності права власності на майно у Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод».

В у світлі наведеного висновку судом відхиляються як юридично неспроможні посилання Позивача на визнання за ним права власності на спірне майно в межах справ №32/142пн і №41/138пн, оскільки:

- визнання права власності за Позивачем на спірне майно не було предметом вимог за розглядуваними справами;

- в межах справи №32/142пн не враховувалося встановлена пізніше в межах справи №13/98пд недійсність договору від 26.08.2010р. про розірвання договору купівлі-продажу від 29.12.2007р.;

- висновок у справі №41/138пн про приналежність Товариству з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод» ґрунтувався на фактичному володінні майном цим Товариством, недоведеності іншого та відсутності доказів здійснення реєстрації відповідного права за ОСОБА_1, тоді як відомості про здійснення такої реєстрації 08.08.2010р. судом були встановлені під час розгляду справи №5006/37/68пд/2012р., зважаючи на що міркування суду про приналежність майна у справі №41/138пн не є встановленими фактами, а являють собою лише оцінку наявних у справі доказів, що (оцінка) не має преюдиціального значення для розгляду справи №5006/37/68пд/2012 (абз.4 п. 2.6. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р.) і не обмежує суд у встановлені інших фактів.

Судом відхиляються і посилання Позивача та Третьої особи про відновлення права власності Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод» на орендоване Відповідачем приміщення внаслідок здійснення конклюдентних дій з відмови від договору купівлі-продажу, прийняття такої відмови та фактичного повернення один одному всього отриманого за договором купівлі-продажу, оскільки:

- по-перше, повторна реєстрація права власності на спірне майно за Позивачем здійснена 27.08.2010р. - до вчинення так званих конклюдентних дій з відмові від договору та зворотного майнового обігу, що відбулися у період з 24.02.2012р. по 20.04.2012р.;

- по-друге, ч.3 ст.214 Цивільного кодексу України визначає необхідність вчинення відмови від правочину у такій самі формі, в якій було вчинено правочин, в розглядуваному випадку - у нотаріальній формі єдиного документу за участю двох сторін, як і договір купівлі-продажу від 29.12.2007р. Між тим, в даному випадку Позивачем і Третьої особою не було дотримано вимог щодо форми відмови від договору, ст.214 Цивільного кодексу України взагалі не визначає повернення виконаного одне одному правовим наслідком відмови від правочину;

- по-третє, не можуть вчинені Позивачем і Третьої осою «конклюдентні дії» кваліфікуватися як одностороння відмова від зобов'язань у розумінні ст.615 Цивільного кодексу України, оскільки підставою для такої відмови є факт порушення зобов'язання іншою стороною, тоді як в розглядуваному випадку зобов'язання сторін за договором купівлі-продажу від 29.12.2007р. припинені виконанням в порядку ст.599 Цивільного кодексу України (не має навіть об'єкту відмову - невиконаного обов'язку)

- по-четверте, ані діюче законодавство, ані сам договір купівлі-продажу від 29.12.2007р. не містить положень про можливість застосування право на односторонню відмову від нього у розумінні ч.3 ст.615 Цивільного кодексу України, тим більше, що такий правоприняючий за змістом ч.2 ст.653 цього Кодексу правочин можливо вчинити лише відносно не припиненого виконанням договору, на чому наголошено в межах справи №13/98пд.

Таким чином, представлені в матеріалах справи документи (а.с.а.с.88-93 т.2) про вчинені Позивачем і Третьої особою «конклюдентні дії» не опосередковують підстави для припинення у Третьої особи набутого за договором купівлі-продажу від 29.12.2007р. права власності на орендоване Відповідачем майно у розумінні ст.346 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, відчуження Позивачем в перебігу орендних правовідносин з Відповідачем об'єкту оренди на користь Третьої особи без дотримання визначеного спірним договором оренди порядку попереднього повідомлення (на чому наголошувалося судом в межах розгляду справи №32/142пн і дотримання такого повідомлення не було доведено всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України і під час розгляду цієї справи) та преюдиціальність встановленого у загаданій справі факту чинності договору оренди від 24.01.2005р., унеможливлює застосування п.7.4. спірного договору оренди про його припинення у разі відчуження орендованого приміщення.

Відтак, згідно ч.1 ст.770 Цивільного кодексу України на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2007р. з 01.08.2008р. відбулася заміна сторони Орендодавця у спірному договорі оренди з Позивача на Третю особу.

Наявність статусу сторони за спірним договором оренди від 24.01.2005р. на дату подання позову (19.04.2012р.) не у Позивача, а у Третьої особи, вказує на відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод» захищуваного розглядуваним позовом суб'єктивного права та унеможливлює порушення такого відсутнього права з боку Відповідача, внаслідок чого суд відмовляє у задоволені позову неналежного Позивача.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати відносяться на його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод», м. Маріуполь (ідентифікаційний код 01558767) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка», м. Маріуполь (ідентифікаційний код 32939365) про розірвання договору оренди №207 від 24.01.2005р.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 14.08.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.08.2012р.

Суддя Попков Д.О.