Постанова

від 30.08.2012 по справі 2а-2129/11/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 р. Справа № 107711/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Довгополова О.М., Обрізка І.М.,

за участю секретаря судового засідання: Ігнатович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Супутник" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.08.2011 року по справі за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства"Супутник" до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Київ-Логістикс"" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Приватне підприємство виробничо-комерційне підприємство «Супутник» звернулось суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0001192330 та №0001182330 від 24.06.2011 року.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що за наслідками проведеної ДПІ Тисменицькому районі (надалі - відповідач) документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах із ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «Київ-Логістик», оформленої актом від 10.06.2011 року №1409/23-10/31889963, прийнято податкове повідомлення-рішення №0001192330 від 24.06.2011 року, згідно з якими ППВКП «Супутник» (надалі - позивач) визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 86475,00 грн., та податкове повідомлення-рішення №0001182330 від 24.06.2011 року, яким позивачу збільшено сум грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 112495,00 грн. З вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується, вважає їх такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки факт виконання договірних зобов'язань між позивачем та ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «Київ-Логістикс» підтверджується первинними документами укладених господарських операцій, належним чином оформленими податковими накладними, платіжними дорученнями, іншим документами, що вказують про реальне настання правових наслідків згідно з укладеними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.08.2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «ТЕК «Київ Логістикс» створювався як фіктивне підприємство, спрямоване на здійснення операції пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Правочини укладені третьою особою з позивачем щодо надання транспортних послуг та оренди автомобілів не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, таким чином позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в загальному розмірі 69180,00 грн. за операціями, проведеними із ТОВ «ТЕК «Київ -Логістикс», в результаті чого завищено податковий кредит, а саме: в червні 2008 року на 4256,00 грн.; в серпні 2008 року - на 6536,00 грн.; у вересні 2008 року - на 10685,00 грн.: в жовтні 2008 року - на 6169,00 грн.; в листопаді 2008 року - на 6817,00 грн.; в грудні 2008 року - на 6189,00 грн.; в лютому 2009 року - на 4244,00 грн.; в березні 2009 року - на 3848,00 грн.; в квітні 2009 року - на 4493,00 грн.; в липні 2009 року - на 4987,00 грн.; в жовтні 2009 року - на 2332,00 грн.; в листопаді 2009 року - на 2729,00 грн.; в грудні 2009 року - на 5895,00 грн.

За таких же підстав позивачем завищено суму валових витрат за період з 01.06.2008 року по 31.12.2001 року по взаємовідносинах з ТОВ «ТЕК «Київ -Логістикс» в сумі 359984,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 89996,00 грн., а саме: за II квартал 2008 року - 5320,00 грн.; III квартал 2008 року - 21526,00 грн.; IV квартал 2008 року - 23969,00 грн.; за І квартал 2009 року -10115,00 грн.; II квартал 2009 року - 5616,00 грн.; III квартал 2009 року - 9755,00 грн.; IV квартал 2009 року - 13695,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задовольнити з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Так, в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.02.2011 року ДПІ в Тисменицькому районі вже проводило планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт від 01.02.201 року №598/2330/31889963 на сторінці 32 якого зазначено, що в разі отримання матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки відповідно до ст. 78 Податкового кодексу України (а.с. 84).

Згідно із підпунктом 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України №2755 VI від 02.12.2010р., (надалі - ПК України) документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль з дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з днів отримання запиту.

Так, на підставі листа ДПІ у Печерському районі м. Києва від 14.03.2011 року №6792/7/23-1010 про результати перевірки ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс» на предмет дотримання останнім вимог Цивільного кодексу України у момент вчинення правочинів, як не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними для відпрацювання підприємств по ланцюгу постачання та вжиття відповідних контрольно - перевірочних заходів ДПІ в Тисменицькому районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного виробничо-комерційного підприємства «Супутник» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах із ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс» з період з 01.06.2008 року по 31.12.2009 року за результатами якої складено акт від 10.06.2011 року №1409/23-10/31889963, згідно з яким встановлено, що правочини, укладені ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс» в тому числі з позивачем щодо надання транспортних послуг та оренді автомобілів не спрямовані на реальне настання наслідків, які обумовлені цими ж правочинами, відтак фактично (послуги) позивачу не передавались, у зв'язку із чим позивачем по взаємовідносинах із ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс» за період з 01.06.2008 рок по 31.12.2009 року занижено податок на додану вартість в сумі 69180,00 грн., та занижено податок на прибуток в сумі 89996,00 грн., (а.с. 110).

На підставі акту перевірки від 10.06.2011 року №1409/23-10/31889963 ДПІ Тисменицькому районі винесено податкове повідомлення-рішення №0001192330 від 24.06.2011 року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку н додану вартість в сумі 86475,00 грн., з яких 69180,00 грн. - за основним платежем, 17295,0 грн., - за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення №0001182330 від 24.06.2011 року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та загальну суму 112495,00 грн., яких 89996,00 грн. - за основним платежем та 22499,00 грн., за штрафними фінансовими санкціями (а.с. 21, 22).

Судом встановлено, що приватне виробничо-комерційне підприємство «Супутник» зареєстроване 17.09.2002 року Тисменицькою районною державною адміністрацією основним видом діяльності якого є будівництво будівель та надання інші похідних послуг сфері будівельної діяльності, згідно із переліком до ліцензії Серії АВ №332620 від 17.04.2007 року виданої Управлінням містобудуванням і архітектури Івано-Франківської ОДА. (а.с. 19, 20).

В період з 01.06.2008 року по 31.12.2009 року позивач на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) отримував від ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс» транспортні послуги та оренду автомобілів в основному для перевезення працівників позивача та вантажів у вигляді будівельних матеріалів, а також послуги автокрану та автовишки (а.с. 23-37).

Як встановлено в судовому засідання та підтверджується матеріалами справи з результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна експедиційна компанія «Київ-Логістикс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2008 року по 31.04.2009 року, проведеної ДПІ у Печерському районі м. Києва та оформленої актом від 14.03.2011 року №205/23-10/35573967 (а.с. 111-117), виявлено, що ТОВ «ТЕК «Київ Логістикс» відсутнє за податковою адресою.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичне особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Проведеною перевіркою встановлено, що за юридичною адресою ТОВ «ТЕК «Київ Логістикс» директор відсутній, фактичне місцезнаходження підприємства встановити нема можливості.

При проведенні аналізу податкової звітності ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс» (код ЄДРПОУ 35573967) згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та, податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням уточнюючих розрахунків станом на момент проведення перевірки за період з березня 2008 року по квітень 2010 року встановлено, що згідно із базою даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено розбіжність між задекларованим податковим кредитом підприємствами - покупцями сформованим за рахунок ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс» та податковими зобов'язаннями ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс» на загальну суму 846 884,74 грн.

В ході перевірки ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс» встановлено формування податкового кредиту підприємствами - покупцями за рахунок ТОВ «ТЕК « Київ-Логістикс» (код ЄДРПОУ 35573967) за період з 01.03.2008 року по 31.04.2009 року в загальній сумі 9 904 773,74 грн., податкові зобов'язання якого не підтверджено у зв'язку із відсутністю у ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс» підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань, а саме: головної книги, журналів - ордерів карток рахунків №311 «Поточні рахунки у національній валюті», №361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», №64 «Розрахунки по податкам і платежам», №643 «Податкові зобов'язання», №68 «Розрахунки по іншим операціям», №70 «Доходи від реалізації», податкових накладних, реєстрів виданих ті отриманих податкових накладних, видаткових накладних тощо.

В ході перевірки ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс» встановлено формування податкового кредиту ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс» за рахунок підприємств - транзитерів за період з 01.03.2008 року по 31.04.2009 року в загальній сумі 9 042 203,00 грн. податковий кредит якого не підтверджено у зв'язку із відсутністю у ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс» підтверджуючих документів щодо виникнення податкового кредиту: головної книги, журналів-ордерів та карток рахунків №№ 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 64 Розрахунки по податкам і платежам», 643 «Податкові зобов'язання», 68 «Розрахунки по іншим операціям», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 9 «Витрати на збут», податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, прибуткових накладних тощо.

Згідно матеріалів справи, ТОВ «ТЕК «Київ Логістикс» (третя особа по справі) відповідно до ліцензії (серія АВ №412691) надавало позивачу транспортні послуги та послуги з оренди автомобілів забезпечуючи останнього власними водіями (а.с. 87).

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами, позивач оплачував транспортні послуги та оренду автомобілів платіжними дорученнями: платіжне доручення № 197 від 14.07.2008 року на суму - 25536,00 грн., платіжне доручення № 9 від 30.12.2008 рок на суму - 50000,00 грн., платіжне доручення № 115 від 30.03.2009 року на суму - 17000,00 грн., платіжне доручення № 164 від 15.04.2009 року на суму - 50000,00 грн., платіжне доручення № 133 від 23.04.2009 року на суму - 40000,00 грн., платіжне доручення № 191 від 30.04.200 року на суму - 20000,00 грн., платіжне доручення № 263 від 16.06.2009 року на суму 56884,80 грн., платіжне доручення № 280 від 19.06.2009 року на суму - 10000,00 грн., платіжне доручення № 297 від 02.07.2009 року на суму -10000,00 грн., платіжне доручення № 447 від 18.09.2009 року на суму - 14000,00 грн., платіжне доручення № 478 від 02.10.2009 року н суму - 30000,00 грн., платіжне доручення № 8 від 14.01.2010 року на суму -20000,00 грн.

Так, як зазначено в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) та податкових накладних за період з 27.06.2008 р. по 30.12.2009 р. позивачу надавались в оренду мікроавтобуси Газель ГАЗ 33021, Газель ГАЗ 3302; мікроавтобус Мерседес D210; автомобіль Камаз 55102; послуги автокрану КС 3575; автомобіль МАН 10153; послуги вантажного автомобіля вантажопідйомністю 8 т., послуги мікроавтобуса вантажопідйомністю 2 т; послуги малотонажного автомобіля мерседес D609, послуги вантажного автомобіля вантажопідйомністю 6 т.; послуги автокрану та автовишки; транспортні послуги по м. Івано-Франківську.

Відповідно до листа територіального управління Державного комітету України промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Київській області та міст Києву від 09.12.2009 року №04/3244 за підприємством ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс» станом на 09.12.2009 р. об'єкти підвищеної небезпеки, технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації у вулично-дорожній мережі загального користування, підіймали споруди, парові і водогрійні котли, посудини, що працюють під тиском тощо, Територіальному управлінні Держгірпромнагляду по Київській області та по місту Києву не зареєстровані. Крім цього, ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс» не видавались дозволи на початок (продовження) виконання робіт підвищеної небезпеки і на початок (продовження експлуатації обладнання підвищеної небезпеки (а.с. 125).

Судом встановлено, що за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс» (код ЄДРПОУ 35573967) та підроблення реєстраційних документів, за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 358 КК України (№76-00279) відносно ОСОБА_2 (директора ТОВ «ТЕК «Київ -Логістикс») порушено кримінальну справу.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 23.03.2010 року у справі № 1-266/10 за наслідками розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 358 КК України останнього звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із передачею підсудного на поруки трудового колективу ПП «Фінпап-Україна», а провадження у справі закрито.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У ст. 203 ЦК України наведено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1.Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним-засадам.

2.Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3.Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

4.Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, то обумовлені ним.

5.Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам га інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Законом закріплено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК). З наведеного випливає, що правочин (договір) є правомірним, а отже й дійсним. Неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У цій же статті розмежовується два види недійсних правочинів: нікчемні та оспорювані. Нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Оспорюваним є правочин, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний недійсним судом.

Висновки податкового органу про нікчемність правочину між позивачем та контрагентом ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс» ґрунтуються на тому, що під час їх вчинення не було дотримано вимоги ч. 5 ст. 203 ЦК України і ці правочини не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Такий висновок відповідача є помилковим.

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ППВКП «Супутник» на укладення договору із ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс» без наміру створити наслідки, які передбачені цим договором. Не надано цих доказів і під час судового розгляду справи. Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо укладеного договору. Це підтверджується не лише документами, але й реальними діями ППВКП «Супутник» щодо оплати за надані послуги. Зазначені обставини були встановлені податковим органом під час перевірки і залишились не спростованими. Відтак, протиправного умислу позивача, на укладення фіктивного правочину не встановлено, що виключає його кваліфікацію як недійсного. З огляду на відсутність доказів умислу сторін, вищезгаданий правочин не може вважатися нікчемним як такий, що порушує публічний порядок за ст. 228 ЦК України.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним. Отже, цей вид недійсних правочинів належить до оспорюваних правочинів. З огляду на цю норму, жоден інший орган, окрім суду, не може робити висновок про недійсність фіктивного правочину.

Відтак, встановивши правочин, який має ознаки фіктивного, податковий орган, діючи в межах своїх повноважень, повинен звернутися до суду з позовом про визнання цього правочину недійсним. До набрання рішенням суду законної сили правочин вважається дійсним, оскільки саме це є змістом презумпції, яка наведена у ст. 204 ЦК України. До цього часу податковий орган не може застосовувати наслідки недійсності правочину, зокрема й корегувати податкові зобов'язання, навіть якщо б у нього і були відповідні переконання. Здійснення таких дій не відповідає повноваженням податкового органу та способу їх реалізації, свідчить про перевищення компетенції та безпідставне втручання в приватні правовідносини, порушує принцип офіційності.

З огляду на приписи наведених вище норм права, колегія суддів приходить висновку, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Підстави нікчемності правочину встановлюються законом, а не актами податкових перевірок. Вказані в актах перевірки недоліки, допущені суб'єктом господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину. Аналогічне тлумачення повноважень органів державної податкової служби наведене в листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16.09.2011 р.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області №0001192330 та №0001182330 від 24.06.2011 року є протиправними і підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, суд першої інстанції не правильно і не повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки рішення суду, а тому постанова підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Супутник" задовольнити, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.08.2011 року по справі № 2а-2129/11/0970 скасувати.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області № 0001192330 від 24.06.2011 року, яким Приватному виробничо-комерційному підприємству "Супутник" визначено податкове зобов'язання за платежем податок на добавлену вартість з вироблених в Україні товарів/робіт, послуг, усього в сумі 86 475,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 69 180,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 17 295,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області № 0001182330 від 24.06.2011 р., яким Приватному виробничо-комерційному підприємству "Супутник" визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств усього в сумі 112 495,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 89 996, 00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями в сумі 22 499, 00 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Постанова складена в повному обсязі 04.09.2012 року.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.М. Довгополов

І.М. Обрізко