Постанова

від 05.09.2012 по справі 5021/2908/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2012 р. Справа № 5021/2908/2011 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Жукової Л.В. -головуючий (доповідач), Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І., розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "СЕНС-НОРД" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 р. у справі № 5021/2908/2011 господарського суду Сумської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "СЕНС-НОРД" до 1. Сумської обласної спілки споживчих товариств; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНС СВ" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів комунальне підприємство "Конотопське міжміське бюро технічної інвентаризації" заявник апеляційної скаргифізична особа-підприємець Глушко Марія Григорівна провизнання права власності в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: не з'явилися;

відповідачів:1) не з'явилися;

2) не з'явилися;

3-ї особи: не з'явилися;

заявника апеляційної скарги: Соколов О.О. (дов. від 08.11.2010р.);

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2011 р. ТОВ "СЕНС-НОРД" звернулося до місцевого господарського суду з позовними вимогами до Сумської обласної спілки споживчих товариств та до ТОВ "СЕНС СВ" (з урахуванням наданих уточнень) про визнання за ним права приватної власності на залізничну колію (тупик) довжиною 673,8 м, який знаходиться за адресою: будинок № 4/1, 4-й пров., вул. Успенсько-Троїцька, м. Конотоп, Сумська область, 41600.

Рішенням господарського суду Сумської області від 22.12.2011 р. у справі № 5021/2908/2011 (суддя Гудим В.Д.) позов задоволено повністю; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕНС-НОРД", 4-й пров. вул. Успенсько-Троїцької, №4/1, м.Конотоп, Сумська область (код 33322126) право приватної власності на залізничну колію (тупик) довжиною 673,8 м, який знаходиться за адресою: 4-й пров. вул. Успенсько-Троїцької, №4/1, м. Конотоп, Сумська область, з посиланням на обґрунтованість позовних вимог.

Фізична особа-підприємець Глушко Марія Григорівна оскаржила рішення господарського суду Сумської області від 22.12.2011 р., в апеляційній скарзі просила скасувати рішення господарського суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є власником під'їзної залізничної колії № 5 від знака "межа п/колії" до стику рамних рейок стрілочного переводу № 704 довжиною 249 м та під'їзної залізничної колії № 3 від стику рамних рейок стрілочного переводу № 704 до кінця колії довжиною 369 м., які входять до складу 2/25 частки будівель та споруд бази, розташованої по вул. Деповська, 97, в м. Конотоп Сумської області, що належать їй на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.07.2010 р., укладеного з Споживчим товариством "Духанівське".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 р. (головуючий суддя: Шепітько І.І., судді: Івакіна В.О., Пелипенко Н.М.), апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Глушко Марії Григорівни, м. Суми, задоволено, рішення господарського суду Сумської області від 22.12.2011 р. у справі № 5021/2908/2011 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕНС-НОРД" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2012р. та залишити в силі рішення господарського суду Сумської області від 22.12.2011р.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою представника позивача судом касаційної інстанції не задовольняється, оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 06.08.2012 р. явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від них не витребовувалися, з урахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 111 7 ГПК України, колегія суддів вважає, що неявка представників позивача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст.ст.75, 111 5 ГПК України та не є підставою для відкладення розгляду справи.

Заслухавши представника фізичної особи-підприємця Глушко Марії Григорівни, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, згідно договору купівлі-продажу від 14.10.2004 р., перший відповідач продав, а другий відповідач придбав нежитлові приміщення -частину оптово-роздрібної бази, яка знаходяться на земельній ділянці, що належить Конотопській міській раді, а саме: побутові приміщення, цег. пл. 149,5 кв.м. (кімната відпочинку і душова); прохідна, цег., пл. 39,1 кв.м.; склад цементу, пл. 477,1 кв.м.; склад шлакоблочний, пл. 93,7 кв.м.; склад хозтоварів, цег. пл. 684,9 кв.м.; приміщення зразків -будівля, фунд. цег. покриття з/б, пл. 106,8 кв.м.; склад цегельний, фунд. цег. дах шиферний пл. 623,4 кв.м.; склад меблів, п/підв. прим. цег., дах шиферний пл. 860 кв.м.; навіс тари; металевий уголок пл. 80 кв.м.; ваги, вагова пл. 9,4 кв.м.; склад електротоварів. гіпсоблок пл. 263,9 кв.м.; трансформаторна, цег. пл. 1,5 кв.м.; трансформаторна гіпсоблок пл. 4,1 кв.м.; навіс, металеві стовпи; склад побутової хімії, цег. пл. 271,8 кв.м.; вбиральня, цег. пл. 4.6 кв.м.; склад шлакоблочний пл. 221 кв.м.; склад гіпсобл. пл. 36.9 кв.м.; побутові приміщення цег. пл. 23,7 кв.м.; залізничний тупик, 150 п.м. Ідеальна частка 17/50 частин загальною площею 3871,4 кв.м. на земельній ділянці, яка належить Конотопській міській раді. При цьому позначення "80 кв.м." та "150 п.м." закреслені.

Рішенням від 09.02.2005 р. № 1 єдиного учасника (ТОВ "Сенс СВ") було створено ТОВ "СЕНС-НОРД", затверджено його статут, сформовано статутний фонд товариства у розмірі 121957,50 грн., призначено директора товариства, якому надано відповідні повноваження.

Відповідно до Статуту, статутний фонд ТОВ "СЕНС-НОРД" складається із внеску ТОВ "Сенс СВ" у розмірі 100 %, а саме: майна вартістю 121957,50 грн. (частина оптово-роздрібної бази, що знаходиться за адресою: 4-й пров. вул. Успенсько-Троїцької, № 4/1, м. Конотоп, Сумська область.

Вказане майно було набуте ТОВ "Сенс СВ" на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення з аукціону, укладеного з Сумською обласною спілкою споживчих товариств 14.10.2004 р., та посвідченого приватним нотаріусом Конотопського міського нотаріального округу Сусліною В.М. за реєстровим № 5397 від 14.10.2004 р.

Згідно з актом приймання-передачі майна, як внеску до статутного капіталу ТОВ "СЕНС-НОРД" від 20.02.2005 р., другий відповідач передав, а позивач прийняв на свій баланс, як внесок до статутного капіталу частину оптово-роздрібної бази, у тому числі, залізничний тупик (без зазначення його довжини).

Позивачем 15.09.2005 р. було отримано свідоцтво про право власності ЯЯЯ № 722027 на оптово-роздрібну базу.

КП "Конотопське міжміське бюро технічної інвентаризації" згідно витягу № 8393252 від 20.09.2005 р. здійснена реєстрація права власності позивача на нерухоме майно оптово-роздрібної бази, що знаходиться за адресою: 4-й пров. вул. Успенсько-Троїцької, № 4/1, м. Конотоп, Сумська область.

З витягу із реєстру прав власності на нерухоме майно № 24136887 від 14.10.2009 р., виданого КП "Конотопське міжміське бюро технічної інвентаризації" заявнику - ТОВ "СЕНС-НОРД", а саме: з п. 20 Опису об'єкту будівлі оптово-роздрібної бази вбачається, що КП "Конотопське міжміське бюро технічної інвентаризації" не було зареєстроване право приватної власності ТОВ "СЕНС-НОРД" на залізничний тупик (колію).

Для підтвердження належності залізничного тупика на праві приватної власності позивачу, останнім було направлено відповідні запити до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про знаходження залізничного тупика на балансі залізниці або у її власності, на які 17.10.2011 р. позивачем була отримана відповідь № 1757, де зазначено, що залізничний тупик на балансі залізниці не перебуває.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що згідно технічного паспорту під'їзної залізничної колії при станції Конотоп Південно-західної залізниці, який було отримано позивачем у 2011 році, довжина під'їзної колії, що знаходиться у власності ТОВ "СЕНС-НОРД", складає 673,8 м. Повна розгорнута довжина під'їзної колії складає 703,0 м.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що позовні вимоги в частині визнання за позивачем права приватної власності на залізничну колію (тупик) довжиною 673,8м., є безпідставними та необґрунтованими, оскільки в договорі купівлі-продажу від 14.10.2004 р. йдеться про залізничний тупик довжиною 150 п.м., а не 673,8 м., право власності на спірний залізничний тупик ТОВ "Сенс СВ" не придбало.

З договору купівлі-продажу оптово-роздрібної бази від 15.10.2009 р., укладеного між ТОВ "СЕНС-НОРД" та Левченком Євгеном Анатолійовичем і посвідченого приватним нотаріусом Конотопського міського нотаріального округу Ничвидюк Н.А. за реєстровим № 2033 від 15.10.2009 р., вбачається, що продавець ТОВ "СЕНС-НОРД" передає у власність покупця - Левченка Є.А. оптово-роздрібну базу, розташовану в місті Конотоп Сумської області, по 4-му провулку вул. Успенсько-Троїцької, буд. 4/1, а покупець приймає її і сплачує за неї відповідну грошову суму.

Крім того, в ч. 1 "Предмет договору" вказаного договору купівлі-продажу оптово-роздрібної бази від 15.10.2009 р., вказано, що залізнична колія не є власністю продавця.

Право приватної власності Левченка Є.А. на оптово-роздрібну базу, розташовану в місті Конотоп Сумської області, по 4-му провулку вул. Успенсько-Троїцької, буд. 4/1, також підтверджується листом КП "Конотопське міжміське бюро технічної інвентаризації" за вих. № 1185 від 19.12.2011 р., в якому зазначено: "Право приватної власності на оптово-роздрібну базу, розташовану по 4 пров. вул. Успенсько-Троїцької, № 4/1 по обліку КП "Конотопське МБТІ" зареєстровано за Левченко Євгеном Анатолійовичем на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Конотопського міського нотаріального округу Н.А. Ничвидюк 15.10.2009 р. №2033. Вищевказане право перейшло до Левченка Євгена Анатолійовича від ТОВ "СЕНС-НОРД". Позовна заява від ТОВ "СЕНС-НОРД" стосується залізничної колії, розташованої також за адресою: 4 пров. вул. Успенсько-Троїцької, № 4/1."

Крім того, у тому ж листі КП "Конотопське міжміське бюро технічної інвентаризації" пояснило, що воно не може здійснити реєстрацію права власності на залізничну колію, як окремого об'єкта нерухомого майна керуючись "Методичними рекомендаціями стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації", затвердженими наказом Міністерства юстиції України № 660/5 від 14.04.2009 р., оскільки вона є складовою частиною речі оптово-роздрібної бази.

Згідно з вимогами ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник здійснює своє право відповідно до закону, і це здійснення не може суперечити закону. Ніяка інша особа не може мати на ту саму річ того самого права власності.

Статтею 317 Цивільного кодексу України встановлено зміст права власності, а саме: власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Тобто власникові належить абсолютне володіння річчю (майном) та право вчиняти щодо свого майна будь-які дії.

З матеріалів справи вбачається, що право власності на спірну залізничну колію зареєстровано за Левченком Є.А. на підставі договору купівлі-продажу від 15.10.2009 р., укладеного з ТОВ "СЕНС-НОРД". Крім того, згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.07.2010 р., укладеного з Споживчим товариством "Духанівське", фізична особа-підприємець Глушко Марія Григорівна набула у власність майно (частину бази по вул. Деповська, 97, в м. Конотоп Сумської області), в тому числі і залізничну колію.

Таким чином, позовні вимоги не доведені позивачем, твердження, викладені в технічному паспорті від 2011 р. на під'їзну залізничну колію не підтверджені документально, і тому не можуть бути належним доказом в розумінні вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України, про що правомірно зазначив апеляційний суд.

Наведені вище обставини свідчать про те, що у ТОВ "СЕНС-НОРД" відсутні правові підстави для звернення до суду за захистом його порушених прав та інтересів, у зв'язку з невизнанням КП "Конотопське міжміське бюро технічної інвентаризації" права приватної власності ТОВ "СЕНС-НОРД" на спірний залізничний тупик (колію), оскільки КП "Конотопське міжміське бюро технічної інвентаризації" є реєструючим органом, що здійснює свої функції на підставі відповідних правовстановлюючих документів.

Слід також зауважити, що ТОВ "СЕНС-НОРД" не набуло права власності на залізничний тупик (залізничну колію) площею 673,8 м., таким чином, позовні вимоги ТОВ "СЕНС-НОРД" про визнання за ним права приватної власності на залізничну колію (тупик) довжиною 673,8 м., який знаходиться за адресою: будинок № 4/1, 4-й пров., вул. Успенсько-Троїцька, м. Конотоп Сумської області, є безпідставними та необґрунтованими.

Посилання скаржника на порушення апеляційним судом ч.1 ст.91 ГПК України не приймаються судовою колегією з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Зміст названої норми свідчить, що судовим актом, оскаржуваним такою особою, повинно безпосередньо вирішуватися питання про її права та обов'язки. Суд має вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття судом першої інстанції судового акту (рішення, ухвали) є скаржник , або міститься судження про нього у відповідних правовідносинах.

З урахуванням наведеного ухвалення господарським судом рішення про права і обов'язки особи, що не була залучена до участі у справі, є підставою для прийняття до розгляду апеляційної скарги такої особи на відповідне рішення, якщо скарга не підлягає поверненню згідно з приписами частини першої статті 97 ГПК України.

Так, апеляційний господарський правомірно прийняв апеляційну скаргу до провадження, дослідив це питання належним чином в ході апеляційного провадження та оцінив наведені скаржником (ФОП Глушко М.Г.) доводи.

Посилання скаржника на той факт, що суд апеляційної інстанції порушив його право, неповідомивши належним чином про дату, час та місце судового засідання колегією суддів касаційної інстанції відхиляються, оскільки неповідомленою належним чином про час і місце засідання суду слід вважати сторону, щодо якої судом не було дотримано всіх вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено порядок надіслання учасникам процесу ухвали суду про порушення провадження у справі та зміст цієї ухвали (докази надсилання наявні в матеріалах справи).

Решта доводів скаржника, викладені у касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, натомість обґрунтованих доводів про порушення судом норм процесуального права та матеріального права скаржником суду касаційної інстанції не наведено.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваної постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНС-НОРД" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 р. у справі №5021/2908/2011 залишити без змін.

Головуючий Жукова Л.В.

Судді Нєсвєтова Н.М.

Студенець В.І.