Постанова

від 06.09.2012 по справі 2а-3006/11/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 року справа №2а-3006/11/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Братченко О.В., представників позивача ОСОБА_2, за довіреністю від 19 квітня 2011 року та ОСОБА_3 за довіреністю від 05 квітня 2011 року, представника відповідача ОСОБА_4, за довіреністю від 19 квітня 2012 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Свердловантрацит» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року у адміністративній справі № 2а-3006/11/1270 за позовом Державного підприємства «Свердловантрацит» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську третя особа Державна податкова інспекція у м. Свердловську Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2011 року,-

ВСТАНОВИВ :

6 квітня 2011 року Державне підприємство «Свердловантрацит», звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання протиправними дій в частині винесення податкового повідомлення-рішення та скасування податкового повідомлення-рішення з ПДВ №0001928012 від 30.03.2011року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позов. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, позивач вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки первинним документам, які свідчать про здійснення господарських операцій та безпідставно дійшов до висновку щодо не реальності господарських операцій.

Представники позивача вважають, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового розгляду повідомлений належним чином, що у відповідності до ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи у його відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державне підприємство «Свердловантрацит» (код ЄДРПОУ - 32355669) перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську (т.1 а.с.34), є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100330251.

В період з 14.02.2011 по 04.03.2011 посадовими особами ДПІ в м. Свердловську, відповідно до наказів ДПІ в м. Свердловську від 11.02.2011 №86, від 25.02.2011 132 №431, на підставі п.п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 , п. 82.2. ст.82 Податкового кодексу України, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП «Свердловантрацит» (код 32355669) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Східноукраїнська промислова група» (код 36323049) за період з 01.09.2009 по 31.01.2010.

За результатами перевірки було складено акт перевірки № 141/23/32355669 від 14.03.2011 (а.с.37- 95).

Відповідно до акту перевірки були встановлені порушення ДП «Свердловантрацит» пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», як наслідок, заниження податку на додану вартість на суму 3 193 595,0 грн., у т.ч. за вересень 2009 р. - 1 332 216,0 грн.; жовтень 2009 р. - 730 889,0 грн.; листопад 2009 р. - 437 732,0 грн.; грудень 2009 р. - 454 843,0 грн.; січень 2010 р. - 237 915,0 грн.;

Крім того відповідно до висновків акту договори № 1978/2-09 від 22.12.2009, № 1977/2-09 від 22.12.2009, № 1909/2-09 від 21.1.2009, № 1861/2-09 від 10.12.2009, № 1804/2-09 від 07.12.2009, № 1799/2-09 від 04.12.2009, № 1544/2-09 від 16.10.2009, № 1753/2-09 від 27.11.2009, № 1862/2-09 від 10.12.2009, № 1604/2-09 від 28.10.2009, № 1545/2-09 від 16.10.2009, № 1592/2-09 від 27.10.2009, № 1590/2-09 від 27.10.2009, № 1475/2-09 від 29.09.2009, № 1486/2-09 від 29.09.2009, № 1476/2-09 від 29.09.2009, № 1440/2-09 від 23.09.2009, № 80/2-09 від 29.01.2010, № 979/2-09 від 22.06.2009, № 1228/2-09 від 31.07.2009, № 650/2-09 від 16.04.2009, № 610/2-09 від 06.04.2009, № 291/2-09 від 11.02.2009, № 530/2-09 від 30.03.2009, № 1897/2-09 від 17.12.2009, № 1593/2-09 від 27.10.2009, № 1448/2-09 від 24.09.2009, № 1389/2-09 від 15.09.2009, № 1391/2-09 від 15.09.2009, № 1390/2-09 від 15.09.2009, № 1392/2-09 від 15.09.2009, № 1447/2-09 від 24.09.2009, № 1450/2-09 від 24.09.2009, № 1449/2-09 від 24.09.2009 р., № 1456/2-09 від 24.09.2009, № 1357/2-09 від 07.09.2009, № 1358/2-09 від 07.09.2009, № 1798/2-09 від 04.12.2009, № 942 від 16.06.2009, укладені між ТОВ «Східноукраїнська промислова група» та ДП «Свердловантрацит» на постачання товарно-матеріальних цінностей суперечать інтересам держави та суспільства.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ «Східноукраїнська промислова група» ( постачальник) та ДП «Свердловантрацит» ( покупець) укладено договори поставки товарно-матеріальних цінностей: № 1978/2-09 від 22.12.2009, № 1977/2-09 від 22.12.2009, № 1909/2-09 від 21.1.2009, № 1861/2-09 від 10.12.2009, № 1804/2-09 від 07.12.2009, № 1799/2-09 від 04.12.2009, № 1544/2-09 від 16.10.2009, № 1753/2-09 від 27.11.2009, № 1862/2-09 від 10.12.2009, № 1604/2-09 від 28.10.2009, № 1545/2-09 від 16.10.2009, № 1592/2-09 від 27.10.2009, № 1590/2-09 від 27.10.2009, № 1475/2-09 від 29.09.2009, № 1486/2-09 від 29.09.2009, № 1476/2-09 від 29.09.2009, № 1440/2-09 від 23.09.2009, № 80/2-09 від 29.01.2010, № 979/2-09 від 22.06.2009, № 1228/2-09 від 31.07.2009, № 650/2-09 від 16.04.2009, № 610/2-09 від 06.04.2009, № 291/2-09 від 11.02.2009, № 530/2-09 від 30.03.2009, № 1897/2-09 від 17.12.2009, № 1593/2-09 від 27.10.2009, № 1448/2-09 від 24.09.2009, № 1389/2-09 від 15.09.2009, № 1391/2-09 від 15.09.2009, № 1390/2-09 від 15.09.2009, № 1392/2-09 від 15.09.2009, № 1447/2-09 від 24.09.2009, № 1450/2-09 від 24.09.2009, № 1449/2-09 від 24.09.2009 р., № 1456/2-09 від 24.09.2009, № 1357/2-09 від 07.09.2009, № 1358/2-09 від 07.09.2009, № 1798/2-09 від 04.12.2009, № 942 від 16.06.2009.

З вищевказаних договорів вбачається, що за своїм змістом вони є ідентичними та передбачають виконання сторонами обов'язків щодо передачі Постачальником товару у власність Покупця, та зобов'язання Покупця прийняти та оплатити його. Умовами договорів визначено порядок поставки товару та відповідно порядок та строки його оплати.

В підтвердження виконання умов зазначених договорів та реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Східноукраїнська промислова група» позивачем були надані, податкові накладні за вересень 2009 року (на загальну суму з ПДВ - 9 780 715,63 грн., у тому числі ПДВ - 1 630 119,28 грн.,), податкові накладні за жовтень 2009 року (на загальну суму з ПДВ - 4 818 415,36 грн., у тому числі ПДВ - 803 069,21 грн.,), податкові накладні за листопад 2009 року (на загальну суму з ПДВ - 2 706 593,19 грн., у тому числі ПДВ - 451 098,87 грн.,), податкові накладні за грудень 2009 року (на загальну суму з ПДВ - 455 794,46 грн., у тому числі ПДВ -58 465,75 грн.,), податкові накладні за січень 2010 року (на загальну суму з ПДВ - 3 073 117,45 грн., у тому числі ПДВ - 512 302,92 грн., специфікації до договорів, платіжні доручення, надходження товару відображено в головній книзі підприємства за 2009-2010 рік., подальше використання товару отриманого від ТОВ «Східноукраїнська промислова група» позивачем підтверджувалось наказами на відпуск продукції, товарно-транспортними накладними, установочними актами, лімітно - заборними картками на відпуск матеріалів та картками складського обліку, які знайшли своє відображення в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

На момент здійснення господарський операцій ТОВ «Східноукраїнська промислова група» була платником ПДВ що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ від 08.02.2009року № 100164602 та зазначена обставина не заперечується сторонами.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (далі Закон 168/97-ВР) який був чинним на момент спірних правовідносин платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно із підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту, що передбачено пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При чому п.п.7.5.1 п. 7.5. ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

З метою перевірки реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом та висновків акту документальної перевірки судом було призначено судово-економічну експертизу. Експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

На вирішення експертизи судом були поставлені наступні питання:

1.Чи підтверджується первинними документами бухгалтерського, податкового обліку та звітності позивача висновки викладені в акті перевірки від 14.03.2011р. № 141/23/32355669 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства «Свердловантрацит», питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Східноукраїнська промислова група» за період з 01.09.2009 року по 31.01.2010 року, що стало підставою для нарахування грошового зобов'язання та застосування штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням № 0001928012 від 30.03.2011 року?

2.Чи відповідає розмір та сума застосованих штрафних санкцій за спірним податковим повідомленням-рішенням № 0001928012 від 30.03.2011 року первинним документам бухгалтерського обліку, обліковим регістрам, даним зворотнього боку облікової картки Державного підприємства «Свердловантрацит» та законодавчим й нормативним актам?

Експерт на підставі дослідження матеріалів справи, податкової звітності та додатково витребуваних первинних бухгалтерських документів в тому числі і тих які підтверджують рух та використання в виробництві отриманих від ТОВ «Східноукраїнська промислова група» товарно-матеріальних цінностей як в середині підприємства так і структурних підрозділів позивача, що не було досліджено в ході судового розгляду в суді першої інстанції та не було досліджено при проведенні перевірки податковим органом та відображено в акті документальної перевірки, дійшов до висновку по першому питанню що не підтверджуються первинними документами бухгалтерського, податкового обліку та звітності ДП „Свердловантрацит" висновки викладені в акті перевірки від 14.03.2011р. № 141/23/32355669 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Свердловантрацит» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Східноукраїнська промислова група» за період з 01.09.2009 року по 31.01.2010 року, що стали підставою для нарахування грошового зобов'язання та застосування штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням № 0001928012 від 30.03.2011 року. По другому питанню у зв'язку з не підтвердженням документально висновків Акту перевірки № 141/23/32355669 від 14.03.2011р., експертом не встановлено наявності підстав для застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій, зазначених у податковому повідомленні - рішенні № 0001928012 від 30.03.2011р.,а Отже, розмір та сума застосованих штрафних санкцій за спірним податковим повідомленням-рішенням № 0001928012 від 30.03.2011 року не відповідає первинним документам бухгалтерського обліку, обліковим регістрам ДП «Свердловантрацит» та законодавчим й нормативним актам.

Досліджені матеріали справи та вищезазначений висновок експертизи спростовує висновок відповідача викладений в акті перевірки щодо укладення між позивачем та ТОВ «Східноукраїнська промислова група» за період з 01.09.2009 року по 31.01.2010 року договорів які суперечать інтересам держави та суспільства які в силу своєї нікчемності не створюють ніяких юридичних наслідків, а тому складені податкові накладні від імені ТОВ «Східноукраїнська промислова група» на виконання вищезазначених договорів в адресу позивача не можуть братися до уваги та не дають права позивачеві на включення до податкового кредиту та відображення в податковому обліку. Крім того зазначений висновок експертизи в повній мірі підтверджує надходження та подальшого використання ТМЦ які надійшли від ТОВ «Східноукраїнська промислова група» до позивача.

Статтею 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За змістом ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України правочин спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, незаконне заволодіння майном держави, учинений з метою яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства є таким, що порушує публічний порядок, а отже - нікчемний (не створює юридичних наслідків).

Відповідно до частини 5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною / сторонами / цієї вимоги є підставою недійсності правочину (частина 1 ст.215 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в дохід держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Колегія судів зазначає, що наведена норма застосовується з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним.

Крім того щодо нікчемності укладених правочинів, відповідач посилається на пояснення ОСОБА_5 який в перевіряємий період був директором ТОВ «Східноукраїнська промислова група». З цього приводу колегія суддів зазначає, що в свої поясненнях зазначена особа підтвердила, що він дійсно у вказаний період був директором цього підприємства та підписував документи рахунки, накладні та інші документи, а також підписував податкову звітність, що вказує на те що вказане підприємство здійснювало господарську діяльність і в разі порушення діючого законодавства може нести відповідальність. Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Згiдно ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутній вирок суду який би містив в собі встановлені судом об'єктиві данні про нікчемність угод між позивачем та його контрагентами.

Колегія судів зазначає, що доведення факту існування нікчемного правочину повинно здійснюватись певними засобами доказування. Документальне дослідження передбачає аналіз усіх документів, необхідних для документування господарських операцій, зокрема, передбачених нормативно-правовими актами (Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» та ін.), зокрема: наявність контрактів (договорів), пов'язаних з реалізацією, поставкою, купівлею-продажем товарів, тощо та додатки до них; документи, які підтверджують виконання договору або наявність яких є обов'язковою згідно змісту контракту (договору) (наприклад - акт прийому-передачі товару, акт виконаних робіт ( послуг), рахунки-фактури, тощо), а також податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей), інші дані, що свідчать про реальність здійснюваних операцій; фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату коштів (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо), реєстри отриманих та виданих податкових накладних.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до статті 1 цього Закону, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статі 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи та висновками судової економічної експертизи підтверджено, що позивачем за оспорюваний період здійснені господарські операції та проведена податкова звітність, яка відповідає діючому законодавствую. Твердження відповідача в апеляційній скарзі про нікчемність вчинених позивачем правочинів та той факт що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства не знайшли свого підтвердження доказами та матеріалами справи.

Колегія суддів зазначає, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стосовно позовних вимог позивача, щодо визнання протиправною дії відповідача в частині винесення спірного податкового повідомлення-рішення колегія суддів зазначає, що дії по складанню податкового повідомлення рішення є способом фіксування порушення та документування дій контролюючим органом, а тому у розумінні частини 1 статті 17 КАС України не можуть бути предметом оскарження в суді. Предметом оскарження в суді є юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів перевірки. З таки підстав не підлягають задоволенню позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до викладеного колегія суддів дійшла до висновку, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Свердловантрацит" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 р. у справі № 2а-3006/11/1270 задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 р. у справі № 2а-3006/11/1270 скасувати

Позовні вимоги Державного підприємства "Свердловантрацит" задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську № 0001928012 від 30.03.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість Державного підприємства «Свердловантрацит» в загальному розмірі 3 991 993 (три мільйони дев'ятсот дев'яносто одна тисяча дев'ятсот дев'яносто три) грн. 75 коп., в тому числі за основним платежем - 3193 595 грн.. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 798 398 грн. 75 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 07 вересня 2012року

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва