Рішення

від 04.09.2012 по справі 2/0108/1834/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ (М. ФЕОДОСІЯ)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/0191/550/2012Головуючий суду першої інстанції:Кіт М.В. Головуючий суду апеляційної інстанції:Приходченко А. П.

РІШЕННЯ

"04" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПриходченко А.П., СуддівАвраміді Т.С., Самойлової О.В., При секретаріКувшиновій А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до ОСОБА_10, треті особи: приватний нотаріус Керченського міського нотаріального округу ОСОБА_11, ОСОБА_12, Приватне підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_6», ОСОБА_13, про визнання права власності на спадкове майно за апеляційною скаргою ОСОБА_6, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 13 грудня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2011 року ОСОБА_6, діючи в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_8 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_10, треті особи: приватний нотаріус Керченського міського нотаріального округу ОСОБА_11, ОСОБА_12, ПП «ІНФОРМАЦІЯ_6», ОСОБА_13, про визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи вимоги тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_14 з 25.12.1995 року до 27.02.2007 року, від шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3. 22.09.2007 року ОСОБА_14 уклав шлюб з відповідачкою. ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_14 помер, після його смерті відкрилася спадщина на майно: автомобіль «RENAULT» модель «LAGUNA», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, квартиру АДРЕСА_1, квартиру АДРЕСА_2, матеріали та обладнання, з яких складається незавершене будівництво домоволодіння АДРЕСА_16, комплекс по АДРЕСА_17 у місті Керч, корпоративні права на інвестиційно-комерційну фірму «Інторгмаркет», корпоративні права на приватне підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_6», гараж, що розташований по АДРЕСА_18 у місті Кривий Ріг, внески на квартиру АДРЕСА_3. Вона від імені дітей подала 21.12.2010 року до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Відповідачка від свого імені та від імені свого неповнолітнього сина також подала заяву про прийняття спадщини, однак остання не надає нотаріусу оригінали правовстановлюючих документів, що перешкоджає їй отримати свідоцтво про право на спадщину. З урахуванням того, що спадкоємців п'ятеро, просила визнати право власності по 1/5 частці спадкового майна за кожною її дочкою на автомобіль, на квартиру АДРЕСА_1, на матеріали та обладнання, з яких складається незавершене будівництво домоволодіння АДРЕСА_16. Визнати, що комплекс по АДРЕСА_17 у місті Керч, гараж, що розташований по АДРЕСА_18 у місті Кривий Ріг і внески на квартиру АДРЕСА_3 є спільною сумісною власністю її та ОСОБА_14, їй належить ? частка зазначеного майна, тому просила визнати за нею право власності на ? частку цього майна та по 1/10 частці цього спадкового майна належить її дітям, також просила визнати, що частки ОСОБА_14 і ОСОБА_10 у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_4 становлять по ? частці і просила визнати право власності за її дітьми по 1/10 частці на квартиру АДРЕСА_5, а також визнати право власності за її дітьми по 1/10 частці на корпоративні права інвестиційно-комерційної фірми «Інторгмаркет» та на корпоративні права на приватне підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_6».

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 13 грудня 2011 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивачка просить частково скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в частині, визначеній в апеляційні скарзі, посилаючись на те, що суд до ухвалення рішення не прийняв міри по забезпеченню позову та відмовив у задоволенні клопотання про витребування даних про теперішніх власників майна. Зазначені дії привели до того, що відповідачка на підставі скасованих ухвал про затвердження мирової угоди оформила на своє ім'я майно і деяким з нього вже розпорядилася.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскарженого рішення, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

В апеляційному суді справа розглянута лише за участю представника позивачки ОСОБА_6 - ОСОБА_15, оскільки відповідачка ОСОБА_10 та її представник до судового засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Колегією суддів не задоволене клопотання ОСОБА_10 про перенесення судового засідання, призначеного на 04.09.2012 року у зв'язку з її хворобою, оскільки 03.09.2012 року ОСОБА_10 до канцелярії апеляційного суду було подано письмове клопотання з додатком довідки про хворобу з 02.09.2012 року, видану, відповідно до кутового штампу, комунальним закладом «Криворізькою клінічною лікарнею № 8» Дніпропетровської міської ради» від 02.09.2012 року, яка не містить даних про особу, якою була видана ця довідка (т.2 а.с.127). Не була прийнята до уваги також і заява ОСОБА_10 про те, що адвокат ОСОБА_16 вже не є її представником, оскільки нею не надано письмових доказів про розірвання угоди про надання юридичних послуг, укладеної 03.05.2012 року між ОСОБА_10 та адвокатом ОСОБА_16 Відповідно до п. 3.4. цієї угоди, угода може бути розірвана достроково з наступних підстав: скасування її замовником; відмови виконавця з поважних причин і згідно з даною угодою, за погодженням сторін, але письмових підтверджень про двостороннє розірвання угоди від 03.05.2012 року ОСОБА_10 не надано. Що стосується одностороннього розірвання угоди, то відповідно до п. 3.5. таке право надане лише адвокату, але адвокатом в односторонньому порядку угода також не розривалася. Адвокат ОСОБА_16 приймала участь у судових засідання апеляційного суду 08.05.2012 року, 22.05.2012 року, 19.06.2012 року, 24.07.2012 року, 14.08.2012 року і була під розпис повідомлена про час розгляду справи 04.09.2012 року (т. 1 а.с. 251, 252; т. 2 а.с. 34, 39, 66, 94, 113, 114, 127, 128).

Тому колегія вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідачки ОСОБА_10 та її представника - адвоката ОСОБА_16, які належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи і їх неявки до судового засідання не визнана, як така, що зумовлена поважними причинами.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_6 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_14 з 25.12.1995 року по 27.02.2007 року. Від шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 1 а.с.7 зворот,8,9,10).

22.09.2007 року ОСОБА_14 уклав новий шлюб з ОСОБА_10, від якого мають сина ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 1 а.с. 46, 48).

ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_14 помер (т.1 а.с. 11).

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Після смерті ОСОБА_14 до приватного нотаріуса Керченського міського нотаріального округу ОСОБА_11 із заявою про прийняття спадщини 13.12.2010 року звернулася ОСОБА_10, яка діяла в своїх інтересах і в інтересах малолітнього сина ОСОБА_17 У заяві вона вказала, що інших спадкоємців не має та надала лише свідоцтво про реєстрацію автомобіля, зазначивши, що всі інші документи для оформлення спадкових прав надасть додатково (т. 1 а.с. 42, 47).

28.12.2010 року до того ж нотаріуса надійшла заява про прийняття спадщини від позивачки ОСОБА_6, яка діяла в інтересах своїх трьох неповнолітніх доньок (т. 1 а.с. 69-71, 74).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Таким чином, судом першої інстанції було правильно визначено, що спадкоємцями першої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_14, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року, є п'ять осіб: троє дітей від шлюбу з позивачкою ОСОБА_6, дружина ОСОБА_10 та її неповнолітній син ОСОБА_17

13.03.2011 року ОСОБА_6 звернулася з заявою до нотаріуса ОСОБА_11, у якій вказала склад спадкового майна, зазначила, що всі правовстановлюючі документи на це майно знаходяться у ОСОБА_10 і просила видати свідоцтво про право на спадщину (т.1 а.с.99), але свідоцтво про право на спадщину нотаріусом не було видане у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, крім наданого ОСОБА_10 свідоцтва про реєстрацію автомобіля «RENAULT» модель «LAGUNA», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 47).

Листом нотаріуса від 24.03.2011 року №255/02-14 ОСОБА_10 було запропоновано надати правовстановлюючі документи на майно для оформлення спадкових прав дітей ОСОБА_6 (т.1 а.с. 104)., а листом від 23.03.2011 року № 247/02-14 нотаріус повідомила ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_10 повідомлена про надання документів для оформлення спадщини і запропонувала позивачці з'явитися разом з ОСОБА_10 для вирішення питання про оформлення спадщини (т.1 а.с. 20,103).

26.04.2011 року ОСОБА_6 направила ОСОБА_10 заяву-пропозицію, в якій запропонувала їй у строк до 09.05.2011 року направити нотаріусу всі правовстановлюючі документи та повідомити дату, коли вони разом підуть до нотаріуса для оформлення спадщини (т.1 а.с.21). Ця заява-пропозиція була отримана відповідачкою ОСОБА_10 04.05.2011 року рекомендованою кореспонденцією (т.1 а.с.22,23)., але відповідь ОСОБА_10 не направила і в подальшому ніяких дій відносно врегулювання цього питання не здійснювала.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_10 чиняться перешкоди позивачці ОСОБА_6 в оформленні спадкових прав дітей, у зв'язку з чим між сторонами виник спір відносно права на спадкове майно, який відповідно до ст. 16 ЦК України підлягає захисту у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що з вересня 2009 року в провадженні Тернівського районного суду м. Кривого Рогу знаходилася цивільна справа за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_14 про поділ сумісного майна подружжя, предметом якого був автомобіль «RENAULT» модель «LAGUNA», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1. У даній справі ухвалою Тернівського районного суду від 23.11.2009 року була затверджена мирова угода між позивачкою ОСОБА_10 та відповідачем ОСОБА_14 за умовами якої:

1. ОСОБА_10 відмовляється від вимог до ОСОБА_14 стосовно зазначеного автомобіля, який стає його особистою власністю.

2. ОСОБА_14 передає у власність ОСОБА_10 комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_17.

3. З моменту затвердження мирової угоди право власності на цей комплекс повністю переходить ОСОБА_10, який стає її особистою власністю.

4. ОСОБА_18 не має претензій та вимог до ОСОБА_14 стосовно нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі, будівлі центрального складу літ. «Д», «Е», «Ж» за адресою: АДРЕСА_19.

5. Відповідач ОСОБА_14 передає у власність ОСОБА_10 нерухоме майно, а саме: побутовий корпус літ. А-1, сторожка літ. Б, адміністративно-побутовий корпус літ. В-2, адміністративно-побутовий комплекс літ. В-1-2, трансформаторний пункт літ. Г, склад літ. З,И,К,Л, металеві склади літ. М,Н, навіс літ. О,ГРП літ. П, огорожа літ. № 1-5, відкрита площадка літ. 6, підкранові колії літ. І,ІІ,ІІІ, козловий кран КК-12.5, мостовий кран в будівлі літ. Ж, замощення літ. ІУ, сторожка літ. Р, вбиральня літ. С за адресою: АДРЕСА_19.

6. З моменту затвердження мирової угоди право власності на побутовий корпус літ. А-1, сторожку літ. Б, адміністративно-побутовий корпус літ. В-2, адміністративно-побутовий комплекс літ. В-1-2, трансформаторний пункт літ. Г, склад літ. З,И,К,Л, металеві склади літ. М,Н, навіс літ. О,ГРП літ. П, огорожу літ. № 1-5, відкриту площадка літ. 6, підкранові колії літ. І,ІІ,ІІІ, козловий кран КК-12.5, мостовий кран в будівлі літ. Ж, замощення літ. ІУ, сторожку літ. Р, вбиральню літ. С за адресою: АДРЕСА_19 повністю переходить до ОСОБА_10, яке стає її особистою власністю.

7. З моменту затвердження мирової угоди ні позивач ОСОБА_18 ні відповідач ОСОБА_14 не мають жодних претензій та вимог один до одного.

8. У разі відмови від виконання зобов'язань по цій мировій угоді вона підлягає виконання в примусовому порядку органами Державної виконавчої служби.

Цією ухвалою провадження у справі було закрите (т.1 а.с.130,131).

Додатковою ухвалою того ж суду від 25.08.2010 року було також затверджено мирову угоду сторін з посиланням на те, що в резолютивній частині ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 23.11.2009 року були зазначені ні всі умови мирової угоди та затверджена мирова угода, за умовами якої:

1. ОСОБА_10 відмовляється від вимог до ОСОБА_14 стосовно автомобіля «RENAULT» модель «LAGUNA», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який стає його особистою власністю.

2. ОСОБА_14 передає у власність ОСОБА_10 комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_17.

3. З моменту затвердження мирової угоди право власності на комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_17, повністю переходить ОСОБА_10, який стає її особистою власністю.

4. ОСОБА_10 не має претензій та вимог до ОСОБА_14 стосовно нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі, будівлі центрального складу літ. «Д», «Е», «Ж» за адресою: АДРЕСА_19.

5. Відповідач ОСОБА_14 передає у власність позивачу ОСОБА_10 нерухоме майно, а саме: побутовий корпус літ. А-1, сторожка літ. Б, адміністративно-побутовий корпус літ. В-2, адміністративно-побутовий комплекс літ. В-1-2, трансформаторний пункт літ. Г, склад літ. З,И,К,Л, металеві склади літ. М,Н, навіс літ. О,ГРП літ. П, огорожа літ. № 1-5, відкрита площадка літ. 6, підкранові колії літ. І,ІІ,ІІІ, козловий кран КК-12.5, мостовий кран в будівлі літ. Ж, замощення літ. ІУ, сторожка літ. Р, вбиральня літ. С за адресою: АДРЕСА_19.

6. З моменту затвердження мирової угоди право власності на побутовий корпус літ. А-1, сторожка літ. Б, адміністративно-побутовий корпус літ. В-2, адміністративно-побутовий комплекс літ. В-1-2, трансформаторний пункт літ. Г, склад літ. З,И,К,Л, металеві склади літ. М,Н, навіс літ. О,ГРП літ. П, огорожа літ. № 1-5, відкрита площадка літ. 6, підкранові колії літ. І,ІІ,ІІІ, козловий кран КК-12.5, мостовий кран в будівлі літ. Ж, замощення літ. ІУ, сторожка літ. Р, вбиральня літ. С, за адресою: АДРЕСА_19, повністю переходить до ОСОБА_10, яке стає її особистою власністю.

7. Відповідач ОСОБА_14 не має претензій та вимог до позивача ОСОБА_10 стосовно приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_6», ідентифікаційний номер НОМЕР_3, АДРЕСА_6, яке стає її особистою власністю.

8. Відповідач ОСОБА_14 не має претензій та вимог до позивача ОСОБА_10 стосовно квартири АДРЕСА_7, яка стає її особистою власністю.

9. Відповідач ОСОБА_14 після отримання у власність квартири АДРЕСА_8, передає у власність позивачу ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_9, яка стає її особистою власністю.

10. З моменту затвердження мирової угоди та за наявності у відповідача ОСОБА_14 правовстановлюючого документу на квартиру АДРЕСА_8 - право власності на квартиру АДРЕСА_8 переходить позивачу ОСОБА_10, яка стає її особистою власністю.

11. Позивач ОСОБА_10 не має претензій та вимог до відповідача ОСОБА_14 стосовно інвестиційно-комерційної фірми «Інторгмаркет» (мале приватне підприємство), ідентифікаційний номер 16509645, м. Керч, вул. Вокзальне шосе, будинок № 32 , яке стає його особистою власністю.

З моменту затвердження мирової угоди ні позивач ОСОБА_10, ні відповідач ОСОБА_14 не мають жодних претензій та вимог один до одного.

12. У разі відмови від виконання зобов'язань по цій мировій угоді вона підлягає виконанню в примусовому порядку органами Державної виконавчої служби.

Провадження у справі закрите (т.2 а.с.109,110).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі ухвал суду, якими були затверджені мирові угоди, відповідачкою ОСОБА_10 на своє ім'я було зареєстровано квартиру АДРЕСА_8 у м. Феодосії і за договором купівлі-продажу від 11.10.2010 року продано цю квартиру ОСОБА_19 (т. 1 а.с. 107 111). ). На своє ім'я ОСОБА_10 було також зареєстровано комплекс по АДРЕСА_17 у м. Керчі (т. 1 а.с. 131).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області у м. Кривий Ріг від 12.10.2011 року задоволена апеляційна скарга ОСОБА_6, яка діяла в інтересах малолітньої ОСОБА_7, і скасовані ухвали Тернівсмького районного суду м. Кривого Рогу від 23 листопада 2009 року та додаткова від 25 серпня 2010 року. Справа направлена до суду першої інстанції для подальшого розгляду (т.2 а.с.109,110). Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 18.07.2012 року позовна заява ОСОБА_10 до ОСОБА_14 про поділ спільного сумісного майна подружжя залишена без розгляду (т.2 а.с.111).

Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції вказав, що підставою для звернення позивачки до суду було ненадання відповідачкою нотаріусу правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про визнання права власності по 1/5 частці за кожним із трьох дітей на автомобіль «RENAULT» модель «LAGUNA», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який належав ОСОБА_14 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 19.08.2008 року, суд обґрунтовано вказав, що ОСОБА_10 надано нотаріусу свідоцтво про реєстрацію автомобіля і будь-яких перешкод в отриманні свідоцтва про право на спадщину відносно автомобіля не встановлено, між сторонами спір відносно цього майна відсутній і вони можуть отримати свідоцтво на спадщину у нотаріуса (т. 1 а.с. 47).

Висновок суду у цій частині відповідає обставинам справи, тому позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню, відмова суду є правомірною.

Судом також встановлено, що на квартиру АДРЕСА_10 право власності за спадкодавцем ОСОБА_14 не було зареєстроване. Згідно з довідкою КП «ФМБРТІ» від 18.11.2011 року ця квартира належить ОСОБА_19 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 11.10.2010 року (т.1 а.с.106-111, 220).

Висновок суду щодо позовних вимог у цій частині також є правильними, оскільки договір купівлі-продажу зазначеної квартири від 11.10.2010 року ніким не оспорено, тому судом правомірно відмовлено позивачці у задоволенні позову і в цій частині.

Суд першої інстанції також правильно встановив, що відсутні докази щодо належності ОСОБА_14 незавершеного будівництвом домоволодіння АДРЕСА_16 у м. Керчі, оскільки біржовий договір купівлі-продажу нерухомого майна № 14/05/2008-1 від 14.05.2008 року, укладений між Інвестиційно-комерційною фірмою «Інторгмаркет» і ОСОБА_14 про продаж незавершеного будівництва за вказаною адресою, у нотаріальному порядку не посвідчений, що передбачалося п. 3.3 даного договору, а право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_16 у м. Керчі належить ОСОБА_20 на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 30.05.1997 року (т. 1 а.с. 127, 128).

На підставі зазначених обставин суд обґрунтовано відмовив позивачці у задоволенні позовних вимог і відносно цього об'єкту.

Правомірною є відмова у задоволенні позовних вимог і щодо визнання права власності в порядку спадкування на приватне підприємство Інвестиційно-комерційна фірма МПП «Інторгмаркет», оскільки ця фірма в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців станом на 14.07.2011 року не зареєстрована і доказів відносно того, що дана фірма існує і належала ОСОБА_14 немає (т. 1 а.с. 148).

Відмовляючи у визнанні права власності в порядку спадкування на приватне підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_6», розташоване у м. Кривий Ріг, суд обгрунтовано виходив з того, що учасником цього приватного підприємства є ОСОБА_21, інших учасників немає, отже дане підприємство не було власністю ОСОБА_14 (т. 1 а.с. 147). Ці висновки суду також відповідають матеріалам справи і доказів, які б їх спростовували, позивачкою суду не надано.

Суду також не надано доказів відносно того, що гараж, розташований по АДРЕСА_18 у м. Кривому Розі був зареєстрований за спадкодавцем. Згідно з інформаційною довідкою з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданою КП «Криворізьке БТІ» від 17.11.2011 року право власності на зазначений гараж за ОСОБА_14 не було зареєстроване (т. 1 а.с. 222). Тому, відповідає фактичним обставинам справи відмова у задоволенні позову і в цій частині.

Обґрунтовано судом відмовлено і у задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_11, оскільки вказана квартира на праві приватної власності належить ОСОБА_13 на підставі свідоцтва від 25.11.2008 року і позивачкою не надано доказів про те, що внески на дану квартиру були зроблені в період її шлюбу з ОСОБА_14 (т. 1 а.с. 178-180).

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності в порядку спадкування на частину квартири АДРЕСА_12, суд виходив з того, що дана квартира на підставі свідоцтва про право власності від 30.04.2008 року належить ОСОБА_10, не перевіривши походження цього майна та час його придбання. Проте, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_2 від 22.09.2007 року, ОСОБА_14 та ОСОБА_10, зареєстрували шлюб 22.09.2007 року (т. 1 а.с. 46), а зазначена квартира згідно з інформаційної довідкою з реєстру прав власності на нерухоме майно була зареєстрована за ОСОБА_10 30.04.2008 року на підставі свідоцтва про право власності від 30.04.2008 року виданого виконкомом Керченської міської ради (т. 2 а.с. 48, 49).

Згідно з довідкою ПП СК «Комфорт» від 02.11.2010 року № 1140 ОСОБА_14 був зареєстрований у даній квартирі з 25.07.2008 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 року (т. 1 а.с. 49).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на підставі спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України частки в майні, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є рівними дружини та чоловіка, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

В матеріалах справи відсутні докази стосовно того, що зазначена квартира є особистою власністю ОСОБА_10, або що між нею та ОСОБА_14 був укладений договір про належність квартири в інших частках чи про те, що ця квартира була придбана за особисті кошти ОСОБА_10

Отже, колегія приходить до висновку, що за життя ОСОБА_14 йому належало право власності на ? частку цієї квартири, після його смерті відкрилася спадщина на ? частку квартири, спадкоємцями є п'ять осіб, кожному з них належить по 1/10 частці цього спадкового майна. За таких обставин за дітьми позивачки ОСОБА_6 слід визнати право власності за кожною дитиною по 1/10 частці квартири АДРЕСА_13.

Неправильним є рішення суду першої інстанції і в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відносно комплексу по АДРЕСА_17 у м. Керчі, оскільки судом також не був встановлений час придбання цього майна та за чиї кошти воно було придбане.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що зазначений комплекс було придбано ОСОБА_14 за договором купівлі-продажу від 02.02.2007 року (т. 1 а.с. 16). Шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_6 було зареєстровано 25.12.1995 року. Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 09.01.2007 року шлюб розірвано, рішення суду набрало законної сили 19.01.2007 року. Але, в рішенні суду не вказано, яким чином складалися між подружжям сімейні відносини, з яких причин розірвано шлюб, чи припиняли сторони шлюбні відносини та з якого часу (т. 2 а.с. 104). Актовий запис про розірвання шлюбу у Книзі реєстрації розірвання шлюбів зроблено за № 70 27.02.2007 року, а свідоцтво про розірвання шлюбу було видане 25.04.2007 року (т. 1 а.с. 10).

Отже, враховуючи зазначені обставини, а також тривалий період подружнього життя ОСОБА_14 і ОСОБА_6, те що оформлення документів про придбання комплексу по АДРЕСА_17 у м. Керчі здійснювалося у той же період, що і розгляд судом справи про розірвання шлюбу та його оформлення у Довгинцівському відділі РАЦС Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, тому колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що відповідають обставинам справи доводи позивачки ОСОБА_6 про те, що зазначений комплекс було придбано ОСОБА_14 за кошти, придбані в період шлюбу, і комплекс є їх спільною сумісною власністю. Отже комплекс слід визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_14 і ОСОБА_6 та визнати право власності за ОСОБА_6 на ? частку цього комплексу.

Згідно з інформаційною довідкою з реєстру прав власності на нерухоме майно на зазначений комплекс це майно було зареєстровано за ОСОБА_14 (т. 2 а.с. 142, 143).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України, та ч. 1 ст. 70 даний комплекс належав подружжю ОСОБА_14 та ОСОБА_6 в рівних частках.

Враховуючи те, що спадщина на комплекс після смерті ОСОБА_14 відкрилася на ? його частку, підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_6 про визнання права власності в порядку спадкування по 1/10 частці за кожним з її трьох неповнолітніх дітей.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та відповідає матеріалам справи в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно: на 3/5 частки автомобіля «RENAULT» модель «LAGUNA», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, 3/5 частки квартири АДРЕСА_1, на 3/5 частки матеріалів незавершеного будівництвом домоволодіння АДРЕСА_16 у місті Керч, 3/10 часток на корпоративні права на інвестиційно-комерційну фірму «Інторгмаркет», 3/10 часток корпоративних прав на приватне підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_6», 3/10 часток гаражу, що розташований по АДРЕСА_18 у місті Кривий Ріг, 3/10 часток внесків на квартиру АДРЕСА_3.

Доводи позивачки в апеляційній скарзі про те, що все спірне майно належало ОСОБА_14, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами. В матеріалах справи відсутні документи, якими б підтверджувалося, що за ОСОБА_14 було зареєстроване майно, крім комплексу та автомобіля, відносно якого виник спір щодо права власності на спадкове майно та щодо отримання на це майно свідоцтва про право власності.

Разом з тим, підлягає скасуванню рішення суду першої інстанції в частині відмови позивачці у визнанні спільною сумісною власністю ОСОБА_14 та ОСОБА_6 комплексу по АДРЕСА_17, АР Крим, про відмову у визнанні права власності за ОСОБА_6 на ? частку комплексу по АДРЕСА_17, АР Крим та у визнані права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_14, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року, на спадкове майно: за ОСОБА_7 на 1/10 частку квартири АДРЕСА_14 АР Крим; за ОСОБА_8 на 1/10 частку квартири АДРЕСА_14 АР Крим; за ОСОБА_8 на 1/10 частку квартири АДРЕСА_14 АР Крим; за ОСОБА_7 на 1/10 частку комплексу по АДРЕСА_17, АР Крим; за ОСОБА_8 на 1/10 частку комплексу по АДРЕСА_17, АР Крим; за ОСОБА_8 на 1/10 частку комплексу по АДРЕСА_17, АР Крим.

У цій частині колегія суддів вважає необхідним ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити та визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_14 та ОСОБА_6 комплекс по АДРЕСА_17, АР Крим. Визнати право власності за ОСОБА_6 на ? частку комплексу по АДРЕСА_17, АР Крим. Визнати право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_14 на спадкове майно:

- за ОСОБА_7 на 1/10 частку квартири АДРЕСА_14 АР Крим;

- за ОСОБА_8 на 1/10 частку квартири АДРЕСА_14 АР Крим;

- за ОСОБА_9 на 1/10 частку квартири АДРЕСА_14 АР Крим;

- за ОСОБА_7 на 1/10 частку комплексу по АДРЕСА_17, АР Крим;

- за ОСОБА_8 на 1/10 частку комплексу по АДРЕСА_17, АР Крим;

- за ОСОБА_9 на 1/10 частку комплексу по АДРЕСА_17, АР Крим.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивачки підлягають стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 378,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

Керуючись статтями 303, 304, 309, 313, 314, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 задовольнити частково.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 13 грудня 2011 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування на частку квартири АДРЕСА_15 і комплекс по АДРЕСА_17 та ухвалити у цій частині нове рішення, яким задовольнити у цій частині позов ОСОБА_6, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до ОСОБА_10, треті особи: приватний нотаріус Керченського міського нотаріального округу ОСОБА_11, ОСОБА_12, Приватне підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_6», ОСОБА_13, про визнання права власності на спадкове майно.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_14 та ОСОБА_6 комплекс по АДРЕСА_17, АР Крим.

Визнати право власності за ОСОБА_6 на ? частку комплексу по АДРЕСА_17, АР Крим.

Визнати право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_14, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року, на спадкове майно:

- за ОСОБА_7 на 1/10 частку квартири АДРЕСА_14 АР Крим;

- за ОСОБА_8 на 1/10 частку квартири АДРЕСА_14 АР Крим;

- за ОСОБА_9 на 1/10 частку квартири АДРЕСА_14 АР Крим;

- за ОСОБА_7 на 1/10 частку комплексу по АДРЕСА_17, АР Крим;

- за ОСОБА_8 на 1/10 частку комплексу по АДРЕСА_17, АР Крим;

- за ОСОБА_9 на 1/10 частку комплексу по АДРЕСА_17, АР Крим.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 378,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

В решті рішення Керченського міського суду АР Крим від 13 грудня 2011 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Приходченко А.П. Авраміді Т.С. Самойлова О.В.