Рішення

від 24.10.2006 по справі 3/386/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/386/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "24" жовтня 2006 р.                                                 Справа №  3/386/06

м. Миколаїв

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промышленная компания «Николаевтопливо», м. Миколаїв

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Миколаївська паливна компанія”, м. Миколаїв

Про стягнення 4398,80 грн.

Суддя  Смородінова О. Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача:  Шевченко Г.А. за дорученням;

Від відповідача:  не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:  

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача 4398,80 грн. вартості оплаченої, але не поставленої  продукції (нафтопродуктів).

Відповідач на неодноразові вимоги суду відзив по суті позовних вимог так і не надав. Скерував суду 24.10.06р. лист з проханням надіслати йому позов, оскільки від позивача позов не отримував отже відзив на нього надати у такий стислий строк не в змозі.

Адреса відповідача на цьому листі –м.  Миколаїв, вул. Южная, 41, кв. 39. В довідці ЄДРПОУ та в первинних документах значиться адреса відповідача м. Миколаїв, вул. Самойловича, 32-а. Іншу довідку ЄДРПОУ відповідач, як доказ зміни адреси, суду не надав. Тому суд керується даними єдиного державного реєстру.

Крім того, доводи відповідача про те, що він не знав про наявність судової справи 3/386 спростовується матеріалами справи, а саме –по-перше, поштове повідомлення  №449393 свідчить що 27.09.06р. відповідач отримав судову ухвалу від 05.09.2006 року та фактично міг ознайомитися з матеріалами справи, по-друге, поштова квитанція (арк. спр. 4)з описом вкладення від 06.07.06р. свідчить про направлення копії позову відповідачу позивачем.

Отже, клопотання відповідача щодо відкладення  розгляду  справи з цього приводу є необґрунтованим та вважаючи вимоги ст.ст. 69,77 ГПК України таким, що не підлягає задоволенню.  В судовому засіданні за згодою позивача на підставі ст.. 85. ГПК України суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд –

встановив:

Позивачем починаючи з  17.05. по 07.06.05р. були перераховані відповідачу кошти за паливно-матильні матеріали в сумі 12498 грн. Копії платіжних доручень позивач надав. Згідно видаткових накладних ним було отримано талонів: на дизельне пальне по 20 л. у кількості 20 шт., по 10л. –217 шт., та бензину марки А-92 по 10 л. у кількості 120 талонів. До кінця року було отримано та використовано по цим талонам 1650 літрів д/палива, в т.ч. 157 талонів по 10л. та 4 шт. по 20л., а також 120 талонів на бензин по 10л. кожний. Залишок талонів, по яким не було отримано пальне  за рахунком позивача складає :

1.          Д/п –талони по 20 л. –16 шт.

2.          Д/п –талони по 10 л. –113 шт. (1450 л. х 2,85 = 4132,50 грн.)

3.          Бензин А-92 по 10л. –7 шт. (70 л. х 2,99 = 209,30 грн.)

На загальну суму  4341,80 грн.

Отже, відповідач отримав за нафтопродукти оплату в повному обсязі, видав позивачу талони, таким чином, прийняв на відповідальне зберігання оплачену продукцію та мав забезпечити їх кількісне збереження та відпуск продукції позивачу по мірі необхідності. Відпуск продукції мав здійснюватися шляхом безперешкодної заправки транспортних засобів на автозаправочних станціях будь-який час при пред'явленні талонів, до повного використання останніх.

Але, як свідчить позивач під час звернення на автозаправочні станції в січні-лютому 2006 р. продукцію відповідач відмовлявся відпускати, посилаючись на те, що талони, наявні у позивача, необхідно замінити на талони нового зразка. Позивач звернувся до відповідача з вимогою про заміну талонів, які залишилися не використаними на талони нового зразка (лист вих. № 01-25 від02.02.06р.). Письмової відповіді отримано не було. Проте під час телефонної розмови представник відповідача повідомила, що зараз це неможливо, але пообіцяла, що через деякий час позивачу будуть надані талони нового зразка або повернуті гроші.

Таким чином, по сьогоднішній день позивачем не використано талони на бензин у кількості 70 л та дизельного палива у кількості 1470 л.  по причині недбалості відповідача, оскільки станом на 15 червня 2006р. відповідач так і не здійснив заміну талонів на талони нового зразка.

Позивач належним чином довів суду обґрунтованість позовних вимог та в якості доказів надав рахунки на оплату за д/паливо  та бензин, видаткові накладні на отримання пального, платіжне доручення №336 від 06.06.2005р., лист –відповідь нафтової компанії «Лукойл - Україна »№ 1208 від 20.03.06р.; додаткову довідку з переліком талонів які залишились на підприємстві і по яким не було отримано д/пальне (талони були оглянуті в судовому засіданні).

Відповідно ст. 509  Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь  другої  сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні  виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається що, продавцем нафтопродуктів  в даному випадку  виступає ТОВ Миколаївська паливна компанія”. Крім того, слід зазначити той  факт, що сплата нафтопродуктів виконана також саме на поточний рахунок ТОВ “Миколаївська паливна компанія”.    

Таким чином, з документів які містяться в матеріалах справи вбачається небажання відповідача вжити всіх заходів необхідних для виконання ним зобов'язання враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про правомірність заявленого позову частково в розмірі 4341,80 грн.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю „Миколаївська паливна компанія” (5400, м. Миколаїв, вул.. Самойловича, 32-а, код. ЄДРПОУ 32459801, р/р 260063393301 в ЗАТ “Петрокоммерц Украина” м. Київ, МФО 300120) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промышленная компания «Николаевтопливо»(54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 44-а, код ЄДРПОУ 32997495, р/р 26002129800083 в МФ ВАТ “Кредитпромбанк”, МФО 326007) 4341,80 грн. боргу, 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ.  

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

   Суддя                                                        О.Г. Смородінова