Постанова

від 17.08.2011 по справі 2а-2129/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2011 р. Справа № 2a-2129/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Кобринській Л.М.

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Приватного виробничо-комерційного підприємства "Супутник", третя особа - ТзОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Київ-Логістикс"

до відповідача: Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001192330 та №0001182330 від 24.06.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство виробничо-комерційне підприємство «Супутник»звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0001192330 та №0001182330 від 24.06.2011 року мотивований тим, що за наслідками проведеної ДПІ в Тисменицькому районі (надалі -відповідач) документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах із ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «Київ-Логістик», оформленої актом від 10.06.2011р. №1409/23-10/31889963, прийнято податкове повідомлення-рішення №0001192330 від 24.06.2011 року, згідно з якими ППВКП «Супутник»(надалі -позивач) визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 86475,00грн., та податкове повідомлення-рішення №0001182330 від 24.06.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 112495,00 грн. З вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується, вважає їх такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки факт виконання договірних зобов'язань між позивачем та ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «Київ-Логістикс»підтверджується первинними документами укладених господарських операцій, належним чином оформленими податковими накладними, платіжними дорученнями, іншими документами, що вказують про реальне настання правових наслідків згідно з укладеними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

За клопотанням позивача, ухвалою від 18.07.2011 року до участі в даній адміністративній справі залучено товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Київ-Логістикс»в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в заявленому адміністративному позові. Просили позов задовольнити повністю.

Представник третьої особи на стороні позивача в судове засідання повторно не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за відсутності представника третьої особи до суду не надходило. Причини неявки суду не повідомлялись.

Відповідно до частини 2 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Представник відповідача проти позову заперечив, подавши письмові заперечення. В судовому засіданні зазначив, що висновки податкового органу зроблені на підставі матеріалів кримінальної справи, порушеної проти директора ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»- ОСОБА_4 за фактом фіктивного підприємництва та підроблення реєстраційних документів, а також на основі проведених зустрічних перевірок контрагентів позивача ДПІ у Печерському районі м.Києва, відповідно до результатів яких, усі правочини укладені ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс», в тому числі з позивачем, не спрямовані на реальне настання наслідків і визнані нікчемними. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши адміністративний позов, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази судом встановлено наступне.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.02.2011 року ДПІ в Тисменицькому районі вже проводило планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт від 01.02.2011 року №598/2330/31889963 на сторінці 32 якого зазначено, що в разі отримання матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки відповідно до ст.78 Податкового кодексу України (а.с.84).

Згідно із підпунктом 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р., (надалі -ПК України) документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Так, на підставі листа ДПІ у Печерському районі м.Києва від 14.03.2011 року №6792/7/23-1010 про результати перевірки ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»на предмет дотримання останнім вимог Цивільного кодексу України у момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними для відпрацювання підприємств по ланцюгу постачання та вжиття відповідних контрольно-перевірочних заходів ДПІ в Тисменицькому районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного виробничо-комерційного підприємства «Супутник»з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах із ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»за період з 01.06.2008 року по 31.12.2009 року за результатами якої складено акт від 10.06.2011 року №1409/23-10/31889963, згідно з яким встановлено, що правочини, укладені ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»в тому числі з позивачем щодо надання транспортних послуг та оренди автомобілів не спрямовані на реальне настання наслідків, які обумовлені цим ж правочинами, відтак фактично (послуги) позивачу не передавались, у зв'язку із чим позивачем по взаємовідносинах із ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»за період з 01.06.2008 року по 31.12.2009 року занижено податок на додану вартість в сумі 69180,00 грн., та занижено податок на прибуток в сумі 89996,00 грн., (а.с.110).

На підставі акту перевірки від 10.06.2011 року №1409/23-10/31889963 ДПІ в Тисменицькому районі винесено податкове повідомлення-рішення №0001192330 від 24.06.2011 року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 86475,00 грн., з яких 69180,00 грн. - за основним платежем, 17295,00 грн., -за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення №0001182330 від 24.06.2011 року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та загальну суму 112495,00грн., з яких 89996,00 грн. -за основним платежем та 22499,00 грн., за штрафними фінансовими санкціями (а.с.21,22).

Судом встановлено, що приватне виробничо-комерційне підприємство «Супутник»зареєстроване 17.09.2002 року Тисменицькою районною державною адміністрацією, основним видом діяльності якого є будівництво будівель та надання інші похідних послуг в сфері будівельної діяльності, згідно із переліком до ліцензії Серії АВ №332620 від 17.04.2007 року виданої Управлінням містобудуванням і архітектури Івано-Франківської ОДА. (а.с.19, 20).

В період з 01.06.2008 року по 31.12.2009 року позивач на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) отримував від ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»транспортні послуги та оренду автомобілів в основному для перевезення працівників позивача та вантажів у вигляді будівельних матеріалів, а також послуги автокрану та автовишки (а.с.23-37).

Як встановлено в судовому засідання та підтверджується матеріалами справи за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна експедиційна компанія «Київ-Логістикс»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2008 року по 31.04.2009 року, проведеної ДПІ у Печерському районі м.Києва та оформленої актом від 14.03.2011 року №205/23-10/35573967 (а.с.111-117), виявлено, що ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»відсутнє за податковою адресою.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Проведеною перевіркою встановлено, що за юридичною адресою ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс» директор відсутній, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості.

При проведенні аналізу податкової звітності ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»(код ЄДРПОУ 35573967) згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та, податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням уточнюючих розрахунків станом на момент проведення перевірки за період з березня 2008 року по квітень 2010 року встановлено, що згідно із базою даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»встановлено розбіжність між задекларованим податковим кредитом підприємствами - покупцями сформованим за рахунок ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»та податковими зобов'язаннями ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»на загальну суму 846 884,74 грн.

В ході перевірки ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс» встановлено формування податкового кредиту підприємствами - покупцями за рахунок ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»(код ЄДРПОУ 35573967) за період з 01.03.2008 року по 31.04.2009 року в загальній сумі 9 904 773,74 грн., податкові зобов'язання якого не підтверджено у зв'язку із відсутністю у ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань, а саме: головної книги, журналів - ордерів карток рахунків №311 «Поточні рахунки у національній валюті», №361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», №64 «Розрахунки по податкам і платежам», №643 «Податкові зобов'язання», №68 «Розрахунки по іншим операціям», №70 «Доходи від реалізації», податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, видаткових накладних тощо.

В ході перевірки ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс» встановлено формування податкового кредиту ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»за рахунок підприємств - транзитерів за період з 01.03.2008 року по 31.04.2009 року в загальній сумі 9 042 203,00 грн. податковий кредит якого не підтверджено у зв'язку із відсутністю у ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»підтверджуючих документів щодо виникнення податкового кредиту: головної книги, журналів-ордерів та карток рахунків №№ 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 64 Розрахунки по податкам і платежам», 643 «Податкові зобов'язання», 68 «Розрахунки по іншим операціям», 681 «Розрахунки по авансам отриманим»91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, прибуткових накладних тощо.

В судовому засідання представники позивача пояснили суду, що ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»(третя особа по справі) відповідно до ліцензії (серія АВ №412691) надавала позивачу транспортні послуги та послуги з оренди автомобілів забезпечуючи останнього власними водіями (а.с.87).

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами, позивач оплачував транспортні послуги та оренду автомобілів платіжними дорученнями: платіжне доручення № 197 від 14.07.2008 року на суму -25536,00грн., платіжне доручення № 9 від 30.12.2008 року на суму - 50000,00грн., платіжне доручення № 115 від 30.03.2009 року на суму - 17000,00грн., платіжне доручення № 164 від 15.04.2009 року на суму - 50000,00грн., платіжне доручення № 133 від 23.04.2009 року на суму - 40000,00грн., платіжне доручення № 191 від 30.04.2009 року на суму - 20000,00грн., платіжне доручення № 263 від 16.06.2009 року на суму - 56884,80грн., платіжне доручення № 280 від 19.06.2009 року на суму - 10000,00грн., платіжне доручення № 297 від 02.07.2009 року на суму -10000,00грн., платіжне доручення № 447 від 18.09.2009 року на суму - 14000,00грн., платіжне доручення № 478 від 02.10.2009 року на суму - 30000,00грн., платіжне доручення № 8 від 14.01.2010 року на суму -20000,00грн..

Так, як зазначено в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) та податкових накладних за період з 27.06.2008р. по 30.12.2009р. позивачу надавались в оренду мікроавтобуси Газель ГАЗ 33021, Газель ГАЗ 3302; мікроавтобус Мерседес D210; автомобіль Камаз 55102; послуги автокрану КС 3575; автомобіль МАН 10153; послуги вантажного автомобіля вантажопідйомністю 8 т., послуги мікроавтобуса вантажопідйомністю 2 т.; послуги малотонажного автомобіля мерседес D609, послуги вантажного автомобіля грузопідйомністю 6т.; послуги автокрану та автовишки, транспортні послуги по м.Івано-Франківську.

Відповідно до листа територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Київській області та місту Києву від 09.12.2009 року №04/3244 за підприємством ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»станом на 09.12.2009 р. об'єкти підвищеної небезпеки, технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації у вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальні споруди, парові і водогрійні котли, посудини, що працюють під тиском тощо, в Територіальному управлінні Держгірпромнагляду по Київській області та по місту Києву не зареєстровані. Крім цього, ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»не видавались дозволи на початок (продовження) виконання робіт підвищеної небезпеки і на початок (продовження) експлуатації обладнання підвищеної небезпеки (а.с. 125).

З аналізу податкової звітності перевіряючими ДПІ в Печерському районі м.Києва встановлено відсутність будь-якої інформації про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування необхідного для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Загальна чисельність працюючих на ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»відповідно до даних 1-ДФ склала одна особа - директор.

Про відсутність основних засобів на підприємстві свідчить відсутність додатку К1 до декларацій з податку на прибуток та відсутність будь-яких нарахувань у деклараціях з податку на прибуток в рядку: «амортизаційні відрахування».

Таким чином в ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»відсутні трудові ресурси виробниче, транспортне та інше обладнання для здійснення основного виду діяльності -надання транспортних послуг та оренди транспортних засобів, в тому числі підвищеної небезпеки.

В ході розгляду даної адміністративної справи представники позивача неодноразово звертали увагу суду на наявність належно оформлених первинних документів: актів наданих послуг та податкових накладних, підписаних директором ТОВ «ТЕК «Київ -Логістикс»- ОСОБА_4

Судом встановлено, що за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»(код ЄДРПОУ 35573967) та підроблення реєстраційних документів, за ознаками складу злочинів, передбачених ч.І ст.205, ч.2 ст.358 КК України (№76-00279) відносно ОСОБА_4 (директора ТОВ «ТЕК «Київ -Логістикс») порушено кримінальну справу.

В ході розслідування кримінальної справи встановлено, що ОСОБА_4 у зв'язку із скрутним фінансовим становищем погодився, за грошову винагороду в розмірі 300 доларів США, зареєструвати на себе, як власника та керівника - товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно експедиційна компанія «Київ-Логістикс», підписати установчі документи та відкрити два банківські рахунки Товариства. В своїх поясненнях ОСОБА_4 вказав, що ніяких коштів чи майна до статутного капіталу Товариства не вносив, печатку Товариства особисто не використовував, ніяких адміністративно-розпорядчих чи фінансового-господарських функцій не виконував, розрахунково-платіжні операції по банківських рахунках Товариства не проводив, окрім установчих документів, жодних інших документів Товариства не підписував. ОСОБА_4 свою вину в створенні фіктивного підприємства та підробленні реєстраційних документів визнав повністю та у вчиненому розкаявся.

Постановою Печерського районного суду м.Києва від 23.03.2010 року у справі №1-266/10 за наслідками розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.205, ч.2 ст.358 КК України останнього звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із передачею підсудного на поруки трудового колективу ПП «Фінпап-Україна», а провадження у справі закрито.

Згідно з приписами частини 4 статті 72 КАС України вирок суду у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративний проступок (адміністративне правопорушення), що набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Так, при встановленні факту здійснення господарської операції дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Таким чином на підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»створювався як фіктивне підприємство, спрямоване на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Зокрема частиною п'ятою цієї статті передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В силу вищенаведених обставин та досліджених доказів суд дійшов висновку, що правочини укладені третьою особою з позивачем щодо надання транспортних послуг та оренди автомобілів не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, таким чином позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в загальному розмірі 69180,00грн. за операціями, проведеними із ТОВ «ТЕК «Київ -Логістикс», в результаті чого завищено податковий кредит, а саме: в червні 2008 року -на 4256,00 грн.; в серпні 2008 року -на 6536,00грн.; у вересні 2008 року -на 10685,00грн.; в жовтні 2008 року -на 6169,00грн.; в листопаді 2008 року -на 6817,00грн.; в грудні 2008 року -на 6189,00грн.; в лютому 2009 року -на 4244,00грн.; в березні 2009 року -на 3848,00грн.; в квітні 2009 року -на 4493,00грн.; в липні 2009 року -на 4987,00грн.; в жовтні 2009 року -на 2332,00грн.; в листопаді 2009 року -на 2729,00грн.; в грудні 2009 року -на 5895,00грн.

За таких ж підстав позивачем завищено суму валових витрат за період з 01.06.2008 року по 31.12.2001 року по взаємовідносинах з ТОВ «ТЕК «Київ -Логістикс»в сумі 359984,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 89996,00 грн., а саме: за II квартал 2008 року - 5320,00грн.; ІІІ квартал 2008 року - 21526,00грн.; ІV квартал 2008 року - 23969,00грн.; за І квартал 2009 року -10115,00грн.; ІІ квартал 2009 року - 5616,00 грн.; ІІІ квартал 2009 року - 9755,00 грн.; ІV квартал 2009 року - 13695,00 грн..

Посилання позивача на вимоги статті 250 Господарського кодексу України в частині правомірності застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій суд вважає помилковим і таким, що суперечить вимогам чинного законодавства з наступних підстав.

Адміністративно-господарський штраф, згідно з статтею 241 Господарського кодексу України -це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

В даному випадку має місце застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за вчинення позивачем порушень, визначених законодавством з питань оподаткування, порядок нарахування та розмір яких передбачений Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 123.1. статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи сума застосованих штрафних санкцій по кожному з оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях становить 25 відсотків від суми визначеного грошового зобов'язання за основним платежем.

Що стосується строків давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій, то відповідно до вимог статті 114 ПК України граничний строк давності для застосування штрафу, в даному випадку, становить 1095 днів з моменту визначення суми податкового зобов'язання контролюючим органом (ст.102 ПК України).

На підставі вищенаведеного та вказаних правових норм суд вважає позовні вимоги безпідставними, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_5

Постанова складена в повному обсязі 22.08.2011 року.