Постанова

від 05.09.2012 по справі 5019/208/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2012 р. Справа № 5019/208/12

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Студенця В.І. (доповідач), суддів:Жукової Л.В., Нєсвєтової Н.М., за участю представників сторін позивача -не з'явився; відповідача -Власюк В.В.; прокуратури -Рудак О.В.; розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Костопільська будівельна компанія" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 та на рішення господарського суду Рівненської області від 22.03.2012 у справі№ 5019/208/12 за позовомРівненського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Костопільська будівельна компанія" про стягнення в сумі 93 674,92 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рівненський транспортний прокурор звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави в особі Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі -ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Автомобільні дороги України") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Костопільська будівельна компанія" (далі -ТОВ "Костопільська будівельна компанія") про стягнення 76 429,60 грн. заборгованості, 12 135,24 грн. інфляційних втрат, 5 110,08 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 15.02.2012 порушено провадження у справі № 5019/208/12 за позовом Рівненського транспортного прокурора в інтересах держави в особі ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до ТОВ "Костопільська будівельна компанія" про стягнення 93 674,92 грн.

До прийняття рішення у справі ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось з заявою про уточнення позовних вимог відповідно до якої просило суд стягнути з ТОВ "Костопільська будівельна компанія" 49 729,60 грн. заборгованості, 7 732,96 грн. інфляційних втрат, 3 269,90 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 22.03.2012 (суддя Мамченко Ю.А.) позов задоволено. Суд стягнув з ТОВ "Костопільська будівельна компанія" на користь ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 49 729,60 грн. заборгованості, 7 732,96 грн. інфляційних втрат, 3 269,90 грн. 3% річних.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Коломис В.В., суддів Огороднік К.М., Тимошенко О.М.) рішення господарського суду Рівненської області від 22.03.2012 залишено без зміни, а апеляційну скаргу ТОВ "Костопільська будівельна компанія" -без задоволення.

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 та рішенням господарського суду Рівненської області від 22.03.2012, ТОВ "Костопільська будівельна компанія" подало касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, як такі, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та невідповідністю викладених у них висновків обставинам справи, що призвело до прийняття неправильних рішень, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.08.2012 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 05.09.2012.

Відповідно до розпорядження Секретаря судової палати Вищого господарського суду України від 04.09.2012 № 03.10-05/467 у зв'язку з виходом судді Черкащенка М.М. у відпустку для розгляду справи № 5019/208/12, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 05.09.2012 колегією суддів у складі: головуючий-суддя Черкащенко М.М., судді Жукова Л.В., Студенець В.І., сформовано колегію суддів у такому складі: головуючий-суддя Студенець В.І., судді: Жукова Л.В., Нєсвєтова Н.М.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Господарськими судами встановлено, що між ТОВ "Костопільська будівельна компанія" (замовник) та ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (підрядник) 20.09.2009 укладено договір підряду № 66 (далі - договір).

Відповідно до п. 1. договору замовник доручив, а підрядник зобов'язувався виконати роботи по реконструкції автодороги Київ-Чоп.

Згідно п. 2.1. договору вартість робіт складає 200 000,00 грн. з ПДВ.

Договірна ціна є динамічною і може уточнюватись у разі: зміни обсягів робіт залежно від реального фінансування; виникнення обставин непереборної сили; внесення змін до проектної документації; потреби в усуненні недоліків робіт, що виникли внаслідок невідповідності встановленим вимогам проектної документації, забезпечення якої покладено на замовника; уповільнення темпів або зупинення виконання робіт за рішенням замовника або з його вини, якщо це викликало додаткові витрати підрядника; інфляційного подорожчання матеріалів та робіт; підвищення рівня заробітної плати на державному рівні; зміни законодавства з питань оподаткування, якщо це впливає на вартість робіт (п. 2.2. договору).

Зміна договірної ціни оформляється сторонами шляхом укладання додаткової угоди (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору сторони погодили початок виконання робіт вересень 2009 року, закінчення виконання робіт грудень 2009 року.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що за 5 днів до початку виконання робіт замовник при наявності коштів перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс в розмірі 30% від вартості робіт.

Згідно п. 4.3 договору надання актів виконаних робіт замовнику здійснюється підрядником станом на 25 число місяця не пізніше як за два останні робочі дні звітного місяця.

Розрахунки за виконані роботи замовник здійснює на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість, після їх підписання (п. 4.4 договору).

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Рівненського транспортного прокурора в інтересах держави в особі ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до ТОВ "Костопільська будівельна компанія" про стягнення 49 729,60 грн. заборгованості, 7 732,96 грн. інфляційних втрат, 3 269,90 грн. 3% річних.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 526 ЦК України).

Згідно ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Судами встановлено, що підрядником - ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" на виконання умов договору виконано підрядні роботи на загальну суму 106 732,00 грн., що в свою чергу підтверджується актом виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року та довідкою про вартість виконаних робіт за жовтень 2009 року, підписаними обома сторонами без будь-яких зауважень (заперечень) щодо якості чи (або) вартості виконаних робіт.

В акті виконаних робіт зазначені об'єм та вартість виконаних робіт, а саме: профілювання поверхонь для відсипки, верхній шар гранту під кутом менше 10 градусів до горизонталі площею 4000 кв.м. загальною вартістю 3 920,00 грн.; відсипка насипу привізним матеріалом, що не відноситься до рослинного чи скельного ґрунту під кутом 10-45 до горизонталі з ущільненням об'ємом 3060 м.куб. загальною вартістю 43 659,00 грн.; транспортування ґрунту з резерву в насип об'ємом 3060 м.куб. загальною вартістю 41 364,00 грн.

ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" 25.08.2011 звернувся до ТОВ "Костопільська будівельна компанія" з претензією № 6/1326 про ліквідацію боргу в добровільному порядку, яка залишена без відповіді.

ТОВ "Костопільська будівельна компанія", як встановлено судами, в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань, розрахунки за виконані роботи здійснено частково, а саме, в рахунок погашення заборгованості замовником було відпущено матеріальні цінності на суму 57 002,40 грн., що в свою чергу підтверджується видатковою накладною №РН-0000003 від 19.11.2009.

Заборгованість ТОВ "Костопільська будівельна компанія" перед ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" становить 49 729,60 грн.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.610, 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що ТОВ "Костопільська будівельна компанія", як встановлено судами попередніх інстанцій, прострочило виконання грошового зобов'язання, то колегія суддів вважає, що суди обґрунтовано стягнули з ТОВ "Костопільська будівельна компанія" на користь ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" 7 732,96 грн. інфляційних втрат та 3 269,90 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що місцевим та апеляційним господарськими судами правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Доводи ТОВ "Костопільська будівельна компанія" наведені в касаційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те що, вони передусім зводяться до додаткової перевірки доказів, а згідно ч. 2 ст. 111-7 ЦК України касаційна інстанція не має права збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Костопільська будівельна компанія" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 та рішення господарського суду Рівненської області від 22.03.2012 у справі № 5019/208/12 -без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Жукова Л.В.

Нєсвєтова Н.М.